Справа № 761/37203/17
Провадження № 3/761/7776/2017
26 грудня 2017 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Макаренко Ірина Олександрівна, розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в м. Києві про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.ст. 124, 122-4 КУпАП, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, який проживає за адресою: АДРЕСА_1,
встановив:
03.10.2017, о 15 год. 00 хв., ОСОБА_1, у м. Києві на просп. Перемоги 28/1, керуючи автомобілем НОМЕР_2, не дотримався безпечної дистанції та допустив зіткнення з автомобілем марки «Ford» д.н.з. НОМЕР_3. Внаслідок ДТП обидва транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим порушив п. 13.1 ПДР, скоївши адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП та з місця ДТП поїхав, чим порушив п. 2.10а, 2.10д ПДР, скоївши адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122-4 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину не визнав та пояснив, що 03.10.2017, о 15 год. 00 хв., керував автомобілем НОМЕР_2, у м. Києві на просп. Перемоги 28/1. На перетині вул. В. Василевської та проспекту Перемоги відбувся контакт з автомобілем марки «Ford» д.н.з. НОМЕР_3. Після чого оглянувши автомобілі, виявили відсутність пошкоджень. ОСОБА_1 запропонував водієві автомобілю марки «Ford» д.н.з. НОМЕР_3 викликати поліцію, від чого останній відмовився. У автомобіля «Ford» д.н.з. НОМЕР_3 було зрушено бампер з місця кріплення, у зв'язку з чим, ОСОБА_1 запропонував водієві автомобіля марки «Ford» д.н.з. НОМЕР_3 грошову компенсацію, однак останній відмовився та телефонував власнику автомобіля. В подальому ОСОБА_1 був змушений поїхати з місця ДТП, оскільки йому було потрібно забрати дитину з дитячого садочку. Винним себе в ДТП не вважає.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1, дослідивши матеріали справи, суддя прийшов до висновку, що ОСОБА_1 винний в скоєнні адміністративного правопорушення, з огляду на наступне.
Відповідно до п. 13.1 ПДР водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
Згідно із п. 2.10а ПДР у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.
Пунктом 2.10д ПДР у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний повідомити про дорожньо-транспортну пригоду орган чи уповноважений підрозділ Національної поліції, записати прізвища та адреси очевидців, чекати прибуття поліцейських.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 вчинив ДТП, після чого поїхав з місця події, чим порушив правила дорожнього руху, а саме п. 13.1, 2.10а, 2.10д ПДР, що знайшло своє підтвердження під час розгляду справи.
Крім того слід зазначити, що у рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2017 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодилися нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки.
З огляду на вищевикладене, з метою виховання ОСОБА_1 в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, з метою запобігання вчиненню нових правопорушень, вважаю, що до ОСОБА_1 необхідно застосувати адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Згідно ст. 40-1 КУпАП у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір, розмір і порядок сплати, якого встановлюється законом.
Керуючись ст.ст. 40-1, 124 КУпАП, суддя
постановив:
ОСОБА_1 визнати винним в скоєнні правопорушень, передбачених ст. 124, 122-4 та піддати адміністративному стягненню із застосуванням ст. 36 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 340 гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 320,00 грн.
Роз'яснити ОСОБА_1, що штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або подання без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу в вищезазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду м. Києва протягом 10 днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м. Києва.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці з дня набрання постановою законної сили.
Суддя: