29 грудня 2017 року
м. Київ
справа № 2-245/10
провадження № 61-461 ск 17
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Стрільчука В. А., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Апеляційного суду Житомирської області від 01 грудня 2017 року у справі за позовом Закритого акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на квартиру та виселення,
08 грудня 2017 року ОСОБА_1 звернулася з касаційною скаргою на ухвалу Апеляційного суду Житомирської області від 01 грудня 2017 року у вищевказаній справі.
Відповідно до частини третьої статті 3 Цивільного процесуального Кодексу України в редакції Закону України № 2147Л/ІІІ від 03 жовтня 2017 року, що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - ЦПК України), провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Статтею 388 ЦПК України визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до пункту 11 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України заяви та скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не відкрито на момент набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цієї редакції Кодексу. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Таким чином, касаційна скарга, подана до 15 грудня 2017 року, за формою та змістом має відповідати вимогам, встановленим ЦПК України від 18 березня 2004 року № 1618-І V.
Ураховуючи наведене, касаційна скарга ОСОБА_1 не може бути прийнята до розгляду, оскільки заявником всупереч вимогам частини другої статті 328 ЦПК України від 18 березня 2004 року № 1618-ІV не сплачено судовий збір за подання касаційної скарги.
Відповідно до підпункту 9 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» в редакції, що діяла на час подання касаційної скарги, судовий збір за подання касаційної скарги на ухвалу суду фізичною особою становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб визначається відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України» на відповідний рік.
Згідно зі статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» від 21 грудня 2016 року № 1801-VIII розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2017 року складає 1 600 грн.
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду в даному випадку становить 320 грн та має бути перерахований або внесений за реквізитами: отримувач коштів - УДКСУ у Печерському районі, ЄДРПОУ - 38004897, банк отримувача - ГУ ДКСУ у місті Києві, МФО - 820019, рахунок отримувача - 31213207700007, ККДБ - 22030102, призначення платежу: 101; ідентифікаційний код, а при його відсутності у зв'язку з релігійними переконаннями, зазначаються паспортні дані; судовий збір за подання касаційної скарги у справі за позовом ЗАТ КБ «ПриватБанк», Верховний Суд.
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір».
На підтвердження оплати судового збору необхідно надати Верховному Суду оригінал квитанції (платіжного доручення), що підтверджує його сплату.
Приписами частини другої статті 328 та статті 121 ЦПК України від 18 березня 2004 року № 1618-ІV визначено, що у разі надходження касаційної скарги, не оплаченої судовим збором, така скарга залишається без руху, про що суддею-доповідачем постановляється відповідна ухвала. Якщо заявник у встановлений строк сплатить суму судового збору, касаційна скарга вважається поданою в день її первісного подання. Інакше скарга вважається неподаною і повертається заявнику.
Аналогічні положення містяться і в частині другій статті 393 ЦПК України у чинній редакції, згідно з якою у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, зокрема, якщо до скарги не додано документи, що підтверджують сплату судового збору, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу (залишення заяви без руху), про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Отже касаційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без руху з наданням їй можливості усунути вищевказані недоліки.
Керуючись статтями 185, 383, 393, пунктом 11 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, статтями 121, 328 ЦПК України від 18 березня 2004 року № 1618-IV, Законом України «Про судовий збір»,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Апеляційного суду Житомирської області від 01 грудня 2017 року залишити без руху та надати для усунення зазначених вище недоліків строк до 25 січня 2018 року, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В. А. Стрільчук