29 грудня 2017 року
м. Київ
справа № 509/4094/15-ц
провадження № 61-1392ск17
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Синельникова Є. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення апеляційного суду Одеської області від 26 жовтня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання житлового будинку спільною сумісною власністю подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,
У грудні 2017 року ОСОБА_1 було подано до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу на рішення апеляційного суду Одеської області від 26 жовтня 2017 року.
15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», і відповідно до пункту 4 частини першої розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
27 грудня 2017 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення апеляційного суду Одеської області від 26 жовтня 2017 року передано до Верховного Суду.
Відповідно до пунктів 11, 14 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не відкрито на момент набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цієї редакції Кодексу. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення апеляційного суду Одеської області від 26 жовтня 2017 року подана до суду касаційної інстанції 08 грудня 2017 року, про що свідчить штемпель на конверті, тобто після закінчення строку на касаційне оскарження, встановленого частиною першою статті 325 ЦПК України від 18 березня 2004 року № 1618-ІV (у редакції від 07 липня 2010 року).
Разом з цим, подана касаційна скарга містить клопотання, в якій особа, яка подала касаційну скаргу, просить поновити процесуальний строк на касаційне оскарження, посилаючись на те, що пропуск строку на касаційне оскарження було зумовлено отриманням копії оскарженого судового рішення суду апеляційної інстанції 27 жовтня 2017 року.
Процесуальний строк може бути поновлений, якщо суд знайде підстави для його поновлення.
Наведена підстава для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження не може бути визнана поважною, виходячи з наступного.
Чинним цивільним процесуальним законодавством передбачено, що судове рішення суду апеляційної інстанції вступає в законну силу з дня його проголошення незалежно від присутності сторін у судовому засіданні під час його проголошення, а процесуальний строк на оскарження відраховується не з дня отримання ухвали суду, а з дня набрання судовим рішенням чинності.
Виходячи зі змісту рішення апеляційного суду Одеської області від 26 жовтня 2017 року, скаржник та її представник були присутніми у судовому засіданні у суді апеляційної інстанції під час проголошення оскарженого судового рішення.
Разом з цим, скаржником не надано доказів недотримання судом апеляційної інстанції положень ст. 222 ЦПК України (у редакції від 07 липня 2010 року), що стало причиною пропуску процесуального строку, так, як на підтвердження цього факту скаржником не надано жодного доказу, зокрема не надано супровідного листа, яким було направлено рішення суду чи конверт з поштовою відміткою, або копію розписки про отримання рішення суду, які б слугували доказом невчасного її відправлення чи отримання.
Посилання скаржника на фотокопію заяви від 27 листопада 2017 року про отримання копії рішення апеляційного суду Одеської області від 26 жовтня 2017 року, як на доказ його невчасного отримання, судом сприймається критично, оскільки вона свідчить лише про отримання копії судового рішення представником скаржника у суді першої інстанції.
Крім того, скаржником не вказано чи порушувалось останнім питання щодо отримання копії оскарженого судового рішення саме у суді апеляційної інстанції, чи були такі звернення, причини неотримання копії судового рішення у суді, який його ухвалив.
За правилами пункту 1 частини третьої статті 393 ЦПК України (у редакції від 03 жовтня 2017 року), касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.
Таким чином, оскільки підстави пропуску строку на касаційне оскарження є неповажними, а безпідставне поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення, що набрало законної сили, може бути визнано порушенням вимог пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, касаційну скаргу необхідно залишити без руху, а особі, яка її подала, надати строк для усунення вказаних недоліків, а саме: направити до суду касаційної інстанції заяву про поновлення процесуального строку на касаційне оскарження, у якій навести інші підстави для поновлення строку та надати відповідні докази, зокрема докази на підтвердження факту отримання (відправлення) копії рішення суду апеляційної інстанції за межами строку передбаченого для касаційного оскарження (недотримання судом апеляційної інстанції положень ст. 222 ЦПК України, у редакції від 07 липня 2010 року), тощо.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,
Підстави, наведені ОСОБА_1 у клопотанні про поновлення процесуального строку на касаційне оскарження судового рішення, - визнати неповажними.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення апеляційного суду Одеської області від 26 жовтня 2017 року залишити без руху.
Надати для усунення зазначених вище недоліків строк до 20 січня 2018 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
Наслідки невиконання вимог цієї ухвали передбачені статтею 393 ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Є. В. Синельников