№ 468/1/18-ц
56101 Миколаївська область м. Баштанка вул. Полтавська 43
( про залишення заяви без руху )
03.01.2018 року суддя Баштанського районного суду Миколаївської області Муругов В.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл спадкового майна та визнання права власності в порядку спадкування,
03.01.2018 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл спадкового майна та визнання права власності в порядку спадкування.
Відповідно до пп. 2, 4, 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
При цьому, в позові не вказано реєстраційні номери облікової картки платника податків позивача та відповідача.
Крім того, згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 „Про судову практику у справах про спадкування” свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Із тексту позову слідує, що позивач просить визнати в якості розділу спадкового майна за нею право власності на частину спадкового майна - житловий будинок, визнавши взамін за відповідачем право власності на 1/3 частку земельної ділянки, яка б в порядку спадкування належала позивачу, без посилання на правові підстави такої взаємозаміни за судовим рішенням нерухомого майна, що успадковується.
Як на підтвердження неможливості вирішення вказаного питання шляхом звернення до нотаріуса позивач посилається на постанову нотаріуса від 09.12.2017 року про відмову у вчиненні нотаріальної дії, з якої вбачається, що нотаріус відмовив в посвідченні договору між спадкоємцями про розподіл спадщини та у видачі свідоцтв про право на спадщину, оскільки відповідач отримав свідоцтво про право на спадщину на 2/3 частини земельної ділянки та зареєстрував своє право власності на вказану частку, у зв'язку з чим правовідносини щодо даної частини спадкової маси змінились зі спадкових на відносини приватної власності.
Проте позовні вимоги відрізняються від вимог, які були подані нотаріусу та спадкоємці не звертались до нотаріуса в порядку передбаченому ч.3 ст. 1267 ЦК України про зміну часток або ч.2 ст. 1278 ЦК України про виділ в натурі частки в спадковій масі, права спадкоємців на яку ще не були оформлені (1/3 частину земельної ділянки та на цілу частку житлового будинку), а тому вимоги, з якими позивач звернувся до суду, на вирішення нотаріуса не надходили та відповідна відмова щодо них нотаріусом не приймалась, що не відповідає процитованим вище положенням постанови Пленуму Верховного Суду України.
Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
При цьому з позову вбачається, що позивач, окрім вимог про захист своїх прав та інтересів, просить визнати за відповідачем право власності на частину майна без будь-якого обґрунтування можливості пред'явлення вимог в інтересах відповідача по справі.
Згідно з п. 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Проте заява не містить такого підтвердження з врахуванням того, що частина нерухомого майна, яке входить до спадкової маси знаходиться за межами територіальної юрисдикції суду.
У зв'язку з цим, позивач має усунути описані вище недоліки позовної заяви, привівши її у відповідність до вимог ст. 175 ЦПК України та позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (виходячи із положень ч.5 ст. 177 ЦПК України).
За таких обставин відповідно до вимог ч.1 ст.185 ЦПК України позовна заява підлягає залишенню без руху.
На підставі викладеного та керуючись ч.1 ст. 185 ЦПК України, суддя
1.Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл спадкового майна та визнання права власності в порядку спадкування - залишити без руху.
2.Надати позивачеві десятиденний строк для виправлення вказаних в описовій частині ухвали недоліків, який відраховується з дня отримання позивачем копії ухвали про залишення позову без руху.
3.Роз'яснити позивачеві, що в разі невиконання вказаних в ухвалі вимог, заява буде вважатись неподаною і повернута. Повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.