Провадження № 11-кп/774/2028/17 Справа № 206/4736/17 Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - ОСОБА_2
14 грудня 2017 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати по кримінальним справам апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретаря ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
за участю прокурора ОСОБА_7 ,
адвоката ОСОБА_8 ,
засудженого ОСОБА_9 ,
розглянувши, у відкритому судовому засіданні, в залі суду,апеляційну скаргу засудженого
ОСОБА_9 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Дніпропетровськ, громадянина України, маючого неповну вищу освіту, не одруженого, мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , засудженого 10.11.2015 року Кіровським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 2 ст. 121 КК України до 7 років позбавлення волі; ухвалою Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 01.09.2016 року невідбутий строк позбавлення волі замінено на обмеження волі, згідно ст. 82 КК України. Кінець строку: 27.12.2019 року,
на ухвалу Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 18 вересня 2017 року,-
Цією ухвалою було відмовлено в задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_9 про його умовно - дострокове звільнення.
Відмовляючи у задоволенні клопотання, суд послався на те, що ОСОБА_9 сумлінною працею та зразковою поведінкою не довів свого виправлення.
В апеляційній скарзі засуджений ОСОБА_9 просить ухвалу суду скасувати як необґрунтовану і незаконну, постановити нову ухвалу, якою застосувати відносно нього ст. 81 КК України.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що виконує обов'язки старшого днювального відділення СПС №1 та нарядчика ІВЦ-133, до праці ставився сумлінно, має зразкову поведінку, на даний час перебуває на лікуванні.
Відповідно до ст. 402 КПК України інші сторони судового провадження заперечення на апеляційну скаргу не подавали.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення засудженого ОСОБА_9 та його адвоката, які підтримали вимоги апеляційної скарги, думку прокурора, який просив залишити ухвалу суду без змін, а апеляцію засудженого без задоволення, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Підставою для умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, як того вимагає Закон, - є фактичне відбуття засудженим певної частини призначеного йому покарання та доведення засудженим свого виправлення. Виправлення засудженого має бути підтверджене його сумлінною поведінкою і ставленням до праці за весь період перебування у виправно-трудовій установі.
Судом першої інстанції зазначено, що сумлінне виконання засудженим своїх прямих обов'язків, тобто відсутність стягнень, ще не підтверджує того, що він повністю став на шлях виправлення, така поведінка засудженого не може бути підставою для його умовно-дострокового звільнення від подальшого відбування покарання, оскільки лише перебуваючи під пильним контролем з боку працівників установи виконання покарань поведінка засудженого ОСОБА_9 зазнає позитивних змін.
Суд першої інстанції вірно вказав, що відбутий проміжок часу є недостатнім терміном для того, що б твердо впевнитися, що засуджений довів своє виправлення та досяг такого стану, за якого від даної особи не доводиться очікувати вчинення нових кримінальних правопорушень. Згідно даних адміністрації установи виконання покарань, де відбуває покарання засуджений ОСОБА_9 , він своєю поведінкою та зразковим ставленням до праці не довів свого виправлення. Сама по собі наявність трьох заохочень отриманих протягом 5 місяців, як правильно вказав суд, не може бути безсумнівним підтвердженням його виправлення, оскільки умовно-достроковому звільненню підлягають ті засуджені, які протягом всього, а не певного періоду часу, сумлінною поведінкою і ставленням до праці довели своє виправлення і для цього дані беруться в їх сукупності.
Згідно вимог ст. 81 КК України, крім врахування поведінки і ставлення до праці засудженого за весь період перебування у виправній установі, необхідно врахувати і дані, що характеризують ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_9 . Скоєний засудженим злочин, відноситься до категорії тяжких. Суд врахував в повній мірі і дані про особу ОСОБА_9 .
Колегія суддів погоджується з твердженням суду першої інстанції стосовно того, що ОСОБА_9 сумлінною поведінкою та ставленням до праці за весь час відбуття покарання, не довів свого виправлення.
Як видно з ухвали суду. вона за своїм змістом є належно вмотивованою та обґрунтованою.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що районний суд обґрунтовано відмовив в задоволенні вказаного подання, оскільки в конкретному випадку наявні лише формально-юридичні підстави для умовно-дострокового звільнення ОСОБА_9 від відбування покарання.
У зв'язку з чим, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду є законною, а підстав для задоволення апеляційної скарги, не вбачається.
З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_9 - залишити без задоволення.
Ухвалу Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 18 вересня 2017 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_9 про його умовно - дострокове звільнення, - залишити без змін.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4