Справа № 206/6631/17
Провадження № 1-м/206/3/17
28.12.2017 Самарський районний суд
м. Дніпропетровська
у складі:
головуючий суддя: ОСОБА_1
за участю:
секретаря: ОСОБА_2
прокурора: ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку суду Російської Федерації у відповідність із законодавством України відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який має середньо - технічну освіту, не одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину 2016 року народження, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , засудженого:
07.04.2016 Городищенським районним судом Волгоградської області за вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 30, ч.5 ст.228.1 Кримінального кодексу Російської Федерації, до 9 років позбавлення волі, відбуваючого покарання в ФКУ «Виправна колонія № 26 УФСВП Росії у Волгоградській області»,-
Міністерство юстиції України звернулося до Самарського районного суду м. Дніпропетровська з клопотанням про приведення вироку Городищенського районного суду Волгоградської області від 07.04.2016 відносно ОСОБА_4 , у відповідність із законодавством України.
В клопотанні зазначено, що вироком Городищенського районного суду Волгоградської області від 07.04.2016 ОСОБА_4 визнано винним та засуджено до 9 років позбавлення волі за вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 30 ч.5 ст.228.1 Кримінального кодексу Російської Федерації, що також є караним діянням відповідно до законодавства України про кримінальну відповідальність.
03.11.2017 Міністерством юстиції України прийнято рішення про прийняття в Україну засудженого вироком Російської Федерації громадянина України ОСОБА_4 .
З метою забезпечення виконання в Україні покарання, призначеного громадянину України судом РФ, посилаючись на ст. 9 Конституції України, ст.ст. 9-11 Конвенції про передачу засуджених осіб 1983 року, ст.ст. 606-610 КПК України, заявник просить визначити норми (статті, частини статей) Кримінального кодексу України, якими передбачена відповідальність за кримінальне правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_4 визнано винним вироком Городищенського районного суду Волгоградської області від 07.04.2016, визначити строк позбавлення волі, що підлягає відбуванню засудженим за цим вороком в Україні.
Прокурор у судовому засіданні не заперечував проти задоволення клопотання, зазначивши, що воно є обґрунтованим та відповідає вимогам закону та висловив свою думку про приведення вироку суду РФ у відповідність із законодавством України, визначити норми ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 307 КК України та строк 8 років позбавлення волі.
Представник Міністерства юстиції України в судове засідання не з'явився, в клопотанні просив розглядати справу за його відсутності.
Заслухавши думку прокурора, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.
Згідно з ч. 1 ст. 602 КПК України вирок суду іноземної держави може бути визнаний, виконаний на території України у випадках і в обсязі, передбачених міжнародним договором згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Розглядаючи клопотання про приведення вироку суду Російської Федерації у відповідність із законодавством України, суд виходить із положень Конституції України, глави 46 КПК України, якими регламентовано визнання та виконання вироків судів іноземних держав та передача засуджених осіб, Конвенції про передачу засуджених осіб (Страсбург, 21 березня 1983 року), до якої Україна приєдналася на підставі Закону України «Про приєднання України до Європейської конвенції про передачу засуджених осіб, 1983 рік» № 337/95-ВР від 22.09.95, та норм Кримінального кодексу України.
Згідно ч. 1 ст. 9 Конвенції про передачу засуджених осіб 1983 року, компетентні власті держави виконання вироку: a) продовжують виконання вироку одразу або на основі судової чи адміністративної постанови згідно із положеннями статті 10; або b) визнають вирок з використанням судової або адміністративної процедури своєї держави і таким чином замінюють міру покарання, призначену в державі винесення вироку, мірою покарання, передбаченою законодавством держави виконання вироку за такий самий злочин, згідно з положеннями статті 11.
Відповідно до ст. 610 КПК України під час розгляду клопотання Міністерства юстиції України суд визначає статті (частини статей) закону України про кримінальну відповідальність, якими передбачена відповідальність за кримінальне правопорушення, вчинене засудженим громадянином України, і строк позбавлення волі, визначений на підставі вироку суду іноземної держави. При призначені строку покарання у виді позбавлення волі, що підлягає відбуванню на підставі вироку суду іноземної держави, суд дотримується тривалості призначеного таким вироком покарання, крім випадків, визначених у ч. 4 ст. 610 КПК України.
Як вбачається з матеріалів справи, вироком Городищенського районного суду Волгоградської області від 07.04.2016 громадянина України ОСОБА_4 засуджено до 9 років позбавлення волі з відбуванням покарання у виправній колонії суворого режиму за вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 30, ч.5 ст.228.1 Кримінального кодексу Російської Федерації - замах на незаконний збут наркотичних засобів з використанням електронних та інформаційно-телекомунікаційних мереж, групою осіб за попередньою змовою в особливо великому розмірі. Вирок суду набрав законної сили 19.04.2016 та підлягає виконанню.
Цим вироком ОСОБА_4 засуджено за вчинення злочинів, що також є караними діяннями відповідно до законодавства України про кримінальну відповідальність. Відповідно до Кримінального кодексу України замах на злочин кваліфікується за ст.15 КК України, незаконний збут наркотичних засобів з використанням електронних та інформаційно-телекомунікаційних мереж, групою осіб за попередньою змовою в особливо великому розмірі кваліфікується за 3 ст. 307 КК України.
Під час відбування покарання на території Російської Федерації засуджений висловив бажання бути переданим в Україну для подальшого відбування покарання.
На підставі запиту Міністерства юстиції Російської Федерації наказом Міністерства юстиції України № 3435/5 від 03.11.2017 було прийнято рішення про прийняття в Україну засудженого вироком РФ громадянина України ОСОБА_4 відповідно до ст. 606 КПК України, ст. 3 Конвенції України про передачу засуджених осіб 1983 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 610 КПК України клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку суду іноземної держави у відповідність із законодавством України відповідно до ч.3 ст. 609 цього Кодексу розглядає суд першої інстанції за останнім відомим місцем проживання засудженої особи в Україні або за місцем знаходження Міністерства юстиції України.
Згідно паспортних даних, ОСОБА_4 є громадянином України, місце проживання якого зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .
Призначене вироком суду Російської Федерації покарання у виді позбавлення волі ОСОБА_4 відбуває в ФКУ «Виправна колонія № 26 УФСВП Росії у Волгоградській області».
Відповідно до довідки виправної установи про відбуття строку покарання засудженим, початок строку 07.04.2016, кінець строку 19.10.2024, станом на 05.04.2017 невідбутий строк покарання становив 7 років 06 місяці 15 днів.
Враховуючи, що ОСОБА_4 є громадянином України, вирок Російської Федерації, яким він засуджений, набрав законної сили, надано згоду на передачу засудженого в Україну для подальшого відбування покарання, кримінальне правопорушення, внаслідок вчинення якого було ухвалено вирок, є кримінальним правопорушенням згідно з законодавством України, суд дійшов висновку про наявність умов, передбачених ст. 606 КПК України, для прийняття засудженого для відбування покарання в Україні, та приведення вироку у відповідність з законодавством України.
Приводячи вирок суду Російської Федерації у відповідність із законодавством України і визначаючи статті (частини статей) закону України про кримінальну відповідальність, суд приходить до висновку, що діяння, за які ОСОБА_4 засуджено вироком РФ, відповідно до КК України слід кваліфікувати за ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 307 КК України, оскільки згідно вироку суду ОСОБА_4 вчинив замах на незаконний збут наркотичних засобів, з використанням електронних та інформаційно-телекомунікаційних мереж, групою осіб за попередньою змовою в особливо великому розмірі, а тому частині 3 ст. 30 КК РФ відповідає ч. 3 ст. 15 КК України, ч.5 ст. 228.1 КК РФ відповідає ч.3 ст. 307 КК України.
При визначені строку покарання у виді позбавлення волі, що підлягає відбуванню засудженому на підставі вироку суду іноземної держави, суд враховує, що вироком суду РФ ОСОБА_4 призначено покарання за ч.3 ст. 30 ч. 5 ст. 228.1 КК РФ у виді позбавлення волі із застосуванням ч. 3 ст. 66 та ч. 1 ст. 62 КК РФ, строком на 9 років.
Санкція ч. 3 ст. 307 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 9 до 12 років, санкція ч. 5 ст. 228.1 КК РФ передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 15 до 20 років.
Оскільки законом України про кримінальну відповідальність за вчинене ОСОБА_4 кримінальне правопорушення максимальний строк позбавлення волі є меншим, ніж призначений в державі винесення вироку, суд відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 610 КПК України при визначенні строку покарання виходить з максимального строку позбавлення волі, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
Положення ч. 3 ст. 66 КК РФ відповідають положенням ч. 3 ст. 68 КК України і передбачають, що за замах на злочин строк або розмір покарання не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого санкцією статті (частини статті) Особливої частини цього кодексу.
Оскільки призначене державою винесення вироку покарання має бути співвіднесене з покаранням, передбаченим законодавством України про кримінальну відповідальність за вчинення аналогічного злочину, суд визначає строк позбавлення волі за злочин, передбачений ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 307 КК України, із застосуванням ч. 3 ст. 68 КК України, - 8 років позбавлення волі, що за своїм характером та своєю тривалістю не є більш суворим, ніж міра покарання, призначена в державі винесення вироку, і відповідає вимогам п. 1 ч. 4 ст. 610 КПК України.
Строк відбування покарання ОСОБА_4 необхідно рахувати з 07.04.2016, зарахувавши в строк відбуття покарання його знаходження під вартою в період досудового і судового слідства з 20.10.2015 по 07.04.2016.
Конфіскація майна засудженому вироком іноземного суду не призначалася, тому не повинна застосовуватися і при відбуванні покарання на території України.
Відповідно до ст.86 Кримінально-виконавчого кодексу України вид колонії, в якій засуджені до позбавлення волі відбувають покарання, визначається Державним департаментом України з питань виконання покарань, до компетенції суду в Україні не віднесено визначення засудженому до позбавлення волі виду колонії.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 372, 602-610 КПК України, суд, -
Клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку суду Російської Федерації у відповідність із законодавством України - задовольнити.
Привести вирок Городищенського районного суду Волгоградської області від 07.04.2016, яким громадянина України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,засуджено за вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 30, ч.5 ст.228.1 Кримінального кодексу Російської Федерації, у відповідність з законодавством України.
Вважати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засудженим за ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 307 КК України, із застосуванням ч. 3 ст. 68 КК України, до 8 (восьми) років позбавлення волі без конфіскації майна.
Строк відбування покарання у вигляді позбавлення волі ОСОБА_4 відповідно до вироку Городищенського районного суду Волгоградської області від 07.04.2016 при приведенні його у відповідність із законодавством України, рахувати з 07.04.2016, зарахувавши в строк відбуття покарання його знаходження під вартою в період досудового і судового слідства (або строк попереднього ув'язнення) з 20.10.2015 по 07.04.2016.
Запобіжний захід залишити попередній - тримання під вартою.
Копію ухвали направити до Міністерства юстиції України та центрального органу виконавчої влади у сфері виконання покарань в Україні.
Ухвала може бути оскаржена органом, що подав клопотання, особою, щодо якої вирішено питання про приведення вироку суду іноземної держави у відповідність із законодавством України, та прокурором до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом семи діб з моменту її проголошення, а засудженим - з моменту її вручення.
Ухвала суду першої інстанції, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу, не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1