Справа № 761/10018/16-ц
Провадження № 2/761/601/2017
21 листопада 2017 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді Малинникова О.Ф.
при секретарях - Данилевській Е.П., Салаті В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності, ділової репутації, спростування недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди, -
У березні 2016 року надійшла до суду позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності, ділової репутації, спростування недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди.
Позивач зазначив, що починаючи з квітня-травня 2013 року відповідач безпідставно, принижував його честь, гідність та ділову репутацію публічно поширював серед його знайомих, друзів, колег по роботі, бізнес-партнерів, родичів недостовірну інформацію та образливі висловлення на його адресу, називаючи його шахраєм, аферистом, нібито, що він заволодів грошовими коштами у сумі 5 400 000 млн. доларів США, які належать відповідачу та його сім'ї, які не повертає. Висловлення відповідача спрямовані на дискредитацію його в очах людей, які його оточують, справляючи негативне враження про нього. Поширення недостовірних відомостей супроводжувалося висловлюваннями щодо нього у непристойній формі, у виразах, які неприйнятні у спілкуванні людей, зокрема, брутальною, принизливою та непристойною лайкою.
Факт недостовірності поширення відповідачем інформації про нього може бути підтверджений особами, яким відповідач висловлював відповідну неправдиву інформацію про події, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (перекручені).
Поширення відповідачем недостовірних відомостей про нього негативно вплинуло на його ділову репутацію, негативним чином позначилося на думці оточуючих його людей, як чесного, порядного громадянина та бізнесмена. Також в результаті неправомірних дій відповідача йому, позивачу, спричинено моральну шкоду, яка виражена у тому, що у він страждає безсонням, обставини негативно вплинули на його звичайний життєвий ритм, що позначилося на загальному психологічному стані та призвело до душевних страждань. Розмір моральної шкоди оцінює в 80 000,00 грн..
Враховуючи викладене та відповідно до статей 16, 23, 277, 297, 299, 1167 ЦК України, позивач просив:
- Визнати недостовірною та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію інформацію, поширену ОСОБА_2 про те, що ОСОБА_1 заволодів грошовими коштами, які належать ОСОБА_2 та його сім'ї, у сумі 5 400 000 млн. доларів США та їх йому не повертаю, а також, що ОСОБА_1 є шахраєм та аферистом.
- Зобов'язати ОСОБА_3 особисто протягом одного місяця з дня набрання рішенням суду законної сили спростувати недостовірну інформацію шляхом оголошення ОСОБА_1 та іншими особами, яким вона повідомлялася, про її недостовірність.
- Заборонити відповідачу поширювати недостовірної інформації про те, що я заволодів грошовими коштами, які належать йому та його сім'ї, у сумі 5 400 000 млн. доларів США та їх йому не повертає, а також, що є шахраєм та аферистом.
- Зобов'язати відповідача не поширювати недостовірної інформації про те, що він, позивач заволодів грошовими коштами, які належать йому, відповідачу та його сім'ї, у сумі 5 400 000 млн. доларів США та їх йому не повертає, а також, що він є шахраєм та аферистом.
- Стягнути з відповідача моральну шкоду в сумі 80 000,00 гривні та суму судового збору.
У запереченнях проти позову відповідач зазначив, що він вважає вимоги позивача необгрунтованими, суть його заперечень проти позовної заяви полягає у тому, що у даному випадку жодна із вказаних вище обставин з боку позивача не доведено факту поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь - який спосіб; що поширена інформація стосується позивача; що порушує особисті немайнові права позивача або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.
Оскільки ч.3 ст. 277 ЦК України, на яку посилається позивач, про те, обов'язок доказування достовірності поширеної інформації покладався на відповідача була виключена із прийняттям Закону України №1170-VІІ від 27.03.2014 року, наявність складу правопорушення щодо приниження честі, гідності та ділової репутації покладається саме на позивача, а посилання останнього на наявність такого обов'язку у відповідача не відповідає законодавству.
Позивачем не доведено належними та допустимими доказами обставини, стосовно настання відповідальності у вигляді спростування інформації, зокрема не доведено самого факту поширення будь якої інформації, яка порушувала б особисті немайнові права позивача, а також часу, способу та наявність осіб, яким така інформація нібито була повідомлена.
Окрім того, на даний час слідчим Святошинського УП ГУ НП у м. Києві, у якого знаходяться матеріали кримінального провадження за № 4215100080000123 від 02.10.2015 року за фактом вчинення позивачем відносно відповідача кримінального правопорушення (ч.4 ст. 190 КК України), яке полягає у незаконному заволодінні грошовими коштами за ознаками вчинення кримінального правопорушення, проводиться досудове розслідування, предметом якого є ті обставини, на які позивач посилається у своєму позові. Тому до ухвалення в рамках кримінального провадження судового рішення будь-які твердження з цього приводу будуть передчасними, у зв'язку із чим просив відмовити у позові.
У судовому засіданні представник позивача просив задовольнити позов на підставі наданих ним обґрунтувань з посиланням на докази, які підтверджують його позовні вимоги.
У судовому засіданні представник відповідача заперечив проти позову з посиланням на обставини, зазначені у письмових запереченнях, надавши роз'яснення позиції відповідача.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, показання свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5., дослідивши матеріали справи, вважає позов таким, що не підлягає задоволенню.
Звертаючись до суду із позовом до ОСОБА_2 про визнання недостовірною та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію поширену ОСОБА_2 інформацію,. про те, що ОСОБА_1 заволодів грошовими коштами у сумі 5 400 000 млн. доларів США, які належать ОСОБА_2 та його сім'ї, та не повертає їх, а також, що ОСОБА_1 є шахраєм та аферистом.
Як передбачено положеннями ст.277 ЦК України про спростування недостовірної інформації, фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.(ч.1)
Посилаючись при цьому у позовній заяві на положення частини 3 зазначеної статті позивач стверджував, що обов'язок довести, що поширена інформація є достовірною покладається на відповідача, а саме «Негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного, які діяли у редакції Закону N 3261-IV ( 3261-15 ) від 22.12.2005 }. Разом з тим, у зв'язку із змінами, внесеними Законом N 3261-IV,від 27.03.2014 р. N 1170-VII) частину третю 3 статті 277 ЦК України виключено.)
Згідно із ч.4 ст.277 ЦК України спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію.
У відповідності із роз'ясненнями, наданими у п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, також ділової репутації фізичної та юридичної особи», при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, с сукупність таких обставин: поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь - який спосіб; поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; поширення інформації, що порушує особисті немайиові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.
У п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 року, № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» «У порядку цивільного чи господарського судочинства не можуть розглядатися позови про спростування інформації, яка міститься, зокрема, у вироках та інших судових рішеннях, а також у постановах органів досудового слідства, висновках судових експертиз, рішеннях органів влади, місцевого самоврядування та інших відповідних органів, атестаційних комісій, рішеннях про накладення на особу дисциплінарного стягнення, для яких законом установлено інший порядок оскарження»
Відповідно до п. 18 вказаної постанови, Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те. що внаслідок цього було порушено його особисті немайиові права.
У судовому засіданні 21.11.2017 року до розгляду справи по суті представник відповідача в порядку ст. 31 ЦПК України надав суду свої письмові заперечення та відповідь на його адвокатський запит Старшого слідчий Святошинського у ГУ Національної поліції у м. Києві, який на його запит від 20.11.2017р. надав наступну інформацію.
У провадженні слідчого Свягошинського УП Г'У НП у м. Києві знаходяться матеріали кримінального провадження за №4215100080000123 від 02.10.2015 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 190 КК України, а саме вчинення шахрайських дій відносно ОСОБА_2.
Судом встановлено, що згідно листа слідчого Драчука Ю.П. від 11.07.2017 року №125/54/03-2017.(ас.96) у рамках здійснення досудового розслідування кримінального провадження за №4215100080000123 від 02.10.2015 року за заявою ОСОБА_2 щодо вчинення шахрайських дій з боку ОСОБА_1 Станом на 11.07.2017 року слідчим проводяться всі необхідні слідчі та інші процесуальні дії. передбачені КПК України. Станом на даний час слідчим проводяться всі необхідні слідчі та інші процесуальні дії, передбачені КПК України. Підозри у вчиненні кримінального правопорушення щодо жодної особи не пред'явлено.
У листі від 20.11.2017 року Старшим слідчим Святошинського управління поліції ГУ Національної поліції у м Києві на запит адвоката відповідача повідомлено, що слідчим проводяться всі необхідні слідчі та інші процесуальні дії, передбачені КПК України. Станом на час надання відповіді від 20.112017 року жодній особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення не оголошено. Досудове розслідування триває.
Слідчим вживаються всі необхідні заходи, спрямовані на отримання (збирання) доказів та перевірки вже отриманих доказів у вказаному кримінальному провадженні.
Таким чином, зазначені обставини свідчать про те, що станом на час надання відповіді від 20.112017 року жодній особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення не оголошено. Досудове розслідування триває. Тобто, зазначені матеріали самі по собі не є доказами щодо підтвердження або не встановлення факту вчинення дій про які йдеться у позовній заяві з огляду на предмет спору, щодо будь-якої із сторін цивільної справи.
Як зазначалось, позивач посилався на те, що факт недостовірності поширеної відповідачем інформації «може бути підтверджений особами, яким відповідач висловлював відповідну неправдиву інформацію про події, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності» (абз.2 на ас.4).
Положеннями ст.15 ЦК України визначено право на захист цивільних прав та інтересів, а саме: кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. (ч.1) Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Водночас, досліджуючи обставини справи, суд надаючи оцінку зібраним доказам у їх сукупності, у їх числі пояснення письмові та усні сторін та їх представників, показання свідків та інші надані суду докази суд дійшов висновку про недоведеність порушення немайнового права позивача, зокрема, йдеться про не підтвердження про факту порушення немайнового права позивача поширенням відповідачем інформації щодо заволодіння позивачем коштами належними йому та його сім'ї. Посилання на викладені позивачем доводи про факт поширення відповідачем зазначеної інформації не підтверджений за відсутності достовірних доказів про такий факт, а також про спосіб поширення інформації, що порушує особисті немайнові права позивача яку саме інформацію поширено відповідачем, із зазначенням часу, способу й осіб, яким така інформація повідомлена, інші обставини, які мають юридичне значення, посилання на докази, що підтверджують кожну з таких обставин.
Показання свідків надані у судовому засіданні, які фактично не надали достовірних підтверджень щодо публічного поширення відповідачем інформації про позивача, яка порушує його особисті немайнові права, їх показання стосуються подій зі слів, почутих від інших осіб.
Вищенаведене підтверджено дослідженими у судовому засіданні матеріалами справи, а саме: поясненнями осіб, які беруть участь у справі, відповідями правоохоронних органів стосовно ходу розслідування кримінального провадження.
Отже, позивачем не доведено самого факту поширення відповідачем будь якої інформації, яка порушувала б особисті немайнові права позивача. Також не надано пояснень та доказів щодо часу, способу, осіб, яким така інформація нібито була повідомлена.
За таких обставин суд вважає, що у позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності, ділової репутації, спростування недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди слід відмовити.
З огляду на викладене на ст.ст. 23,277,278 ЦК України та керуючись ст. ст. 3, 10, 11, 50, 57, 58, 60, 63, 208, 209, 212, 213, 214, 215, 218, 223 ЦПК України, суд,
вирішив:
У позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності, ділової репутації, спростування недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційному суду міста Києва через Шевченківський районний суд м. Києва, який ухвалив оскаржуване рішення.
Суддя: Малинников О.Ф.