Справа № 148/405/17
Провадження №2/148/332/17
Іменем України
26 грудня 2017 року м. Тульчин
Тульчинський районний суд
Вінницької області в складі : судді Саламахи О.В.
за участю: секретаря Носулько К.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» ( далі - ПАТ КБ «ПриватБанк») до ОСОБА_1 про стягнення боргу,-
До Тульчинського районного суду Вінницької області 10.03.2017 надійшла цивільна справа за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у сумі 37093,44 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до договору від 12.01.2011 ОСОБА_1 надано кредит у сумі 37093,44 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
Відповідач надав свою згоду на те, що ліміт встановлюється за рішенням банку і надає право в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт.
Відповідно до умов договору ОСОБА_1 зобов'язаний погашати заборгованість за кредитним договором, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах передбачених договором, а у разі невиконання покладених на нього зобов'язань, за вимогою банку виконати їх, з поверненням кредиту і оплатою винагороди банку. У випадку прострочення виконання зобов'язання більше як на 30 днів, відповідач повинен сплатити штраф у розмірі 500 грн. + 5% від суми позову.
У зв'язку з тим, що відповідач не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, комісією, а також іншими витратами відповідно до умов договору, ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з вказаним позовом та просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором на загальну суму 37093,44 грн.
Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав і просив його задовольнити, крім того, в ході розгляду справи представник позивач надав суду письмові пояснення у яких заявив позицію аналогічну висловленій у судовому засіданні.
Представник відповідача позов не визнав і заперечив щодо задоволення вимог ПАТ КБ «ПриватБанк».
Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом посилаючись на наявність кредитного договору з відповідачем, який укладено 12.01.2011 на підставі анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку (далі - анкета-заява) (а.с. 7).
Згідно розрахунку заборгованості за договором, станом на 31.01.2017, позивач свої зобов'язання виконав належним чином, а саме: надав відповідачеві грошові кошти, а останнній їх отримав і використовував на власні потреби, що підтверджує зростаюче сальдо заборгованості в розрахунку і складає - 37093,44 грн., до якої входять: 2750,48 грн. - заборгованість за кредитом; 29000,42 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 3100 - заборгованість за пенею та комісією; 500 грн. - штраф (фіксована частина); 1742,54 грн. - штраф (процентна складова) (а.с. 4 - 5).
Згідно копії умов і правил надання банківських послуг, зокрема відповідно до п. 2.1.1.5.5 позичальник зобов'язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених договором, п. 2.1.1.5.6 у разі невиконання зобов'язань за договором, на вимогу банку виконати зобов'язання з повернення кредиту ( у тому числі прострочення кредиту та овердрафту), оплати винагороди банку, п. 1.1.2.7 власник карти зобов'язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення овердрафту, п. 2.1.1.7.6 при порушенні позичальником строків платежів по кожному з грошових зобов'язань, передбачених договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 500 грн. + 5% від суми позову (а.с. 11, 26, 27).
Відповідно до копії довідки «Про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна», 55 днів пільгового періоду», відсоткова ставка за кредитом 2,5 % місяць (30,0 % річних), щомісячні платежі вносяться до 25 числа місяця наступного за звітним, разовий платіж здійснюється у розмірі 7 % від заборгованості, але не менше 50 грн. і не більше залишку заборгованості (а.с. 7).
За період з моменту підписання відповідачем анкети-заяви, позивач надав останньому у користування кредитні картки за № НОМЕР_2 від 12.01.2011, строком дії до 07/14, та № НОМЕР_3 від 18.11.2011, строком дії до 05/15 (а.с. 92).
Виходячи з положень ст. 526, 527, 530 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Частиною 1 ст. 1048 ЦК України, встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 1050 ЦК України, передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу, згідно якої боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання; за ч. 2 цієї статті, якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то вразі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.
Враховуючи наведене, суд вважає, що вимога позивача про стягнення заборгованості за кредитом у сумі 2750,48 грн. є обґрунтованими, оскільки відповідають нормам чинного цивільного законодавства та волі сторін виявленій під час укладення договору, а сам розмір кредиту підтверджений розрахунками позивача, у зв'язку з чим, позов цій частині необхідно задовольнити.
Також, з розрахунку наданого позивачем, процентна ставка за користування кредитом змінена у порядку визначеному Умовами та Правилами банківського обслуговування (пункт 1.1.3.2.3), а саме: 01.09.2014 до 34,8 %, а 01.04.2015 до 43,20 %, однак у матеріалах справи відсутні докази щодо домовленості сторін з приводу зміни процентної ставки за користування кредитом. Оскільки зміна банком розміру процентної ставки за кредитним договором було зроблено в односторонньому порядку, відповідно до пункту 1.1.3.2.3 Умов та Правилами банківського обслуговування, який згідно частини третьої статті 1056-1 ЦК України слід вважати нікчемним, суд вважає, що з відповідача на користь банку підлягає стягненню заборгованість за процентами виходячи з діючої на час укладення кредитного договору ставки, тобто 30 %.
Враховуючи положення статті 1048 ЦК України, встановлений строк повернення процентів по 31.05.2015, який відповідає строку дії останньої картки виданої відповідачу, та той факт, що договором не встановлено розмір процентів після спливу вищезазначеного строку, слід дійти висновку про визначення в період з 01.06.2015 - 10.03.2017 розміру процентів на рівні облікової ставки Національного банку України, що узгоджується з висновком Верховного Суду України у справі за № 6-1412цс16, який згідно статті 360-7 ЦПК України є обов'язковим для врахування судом.
У зв'язку з чим, суд вважає можливим, частково задовольнити вимоги щодо стягнення заборгованості по процентах за користування кредитом. Таким чином враховуючи, що заборгованість по кредиту становить 2750,48 грн., з відповідача на користь позивача слід стягнути відсотки на суму - 3064,30 грн., зокрема за період з 12.01.2011 - 31.05.2015 - 2750,46 грн., а з 01.06.2015 - 313,84 грн. у відповідності до облікової ставки НБУ за відповідні місяці.
Вирішуючи питання про стягнення з відповідача пені, штрафу і комісії, суд враховує, що надані позивачем Умови та Правила банківського обслуговування не містять підпису позичальника, будь-яких доказів, які б підтверджували, що саме із цими Умовами і Правилами ознайомлено позичальника під час підпису анкети-заяви, в матеріалах справи немає, а відтак їх не можна вважати складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору.
Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України у справі № 6-2320цс16, викладеною у постанові від 22.03.2017.
Відповідно до статті 547 ЦК України, правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.
За відсутності доказів, які б підтверджували письмове погодження позичальником взяття на себе зобов'язань зі сплати неустойки (пеня, штраф) в разі порушення зобов'язання з повернення кредиту, суд вважає безпідставною вимогу ПАТ КБ «ПриватБанк» про стягнення з позичальника штрафу та пені.
З'ясовуючи правову підставу нарахування ПАТ КБ «ПриватБанк» суд встановив, що умовами кредитування, які погодила позивач, не передбачають сплату щомісячної комісії за обслуговування кредиту. Оскільки позивач не надав суду доказів, які підтверджують надання послуг передбачених домовленістю сторін, їх нарахування є незаконним (постанова Верховного Суду України від 16.11.2016 по справі № 6-1746цс16).
У зв'язку з наведеним, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача в частині стягнення з відповідача пені, штрафу і комісії не можуть бути задоволені.
На підставі статей 12, 81 ЦПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.
Таким чином, аналізуючи вище викладене, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, виходячи з принципів розумності, виваженості та справедливості, суд дійшов висновку про часткове задоволення вимог ПАТ КБ «ПриватБанк» у зв'язку з чим, з ОСОБА_1 слід стягнути заборгованість за кредитом - 2750,48 грн. і відсотками - 3673,41 грн., на загальну суму - 6423,89 грн., щодо решти позовних вимог - відмовити.
Відповідно до вимог ч. 10 ст. 141 ЦПК України, враховуючи суму задоволених позовних вимог, суд вважає, що з відповідача на користь позивача слід стягнути суму судового збору - 250,18 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. 4, 12, 13, 81, 19, 23, 76-81, 95, 141, 352, 354 ЦПК України, ст. 525, 526, 527, 530, 536, 538, 549, 554, 610, 611, 624, 625, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, суд, -
Позов - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого, за адресою: АДРЕСА_1, РНОКПП: НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», вул. Набережна Перемоги, 50, м. Дніпро (р/р 29092829003111, МФО 305299, ЄДРПОУ 14360570), суму заборгованості за кредитним договором у розмірі 5814 (п'ять тисяч вісімсот чотирнадцять) гривень 78 копійок, яка складається з тіла кредиту - 2750 (двох тисяч семисот п'ятдесяти) гривень 48 копійок та відсотків на суму 3064 (три тисячі шістдесят чотири) гривні 30 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» суму судових витрат по сплаті судового збору - 250 (двісті п'ятдесят) гривень 81 копійка.
Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Тульчинський районний суд Вінницької області. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення суду виготовлено 03.01.2018.
Суддя: