02 січня 2018 року
м. Київ
справа № 345/4647/16-ц
провадження № 61-810 ск 17
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Ступак О. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 04 квітня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Івано-Франківської області від 23 листопада 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину та скасування рішення про державну реєстрацію права власності,
11 грудня 2017 року ОСОБА_1 подано касаційну скаргу на рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 04 квітня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Івано-Франківської області від 23 листопада 2017 року.
15 грудня 2017 року набув чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» (далі - Закон від 03 жовтня 2017 року), за яким судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 ЦПК України).
Відповідно до пункту 11 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону від 03 жовтня 2017 року заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не відкрито на момент набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цієї редакції Кодексу. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України у редакції Закону від 03 жовтня
2017 року провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
У зв'язку із цим касаційна скарга розглядається за правилами, що діють після набрання чинності цієї редакції Кодексу, із врахуванням вимог щодо форми та змісту касаційної скарги, які були чинними станом на час вчинення процесуальної дії -
подання касаційної скарги.
Отже, оскільки касаційну скаргу подано до 15 грудня 2017 року, то застосовуються положення ЦПК України щодо форми та змісту касаційної скарги, а також Закону України «Про судовий збір» у редакції станом до 15 грудня 2017 року.
Касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду касаційним судом, оскільки до касаційної скарги не додано документа на підтвердження сплати судового збору, який зазначений у додатках до касаційної скарги, про що складено відповідний акт.
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.
Керуючись статтями 185, 392, 393, пунктом 11 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону від 03 жовтня 2017 року,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без руху та надати для усунення зазначених вище недоліків строк до 02 лютого 2018 року, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О. В. Ступак