Тернівський районний суд м. Кривого Рогу
Дніпропетровської області
справа № 215/3152/17
номер провадження 2/215/1596/17
19 грудня 2017 року Тернівський районний суд м. Кривого Рогу у складі:
головуючого судді Дудікова А.В.
при секретарі Бисовій В.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "УЮТ-2011" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги,
встановив:
У липні 2017 року товариства з обмеженою відповідальністю "УЮТ-2011" (далі Товариство) звернулося до суду з указаним позовом.
Свої позовні вимоги обґрунтовувало тим, що Товариство є управителем житлового масиву Північного ГЗК, рудник Леніна Тернівського району м. Кривого Рогу, на підставі чого мешканці цього району отримують житлово-комунальні послуги. Відповідачка є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1, яка отримує житлово-комунальні послуги, які надає позивач. Відповідач своєчасно та в повному обсязі за надані послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій не сплачує, в наслідок чого виникла заборгованість за період з 03.07.2014 року по 01.03.2017 року, яка станом на 28.03.2017 складає 5054,44 грн. За таких обставин позивач просив стягнути з відповідачки на свою користь вказану суму заборгованість, а також суму інфляції, яка станом на 29.03.2017 року становить 1051,69 грн., 187,27 грн. 3% річних та судові витрати.
30 жовтня 2017 року позивач звернувся до суду з позовною заявою про збільшення позовних вимог, в якій просить стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за період з 03.07.2014 року по 01.10.2017 року у розмірі 6531,86 грн., суму інфляції, яка станом на 26.10.2017 року становить 1482,50 грн., 286,36 грн. 3% річних та судові витрати.
У судове засідання представник позивача не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином. Подав через канцелярію суду заяву в якій просить проводити розгляд справи за відсутності представника позивача та у разі неявки в судове засідання відповідачки, не заперечує проти винесення заочного рішення судом. Крім того просив стягнути з відповідачки витрати пов'язані з публікацією в пресі оголошення про виклик у розмірі 500 грн.
Суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представника позивача відповідно до ч.3 ст. 211 ЦПК України, враховуючи, що останній скористався своїми процесуальними правами.
У судове засідання відповідачка не з'явилась, про день та час розгляду справи повідомлялась судом належним чином, а саме у судові засідання на 27.09.2017 р., 30.10.2017 р., 29.11.2017 р., однак конверти повернулися до суду у зв'язку зі спливом терміну зберігання, у судове засідання призначене на 19.12.2017 р. відповідачка повідомлена за допомогою публікації оголошення в газеті «Вісті Придніпров'я» № 96 (1895), дата виходу газети 12.12.2017 року.
Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
За таких обставин, суд вважає можливим відповідно до ст.ст. 223, 280 ЦПК України, розглянути справу та ухвалити заочне рішення у відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів, враховуючи, що представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи.
У зв'язку з неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється на підставі частини другої статті 247 ЦПК України.
Провадження у даній справі відкрито ухвалою судді від 09.08.2017 року.
Дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до наступного висновку.
Згідно з пунктом 1.4 «Порядку визначення виконавця житлово-комунальних послуг у житловому фонді», прийнятого відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004р., затвердженого наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 25.04.2005р. № 60 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.05.2005р. за № 541/10821, виконавець житлово-комунальних послуг визначається органами місцевого самоврядування, крім випадків, коли власник (власники) житлових будинків бажає (бажають) визначити виконавця житлово-комунальних послуг самостійно.
01 листопада 2013 року між управлінням благоустрою та житлової політики (замовник) та ТОВ "УЮТ-2011" (управитель), було укладено договір про надання послуг з управління будинком, спорудою або групою будинків і споруд. Мета договору управління будинком, спорудою або групою будинків і споруд на території відповідного району, створення мешканцям будинку належних умов проживання шляхом якісного обслуговування та ремонту житлового фонду, надання послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкової території в обсягах та межах визначених відповідними угодами, згідно з діючими стандартами, нормативами, нормами і правилами (а.с.47-49).
У додатку 1 акта прийняття-передачі будинків, споруд або групи будинків і споруд до договору про надання послуг з управління будинком, спорудою або групою будинків і споруд, зокрема вказано, що замовник передає, а управитель приймає функції управління, зокрема у будинку розташованому по вул. Косигіна (Чарівна), 6 (а.с.50-51).
Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між виробниками і споживачами, а також їхні права та обов'язки визначено у Законі України «Про житлово-комунальні послуги».
Статтею 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» установлено, що споживач - це фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.
Згідно з копії інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, квартира АДРЕСА_1, належить ОСОБА_1 на підставі договору купівлі - продажу ВЕЕ № 701361 від 16.03.2007 року (а.с. 5-6).
Відповідно до ст. 13 Закону України від 24 червня 2004 року «Про житлово-комунальні послуги» залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньо будинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньо будинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).
Згідно із ч. 1ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтями 20, 21 Закону «Про житлово-комунальні послуги» визначені права та обов'язки споживача й виконавця житлово-комунальних послуг. Зокрема, правом споживача є одержання вчасно та відповідної якості житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, а обов'язком укладення договору на надання житлово-комунальних послуг, підготовленого виконавцем на основі типового договору, а також оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом. Обов'язком виконавця надання послуг вчасно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договору, а також підготовка та укладення із споживачем договору на надання житлово-комунальних послуг, підготовленого виконавцем з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.
Таким чином, необхідність укладення договору на надання житлово-комунальних послуг передбачена законом і його укладення визначено як обов'язок, а не право сторін.
Сам факт відсутності укладеного договору не звільняє відповідачку від обов'язку оплачувати житлово-комунальні послуги, а лише позбавляє їх можливості скористатися в повному обсязі правами споживача, передбачених Законом «Про захист прав споживачів», на отримання послуг вчасно та відповідної якості згідно з умовами укладеного договору.
Оскільки відповідачка своєчасно та в повному обсязі за надані послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій не сплачувала, станом на 27.10.2017 року виникла заборгованість, яка становить 6531, 86 грн., за період з 03.07.2014 р. по 01.10.2017 р., що підтверджується інформацією про стан особового рахунку 14240041572 (а.с.28-29).
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.
Згідно наданого позивачем розрахунку суми, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів за період з 21.08.2014-26.10.2017, становить 1482,50 грн., 3 % річних за період з 21.08.2014-26.10.2017, становить 286,36 грн. (а.с.30).
Факт наявності заборгованості за договором, а також правильність розрахунку заборгованості за житлово-комунальні послуги, законність тарифів та розміру нарахування послуг, розрахунку суми, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесівта розрахунок суми 3% річних, у встановленому законом (ст. ст. 10, 60, 137 ЦПК України) порядку ніким не спростовано.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про те, що відповідачка своєчасно та в повному обсязі за надані їй послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій не сплачувала,у зв'язку з чим у неї виникла заборгованість перед позивачем, яка підлягає стягненню в повному обсязі, а тому позов товариства з обмеженою відповідальністю "УЮТ-2011" підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно ч. 1, п.1 ч.2 ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Керуючись ст.ст.258, 259, 263-265, 268, 282 ЦПК України, -
вирішив:
Позов товариства з обмеженою відповідальністю "УЮТ-2011" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, (ІПН - НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "УЮТ-2011" (ЄДРПОУ 37861681) заборгованість в розмірі 6 531 (шість тисяч п'ятсот тридцять одна) гривня 86 копійок, інфляційні витрати в розмірі 1 482 (тисяча чотириста вісімдесят дві) гривні 50 копійок, 3 % річних у розмірі 286 (двісті вісімдесят шість) гривень 36 копійок, 500 (п'ятсот) гривень витрат пов'язаних з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача та 1 600 (тисячу шістсот) гривень судового збору.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Роз'яснити сторонам у справі, що згідно з вимогами ч. 1 ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Тобто суб'єктом подання заяви про перегляд заочного рішення є виключно відповідач, а не інші особи, які беруть участь у справі. Повторне заочне рішення сторони можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивачем рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Суддя: