Справа № 405/6971/17
Провадження №2/405/1480/17
27 листопада 2017 року Суддя Ленінського районного суду м. Кіровограда Іванова Л.А., при вирішенні питання про відкриття провадження по справі за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 Сервіс» до публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» в особі представництва Кіровоградської обласної дирекції головного офісу публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» центрального відділення Кіровоградської обласної дирекції головного офісу публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», Канівського відділення поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області, ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача ОСОБА_3, про визнання події страховим випадком, стягнення страхового відшкодування, відшкодування завданої шкоди, упущеної вигоди, пені, 3 % річних та інфляційних нарахувань, -
Позивач ТОВ «ОСОБА_1 Сервіс» звернувся до Ленінського районного суду м.Кіровограда з позовом до відповідачів ПАТ «НАСК «Оранта» в особі представництва Кіровоградської обласної дирекції головного офісу ПАТ «НАСК «Оранта» центрального відділення Кіровоградської обласної дирекції головного офісу ПАТ «НАСК «Оранта», Канівського ВП ГУ НП в Черкаській області, ОСОБА_2, в якому просить:
- визнати подію, що мала місце 05.11.2017 року страховим випадком відповідно до полісу № АМ/0837200 та Закону;
- стягнути з ПАТ «НАСК «Оранта» в особі представництва Кіровоградської обласної дирекції головного офісу ПАТ «НАСК «Оранта» центрального відділення Кіровоградської обласної дирекції головного офісу ПАТ «НАСК «Оранта» на користь ТОВ «ОСОБА_1 Сервіс» страхове відшкодування з урахуванням фізичного зносу у розмірі 61 653, 56 грн. за вирахуванням франшизи;
- стягнути з ОСОБА_2 на користь ТОВ «ОСОБА_1 Сервіс» різницю між вартістю відновлювального ремонту та сумою страхового відшкодування у розмірі 88 639, 51 грн. з донарахуванням на суму суми франшизи та вартості експертної оцінки у сумі 2 600 грн.;
- стягнути з ПАТ «НАСК «Оранта» в особі представництва Кіровоградської обласної дирекції головного офісу ПАТ «НАСК «Оранта» центрального відділення Кіровоградської обласної дирекції головного офісу ПАТ «НАСК «Оранта», Канівського ВП ГУНП в Черкаській області, ОСОБА_2 на користь ТОВ «ОСОБА_1 Сервіс» загальну суму упущеної вигоди до дати відновлювального ремонту транспортного засобу;
- стягнути з ПАТ «НАСК «Оранта» в особі представництва Кіровоградської обласної дирекції головного офісу ПАТ «НАСК «Оранта» центрального відділення Кіровоградської обласної дирекції головного офісу ПАТ «НАСК «Оранта»,ОСОБА_2 на користь ТОВ «ОСОБА_1 Сервіс» загальну суму пені, 3% річних та інфляційних нарахувань.
Дослідивши вказану позовну заяву в порядку вирішення питання про відкриття провадження у справі вважаю, що вона не відповідає вимогам щодо форми й змісту позовної заяви, передбаченим ст. 119 ЦПК України, з наступних підстав.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава - учасниця цієї Конвенції має право встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити перетворення судового процесу у безладний рух. У зв'язку з наведеним залишення позову без руху з підстав, передбачених законом (невідповідність позовної заяви вимогам щодо її змісту, несплата судового збору тощо), не є порушенням права на справедливий судовий захист.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 119 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
За змістом зазначених норм саме позивач обґрунтовує свої вимоги з викладом відповідних обставин та зазначенням доказів, що підтверджують такі обставини, саме лише викладення в позові змісту правових норм, правових позицій та висновків Верховного Суду України, не є неналежним обґрунтуванням позовних вимог.
Як зазначає Пленум Верховного Суду України у постанові від 12.06.2009 № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.
Обґрунтування позовних вимог полягає в чіткому викладенні обставин про те, які права, свободи чи інтереси позивача порушені, невизнані або оспорюються та яким саме чином. Однак, подана до суду позовна заява, при наявності відповідних вимог до конкретно визначених позивачем відповідачів, в частині висунення позивачем вимог до кількох відповідачів, не містить належного викладення обставин про те, діями яких саме відповідачів, з числа вказаних у позові, порушено, як на думку позивача, його права, свободи чи інтереси, які невизнані або оспорюються відповідачами.
Так, крім іншого, позивач у поданому до суду позові зазначає, що у ТОВ «ОСОБА_1 Сервіс» з вини відповідачів існують перешкоди в отриманні страхової виплати для відновлювального ремонту для здійснення права користування та розпорядження своїм майном у господарській діяльності товариства та отримання прибутку, при цьому, позивач не конкретизує, діями кого з відповідачів спричинені зазначені у позові негативні наслідки для товариства, як і не зазначено, якими саме неправомірними діями відповідачів спільно чи кожного з відповідачів окремо, вчинено такі дії та які саме.
Такий виклад позивачем позовної заяви не дає змогу зрозуміти при яких саме обставинах та у який спосіб, кожним відповідачем окремо, були порушені, невизнані чи оспорені права, свободи чи інтереси позивача, за захистом яких останній звертається до суду.
Крім того, нечітке визначення окремого обґрунтування позовних вимог щодо кожного з відповідачів унеможливлює правильне визначення предмета доказування по даній справі. При цьому, слід звернути увагу на те, що від якості позовної заяви залежить швидкий і ефективний розгляд справи.
Окрім того, позивачу слід звернути увагу на те, що відповідно до положень ст. 32 ЦПК України позов може бути пред'явлений спільно кількома позивачами або до кількох відповідачів, при цьому, кожен із позивачів або відповідачів щодо другої сторони діє в цивільному процесі самостійно. Участь у справі кількох позивачів і (або) відповідачів (процесуальна співучасть) допускається, якщо: 1) предметом спору є спільні права чи обов'язки кількох позивачів або відповідачів; 2) права і обов'язки кількох позивачів чи відповідачів виникли з однієї підстави; 3) предметом спору є однорідні права і обов'язки.
Положення даної статті регулюють питання співучасті в цивільному процесі. Співучасть - це обумовлена матеріальним правом множинність осіб на тій чи іншій стороні в цивільному процесі внаслідок наявності загального права або загального обов'язку. Важливою ознакою співучасті є наявність у декількох позивачів чи відповідачів у справі однакових за спрямованістю матеріально-правових вимог чи юридичних обов'язків.
З огляду на зазначене, встановлено, що позивач ТОВ «ОСОБА_1 Сервіс», який є юридичною особою, в порядку цивільного судочинства пред'явив позов до суду до кількох відповідачів, а саме: юридичної особи «НАСК «Оранта» в особі представництва Кіровоградської обласної дирекції головного офісу ПАТ «НАСК «Оранта» центрального відділення Кіровоградської обласної дирекції головного офісу ПАТ «НАСК «Оранта», Канівського ВП ГУ НП в Черкаській області, та фізичної особи ОСОБА_2, поряд з цим, позовна заява містить одночасне зазначення позивачем в позові вимог, які за своєю суттю полягають у стягненні страхового відшкодування, відшкодуванні шкоди, завданої органом державної влади, відшкодуванні шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, стягнення упущеної вигоди, пені, 3% річних та інфляційних нарахувань, які за своєю спрямованістю, не є однаковими по відношенню до вказаних у позові відповідачів, враховуючи коло їх юридичних обов'язків, та предмет спору, з приводу вирішення якого позивач звернувся до суду, є різні обов'язки, зазначених в позові відповідачів, які, крім того, не є однорідними.
Крім того, відповідно до ст.16 ЦПК України не допускається в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом.
Більш того, відповідно до ч.5 ст.119 ЦПК України до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.
Відповідно до ч.2 ст.79 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Звертаючись до суду з зазначеним позовом позивач зазначив, що відповідно до п.6 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» він звільнений від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
В свою чергу, встановлено, що позивачем пред'явлено позов до суду, який містить вимоги як майнового, так і немайнового характеру, при цьому, визначені позивачем підстави позову не вказують на пред'явлення останнім позову про відшкодування матеріальних збитків, завданих позивачу внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до п.п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору за подання юридичною особою до суду позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до п.п. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору за подання юридичною особою до суду позовної заяви немайнового характеру становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб на 2017 рік станом на 01.01.2017 становить 1 600 грн.
Враховуючи, що ціна позову за розрахунком позивача складає 152 893 грн. 00 коп., то при зверненні до суду із даною позовною заявою, яка містить вимоги майнового характеру, позивачу необхідно сплатити та надати суду оригінал документа про підтвердження сплати судового збору у розмірі 2 293 грн. 40 коп. (як 1,5 відсотка від ціни позову в розмірі 152 893 грн. 00 коп.) за вимогу майнового характеру про стягнення страхового відшкодування, стягнення різниці між вартістю відновлювального ремонту та сумою страхового відшкодування, та за вимогу не майнового характеру про визнання події страховим випадком позивачу необхідно сплатити та надати суду оригінал документа про підтвердження сплати судового збору у розмірі 1 600 грн. 00 коп., або підтвердити інші підстави, ніж ті, які зазначені в позові, про звільнення від сплати судового збору, якщо такі є.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подану без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 119 і 120 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Враховуючи викладене, приходжу до висновку, що позовну заяву ТОВ «ОСОБА_1 Сервіс» до ПАТ «НАСК «Оранта» в особі представництва Кіровоградської обласної дирекції головного офісу ПАТ «НАСК «Оранта» центрального відділення Кіровоградської обласної дирекції головного офісу ПАТ «НАСК «Оранта», Канівського ВП ГУ НП в Черкаській області, ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача ОСОБА_3, про визнання події страховим випадком, відшкодування завданої шкоди, упущеної вигоди, пені, 3 % річних та інфляційних нарахувань слід залишити без руху з наданням позивачу строку для усунення виявлених недоліків тривалістю п'ять днів з дня отримання позивачем копії даної ухвали.
При цьому, позивачу необхідно конкретизувати обставини, якими він обґрунтовує свої вимоги окремо щодо кожного відповідача, шляхом викладення позовної заяви у новій редакції, врахувавши при цьому положення ст.32 ЦПК України, за якими позов може бути пред'явлено до кількох відповідачів у разі, якщо предметом спору є спільні обов'язки кількох відповідачів, які (обов'язки) виникли з однієї підстави, та предметом спору є однорідні обов'язки відповідачів, та в разі відсутності зазначених підстав, передбачених ст.32 ЦПК України, вирішити питання щодо пред'явлення самостійних позовів до кожного з відповідачів окремо.
Крім того, необхідно сплатити судовий збір в розмірі 2 293 грн. 40 коп. за вимогу майнового характеру про стягнення страхового відшкодування, стягнення різниці між вартістю відновлювального ремонту та сумою страхового відшкодування та за вимогу не майнового характеру про визнання події страховим випадком в розмірі 1 600 грн. 00 коп., або підтвердити інші підстави, ніж ті, які зазначені в позові, про звільнення від сплати судового збору, якщо такі є.
Окрім того, позивачу слід роз'яснити право на звернення до суду з клопотанням про відстрочку або розстрочку сплати судового збору на визначений строк, але не більше, як до ухвалення судового рішення у справі (ч. 1 ст. 82 ЦПК України), чи про зменшення розміру належних до оплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнення від їх оплати (ч. 3 ст. 82 ЦПК України).
Поряд з цим, треба мати на увазі, що відповідно до роз'яснень, викладених у п. 29 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» № 10 від 17.10.2014, - відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір» та статті 82 ЦПК єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10 ЦПК повинна навести доводи та подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Керуючись п.5 ч. 2, ч.5 ст. 119, ч. 1, 2 ст. 121, 210 Цивільного процесуального кодексу України, -
Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 Сервіс» до публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» в особі представництва Кіровоградської обласної дирекції головного офісу публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» центрального відділення Кіровоградської обласної дирекції головного офісу публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», Канівського відділення поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області, ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача ОСОБА_3, про визнання події страховим випадком, відшкодування завданої шкоди, упущеної вигоди, пені, 3 % річних та інфляційних нарахувань, - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю п'ять днів з дня отримання позивачем копії даної ухвали.
Запропонувати позивачу в установлений строк усунути зазначені в ухвалі недоліки позовної заяви, а саме:
-конкретизувати обставини, якими він обґрунтовує свої вимоги окремо щодо кожного відповідача, шляхом викладення позовної заяви у новій редакції, врахувавши при цьому положення ст.32 ЦПК України, за якими позов може бути пред'явлено до кількох відповідачів у разі, якщо предметом спору є спільні обов'язки кількох відповідачів, які (обов'язки) виникли з однієї підстави, та предметом спору є однорідні обов'язки відповідачів, та в разі відсутності зазначених підстав, вирішити питання щодо пред'явлення самостійних позовів до кожного з відповідачів окремо;
-надати суду документ на підтвердження сплати судового збору в розмірі 2 293 грн. 40 коп. та в розмірі 1 600 грн. 00 коп. відповідно, а всього в розмірі 3 893 грн. 00 коп. за наступними реквізитами: Отримувач коштів - УК у м.Кроп-цький./Ленін.р-н/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38037409; Банк отримувача - ГУ ДКСУ у Кіровоградській області; Код банку отримувача (МФО) - 823016; Рахунок отримувача - 31214206700004; Код класифікації доходів бюджету - 22030101: Призначення платежу - *;101;(ідентифікаційний код або серія та номер паспорта громадянина України);Судовий збір, за позов (ПІБ позивача), Ленінський районний суд м. Кіровограда, або документально підтвердити підстави звільнення від сплати судового збору, якщо такі є.
В разі невиконання вказаних вимог позовна заява буде вважатись неподаною і повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Ленінського
районного суду
м. Кіровограда ОСОБА_4