27.12.2017 Провадження №2-а/389/146/17
ЄУН 389/2244/17
27 грудня 2017 року Знам'янський міськрайонний суд
Кіровоградської області
у складі: головуючого судді Савельєвої О.В.,
при секретарі Солонько К.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні залу суду в місті Знам'янка Кіровоградської області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до поліцейського СРПП Знам'янського відділу поліції Головного управління національної в Кіровоградській області ОСОБА_2 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить скасувати винесену відповідачем стосовно нього постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БР №949734 від 15.09.2017.
Свої позовні вимоги мотивував тим, що 15.09.2017 відповідачем винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БР №949734, згідно з якою, він, керуючи транспортним засобом Geely Emgrand 7, державний номерний знак НОМЕР_1, о 07 годині 50 хвилин 15.09.2017 по вул.Братів Лисенків,68 у м.Знам'янка Кіровоградської області, не мав при собі (не пред'явив для перевірки) посвідчення водія категорії «В». Даною постановою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП та накладено штраф у розмірі 425 грн.
Вважає, що постанова не відповідає обставинам справи, вимогам закону та підлягає скасуванню з наступних підстав. Вказує, що приблизно 07 годині 50 хвилин 15.09.2017 він керував своїм автомобілем Geely Emgrand 7, державний номерний знак НОМЕР_1, по вул.Братів Лисенків,68 у м.Знам'янка Кіровоградської області, де його безпідставно зупинив відповідач та, не повідомивши причини зупинки, запитав у нього посвідчення водія. Він показав відповідачу тимчасовий дозвіл на право керування транспортними засобами категорії А та В, а також паспорт, після чого відповідач повідомив про те, що він порушив Правила дорожнього руху. Не дивлячись на його заперечення та пояснення, відповідач склав постанову. Він змушений звернутися до суду з даним позовом, оскільки він не вчиняв адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП, та не порушував Правил дорожнього руху.
У судовому засіданні позивач та представник позивача заявлені вимоги підтримали у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві. Крім того, в подальшому взагалі пояснювали, що позивач не був за кермом автомобіля, посвідчення водія ніхто у нього не вимагав. Оскаржувану постанову складав відповідач у Знам'янському відділі поліції ГУНП в Кіровоградській області, куди його доставили у зв'язку зі складенням стосовно нього протоколу про адміністративне правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП. Також пояснили, що цього ж дня, раніше за часом, у м.Кропивницький стосовно позивача було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, посвідчення водія вилучене та видано тимчасовий дозвіл на право керування транспортними засобами категорії А та В.
Відповідач у судовому засіданні позов ОСОБА_1 не визнав та пояснив, що під час зупинки позивач не пред'являв йому тимчасовий дозвіл на право керування транспортними засобами. Оскільки, в даному випадку працівниками Знам'янського відділу поліції також було б зроблено відмітку в тимчасовому дозволі про складення стосовно ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення за ст.130 КУпАП.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.20 КАС України, місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Рішення відповідача - постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є правовим актом індивідуальної дії (п.3 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 №2).
Стосовно позивача посадовою особою - поліцейським СРПП Знам'янського відділу поліції Головного управління національної поліції в Кіровоградській області ОСОБА_2 15.09.2017 винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БР №949734, згідно з якою, ОСОБА_1, керуючи транспортним засобом Geely Emgrand 7, державний номерний знак НОМЕР_1, о 07 годині 50 хвилин 15.09.2017 по вул.Братів Лисенків,68 у м.Знам'янка Кіровоградської області, не мав при собі (не пред'явив для перевірки) посвідчення водія категорії «В». Даною постановою позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП та накладено штраф у розмірі 425 грн.
Дана постанова, відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, судом перевірялася, чи прийнята (вчинена) вона: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до п.2.1 «а» Правил дорожнього руху, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Частина 1 статті 126 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка").
Відповідно до ст.265-1 КУпАП, у разі наявності підстав вважати, що водієм вчинено порушення, за яке відповідно до цього Кодексу може бути накладено адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами, працівник уповноваженого підрозділу, тимчасово вилучає посвідчення водія до набрання законної сили постановою у справі про адміністративне правопорушення, але не більше ніж на три місяці з моменту такого вилучення, і видає тимчасовий дозвіл на право керування транспортними засобами. Про тимчасове вилучення посвідчення водія робиться запис у протоколі про адміністративне правопорушення. Після закінчення тримісячного строку тимчасового вилучення посвідчення водія, у випадках, якщо судом не прийнято рішення щодо позбавлення водія права керування транспортним засобом або якщо справа про адміністративне правопорушення не розглянута у встановлений законом строк, особа має право звернутися за отриманням вилученого документа. Таке звернення особи є обов'язковим для його виконання незалежно від стадії вирішення справи про адміністративне правопорушення. За подання такого звернення та повернення особі тимчасово вилученого посвідчення водія не може стягуватися плата. Порядок тимчасового вилучення посвідчення водія визначається Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 №1086 затверджено «Порядок тимчасового вилучення посвідчення водія на транспортний засіб та його повернення» (далі - Порядок). Відповідно до п.5 Порядку, до винесення судом постанови у справі про адміністративне правопорушення та набрання нею законної сили поліцейський видає водієві тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом строком не більше ніж на три місяці з дати вилучення посвідчення. Форма зазначеного тимчасового дозволу затверджується МВС.
Згідно з ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Як встановлено в судовому засіданні та підтверджено матеріалами справи, тимчасовий дозвіл на право керування транспортними засобами категорії А та В серії ТД №695873 виданий ОСОБА_1 15.09.2017 у м.Кропивницькому замість вилученого посвідчення водія, у зв'язку зі складенням стосовно нього протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, про що і зроблено запис в тимчасовому дозволі. Дата, яка вказана у тимчасовому дозволі у графі «Видане» - 14.08.2007 фактично є датою видачі самого посвідчення водія позивача, в чому суд пересвідчився під час огляду оригіналу останнього. У подальшому, цього ж дня - 15.09.2017, у м.Знам'янці стосовно позивача складено ще один протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП. При цьому, як вбачається з тимчасового дозволу, відмітка про цей складений протокол, відсутня.
За таких обставин, доводи відповідача про те що, якби позивач пред'явив тимчасовий дозвіл, в ньому було б зроблено відмітку і про другий протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП , є логічними та приймаються судом як обґрунтовані.
Позивачем же, обставини за якими складалася оскаржувана постанова, змінювалися під час розгляду справи. Так, в позові позивач вказав, що його зупинили працівники поліції під час його руху на своєму автомобілі та, не повідомивши йому причину зупинки, запитали в нього посвідчення водія. У судовому засіданні взагалі вказував, що він не керував транспортним засобом. Таким чином, одні свої доводи позивач спростовує іншими.
З огляду на викладене, суд вважає рішення відповідача про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, правомірним. Підстави для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.77, 241-246, 286 КАС України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 до поліцейського СРПП Знам'янського відділу поліції Головного управління національної поліції в Кіровоградській області ОСОБА_2, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, залишити без задоволення.
Постанову поліцейського СРПП Знам'янського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області ОСОБА_2 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1, РНОКПП: НОМЕР_2, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БР №949734 від 15.09.2017, залишити без змін.
Судові витрати віднести на рахунок держави.
Рішення суду може бути оскаржене до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено 29.12.2017.
Суддя Знам'янського міськрайонного суду
Кіровоградської області ОСОБА_3