Держпром, 8-й під'їзд, майдан ОСОБА_1, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"28" грудня 2017 р.Справа № 922/4928/15
Господарський суд Харківської області у складі:
головуючий суддя Байбак О.І.
судді: Кухар Н.М. , Лаврова Л.С.
розглянувши заяву Комунального підприємства "Харківводоканал", м. Харків (вх. № 42443 від 20.12.2017 р.) про відстрочку у виконанні рішення господарського суду Харківської області від 23.05.2016 р. по справі
за позовом Акціонерної компанії "Харківобленерго", м. Харків
до Комунального підприємства "Харківводоканал", м. Харків
про за участю представників сторін: стягнення 80398397,58 грн. позивача - ОСОБА_2 (довіреність № 01-16/308 від 16.01.2017); ОСОБА_3 (довіреність № 01-16/2307 від 24.04.2017 р.); відповідача - ОСОБА_1 (довіреність № 7209 від 13.12.16 р.).
Рішенням господарського суду Харківської області від 23.05.2016 р. по справі 922/4928/15 стягнуто з Комунального підприємства “Харківводоканал” (далі - боржник) на користь Акціонерної компанії “Харківобленерго” (далі - стягувач) вартість електричної енергії в сумі 79552211,53 грн., плату з компенсації перетікання реактивної енергії в сумі 578851,47 грн., судовий збір в сумі 73080,00 грн.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 29.05.2017 р. зазначене рішення змінено; абзац другий резолютивної частини викладено у наступній редакції: “Стягнути з Комунального підприємства “Харківводоканал” на користь Акціонерної компанії “Харківобленерго” заборгованості у розмірі 80099060,20 грн., з якої: вартість електричної енергії в розмірі 79520208,72 грн., плата з компенсації перетікання електричної енергії у розмірі 578851,47 грн., а також судовий збір в сумі 73050,81 грн. Стягнути з Акціонерної компанії “Харківобленерго” на користь Комунального підприємства “Харківводоканал” судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 32,11 грн.”
На виконання зазначених рішення та постанови господарським судом Харківської області видані відповідні накази від 23.05.2016 року по справі № 922/4928/15.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 22.06.2017 р. по справі № 922/4928/15 заяву Комунального підприємства “Харківводоканал” (вх. № 18835 від 08.06.2017 р.) про надання відстрочки виконання рішення господарського суду Харківської області від 23.05.2016 р. по справі № 922/4928/15 задоволено. Надано Комунальному підприємству “Харківводоканал” відстрочку у виконанні рішення господарського суду Харківської області від 23.05.2016 р. по справі № 922/4928/15 до 31.12.2017 р.
Комунальне підприємство "Харківводоканал", м. Харків звернулося до господарського суду з заявою (вх. № 42443 від 20.12.2017 р.), в якій просить суд надати йому відстрочку у виконанні господарського суду Харківської області від 23.05.2016 р. по справі № 922/4928/15 до 31.12.2018 р.
Вказана заява обґрунтована з посиланням на те, що станом на сьогодні боржник фактично не в змозі виконати судове рішення у даній справі, оскільки, діючі тарифи на послуги, які надає підприємство боржника є економічно необґрунтованими та не компенсують боржнику фактичних витрат на виробництво послуг, в зв'язку з чим, утворюється заборгованість держави перед боржником з компенсації різниці в тарифах. Боржник зазначає, що визнаючи зазначений обов'язок щодо відшкодування з державного бюджету на користь боржника різниці в тарифах, Кабінет Міністрів України на виконання Закону України “Про державний бюджет України на 2017 рік” прийняв постанову № 332 від 18.05.2017 р., яка визначає порядок та механізм проведення взаєморозрахунків підприємств водопостачання та водовідведення за електричну енергію за рахунок коштів, які держава заборгувала в зв'язку з невідповідністю тарифів на послуги фактичним затратам на їх виробництво, в т.ч. передбачено сплату з бюджету для Харківської області, основним отримувачем якої є підприємство боржника, більше, ніж 650 млн. грн. Боржник зазначає, що на виконання чинного бюджетного законодавства були укладені договори про організацію взаєморозрахунків з погашення заборгованості за електричну енергію за субвенції з Державного бюджету № 5/21-3 від 27.06.2017 р. на суму 42520099,45 грн. та № 6/21-с від 27.06.2017 р. на суму 8312056,09 грн., однак, розрахунки за наведеними договорами не здійснені, а отримані з Державного бюджету кошти були повернуті Держказначейству на підставі рішення Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, як розпорядника коштів, відповідно до постанови КМУ № 332 від 18.05.2017 р. Причиною повернення коштів пов'язана з тим, що НКРЕКП не було своєчасно розроблено порядок розподілу отриманих при розрахунках коштів між учасниками енергоринку. Боржника зазначає, що в зв'язку з зазначеними обставинами він був змушений повернути отримані бюджетні кошти та при цьому втратив єдине можливе на даний момент джерело виконання судового рішення по даній справі у передбачений ухвалою господарського суду від 22.06.2017 р. по даній справі строк.
З посиланням на зазначені обставини боржник вказує, що він фактично позбавлений можливості виконати судове рішення у даній справі, оскільки цілком залежить від законодавчо врегульованого механізму компенсації тарифної різниці шляхом взаєморозрахунків за електроенергію і тільки внаслідок дієвості вказаного механізму та отримання ним бюджетних коштів він буде в змозі виконати судове рішення по даній справі.
Відповідно до п. 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду у зв'язку з перебуванням у відрядженні судді Суярко Т.Д. та відпусткою судді Сальникової Г.І. призначено повторний автоматизований розподіл справи № 922/4928/15.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.12.2017 р. визначено наступний склад суду: головуючий суддя - Байбак О.І., судді Кухар Н.М., Лаврова Л.С.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 21.12.2017 р. розгляд заяви призначено на 27.12.2017 р.
В судовому засіданні 27.12.2017 р. оголошено перерву до 28.12.2017 р.
В процесі розгляду заяви стягувач надав суду заперечення на заяву боржника про відстрочення виконання рішення суду (вх. № 42766 від 27.12.2017 р.), в яких просить суд в задоволенні позову відмовити.
На думку стягувача, зазначена заява боржника направлена виключно на ухилення від обов'язку виконати рішення суду, яке набрало чинності. Стягувач зазначає, що різниця в тарифах не може бути підставою для отримання державних коштів для компенсації недоліків менеджменту або технічної політики, як зазначено в листі НКРЕКП № 8396/28.2/7-17 від 01.08.2017 р. Крім того, стягувач також вказує на те, що боржник продовжує не сплачувати за спожиту електричну енергію, накопичуючи заборгованість, яка станом на 01.12.2017 (за договорами про постачання електричної енергії № 1.01 від 03.01.2008 та № 4 від 07.05.2004) складає вже 1645572736,89 грн. Стягувач зазначає, що такі дії боржника фактично призвели до того, що АК "Харківобленерго" нині також знаходиться в не менш скрутному фінансовому становищі, а задоволення заяви відповідача про відстрочку виконання рішення суду ще більше погіршить фінансове становище компанії, що в свою чергу вплине на безперебійне постачання електричної енергії для всієї Харківській області.
Боржник надав суду відповідь на відзив АК "Харківобленерго" (вх. № 42870 від 28.12.2017 р.), в якій додатково обґрунтовує власну правову позицію щодо заяви.
На судове 28.12.2017 р. прибули представники стягувача та боржника.
Представник боржника підтримав доводи, викладені у заяві про надання відстрочки, просив суд її задовольнити.
Представники стягувача проти задоволення заяви про надання відстрочки заперечували, просили суд в її задоволенні відмовити.
Розглянувши заяву про відстрочку виконання рішення суд зазначає наступне:
Відповідно до вимог ст. 331 ГПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення.
Підставою для відстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:
1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;
2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан;
3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Таким чином, для застосування передбачених цією нормою заходів, суду необхідно встановити чи є у наявності обставини, що ускладнюють чи роблять неможливим виконання рішення у справі. Крім того, розглядаючи питання про відстрочку виконання рішення суду, господарський суд повинен врахувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.
При вирішенні заяв про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду потрібно мати на увазі, що відповідно до ст. 331 ГПК України їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення суду.
Системний аналіз зазначеної статті ГПК України свідчить про те, що відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Наприклад, відстрочка може надаватись за рішенням, у якому господарським судом визначено певний строк звільнення приміщення, повернення майна тощо.
В пункті 7.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2012 року № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", зокрема зазначено, що вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
За змістом ст. ст. 73-74 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Пунктами 1-2 ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Як свідчать матеріали справи, боржник по цій справі - Комунальне підприємство “Харківводоканал” є підприємством комунальної форми власності і заснований на майні територіальної громади м. Харкова, надає послуги з водопостачання та водовідведення споживачам м. Харкова та населених пунктів Харківської області за попередньо встановленими для нього тарифами.
Звітом про фінансові результати Комунального підприємства “Харківводоканал” за січень - вересень 2017 р. за формою № 2 та балансом на 30.09.2017 р. підтверджується факт збиткової діяльності підприємства боржника в звітний та попередній періоди.
Встановлення тарифів на вказані послуги здійснюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП), відповідно до норм чинного законодавства. Тарифи на вказані послуги мають встановлюватися на рівні економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво. Як зазначає боржник, тарифи, які діяли у період травень - липень 2015 року, за який стягується заборгованість, так і поточні тарифи за якими формуються економічні та фінансові засади діяльності підприємства боржника є економічно необґрунтованими та не компенсують боржнику фактичних витрат на виробництво послуг, в зв'язку з чим, утворюється заборгованість держави перед КП “Харківводоканал”. Боржник вказує, що в результаті такої довготривалої дії економічно необґрунтованих тарифів на послуги водопостачання та водовідведення, з державного бюджету щорічно виділяються кошти на погашення різниці в тарифах для підприємств водопостачання та водовідведення як дієвий механізм та основна форма розрахунків цих підприємств за спожиту електричну енергію.
Верховною Радою України в п. 23 ст.14 Закону України “Про державний бюджет на 2017 рік” закріплено положення згідно з яким, кошти, отримані до спеціального фонду Державного бюджету України згідно з відповідними пунктами статей 11, 12 і 13 цього Закону, спрямовуються, зокрема на субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення різниці між фактичною вартістю теплової енергії, послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води, централізованого водопостачання та водовідведення, постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам теплопостачання, централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню такі послуги, та тарифами, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування (за рахунок джерел, визначених пунктами 13 та 14 статті 11 цього Закону).
На виконання норм наведеного Закону Кабінетом Міністрів України 18.05.2017 року винесена Постанова № 332 (далі - Постанова КМУ), яка визначила порядок та механізм проведення взаєморозрахунків підприємств водопостачання та водовідведення за електричну енергію за рахунок коштів, які держава заборгувала в зв'язку з невідповідністю тарифів на послуги фактичним затратам на їх виробництво.
Матеріалами справи, а саме Протоколом № 2 від 26.05.2017 р. територіальної комісії з питань узгодження різниці в тарифах Харківської обласної державної адміністрації підтверджується розмір узгодженого обсягу заборгованості з різниці в тарифах щодо Комунального підприємства “Харківводоканал” у розмірі більше ніж 400 млн. грн.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 22.06.2017 р. по даній справі було задоволено заяву Комунального підприємства «Харківводоканал» (вх. № 18835 від 08.06.2017 р.) про надання відстрочки виконання рішення господарського суду Харківської області від 23.05.2016 р. по справі № 922/4928/15; надано Комунальному підприємству «Харківводоканал» відстрочку у виконанні рішення господарського суду Харківської області від 23.05.2016 р. по справі № 922/4928/15 до 31.12.2017 р.
Як свідчать матеріали справи, господарський суд при прийнятті зазначеної ухвали зокрема виходив з того, що станом на даний час триває процес документального оформлення порядку сплати різниці в тарифах на користь підприємства боржника та укладання угод щодо спрямування отриманих коштів на погашення заборгованості за електроенергію, в т.ч. згідно з судовим рішенням у даній справі, в відповідності до ст.14 Закону України Про державний бюджет України на 2017 рік та Постанови Кабінету Міністрів України від 18.05.2017 №332 і за твердженням представників Комунального підприємства «Харківводоканал» таке оформлення має завершитися протягом відповідного бюджетного періоду, тобто до кінця 2017 р. Таким чином, надаючи відстрочку суд врахував відповідні доводи Комунального підприємства «Харківводоканал» стосовно того, що він має на меті сплатити АК «Харківобленерго» існуючий борг за судовим рішенням по даній справі отримавши до кінця року субвенцію з державного бюджету України в порядку та за правилами, визначеними ст.14 Закону України Про державний бюджет України на 2017 рік та Постановою Кабінету Міністрів України від 18.05.2017 № 332.
Матеріали справи також свідчать про те, що в подальшому після винесення ухвали від 22.06.2017 р. по даній справі, на виконання ст. 14 Закону України Про державний бюджет України на 2017 рік та Постанови Кабінету Міністрів України від 18.05.2017 № 332, були укладені договори про організацію взаєморозрахунків з погашення заборгованості за електричну енергію за субвенції з Державного бюджету № 5/21-3 від 27.06.2017 р. на суму 42520099,45 грн. та № 6/21-с від 27.06.2017 р. на суму 8312056,09 грн.
Однак, розрахунки за наведеними договорами не були здійснені, зазначені договори були анульовані на підставі договорів від 08.11.2017 р. та б/д, а отримані з Державного бюджету кошти були повернуті Держказначейству на підставі рішення Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, як розпорядника коштів, відповідно до постанови КМУ № 332 від 18.05.2017 р. Причиною повернення коштів пов'язана з тим, що НКРЕКП не було своєчасно розроблено порядок (алгоритм) розподілу отриманих при розрахунках коштів між учасниками енергоринку.
Про зазначені обставини Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг повідомила листом від 01.08.2017 р. № 8396/28.2/7-17.
В даному листі НКРЕКП повідомила, що на сьогодні відповідно до наданих повноважень та керуючись вимогами чинного законодавства вона встановлює економічно обґрунтовані тарифи на теплову енергію та комунальні послуги для суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання на суміжних ринках, ліцензування яких здійснюється НКРЕКП. Остання також вказує, що її позиція щодо питання відшкодування підприємствам різниці в тарифах полягає у тому, що так звана «існуюча різниця в тарифах» (за результатами аналізу звітності ліцензіатів НКРЕКП) є різницею між фактичною собівартістю та нарахованим доходом від відпущеної продукції за діючими тарифами, яка обумовлена недостатньо виваженою господарською діяльністю підприємств, зокрема: наявністю понаднормативних втрат теплової енергії в мережах, витрат на паливо та технологічну електроенергію, втрат і витрат води внаслідок зношеності та несвоєчасного відновлення мереж; неподанням (або невчасним поданням) підприємствами матеріалів на перегляд тарифів; відхиленням обсягів реалізації, що не було враховано/погоджено органами місцевого самоврядування, що в свою чергу призводить до збитків підприємств, і, на думку НКРЕКП не може бути підставою для отримання державних коштів для компенсації недоліків менеджменту або технічної політики. НКРЕКП також наголошує, що згідно зі ст. 15 Закону України «Про електроенергетику», кошти з поточних рахунків із спеціальним режимом використання енергопостачальників, що здійснюють господарську діяльність з постачання електричної енергії на закріпленій території, перераховуються згідно з алгоритмом оптового ринку еклектичної енергії (який встановлює НКРЕКП); при цьому, на сьогодні алгоритм розподілу коштів у відповідності до постанови Кабінету міністрів України від 18.05.2017 р. № 332, НКРЕКП не встановлений.
Таким чином, судове рішення у даній справі станом на момент винесення даної ухвали залишається повністю не виконаним з боку боржника - Комунального підприємства «Харківводоканал», чим порушуються права та інтереси стягувача у даній справі - Акціонерної компанії «Харківобленерго».
Грошові кошти, які б могли бути спрямовані на погашення існуючої заборгованості за судовим рішенням по даній справі в порядку, визначеному Постановою Кабінету Міністрів України від 18.05.2017 № 332, повернуті до Державного бюджету України, тобто в подальшому не можуть бути використані на відповідні цілі в 2018 році на виконання Закону України «Про державний бюджет на 2017 рік».
При цьому, матеріали даної справи не містять та боржником суду не надано будь-яких доказів стосовно того, що Законом України «Про державний бюджет на 2018 рік» передбачено субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам (за рахунок відповідних джерел) на погашення різниці між фактичною вартістю централізованого водопостачання та водовідведення, постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню такі послуги, та тарифами, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування.
За таких обставин, суд приходить до висновку про те, що Комунальним підприємством «Харківводоканал» при звернення до суду з відповідною заявою не доведено факт можливості виконання судового рішення в випадку надання йому судом відстрочки у виконанні судового рішення по даній справі.
До того ж, відповідно до правової позиції, викладеної Верховним судом України в постановах від 15.05.2012 року у справі № 11/446, від 12.04.2017 р. по справі № 3-1601гс16, а також з урахуванням висновків, які містить рішення Європейського суду з прав людини у справі «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» від 18.11.2005 року відсутність бюджетних коштів не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.
Посилання Комунального підприємства «Харківводоканал» в своїй заяві на скрутне матеріальне становище підприємства, та зумовлену в зв'язку з цим неможливість виконати судове рішення у даній справі суд вважає безпідставними, оскільки матеріали справи не містять та останнім суду не надано належних та допустимих доказів відсутності грошових коштів, за рахунок яких можливе принаймні часткове погашення заборгованості за судовим рішенням.
Крім того, статтею 617 ЦК України встановлено підстави звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання, а саме: особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
Зазначені обставини свідчать про безпідставність вимог Комунального підприємства «Харківводоканал» про надання йому відстрочки у виконанні судового рішення по даній справі.
Суд також враховує, що за змістом ст. 331 ГПК України надання відстрочки у виконанні судового рішення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення суду. При вирішенні питання про надання відстрочки суд повинен враховувати матеріальні інтереси кожної зі сторін у справі.
Як вказує стягувач в своїх запереченнях на заяву боржника, АК «Харківобленерго» знаходиться в не менш скрутному фінансовому становищі, ніж КП «Харківводоканал», та з цих підстав заперечує проти надання останньому чергової відстрочки у виконання судового рішення.
За даними Балансу (Звіту про фінансовий стан) АК «Харківобленерго» станом на 30.09.2017 р. АК «Харківобленерго», остання має дебіторську заборгованість 1 787,6 млн. грн., і дана заборгованість в порівнянні з попереднім періодом зросла.
Найбільшим боржником АК «Харківобленерго» є саме КП "Харківводоканал", заборгованість якого станом на 01.12.2017 (за договором № 1.01 від 03.01.2008 та № 4 від 07.05.2004) складає 1 645 572 736,89 грн., що підтверджується відповідною довідкою АК «Харківобленерго».
АК «Харківобленерго» купує електричну енергію в ДП «Енергоринок» для постачання її споживачам усього Харківського регіону. Щоденно компанія здійснює оплату ДП «Енергоринок» за весь обсяг поставленої споживачам електроенергії, у тому числі і КП "Харківводоканал". Тобто розрахунки за електроенергію, спожиту КП «Харківводоканал» за відповідними договорами АК «Харківобленерго» фактично вимушена здійснювати за рахунок власних коштів.
Як свідчать матеріали справи, через скрутне матеріальне становище, АК «Харківобленерго» несвоєчасно розраховується з Бюджетом та накопичує податковий борг, який станом на 26.12.2017 складає 235 278,6 тис. грн., що підтверджується відповідною довідкою АК «Харківобленерго».
Крім того, через наявний податковий борг компанії, з усіх розрахункових рахунків Акціонерної компанії «Харківобленерго» у банках Харківським управлінням офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на підставі її рішення від 24.10.2017 № 10 в примусовому порядку списуються грошові кошти.
Зазначені обставини свідчать про скрутне матеріальне становище АК «Харківобленерго». Відтак, на думку колегії суддів, задоволення заяви КП "Харківводоканал" про відстрочку виконання рішення суду, в т.ч. в контексті того що таку відстрочку КП "Харківводоканал" вже отримував згідно з ухвалою від 22.06.2017 р. по даній справі, порушить баланс інтересів сторін у даній справі.
За таких обставин, в задоволенні заяви КП "Харківводоканал" про надання йому відстрочки у виконанні рішення слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 73-74, 77, 86, 234, 331 ГПК України, суд, -
В задоволенні заяви Комунального підприємства "Харківводоканал" (вх. № 42443 від 20.12.2017 р.) про надання відстрочки виконання рішення господарського суду Харківської області від 23.05.2016 р. по справі № 922/4928/15 відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, та може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали підписано 02.01.2018 року.
Головуючий суддя Суддя Суддя ОСОБА_4 ОСОБА_5 ОСОБА_6