Справа № 386/664/15-к
Провадження № 1-кп/386/72/17
28 грудня 2017 року смт. Голованівськ
Голованівський районний суд Кіровоградської області
В складі головуючого судді ОСОБА_1
з участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченої ОСОБА_4 ,
захисників ОСОБА_5 ,
ОСОБА_6 ,
представника потерпілої юридичної особи ОСОБА_7 ,
розглянувши під час відкритого підготовчого судового засідання матеріали кримінального провадження №42014120130000012 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 364 та ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України (далі - КК України), -
встановив:
До Голованівського районного суду Кіровоградської області 12 квітня 2017 року з апеляційного суду Кіровоградської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні №42014120130000012 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 364 та ч. 1 ст. 366 КК України.
В підготовчому судовому засіданні захисник ОСОБА_5 заявив клопотання про повернення обвинувального акту відносно ОСОБА_4 прокурору, оскільки досудове слідство проведено формально, органи досудового розслідування не вжили всіх заходів для повного та об'єктивного розслідування вказаного кримінального провадження, не встановили всіх свідків та не опитали їх. В матеріалах справи відсутні деякі письмові докази, прокурором не проведено перевірку щодо самозахвату приміщення та атрибутики Грузької сільської ради. Зазначає, що слідством не перевірено з яких правових підстав 03.12.2014 року, голова РДА Голованівського району ОСОБА_8 провів позачергову сесію Грузької сільської ради і поновив на роботі ОСОБА_9 . Вказує, що не було встановлено фактичні обставини кримінального правопорушення, а тому надати правову кваліфікацію вказаним діям з посиланням на положення закону і відповідної статті КК України не можливо, що в подальшому унеможливлює також і формулювання будь-якого обвинувачення. У зв'язку з наведеним, захисник просить повернути обвинувальний акт прокурору.
Обвинувачена та захисник ОСОБА_6 в підготовчому судовому засіданні підтримали клопотання захисника ОСОБА_5 щодо повернення обвинувального акту прокурору.
Під час підготовчого судового засідання прокурор вважав, що обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України, кримінальне провадження підсудне Голованівському районному суду Кіровоградської області, підстав для його закриття чи повернення обвинувального акта прокурору немає. Просив призначити обвинувальний акт до судового розгляду в установленому законом порядку.
Представник потерпілої юридичної особи питання щодо повернення обвинувального акту залишив на розсуд суду.
Вислухавши думку прокурора, обвинуваченої, захисників, представника потерпілої юридичної особи, дослідивши обвинувальний акт, додані до нього реєстр матеріалів досудового розслідування та розписку обвинуваченої, суд дійшов до висновку, що клопотання захисника про повернення обвинувального акту прокурору задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Згідно п. 3 ч. 3 ст. 314 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) в підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акту прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.
Обвинувальний акт, як одна із форм завершення досудового розслідування, повинен відповідати вимогам, передбаченим у статті 291 КПК України.
Обвинувальний акт має містити найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); прізвище, ім'я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; обставини, які обтяжують чи пом'якшують покарання; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими; розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); дату та місце його складення та затвердження (ч. 2 ст. 291 КПК України).
Згідно з зазначеною нормою закону обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
Аналіз цієї норми свідчить, що закон вимагає обов'язкове відображення в обвинувальному акті трьох складників: фактичних обставин кримінального правопорушення; правової кваліфікації; формулювання обвинувачення.
Таким чином, обвинувальний акт це - обґрунтоване відповідно до норм права і сукупністю досліджених доказів твердження органу досудового слідства і прокурора про вчинення певною особою конкретного кримінально - караного діяння, яке створює умови для реалізації повноважень учасниками процесу з метою подальшого вирішення кримінальної справи по суті в судовому порядку і можливого покарання обвинуваченого, винність якого хоча й обґрунтована, проте залишається версією обвинувачення в силу презумпції невинуватості і свободи оцінки доказів, а тому обвинувальний акт відносно ОСОБА_4 не порушує принцип презумпції невинуватості.
Європейський суд з прав людини (далі - Суд) в своєму рішенні у справі «Абрамян проти Росії» від 9 жовтня 2008 року зазначив, що у тексті підпункту «а» п. 3 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) вказано на необхідність приділяти особливу увагу роз'ясненню «обвинувачення» особі, стосовно якої порушено кримінальну справу. Деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він вважається офіційно письмово повідомленим про фактичні та юридичні підстави пред'явленого йому обвинувачення. Аналогічна позиція зазначена в рішенні від 19 грудня 1989 року у справі «Камасінскін проти Австрії» .
В цьому ж рішенні Суд нагадав, що положення пп.«а» п. 3 ст. 6 Конвенції необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 цієї статті. У кримінальній справі надання повної, детальної інформації щодо пред'явленого особі обвинувачення та, відповідно, правової кваліфікації, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого розгляду.
За обвинувальним актом у кримінальному провадженні №42014120130000012 ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366 КК України, а саме: у тому, що наприкінці липня-початку серпня 2014 року, точної дати досудовим розслідуванням не встановлено, у невстановленому досудовим розслідуванням місці, перебуваючи на посаді секретаря Грузької сільської ради Голованівського району Кіровоградської області та тимчасово виконуючи повноваження голови цієї ради, з метою одержання неправомірної вигоди для самої себе та інших фізичних осіб, склала завідомо неправдиві офіційні документи (15 рішень 55-ї сесії Грузької сільської ради шостого скликання), які посвідчила своїм особистим підписом та скріпила гербовою печаткою сільської ради. Крім того, ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що наприкінці жовтня 2014 року, точної дати досудовим розслідуванням не встановлено, у невстановленому досудовим розслідуванням місці, перебуваючи на посаді секретаря Грузької сільської ради Голованівського району Кіровоградської області та тимчасово виконуючи повноваження голови цієї ради, з мотивів кар'єрного росту, повторно склала завідомо неправдивий офіційний документ (рішення 59-ї сесії Грузької сільської ради шостого скликання), датоване 31.10.2014 року. Також, ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що на початку листопада 2014 року, точної дати досудовим розслідуванням не встановлено, у невстановленому досудовим розслідуванням місці, перебуваючи на посаді секретаря Грузької сільської ради Голованівського району Кіровоградської області та тимчасово виконуючи повноваження голови цієї ради, з мотивів кар'єрного росту, повторно склала завідомо неправдивий офіційний документ (рішення 59-ї сесії Грузької сільської ради шостого скликання), датоване 05.11.2014 року.
Крім того, за обвинувальним актом у кримінальному провадженні №42014120130000012 ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 364 КК України, а саме: у тому, що наприкінці липня-початку серпня 2014 року, точної дати досудовим розслідуванням не встановлено, у невстановленому досудовим розслідуванням місці, перебуваючи на посаді секретаря Грузької сільської ради Голованівського району Кіровоградської області та тимчасово виконуючи повноваження голови цієї ради, з метою одержання неправомірної вигоди для самої себе та інших фізичних осіб, надала дозволи на складання 15-ти проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність фізичним особам для ведення особистого селянського господарства загальною площею 30 га., що перебували у комунальній власності, унаслідок чого завдано збитки у розмірі 549837 грн.
Обвинувальний акт підписаний та затверджений прокурором прокуратури Голованівського району Кіровоградської області.
Отже, прокурор виклав ті фактичні обставини, які вважає встановлені; як сторона обвинувачення зазначив правову кваліфікацію кримінальних правопорушень, які інкримінуються обвинуваченій і кваліфікує такі дії обвинуваченої за ч. 1 ст. 366 та ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 364 КК України, зазначив про те, що під час досудового розслідування встановити точний час та місце вчинення кримінальних правопорушень не можливо, а тому, твердження захисника про відсутність в обвинувальному акті відомостей, визначених п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, та про необхідність повернення обвинувального акту з підстав, що в обвинувальному акті не викладені фактичні обставини вчинення правопорушень, не знайшли свого підтвердження. До обвинувального акту додано реєстр матеріалів досудового розслідування та розписку ОСОБА_4 про отримання копії обвинувального акта і реєстру матеріалів досудового розслідування.
Твердження захисника про повернення обвинувального акту з причин того, що сторона обвинувачення не допитала певних свідків та не долучила певні документи, є безпідставними, оскільки пунктом 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, з урахуванням вимог ст. 291 цього Кодексу, не передбачено таких підстав для повернення обвинувального акту.
Сторона захисту не позбавлена права заявити клопотання про виклик та допит свідків, а також долучати докази чи заявляти клопотання про витребування певних доказів.
Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку, що обвинувальний акт відносно ОСОБА_4 , обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366 та ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 364 КК України відповідає вимогам ст. 291 КПК України, підстави для його повернення прокурору не встановлені.
Керуючись ст.ст. 110, 291, 314, 315, 369-372, 376 КПК України, суд -
постановив:
Відмовити в задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 про повернення обвинувального акту у кримінальному провадженні за №42014120130000012 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 364 та ч. 1 ст. 366 КК України.
Ухвала оскарженню окремо від судового рішення не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.
Суддя: ОСОБА_1