Справа № 462/4267/17
11 грудня 2017 року Залізничний районний суд м. Львова в складі: головуючої - судді Румілової Н.М., при секретарі Кіптіла В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові цивільну справу за позовом Львівського національного університету імені ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів,
Позивач, Львівський національний університет ім. Івана Франка звернувся в суд із позовом про стягнення коштів за навчання в розмірі 38488,02 грн.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що наказом ректора Львівського національного університету ім. Івана Франка №3875 від 29.10.2014 року ОСОБА_2 була зарахована з 01.11.2014 року до аспірантури Львівського національного університету ім. Івана Франка з відривом від виробництва на механіко-математичний факультет, спеціальність - 01.01.01 - математичний аналіз. Між відповідачем та Львівським національним університетом ім. Івана Франка укладено угоду про підготовку аспіранта за рахунок державного замовлення №043 від 01.11.2014 року. Відповідно до положень Угоди аспірант зобов'язується дотримуватися всіх умов Положення про підготовку науково-педагогічних та наукових кадрів, виконувати індивідуальний план роботи та щороку звітувати про хід написання дисертації та виконання індивідуального плану. Однак відповідачем вказані зобов'язання не виконано, що підтверджується витягом із протоколу засідання вченої ради механіко-математичного факультету. Відтак, як наслідок порушення відповідачем своїх зобов'язань, наказом ректора Львівського національного університету імені ОСОБА_1 відповідача - аспірантку другого року навчання з відривом від виробництва за спеціальністю 01.01.01 - математичний аналіз, відраховано з 31 жовтня 2016 року з аспірантури за невиконання індивідуального навчального плану. Після відрахування з аспірантури Львівського національного університету ім. Івана Франка у зв'язку із невиконанням індивідуального плану роботи у відповідача виник обов'язок відшкодувати вартість навчання, відтак позивач просить стягнути з ОСОБА_2 38488,02 грн. коштів, які були затрачені на її навчання.
Представник позивача в судове засідання подав суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує повністю з мотивів викладених в позовній заяві та просить позов задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, і не повідомила суд про причину своєї неявки, хоча належним чином повідомлялася про дату, час та місце судового розгляду, що підтверджується документально, однак подала до суду заяву пророзгляд справи без її участі, та про визнання заявлених до неї позовних вимог.
Дослідивши матеріали справи та надавши їм оцінку в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Наказом ректора Львівського національного університету ім. Івана Франка №3875 від 29.10.2014 року ОСОБА_2 була зарахована з 01.11.2014 року до аспірантури Львівського національного університету ім. Івана Франка з відривом від виробництва на механіко-математичний факультет, спеціальність - 01.01.01 - математичний аналіз. Між відповідачем та Львівським національним університетом ім. Івана Франка укладено угоду про підготовку аспіранта за рахунок державного замовлення №043 від 01.11.2014 року. Відповідно до положень Угоди аспірант зобов'язується дотримуватися всіх умов Положення про підготовку науково-педагогічних та наукових кадрів, виконувати індивідуальний план роботи та щороку звітувати про хід написання дисертації та виконання індивідуального плану. Однак відповідачем вказані зобов'язання не виконано, що підтверджується витягом із протоколу засідання вченої ради механіко-математичного факультету. Відтак, як наслідок порушення відповідачем своїх зобов'язань, наказом ректора Львівського національного університету імені ОСОБА_1 відповідача - аспірантку другого року навчання з відривом від виробництва за спеціальністю 01.01.01 - математичний аналіз, відраховано з 31 жовтня 2016 року з аспірантури за невиконання індивідуального навчального плану. Після відрахування з аспірантури Львівського національного університету ім. Івана Франка у зв'язку із невиконанням індивідуального плану роботи у відповідача виник обов'язок відшкодувати вартість навчання.
У березні 2017 року на адресу відповідача Позивачем скеровано вимогу про відшкодування коштів, затрачених на навчання за державним замовленням (Додаток №5). Однак вказана вимога була проігнорована відповідачем, відповідні кошти позивачу не повернуті.
Виходячи з наведеного, Університет повністю виконав свої зобов'язання щодо підготовки відповідача в аспірантурі за державним замовленням, надано освітню послугу, виплачено стипендію. Однак відповідач після відрахування з аспірантури не повернув вартість навчання.
Згідно ч.1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: відшкодування збитків.
Згідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно Довідки про доходи № 159 від 15.08.2017 р., виданої Львівським національним університетом ім. Івана Франка, за період навчання в Університеті із листопада 2015 року по листопад 2016 року ОСОБА_2 було нараховано та виплачено стипендію в розмірі 38 488,02 грн.
У березні 2017 року позивачем надіслано ОСОБА_2 вимогу (претензію) про виконання зобов'язання, яка залишилася без реагування.
Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Враховуючи викладенні обставини, з огляду на той факт, що відповідач не дотрималась взятих на себе зобов'язань згідно Типової угоди №43 від 01.11.2014 року про підготовку аспіранта за рахунок держаного замовлення, з огляду на наявність фактичних витрат на підготовку аспіранта як фахівця, тому суд вважає, що позовні вимоги позивача слід задовольнити в повному обсязі та стягнути з ОСОБА_2 в користь позивача вартість фактичних витрат на навчання та виплачених стипендійних виплат в сумі 38 488,02 гривень.
Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, а тому суд вважає, що з відповідача слід стягнути на користь позивача 1600 грн. судового збору, сплаченого позивачем.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 10, 60, 88, 212, 224-226, 228, 232, 233 ЦПК України, ст.ст. 526, ч. 1 ст. 901, ч. 1 ст. 903 ЦК України, суд, -
Позов Львівського національного університету імені ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Львівського національного університету імені ОСОБА_1 (код ЄДРПОУ 02070987, МФО 820172 в ДКСУ у м. Києві р/р 35210030001061) 38488 грн. 02 коп. (тридцять вісім тисяч чотириста вісімдесят вісім гривень 02 копійки) коштів, які були затрачені на навчання.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Львівського національного університету імені ОСОБА_1 (код ЄДРПОУ 02070987, МФО 820172 в ДКСУ у м. Києві р/р 31256230201061) 1600 грн. (тисячу шістсот гривень) сплаченого судового збору.
Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду Львівської області через Залізничний районний суд м. Львова протягом десяти днів, з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засідання під час проголошення судового рішення- протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя: Н.М.Румілова