29 грудня 2017 року
м. Київ
справа № 2604/8340/12
провадження № 61-752 ск 17
Верховний Суд у складі судді другої судової палати Касаційного цивільного суду Пророка В.В.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення апеляційного суду м. Києва від 23 листопада 2017 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_7, треті особи: відділ громадянства, імміграції і реєстрації фізичних осіб Дніпровського районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві, комунальне підприємство «Київське міське бюро технічної інвентаризації і реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна», про визнання договору купівлі-продажу квартири недійсним і витребування майна з чужого незаконного володіння; за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, відділ громадянства, імміграції і реєстрації фізичних осіб Дніпровського районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві, комунальне підприємство «Київське міське бюро технічної інвентаризації і реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна», про визнання добросовісним набувачем та визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,
13 грудня 2017 року ОСОБА_2 подала особисто до приймальні громадян Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу на рішення апеляційного суду м. Києва від 23 листопада 2017 року.
В касаційній скарзі ОСОБА_2 просить суд касаційної інстанції скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції. Судовий збір заявником не сплачено.
Відповідно до пункту 4 частини першої розділу XIII Перехідні положення ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» (надалі - ЦПК України) касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відповідно до пункту 11 частини першої розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не відкрито на момент набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цієї редакції Кодексу. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Таким чином, касаційна скарга, подана до 15 грудня 2017 року, за формою та змістом має відповідати вимогам, встановленим ЦПК України в редакції, чинній на дату подання касаційної скарги - станом на 13 грудня 2017 року.
Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження з огляду на наступне.
У порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України заявником не сплачено судовий збір. Заявником долучено до касаційної скарги квитанцію від 12 грудня 2017 року № 126СС41В42, проте судовий збір за подання касаційної скарги не зараховано до Державного бюджету України, оскільки у квитанції помилково зазначено код платежу, а тому у суду відсутні відомості про сплату судового збору за подання касаційної скарги ОСОБА_2 у зазначеній справі.
Згідно зі статтею 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, чинній станом на дату подання касаційної скаргою) за подання касаційної скарги справляється судовий збір, який відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої цієї статті становить 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Враховуючи, що за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору становила 0,1 розмір мінімальної заробітної плати (1073 грн) (підпункт другий пункту першого частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» в редакції, чинній станом на дату подання позовної заяви у даній справі), і в касаційній скарзі оскаржується рішення суду як за первісним позовом так і за зустрічним позовом, то за подання касаційної скарги необхідно сплатити 451 грн 68 коп. (чотири вимоги немайнового характеру).
Судовий збір за подання касаційної скарги у цивільній справі до Верховного Суду має бути перераховано або внесено до УДКСУ у Печерському районі м. Києва, код ЄДРПОУ: 38004897, банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО: 820019, рахунок отримувача: 31213207700007, ККДБ: 22030102.
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.
Відповідно до частини другої статті 328 ЦПК України (в редакції чинній станом на 13 грудня 2017 року) подання касаційної скарги, не оформленої відповідно до вимог, встановлених статтею 326 цього Кодексу, застосовуються положення статті 121 ЦПК України (залишення без руху), про що суддею-доповідачем постановляється відповідна ухвала.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. За змістом частини першої статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог цього Кодексу щодо форми і змісту, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Отже касаційну скаргу ОСОБА_2 необхідно залишити без руху з наданням їй можливості усунути вищевказані недоліки.
На підставі наведеного, керуючись статтями 185, 392 ЦПК України,
Касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення апеляційного суду м. Києва від 23 листопада 2017 року залишити без руху та надати для усунення зазначених вище недоліків строк до 16 січня 2018 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Суддя В. В. Пророк