Справа № 464/4112/17
пр.№ 2-а/464/279/17
11 грудня 2017 року
Сихівський районний суд м. Львова
в складі: головуючої-судді Бойко О.М.
з участю секретаря Кравс С.В.
розглянувши в письмовому провадженні в м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Львівської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправною та скасування постанови № 0192/209171002/17 від 29.05.2017 року,-
позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову №0192/209171002/17 від 29.05.2017 року про визнання його винним у вчиненні порушень митних правил. В обґрунтування позову покликається на те, що 17.01.2017 р. працівниками митного посту «Краковець» Львівської митниці ДФС України складено протокол про порушення ним митних правил. На підставі вказаного протоколу начальником Управління протидії митних правопорушень Львівської митниці ДФС України прийнята постанова від 29.05.2017 року. Із вказаної постанови вбачається, що він 17.01.2017 р. близько 23:20 год. на автомобілі марки «Mitsubishi», р.н. НОМЕР_1 в'їхав в зону митного контролю м/п «Краковець» Львівської митниці, обравши під час проходження митного контролю смугу руху «зелений коридор». В ході митного контролю вкааного транспортного засобу та внесення даних про нього в АСМО «Інспектор» та САІС ДМС виявлось, що даний транспортний засіб 01.12.2016 р. через митний пост «Грушів» був ввезений на митну територію України, без письмового декларування та сплати всіх митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті транспортних засобів, на строк, передбачений нормами ст. 95 МК України. Вважає, що постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 470 МК України є незаконною, протиправною та підлягає скасуванню. Зазначає, що вибір будь-якого митного режиму здійснюється виключно шляхом цілеспрямованого волевиявлення декларанта, зокрема шляхом подання ним митної декларації або прирівняного до неї документа, після чого така особа приймає на себе зобов'язання дотримуватись умов такого митного режиму й при цьому митні органи не наділені правом обирати будь-який митний режим. Зазначає, що відповідачем у постанові не наведено жодних доказів подання ним митної декларації або будь-якого іншого документа щодо поміщення ввезеного автомобіля у митний режим «транзит», а також доказів ознайомлення позивача із обранням митницею саме режиму «транзит», що означає протиправність застосування ст.95 МК України, за порушення яких передбачена відповідальність ст.470 МК України. Стверджує, що ввезений позивачем транспортний засіб має комерційне призначення та повинен перебувати у митному режимі як "тимчасове ввезення, а не "транзит". Вважає, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 470 МК України є незаконною, протиправною та підлягає скасуванню.
В судове засідання позивач та його представник не з'явились, від представника позивача надійшла заява про розгляд справи у її відсутності у письмовому провадженні.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча по час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, подав суду заяву про розгляд справу у його відсутності.
На підставі ч.6 ст.128 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження без фіксування судового процесу технічними засобами згідно з ч.1 ст.41 КАС України.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення частково з наступних підстав.
Судом встановлено, що постановою №0192/209171002/17 від 29.05.2017р. позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.470 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 8 500 грн. Згідно змісту даної постанови позивача визнано винним у тому, що він, 17.01.2017 року близько 23:20 год. ОСОБА_2 в'їхав в зону митного контролю митного поста «Краковець» Львівської митниці ДФС транспортним засобом марки «Mitsubishi», р.н. НОМЕР_1. В ході митного контролю вказаного транспортного засобу та внесення даних про нього та особу, яка його переміщувала в АСМО «Інспектор» та ЄАІС ДМС України, виявилось, що ОСОБА_2 01.12.2016 через митний пост «Грушів» Львівської митниці ДФС України на територію України в митному режимі «транзит» ввіз легковий автомобіль марки «Mitsubishi», р.н. НОМЕР_1. Одночасно було встановлено відсутність в АСМО «Інспектор» та ЄАІС ДМС України інформації про вивезення з митної території України вказаного автомобіля станом на 17.01.2017.
Зазначене порушення зафіксовано протоколом про порушення митних правил №0192/209171002/17 від 17.01.2017р.
Відповідно до ст. 90 Митного кодексу України транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома митними органами України або в межах зони діяльності одного митного органу та без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
Згідно зі ст.ст. 90, 93, 102 Митного кодексу України переміщений у митному режимі транзит автомобіль перебуває під митним контролем та до його переміщення повинні використовуватися наступні вимоги, а саме: перебувати у незмінному стані, крім природних змін; не використовуватися з жодною іншою метою, крім транзиту; бути доставленим у митний орган призначення до закінчення передбаченого законом строку.
Статтею 95 митного Кодексу Украй визначено строки транзитних перевезень, а саме: для автомобільної транспорту - 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб).
Частиною 1 ст. 381 Митного кодексу України передбачено, що громадянам дозволяється ввозити транспортні засоби особистого користування, які постійно зареєстровані у відповідних реєстраційних органах іноземної держави з метою транзиту через митну територію України без письмового декларування та внесення грошової застави в розмірі митних платежів, що підлягають сплаті при ввезенні таких транспортних засобів на митну територію України з метою вільного обігу.
При цьому, згідно з гл. 55 p. XII Митного кодексу України поміщення громадянином - резидентом транспортного засобу, постійно зареєстрованого у відповідних реєстраційних органах іноземної держави, у будь-який інший митний режим ніж транзит супроводжуватиметься обов'язковим письмовим декларуванні цього транспортного засобу та виконанням інших митних формальностей, передбачених МК України (письмове зобов'язання, застосування заходів гарантування, тощо).
Відтак, за вказаних вище обставин, транспортний засіб, ввезено позивачем ОСОБА_2 на митну територію України в митному режимі «транзит», однак, в передбачений законом строк позивач вищевказаний автомобіль до митного органу призначення не доставив та не повідомив своєчасно про неможливість прибуття транспортного засобу до митного органу призначення, що свідчить про наявність складу правопорушення передбаченого ч.3 ст.470 Митного кодексу України.
Згідно ст. 458 Митного кодексу України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Згідно ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, вина (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ч.1 ст. 467 Митного кодексу України якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються органами доходів і зборів, адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення, а у разі розгляду органами доходів і зборів справ про триваючі порушення митних правил, у тому числі передбачені статтями 469, 477 - 481, 485 цього Кодексу, - не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень.
Згідно ч.3 ст. 470 Митного кодексу України перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів - тягнуть за собою накладена штрафу в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Перевищення строку, визначеного статтею 95 цього Кодексу, не є підставою для завершення митного режиму «транзит», а предмети, після перевищення строку, визначеного статтею 95 цього Кодексу не можуть використовуватися для вільного обігу на митній території України, оскільки такі не поміщені в митний режим імпорту згідно глави 13 МК України. Після спливу зазначених строків такі продовжують перебувати на митній території України з порушенням умов митного режиму «транзит» тобто із порушенням законодавства, що свідчить про триваючий характер правопорушення.
При цьому, суд не приймає до уваги покликання представника позивача про те, що автомобіль ввезений ОСОБА_2 є транспортним засобом комерційного призначення, зважаючи на наступне.
Відповідно до ч.2 ст. 366 Митного кодексу України канал, позначений символами зеленого кольору ("зелений коридор"), призначений для декларування шляхом вчинення дій громадянами, які переміщують через митний кордон України товари в обсягах, що не підлягають оподаткуванню митними платежами та не підпадають під встановлені законодавством заборони або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території і не підлягають письмовому декларуванню.
Згідно п. 57 ч.1 ст. 4 Митного кодексу України товари - будь-які рухомі речі, у тому числі ті, на які законом поширено режим нерухомої речі (крім транспортних засобів комерційного призначення), валютні цінності, культурні цінності, а також електроенергія, що переміщується лініями електропередачі.
Частиною 6 ст. 379 Митного кодексу України строки тимчасового ввезення громадянами товарів на митну територію України (крім випадків, передбачених статтею 380 цього Кодексу) встановлюються відповідно до статті 108 цього Кодексу, а строки ввезення з метою транзиту - відповідно до статті 95 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів.
З огляду на викладене вище, згідно із положеннями Митного кодексу України транспортні засоби особистого користування входять в категорію товари, а переміщення товарів громадянами з метою транзиту здійснюється із дотриманням строків передбачених ст. 95 МК України та за порушення вказаних правил встановлена відповідальність згідно ст. 470 МК України. А відтак, транспортні засоби комерційного призначення не належать до товарів та не можуть бути пропущеними смугою руху «зелений коридор».
Крім того, відповідно до частини другої статті 366 Митного кодексу України канал, позначений символами зеленого кольору («зелений коридор»), призначений для декларування шляхом вчинення дій громадянами, які переміщують через митний кордон України товари в обсягах, що не підлягають оподаткуванню митними платежами та не підпадають під встановлені законодавством заборони або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території і не підлягають письмовому декларуванню, а згідно вимог частини другої статті 380 та частини першої статті 381 Митного кодексу України, транспортні засоби особистого користування, що тимчасово ввозяться громадянами - нерезидентами або ввозяться громадянами з метою транзиту на митну територію України, не підлягають письмовому декларуванню.
Відповідно до Глави 1 статті 1 Додатку А Стамбульської Конвенції про тимчасове ввезення «Документ на тимчасове ввезення» означає міжнародний митний документ, що приймається як митна декларація і дозволяє ідентифікувати товари (у тому числі транспортні засоби) та містить міжнародну чинну гарантію на покриття ввізного мита і податків.
Отже, тимчасове ввезення громадянами України транспортних засобів можливе з застосуванням міжнародного митного документа (книжка А.Т.А., або книжка С.Р.Б.), що містить чинну міжнародну гарантію сплати митних платежів або надання фінансової гарантії, передбаченому розділом X Митного кодексу України.
Пунктом 1 розділу II «Особливості виконання митних формальностей відповідно до митного режиму тимчасового ввезення Порядку виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 травня 2012 року № 657, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02 жовтня 2012 р. за № 1669/21981 передбачено, що для митного оформлення товарів, що тимчасово ввозяться на митну територію України, митному органу подаються Митна декларація, книжка А.Т.А. або інший документ, передбачений законодавством України з питань державної митної справи.
Як встановлено з матеріалів справи, жодних документів, які підтверджували б комерційне використання автомобіля «Mitsubishi», а саме платне перевезення осіб або промислове чи комерційне платне або безоплатне перевезення вантажів, позивачем не було надано.
Таким чином, ввезений позивачем транспортний засіб є транспортним засобом особистого користування та відповідає всім вимогам такого, наведеним вище. При цьому, питання ввезення громадянами транспортних засобів особистого користування з метою транзиту через митну територію України врегульовано статтею 381 МК України.
Враховуючи зазначені обставини, а також відсутність належних доказів в підтвердження позовних вимог, суд вважає, що факт порушення позивачем митних правил, передбачених ч.3 ст. 470 МК України встановлений та доведений, а тому начальником Управління протидії митним правопорушенням Львівської митниці ДФС правомірно винесено постанову про притягнення до відповідальності, стягнення на позивача накладено в межах санкції ч.3 ст.470 Митного кодексу України, порушень при фіксації правопорушення чи прийнятті постанови, які б свідчили про незаконність постанови, судом не встановлено, а тому, суд приходить до висновку, про відсутність підстав для скасування оскаржуваної постанови та безпідставність заявлених позовних вимог.
На підставі ст.ст. 90, 95, 102, 192, 458, 467, 470, 487, 522-527, 529 МК України та ст.ст. 9, 293 КУпАП та керуючись ст.ст.11, 70, 159-163, 171-2 КАС України, суд,-
в задоволенні позову ОСОБА_2 до Львівської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправною та скасування постанови № 0192/209171002/17 від 29.05.2017 року - відмовити.
Апеляційна скарга на постанову може бути подана протягом 10 днів з дня отримання її копії до Львівського апеляційного адміністративного суду через Сихівський районний суд м.Львова.
Головуюча: