Справа № 405/1816/17
Провадження №2-а/405/70/17
06 червня 2017 року Ленінський районний суд м.Кіровограда у складі:
головуючого судді Іванової Л.А.
при секретарі Береді Я.І.,
за участю позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кропивницький справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора патрульної поліції 1-ої роти батальйону ІПП в м. Кропивницький лейтенанта поліції Жукова Михайла Олександровича про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора патрульної поліції 1-ої роти батальйону ІПП в м. Кропивницький лейтенанта поліції Жукова М.О. про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення. На обґрунтування позову зазначив, що 30 березня 2017 року відповідачем відносно нього винесено постанову в справі про адміністративне правопорушення серії АР № 802522за порушення вимог п.п. 8.7.3 г ПДР України, відповідно до якої його (позивача) було притягнуто до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. 00 коп.
Позивач вважає, що відповідачем при винесенні постанови в справі про адміністративне правопорушення були порушені вимоги ст.ст. 247, 280, 283-284 КУпАП, постанова не відповідає обставинам справи, є незаконною та необ'єктивною, докази вчинення нимадміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст. 122 КУпАП відсутні, в зв'язку з чим просив визнати незаконною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії АР № 802522від 30.03.2017 року про притягнення його (позивача ОСОБА_1) до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив позов задовольнити.
Відповідач інспектор патрульної поліції 1-ої роти батальйону ІПП в м. Кропивницький лейтенанта поліції Жуков М.О., в судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином про час та місце судового розгляду справи, причини неявки суду не відомі.
Заслухавши позивача, зваживши обставини, викладені в позовній заяві, дослідивши докази у справі в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 30.03.2017 року інспектором патрульної поліції 1-ої роти батальйону ІПП в м. Кропивницький лейтенантом поліції Жуковим М.О. відносно ОСОБА_1 було винесенопостанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії АР № 802522за порушення п.п.8.7.3 г ПДР України, згідно з якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. 00 коп.
Постанова мотивована тим, що 30.03.2017 року о 15 год. 00 хв. ОСОБА_1, керуючи транспортним засобом - ЗАЗ-DAEWOO LANOS, державний номерний знак НОМЕР_1,на перехресті вул. В. Пермська та вул. Садова в м.Кропивницький переїхав на перехрестя вул. В. Пермська та вул. Садова на заборонений, - жовтий сигнал світлофора, чим порушив п.п. 8.7.3 гПравил дорожнього руху України, тобто вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Правомірність та законність прийнятого суб'єктом владних повноважень рішенняоскаржується позивачем.
Частина 2 ст. 122 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення водіями транспортних засобів правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування водієм під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993р. № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001р. №1306 (із змінами та доповненнями).
Відповідно до п. 1.1 Правил дорожнього руху ці Правила відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Відповідно до п. 1.9 ПДР України, особи, які порушують ці Правила несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Відповідно до п.8.1 Розділу 8 ПДР України регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою дорожніх знаків, дорожньої розмітки, дорожнього обладнання, світлофорів, а також регулювальниками.
Згідно з п.п. «в» п.8.7.3 ПДР України зелений миготливий дозволяє рух, але інформує про те, що незабаром буде ввімкнено сигнал, який забороняє рух. Відповідно до п. «ґ» п.8.7.3 ПДР України жовтий сигнал світлофора забороняє рух і попереджає про наступну міну сигналів
В той же час водій, який виїхав на перехрещення проїзних частин згідно із сигналом світлофора, що дозволяє рух, повинен виїхати у наміченому напрямку незалежно від сигналів світлофора на виїзді (п.16.8. ПДР). Крім того, пунктом 8.11 ПДР України визначено, що водіям, які в разі ввімкнення жовтого сигналу або підняття регулювальником руки вгору не можуть зупинити транспортний засіб у місці, передбаченому пунктом 8.10 цих Правил, не вдаючись до екстреного гальмування, дозволяється рухатися далі за умови забезпечення безпеки дорожнього руху.
Статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до приписів статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Отже, саме відповідач зобов'язаний довести правомірність винесення ним постанови, зокрема, шляхом доведення належними та допустимими доказами порушення позивачем вимог п.п.«г» п.8.7.3 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність згідно ч.2 ст. 122 КУпАП.
З огляду на зазначене, беручи до уваги твердження позивача про те, що він, 30.03.2017 року, керуючи транспортним засобом - автомобілем ЗАЗ-DAEWOO LANOS, державний номерний знак НОМЕР_1, в м.Кропивницький, виїхав на перехрестя вул.В.Пермська та вул.Садова на зелений сигнал світлофора, який дозволяє рух, та в момент виконання ним маневру, засвітився жовтий сигнал світлофору, та він, керуючись ПДР України, з метою не створення аварійної обстановки, завершив свій маневр, які (твердження позивача) не спростовані відповідачем по справі, суд приходить до висновку, що постанова серії АР № 802522від 30.03.2017 року в справі про адміністративне правопорушення, винесена суб'єктом владних повноважень -інспектором патрульної поліції 1-ої роти батальйону ІПП в м. Кропивницький лейтенантом поліції Жуковим М.О., не містить достатніх та беззаперечних доказів порушення позивачем ОСОБА_1 вимог п.п. 8.7.3 г ПДР України та, як наслідок, вчинення ним адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 122 КУпАП, більш того, вина позивача не підтверджується будь-якими іншими, передбаченими процесуальним законом доказами, зокрема, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які мають функції фото-кінозйомки та використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
Як наслідок, судом не встановлено, з яких саме міркувань виходив відповідач інспектор патрульної поліції 1-ої роти батальйону ІПП в м. Кропивницький лейтенант поліції Жуков М.О., визнаючи позивача винним у порушенні ним п.п.8.7.3 «г» ПДР України та у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП, на підставі яких доказів прийшов до висновку та виніс постанову по справі про адміністративне правопорушення, притягнувши позивача до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП, у зв'язку з чим та за наведених вище обставин суд дійшов висновку про обґрунтованість твердження позивача про безпідставність винесеної відносно нього постанови і накладення адміністративного стягнення за відсутності в його діях складу зазначеного адміністративного правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідачем при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 не проведено всебічного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин справи,крім того, не надана оцінка поясненням позивача, які викладені письмово, на підставі чого адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а постанова в справі про адміністративне правопорушення серії АР № 802522від 30.03.2017 відносно ОСОБА_1, як така, що винесена в порушення вимог ст.ст. 245, 251, 280, 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 11, 69, 71, 158-163, 167, 185-186 Кодексу адміністративного судочинства України, ч. 2 ст. 122, ст.ст. 251, 254, 256,283, 288, 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Правилами дорожнього руху України, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України №106 від 10 жовтня 2001 року, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора патрульної поліції 1-ої роти батальйону ІПП в м. Кропивницький лейтенанта поліції Жукова Михайла Олександровича про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову серії АР № 802522 від 30 березня 2017 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, винесену інспектором роти 1-ої роти батальйону ІПП в м. Кропивницький лейтенантом поліції Жуковим Михайлом Олександровичем, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. 00 коп.
Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Ленінський районний суд м. Кіровограда шляхом подачі протягом десяти днів з дня її проголошення апеляційної скарги, у разі застосування судом ч.3 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Ленінського
районного суду
м. Кіровограда Лілія Андріївна Іванова