"29" грудня 2017 р.
Справа № 150/739/17
Провадження по справі №2/150/303/17
27 грудня 2017 року с. Мазурівка
Чернівецький районний суд Вінницької області у складі:
головуючого судді Суперсона С.П.,
за участі секретаря Горбей О.М.,
позивача ОСОБА_1,
відповідача ОСОБА_2,
представника служби у справах дітей Чернівецької районної державної адміністрації Вінницької області ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: служба у справах дітей Чернівецької районної державної адміністрації Вінницької області про позбавлення батьківських прав,-
До районного суду надійшов позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: служба у справах дітей Чернівецької районної державної адміністрації Вінницької області про позбавлення батьківських прав. Позов обгунтований тим, що відповідач є батьком неповнолітньої дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. При цьому, сестра позивача та мати неповнолітнього ОСОБА_4 - ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_3. Відповідач, який є батьком дитини х тих пір проживає окремо в іншому місті та жодного з покладених на нього законом обов'язків не виконує, участі у вихованні сина не приймає та не допомагає його матеріально забезпечувати.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила суд їх задоволити.
Відповідач не заперечив проти задоволення позовних вимог.
Представник третьої особи ОСОБА_3 позовні вимоги підтримала та просила суд їх задоволити.
Суд, заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справ та наявні в ній докази, дійшов висновку про наступне.
ІНФОРМАЦІЯ_1 в сестри позивача - ОСОБА_5 та її чоловіка ОСОБА_2 народився син ОСОБА_6
Втім, ІНФОРМАЦІЯ_3 сестра позивача - ОСОБА_5 померла.
Батько дитини, з тих пір проживає окремо в іншому місті та жодного з покладених законом на батьків обов'язків не виконує, не бере педагогічної, матеріальної, грошової, посильної трудової або будь-якої іншої участі у вихованні сина.
Всі питання щодо виховання вирішуються ОСОБА_1 самостійно, без участі та підтримки з боку відповідача. Дитина знаходиться на повному утриманні позивача.
Дитина займається в музичній школі в смт. Чернівці та відвідує додаткові заняття з математики та української мови.
Службою у справах дітей було проведено перевірку та складено акт обстеження житлово-побутових умов, в яких проживає неповнолітній ОСОБА_4
Перевіркою встановлено, що для дитини створені всі необхідні умови для здорового та всебічного розвитку дитини.
Відповідач жодним чином не піклується про сина, не проявляє заінтересованості в його подальшій долі, не цікавиться його успіхами, станом здоров'я, не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема, не забезпечує медичного догляду ОСОБА_4, який йому на даний час необхідний, що негативно впливає на його фізичний розвиток як складову виховання, не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не створює сприятливих умов для отримання дитиною освіти.
Зазначені факти органом опіки і піклування розцінюються як ухилення відповідача від виконання батьківського обов'язку.
У зв'язую із цим, висновком органу опіки та піклування Чернівецької РДА про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно його неповнолітнього сина від 31.10.2017 №01-10 було вирішено для захисту прав та інтересів неповнолітньої дитини за доцільне позбавити батьківських прав відповідача.
Установленим судом обставинам відповідають сімейні правовідносини, що регулюються, зокрема, Конвенцією про права дитини та Сімейним кодексом України (надалі - СК України).
Так, згідно зі ст. 19 Конвенції про права дитини держави - учасниці зобов'язані вживати усіх необхідних законодавчих та інших заходів з метою захисту дитини від усіх форм фізичного та психологічного насильства, образи чи зловживань, відсутності піклування чи недбалого і брутального поводження або експлуатації з боку батьків чи будь-якої іншої особи.
Згідно зі ст. 150 СК України батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов'язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї.
Статтею 152 СК України встановлено, що право дитини на належне батьківське виховання забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом. Дитина має право противитися неналежному виконанню батьками своїх обов'язків щодо неї.
Відповідно до ст. 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства. Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Згідно зі ст. 157 СК України той із батьків, хто проживає окремо від дитини зобов'язаний брати участь у її вихованні.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 164 СК України передбачено, що мати, батько, можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Пленум Верховного Суду України у пункті 16 постанови № 3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» роз'яснив, що ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
У пункті 49 рішення від 18 грудня 2008 року Європейського суду з прав людини у справі «Савіни проти України» (заява №39948/06) зазначено, що Суд також повторює, що, хоча національним органам надається певна свобода розсуду у вирішенні питань щодо встановлення державної опіки над дитиною, вони повинні враховувати, що розірвання сімейних зв'язків означає позбавлення дитини її коріння, а це можна виправдати лише за виняткових обставин (див., наприклад, справу «Ньяоре проти Франції» (Gnahore v. France), № 40031/98, п. 59, ECHR 2000-IX). Отже, відповідне рішення має підкріплюватися достатньо переконливими і зваженими аргументами на захист інтересів дитини, і саме держава-відповідач повинна переконатися в тому, що було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини (див., наприклад, справу «Скоццарі та Дж'юнта проти Італії» (Scozzari & Giunta v. Italy), [GC], №№39221/98 і 41963/98, п. 148, ЄСПЛ 2000-VIII).
Відповідно до статей 12, 76-81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана за допомогою належних та допустимих доказів довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Отже, судом установлено на підставі переконливих доказів, що відповідач свідомо ухиляється від виконання обов'язків по вихованню своєї дочки, що порушує її право на належне утримання, виховання, турботу про фізичний та духовний розвиток з боку її матері ОСОБА_7, а тому порушене право підлягає судовому захисту, шляхом позбавлення останньої батьківських прав відносно дочки.
Ухвалюючи це рішення, суд враховує, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема, ставлення батьків до дітей.
При цьому, наведені вище обставини переконують суд у тому, що відповідач взагалі не має бажання та не спроможний виконувати батьківські функції щодо своєї дитини.
Проте, ухвалення цього рішення не позбавляє відповідача права, передбаченого у ст. 169 СК України за певних умов звернутися до суду з позовом про поновлення батьківських прав.
Таким чином, позовні вимоги належить задовольнити повністю.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 640, 00 грн..
Керуючись статтями ст.ст. 157, 164, 169 СК України, 141, 258, 259, 263, 265, 268 ЦПК України,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: служба у справах дітей Чернівецької районної державної адміністрації Вінницької області про позбавлення батьківських прав - задоволити.
Позбавити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 батьківських прав відносно його неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого в АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, жительки АДРЕСА_1 судові витрати в розмірі 640,00 (шістсот сорок) гривень.
Рішення може бути оскаржено на протязі тридцяти днів з дня його проголошення.
Повний текст судового рішення буде виготовлено у відповідності до ст.. 259 ЦПК України.
СУДДЯ С.П. СУПЕРСОН