02 січня 2018 року
м. Київ
справа № 752/3364/17-ц
провадження № 61-431 ск 17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду:
Ступак О. В. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_4,
відповідач - ОСОБА_5
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 02 листопада 2017 року та ухвалу апеляційного суду
м. Києва від 05 грудня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про збільшення розміру аліментів,
У лютому 2017 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_5 про збільшення розміру аліментів.
Позовна заява мотивована тим, що з 22 травня 1998 року по 01 квітня 2008 року вона перебувала у шлюбі з ОСОБА_5, під час якого у подружжя народилося двоє дітей: донька ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, та син ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2. Після розірвання шлюбу діти залишилися проживати разом із матір'ю та перебувають на її утриманні.
Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 27 лютого 2009 року стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання дітей у розмірі, що складає 40 % від усіх видів заробітку, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно на кожну дитину і до повноліття дочки ОСОБА_7, а саме до 23 вересня 2017 року, а починаючи з 23 вересня 2017 року в розмірі 20 % від усіх видів заробітку ОСОБА_5, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_6, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_3 року.
Відповідач є працездатним, неодружений, інших дітей не має, забезпечений житлом, офіційно працює в двох державних установах. З липня 2016 року матеріальний стан відповідача покращився, оскільки останній змінив місця роботи, а отже вважала, що наявні підстави для збільшення розміру аліментів.
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 02 листопада 2017 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 05 грудня 2017 року, у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено.
19 грудня 2017 року ОСОБА_4 подала касаційну скаргу на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 02 листопада 2017 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 05 грудня 2017 року. У касаційній скарзі заявник просить скасувати судові рішення та постановити нове рішення про задоволення її позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права.
У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких підстав.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з положеннями пункту 5 частини другої статті 394 ЦПК України суд в порядку, передбаченому частинами четвертою, п'ятою цієї статті, відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою.
Відповідно до пункту 3 частини п'ятої статті 394 ЦПК України у разі якщо суддя-доповідач дійде висновку, що подана касаційна скарга є необґрунтованою, вирішення питання про відкриття провадження здійснюється постійною колегією суддів, до складу якої входить суддя-доповідач.
Разом із тим, як зазначено у пункті 5 частини п'ятої статті 394 ЦПК України, якщо жоден суддя із складу колегії не дійде висновку про необхідність відкриття касаційного провадження через необґрунтованість скарги, колегія суддів постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження.
Із оскаржуваних судових рішень, доданих до касаційної скарги матеріалів слідує, що касаційна скарга є необґрунтованою, а наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо їх незаконності та неправильності.
Згідно зі статтею 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до частини першої статті 192 СК Українирозмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них, та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_4, суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що позивач не довів наявності обставин для збільшення розміру аліментів у розумінні статті 192 СК України, після постановлення рішення від
27 лютого 2009 року.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Встановлено, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Посилання у касаційній скарзі на порушення процесуального права є необґрунтованим та не впливають на результат розгляду справи.
Враховуючи, що зазначені у касаційній скарзі доводи щодо порушення норм матеріального та процесуального права судами першої та апеляційної інстанцій не знайшли свого підтвердження, колегія суддів вважає за необхідне відмовити у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтею 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду
Відмовити у відкритті касаційного провадженняза касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 02 листопада 2017 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 05 грудня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про збільшення розміру аліментів.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: О. В. Ступак
С. О. Погрібний
Г. І. Усик