Єдиний унікальний номер: 448/1423/16-ц
Провадження № 2/448/171/17
08.12.2017 року Мостиський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Білоус Ю.Б.,
при секретарі Романченко І.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Мостиська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Мишлятицької сільської ради Мостиського району Львівської області, треті особи - Мостиська державна нотаріальна контора, відділ Держгеокадастру у Мостиському районі Львівської області, Мостиська районна державна адміністрація Львівської області, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування,
Позивачка звернулася до суду із зазначеним позовом, покликаючись на те, що її матері - ОСОБА_5, яка померла 05.09.2013року, належала земельна ділянка загальною площею 4,3105 га (3,8244га та 0,4861га), що розташована на території Мишлятицької сільської ради Мостиського району Львівської області, відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку.
Стверджує, що спадщину після смерті матері вона фактично прийняла, оскільки проживала разом із нею на час смерті. Інші спадкоємці - ОСОБА_2 (чоловік спадкодавця), ОСОБА_3 (син) та ОСОБА_4 (дочка) на спадкове майно не претендують. Однак, через відсутність оригіналів правовстановлюючих документів на право власності на зазначену земельну ділянку (оригіналу державного акту) та неможливість отримання їх дублікатів, позивачка не може в позасудовому порядку оформити свої спадкові права у нотаріуса, у зв'язку із чим змушена звертатися до суду із даним позовом.
З огляду на наведене, просить суд визнати за нею право власності на земельну ділянку загальною площею 4,3105 га (3,8244га та 0,4861га), що розташована на території Мишлятицької сільської ради Мостиського району Львівської області, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_5
В судове засідання позивачка не з'явився, проте подала заяву, в якій просить суд справу розглянути у її відсутності та зазначає, що позовні вимоги підтримує.
Представник відповідача - Мишлятицької сільської ради Мостиського району Львівської області у судове засідання не з'явився, однак подав заяву, в якій не заперечує проти позову та просить суд розглянути справу без його участі.
Треті особи - ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у судове засідання не з'явилися, однак подали заяви, в яких не заперечують проти позову та просять суд розглянути справу у їх відсутності.
Представник третьої особи - Мостиської державної нотаріальної контори у судове засідання не з'явився, проте подав до суду заяву, в якій просить справу розглядати у його відсутності.
Представник третьої особи - Мостиської районної державної адміністрації Львівської області, у судове засідання не з'явився, проте подав до суду заяву, в якій просить справу розглядати у його відсутності.
Представник третьої особи - відділу Держгеокадастру у Мостиському районі в судове засідання не з'явився та не повідомив про причини своєї неявки, а також не надіслав до суду клопотання про розгляд справи у його відсутності чи відкладення справи.
Відповідно до ч.2 ст.197 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється
Згідно із ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити з наступних підстав.
Судом встановлено, що 05.09.2013року відкрилась спадщина внаслідок смерті ОСОБА_1М.(матері позивачки).
До складу даної спадщини входить право власності на земельну ділянку загальною площею 4,3105 га (3,8244га та 0,4861га), що розташована на території Мишлятицької сільської ради Мостиського району Львівської області, передана для сільськогосподарського використання, що належала спадкодавцю ОСОБА_5 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ЛВ №4467 від 15.10.1999 року.
Як вбачається із матеріалів справи, за життя спадкодавець ОСОБА_5 склала заповіт від 18.11.2011року, яким усе своє майно заповіла дочці - ОСОБА_1 (позивачці у справі), яка у відповідності до ч.3 ст.1268 ЦК України вважається такою, що прийняла спадщину після смерті матері, оскільки постійно проживала разом із нею на час відкриття спадщини та протягом встановленого законодавством строку не заявила про відмову від спадщини. Спадкоємців, які б мали право на обов'язкову частку у спадщині після смерті ОСОБА_5, чи претендували б на таку, немає.
В той же час, через відсутність правовстановлюючих документів на спірну земельну ділянку (оригіналу вищевказаного державного акту) позивачка не може в позасудовому порядку в повній мірі оформити свої спадкові права та одержати в нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину на дане спадкове майно, у зв'язку із чим звернулася до суду із зазначеним позовом.
Вказані обставини сторонами не оспорюються та підтверджуються наявними у справі письмовими доказами, а саме: копією свідоцтва про смерть спадкодавця ОСОБА_5; копією Державного акту на право приватної власності на землю серії ЛВ №4467 від 15.10.1999 року; довідкою, виданою виконавчим комітетом Мишлятицької сільської ради Мостиського району Львівської області №1154 від 27.09.2016року; копією заповіту ОСОБА_5 від 18.11.2011року; інформаційними довідками зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину; заповіти/спадкові договори) та іншими матеріалами справи.
Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до іншої особи (спадкоємця).
Відповідно до ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
Згідно ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
Правилами ст.1268 ЦК України встановлено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Прийнята спадщина визнається власністю спадкоємця з часу відкриття спадщини.
Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачою йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно (ч. 1 ст. 1297 ЦК України).
Практика Верхового Суду України (п. 23 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30.05.2008 року) при розгляді справ даної категорії вказує на те, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Оскільки у даному випадку питання про право на спадщину не може бути вирішено в нотаріальному порядку шляхом видачі свідоцтва про право спадщину, у зв'язку з відсутністю оригіналів правовстановлюючих документів на спірну земельну ділянку, тому це питання повинно бути вирішено у судовому порядку шляхом визнання права власності на вищевказане спадкове майно за позивачем у порядку спадкування.
В статті 55 Конституції України закріплено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Згідно ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Способом захисту цивільних прав та інтересів згідно ст. 16 цього Кодексу може бути, зокрема, визнання права.
Згідно ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірне, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Положення ст.ст.81,131 Земельного кодексу України визначають, що громадяни України набувають право власності на земельні ділянки, в тому числі на підставі спадкування.
З огляду на наведені положення закону та враховуючи встановлені судом обставини справи, суд вважає, що визнання відповідачем пред'явленого позову не суперечить закону та не порушує права свободи чи інтереси інших осіб, а тому є всі підстави для задоволення позову в повному обсязі.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.10, 11, 14, 57-60, 174, 197, 208, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на земельну ділянку загальною площею 4,3105 га (3,8244га та 0,4861га), що розташована на території Мишлятицької сільської ради Мостиського району Львівської області, передана для сільськогосподарського використання, відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю серії ЛВ №4467 від 15.10.1999 року, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_5, яка померла 05.09.2013року.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Мостиський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Ю.Б. Білоус
Рішення набрало законної сили «___»___________ 20 р.
Суддя Ю.Б. Білоус