Справа № 405/4113/17
Провадження № 2/405/986/17
14 грудня 2017 року. Ленінський районний суд м. Кіровограда у складі:
головуючого - судді Іванової Л.А.,
при секретарі - Береді Я.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кропивницькому цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -
Позивач ОСОБА_1 звернулась до Ленінського районного суду м. Кіровограда з позовом до відповідача ОСОБА_2, в якому просить визнати ОСОБА_2 особою, що втратила право користування житловим приміщенням, а саме: квартирою, розташованою за адресою: АДРЕСА_1. В обґрунтування позову зазначила, що їй (позивачу) на праві приватної власності належить квартира за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується договором купівлі-продажу від 19.11.2010 року. У вказаній квартирі, окрім її (позивача) доньки - ОСОБА_3 та онуків ОСОБА_4 та ОСОБА_5, зареєстрований чоловік її доньки - ОСОБА_2 її (позивача) зять, між якими (ОСОБА_3 та ОСОБА_2П.) сімейні стосунки не склалися, крім того, останній не проживає за місцем реєстрації протягом тривалого часу. Враховуючи зазначене, а також посилаючись на те, що реєстрація ОСОБА_2 у вказаній квартирі обмежує її в праві розпоряджатися своєю власністю, просить суд визнати ОСОБА_5 таким, що втратив право користування вказаним житловим приміщенням.
Позивач ОСОБА_1, належним чином повідомлена про час, дату та місце судового розгляду, в судове засідання не з'явилась. Від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_6 до суду надійшла заява, зареєстрована 13.12.2017 року за вх. № 30570, в якій останній просить проводити судовий розгляд даної справи за відсутності його та позивача, позовні вимоги позивач підтримує в повному обсязі. Враховуючи положення ч. 2 ст. 158 ЦПК України, за якими особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності, суд вважає за можливе розглянути дану справу за відсутності позивача та її представника.
Відповідач ОСОБА_2, який повідомлявсясудом в порядку ч. 5 ст. 74 ЦПК України, шляхом направлення судової повістки за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання, про час, дату та місце судового розгляду, в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не відомі, клопотання чи заяви від відповідача про відкладення розгляду справи до суду не надходили.
Враховуючи неявку сторін в судове засідання, суд вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній даних та доказів.
Дослідивши докази по справі в їх сукупності, з'ясувавши підстави та предмет позову, характер спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернувся позивач, виходячи з положень ст. 10 та ст.11 ЦПК України, за якими цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів та доведення перед судом їх переконливості, при цьому суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі доказів сторін, суд вважає, що вимоги позивача обґрунтовані, ґрунтуються на вимогах закону, та є такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивачу ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу квартири від 19.11.2010 року, посвідченого приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу ОСОБА_7, зареєстрованого в реєстрі за № 2099, на праві приватної власності належить квартира № 10, розташована за адресою: вул. Єгорова, буд. 26, м. Кропивницький (колишня назваміста - Кіровоград), що також підтверджується витягом про державну реєстрацію прав ОКП «Кіровоградське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації» № 2810395 від 23.11.2010 року.
Відповідно до інформації УДМС України в Кіровоградській області ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 13.07.2012 року зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2.
Згідно з довідкою КП «Житлово-експлуатаційна організація № 2» Кіровоградської міської ради» № 3997 від 19.07.2017 року за адресою: АДРЕСА_2, ОСОБА_1 не зареєстрована, за вказаною адресою проживають: донька ОСОБА_3, зять ОСОБА_2, онука ОСОБА_4 та онук ОСОБА_5
Разом з цим, відповідно до актів комісії у складі мешканців будинку № 26 по вул. Єгорова в м. Кропивницький ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 від 16.12.2015 року, від 20.05.2016 року та від 18.07.2017 року ОСОБА_2, який зареєстрований у ІНФОРМАЦІЯ_3 (колишня назва міста - Кіровоград), за вказаною адресою фактично не проживає, особисті речі, спальне місце та інші ознаки його проживання у зазначеній квартирі відсутні.
Конституція України встановила основні засади права власності. Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним, та складається з правомочностей власника щодо права володіння, права користування і права розпорядження.
Відповідно до ст. 150 ЖК України громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 383 ЦПК України власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва.
Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
В свою чергу, ст. 47 Конституції України проголошує, що кожен має право на житло. Держава гарантує не тільки свободу його придбання, але й можливість стабільного користування житлом, його недоторканість, а також недопущення примусового позбавлення житла, не інакше, як на підставі закону і за рішенням суду.
Реалізація встановлених конституційних гарантій, поряд з іншими, відображається в збереженні житла за його власниками без обмежень, та в гарантії збереження житла в державному та комунальному житловому фонді за тимчасово відсутніми громадянами протягом шести місяців (ст. 71 ЖК УРСР), членів сім'ї власника жилого приміщення протягом року (ст. 405 ЦК України). Не проживання у жилому приміщенні понад встановлений строк без поважних причин, дають підстави для визнання цих осіб в судовому порядку такими, що втратили права користування ним (ст. 72 ЖК УРСР, ст. 405 ЦК України).
Більш того, на підставі ст. 391 ЦК України власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Згідно з ч. 4 ст. 156 ЖК України до членів сім'ї власника будинку (квартири) належать особи, зазначені в частині другій статті 64 цього Кодексу. Припинення сімейних відносин з власником будинку (квартири) не позбавляє їх права користування займаним приміщенням. У разі відсутності угоди між власником будинку (квартири) і колишнім членом його сім'ї про безоплатне користування жилим приміщенням до цих відносин застосовуються правила, встановлені статтею 162 цього Кодексу.
До членів сім'ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім'ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство (ч. 2 ст. 64 ЖК України).
З огляду на зазначене, судом відзначається, що відповідач ОСОБА_2 не належить до членів сім'ї власника квартири позивача ОСОБА_1 в розумінні ст.ст. 64, 156 ЖК України, враховуючи також відсутність встановленого житлового сервітуту на користування зазначеним майном з власником будинку - позивачем ОСОБА_1, -відповідач ОСОБА_2 втратив право користування зазначеним майном та позивач ОСОБА_1, як власник квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, має право вимагати усунення перешкод у користуванні належною їй власністю, у тому числі, шляхом звернення до суду з позовом про визнання відповідача ОСОБА_2 таким, що втратив право користування зазначеним приміщенням.
Підсумовуючи викладене вище, а також приймаючи до уваги, що відповідач ОСОБА_2 без поважних на те причин не проживає в ІНФОРМАЦІЯ_4, яка належить позивачу ОСОБА_1 на праві приватної власності, не використовує квартиру за призначенням, крім того, між сторонами не було встановлено іншого порядку користування житлом, ніж той, який встановлений Законом, суд приходить до висновку про те, що існують передбачені законом підстави для задоволення позовних вимог позивача ОСОБА_1 про визнання відповідача ОСОБА_2 таким, що втратив право користування відповідним житловим приміщенням, а саме: квартирою № 10 будинку № 26 по вул. Єгорова в м. Кропивницький (колишня назва міста - м. Кіровоград), при цьому судом при вирішенні справи враховується також правовий висновок Верховного Суду України, викладений у постанові від 16.01.2012 року у справі №6-57цс11, відповідно до якого у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, зокрема, шляхом зняття особи з реєстрації місця проживання, пред'явивши разом з тим одну із таких вимог: 1) про позбавлення права власності на житлове приміщення; 2) про позбавлення права користування житловим приміщенням; 3) про визнання особи безвісно відсутньою; 4) про оголошення фізичної особи померлою.
З урахуванням викладеного вище, необхідним є визнання відповідача таким, що втратив право на користування житловим приміщенням.
Крім того, згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть, тобто, виходячи зі змісту зазначених норм закону, прийняте рішення суду про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням відповідно є підставою дня зняття цієї особи з реєстрації.
Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України судові витрати по справі, які складаються з судового збору, залишити по фактично понесеним позивачем.
На підставі вищевикладеного, відповідно до ст.ст. 41, 47 Конституції України, ст.ст. 15, 16, 321, 391, 405 ЦК України, ст. 150 ЖК України, керуючись ст.ст. 3, 4, 10, 11, 59, 60, 88, 212, 213-215, 218 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, - задовольнити.
Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, таким, що втратив право користування житловим приміщенням - квартирою № 10 в будинку № 26 по вул. Єгорова в м. Кропивницький.
Судові витрати, що складаються із судового збору, залишити по фактично понесеним позивачем.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Кіровоградської області через Ленінський районний суд м. Кіровограда протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя
Ленінського районного суду
м. Кіровограда Л.А. Іванова