Справа № 488/2564/17
Провадження № 1-кп/488/254/17 р.
13.12.2017 року
Корабельний районний суд м.Миколаєва
у складі:
головуючого суддіОСОБА_1 ,
секретаря судового засіданняОСОБА_2
за участю сторін та учасників кримінального провадження:
прокурораОСОБА_3 ,
захисникаОСОБА_4
обвинувачених перекладачаОСОБА_5 , ОСОБА_6 ОСОБА_7
розглянувши, під час судового розгляду у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_5 , ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 309 КК України,клопотання прокурора про продовження строків тримання обвинувачених під вартою
В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження на 60 діб строків тримання обвинувачених: ОСОБА_5 та ОСОБА_6 під вартою, мотивувавши клопотання тим, що існують ризики, які дають підстави вважати, що у випадку закінчення строків тримання під вартою останніх, скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, або його зміни на менш суворий, обвинувачені можуть переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілих, свідків та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Захисник та обвинувачені заперечили проти продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, наполягаючи на тому, що ризиків зазначених прокурором не існує, вони не доведені та необгруновані, та звернулись із клопотанням про заміну запобіжного заходу на менш суворий, а саме: домашній арешт, мотивуючи тим, що: ОСОБА_6 раніше не судимий, має постійне місце проживання в м. Одеса, де мешкає із своєю родиною: дружиною, яка перебуває у відпустці по догляду за дитиною, та малолітньою дитиною, а також страждає тяжкими захворюваннями, які не можливо вилікувати в умовах утримання в СІЗО, надавши на підтвердження висновки комплексної судово-медичної експертизи; ОСОБА_5 має постійне місце проживання в м. Нова Долина Одеської області та реєстрацію в м. Белгород-Дністорвський Одеської області, на утримані малолітню дитину, приймав участь в антиториристичної операції, позитивно характеризується за місцем проживання та служби.
Суд, вислухавши думку сторін кримінального провадження, вивчивши обвинувальний акт та документи, що характеризують особу обвинувачених, та містять інформацію про стан їх здоров'я, приходить до наступного висновку.
Відповідно ст.. 177 КПК України метою застосування запобіжних заходів, є, крім іншого, забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілих, свідків та вчинити інше кримінальне правопорушення, а підставами застосування запобіжного заходу є наявність ризиків, які дають підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити вказані дії.
Згідно п. 4, 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років, а щодо раніше судимої особи - на строк понад три роки.
08.01.2018 року спливає строк тримання обвинувачених під вартою.
ОСОБА_5 та ОСОБА_6 обвинувачуються у вчиненні декількох кримінальних правопорушень, які є багатоепізодні, санкція більш тяжкого з них передбачає покарання у виді позбавлення волі від п'яти до восьми років, інкриміновані обвинуваченим злочини були вчинені у невеликий проміжок часу; ОСОБА_5 та ОСОБА_6 є залежними від наркотичних засобів, не мають постійного місця проживання в місті Миколаєві. Крім того, обвинувачений ОСОБА_6 є громадянином іншої держави, а обвинувачений ОСОБА_5 раніше судимий та немає офіційного місця роботи, що зумовлює відсутність в нього законних джерел доходів.
На думку суду, вищевказане свідчить про те, що незважаючи, що обвинувачені мають постійне місце проживання в місті Одесі, міцні соціальні зв'язки, позитивні характеристики та хронічні захворювання, в разі спливу строку тримання їх під вартою чи застосування до них менш суворого запобіжного заходу ніж раніше обраного судом, останні можуть переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілих, свідків та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Що стосується доводів захисника про те, що в умовах утримання в СІЗО обвинувачений ОСОБА_6 позбавлений можливості отримувати належне лікування, суд находить їх безпідставними, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про попереднє ув'язнення» медичне обслуговування, а також лікувально-профілактична і протиепідемічна робота в СІЗО організовуються і проводяться відповідно до законодавства про охорону здоров'я. Для цього в СІЗО створюється медична частина, яка є її структурним підрозділом.
Положеннями наказу Міністерства юстиції України № 460/5 від 18.03.2013 року «Про затвердження Правил внутрішнього розпорядку слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України», наказу Міністерства юстиції України та Міністерства охорони здоров'я України № 239/5/104 від 10.02.2012 року «Про затвердження Порядку взаємодії закладів охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України із закладами охорони здоров'я з питань надання медичної допомоги особам, узятим під варту» визначено, що медична частина забезпечує надання первинної лікувально-профілактичної допомоги ув'язненим і засудженим. Вона включає консультацію лікаря, діагностику і лікування основних найпоширеніших захворювань, травм та отруєнь, профілактичні заходи, направлення хворого ув'язненого чи засудженого для надання спеціалізованої та високоспеціалізованої допомоги. У випадках, коли лікарі медичної частини СІЗО не можуть самостійно встановити діагноз, начальник медичної частини СІЗО подає запит до керівництва СІЗО щодо направлення хворого на лікування до обраного закладу охорони здоров'я з орієнтовного переліку або залучення відповідного лікаря-фахівця закладу охорони здоров'я. Керівництво СІЗО забезпечує допуск відповідного лікаря-фахівця чи направлення хворого на лікування до обраного начальником медичної частини СІЗО закладу охорони здоров'я з орієнтовного переліку.
Особа, узята під варту, має право на вільний вибір лікаря. У разі звернення особи, узятої під варту, до лікаря медичної частини СІЗО з проханням про допуск обраного лікаря-фахівця лікар медичної частини СІЗО готує медичну довідку про стан її здоров'я та запит до керівництва СІЗО. Керівництво СІЗО забезпечує допуск обраного особою лікаря-фахівця.
Від керівництва СІЗО до суду не надходила інформація про неможливість утримання ОСОБА_6 у зв'язку із станом його здоров'я.
На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що зазначені прокурором ризики існують і на теперішній час, запобігти їм при вжитті до обвинувачених більш м'яких запобіжних заходів, передбачених КПК України, не можливо, тому, вважає доцільним продовжити тримання останніх під вартою. За такого клопотання захисника та обвинувачених про заміну запобіжного заходу не підлягає задоволенню.
Суд вважає можливим розглянути дане клопотання до закінчення спливу строку тримання обвинувачених під вартою, з огляду на неможливість призначення нового судового засідання до спливу зазначеного строку.
На підставі викладеного, керуючись ст. 177, 183, 331 КПК України, суд
Клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити строк тримання обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під вартою до 11.02.2018 року (включно).
Продовжити строк тримання обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , під вартою до 11.02.2018 року (включно).
У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_4 про заміну запобіжного заходу відносно обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 відмовити.
Копію ухвали надіслати сторонам судового провадження та для виконання начальнику слідчого ізолятора м.Миколаєва.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя
Корабельного районного суду
м.Миколаєва ОСОБА_1