Справа №348/2280/17
26 грудня 2017 року м. Надвірна
Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області
в складі: головуючої - судді Флоряк Д.В.
секретаря Буратчук О.В.,
з уч. позивача - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Надвірна справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,-
ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про визнання його таким, що втратив право на користування житловим приміщенням в будинку № 144 по вул. Українських Січових Стрільців, с. Пнів, Надвірнянського району, Івано-Франківської області, внаслідок того, що тривалий час був відсутній.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримала в повному обсязі, суду пояснила, що 23.04.1988 року її батько ОСОБА_3 подарував їй житловий будинок №144, що знаходиться в с. Пнів по вул. Українських Січових Стрільців (колишня вулиця 1 Травня), Надвірнянського району, Івано-Франківської області. В даному житловому будинку, окрім неї, зареєстрована її дочка ОСОБА_4, дві онучки ОСОБА_5 та ОСОБА_6, а також колишній зять ОСОБА_2. Практично після розірвання шлюбу між відповідачем ОСОБА_2 та її дочкою ОСОБА_4 ще в 2010 році, відповідач залишив сім"ю та перестав проживати в її будинку. Фактичне місце його проживання на даний час невідоме. З приводу не проживання відповідача у її житловому будинку Пнівською сільською радою складено акти обстеження матеріально-побутових умов проживання. Перешкод в користуванні будинком вона відповідачу не чинила, дверний замок не міняла, ключі від вхідних дверей відповідач має. Таким чином вважає, що відповідач ОСОБА_2 не проживає у житловому будинку без поважних причин більше встановленого законом строку, а тому втратив право на користування даним житлом, в зв'язку з чим просить позов задоволити.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився з невідомих суду причин, про день та час слухання справи повідомлений завчасно і належним чином, про що свідчить оголошення в засобах масової інформації, про причини неявки чи слухання справи в його відсутність суду заяви не подавав.
Сторони, які беруть участь у справі, зобов'язані повідомляти суд про зміну місця свого проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається по останньому відомому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо особа за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.
За згоди позивача суд прийшов до висновку про ухвалення рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Заслухавши пояснення позивача, свідків, та дослідивши докази, представлені сторонами на виконання вимог ст.81 ЦПК України і які сторони вважають достатніми для обґрунтування і заперечення позовних вимог та з'ясувавши фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Згідно ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Згідно ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 78 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
В судовому засіданні встановлено, що 23 квітня 1988 року ОСОБА_3, який є батьком позивача, подарував їй житловий будинок №144, який знаходиться в с. Пнів по вул. Українських Січових Стрільців (колишня вулиця 1 Травня), Надвірнянського району, Івано-Франківської області. Даний факт підтверджується копією договору дарування від 23.04.1988 року (а.с.5-6). 12.12.2008 року позивач зареєструвала право власності на даний житловий будинок, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно (а.с.7).
В даному житловому будинку, окрім позивача, також зареєстровані її дочка ОСОБА_4, онуки ОСОБА_5 і ОСОБА_6 та відповідач ОСОБА_2, що підтверджується довідкою Пнівської сільської ради від 05.10.2017 року № 4663 (а.с. 8)
Також судом встановлено, що ОСОБА_7 та ОСОБА_4, 23.03.2010 року зареєстрували розірвання шлюбу, що посвідчено відділом реєстрації актів цивільного стану Надвірнянського районного управління юстиції, актовий запис № 58 (а.с. 10 ).
22 лютого 2013 року ОСОБА_7 змінив своє прізвище на ОСОБА_2, що підтверджується копією свідоцтва про зміну прізвища (а.с. )
Факт відсутності відповідача ОСОБА_2С у спірному житлі підтверджено даними актів обстеження матеріально-побутових умов проживання, складених депутатом Пнівської сільської ради Надвірнянського району (а.с.14-16), а також поясненнями допитаних судом свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10
Вирішуючи позов, суд погодився з доводами позивача про те, що позивач не може здійснити своє право власності і розпорядитися належним їй майном, так як в належному їй житлі залишився зареєстрованим відповідач ОСОБА_2С
Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до ст. 321 ЦК України, право власності непорушно, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права або обмежений в його здійсненні, власник може бути позбавлений права власності або обмежений в його здійсненні тільки у випадках і в порядку, встановленому законом, примусове відчуження об'єктів права власності може бути застосоване тільки як виняток по мотивах суспільної необхідності на підставах і в порядку, встановленому законом, і за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості . Об'єкт права власності (спірний будинок) є житловим приміщенням, тому режим мешкання в нім регулюється нормами Житлового кодексу України.
Згідно ст. 9 ЖК України, ніхто не може бути обмежений в праві користування житловим приміщенням інакше як на підставах і в порядку, передбаченому законом, житлові права охороняються законом, за винятком випадків, коли вони використовуються проти їх призначення або з порушенням прав інших громадян.
Підстави позбавлення члена сім'ї права користування жилим приміщенням, яке належить громадянинові на праві власності, визначені ст. 405 ЦК України.
Відповідно до ч.2 ст. 405 ЦК України член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Дослідивши всі наявні докази по справі, суд прийшов до переконання, що визнання відповідача таким, що втратив право на користування спірним житлом не завдасть істотної шкоди його інтересам та не порушить його права.
Спірне житло не є власністю відповідача ОСОБА_2С та належить в цілому позивачу по справі ОСОБА_1
Судом встановлено, що понад установлений законом строк відповідач ОСОБА_2С в спірному житлі не мешкає, не отримує кореспонденцію за даною адресою, особистих речей у будинку не має, згідно ч.1 статті 158 ЖК України договір найму житлового приміщення з власником житла не укладав, участі у витратах по утриманню житла не приймає, спірним житлом не цікавиться, перепон у користуванні житлом йому ніхто не чинив, з будь-якими вимогами про усунення перешкод в користуванні цим майном в установленому законом порядку не звертався.
Тому, оцінюючи здобуті докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку про задоволення позову.
На підставі наведеного, ст.ст. 15, 16, 317, 321, 383, 386, 391,405 ЦК України, керуючись ст.ст. 259, 263- 265, 268, 280-283 ЦПК України , суд -
Позов задоволити.
Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, таким, що втратив право користування житловим приміщенням в будинку № 144 по вул. Українських Січових Стрільців, с.Пнів, Надвірнянського району, Івано-Франківської області.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до апеляційного суду Івано-Франківської області
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Флоряк Д.В.
Повний текст рішення виготовлено 29.12.2017 року