Справа № 761/45645/17
Провадження № 1-кс/761/28956/2017
14 грудня 2017 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 120 171 001 000 113 72, у якому
гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Самгородок Козятинського району Вінницької області, українець, громадянин України, з вищою освітою, який у зареєстрованому шлюбі не перебуває, офіційно не працевлаштований, зареєстрований за адресою - АДРЕСА_1 ,судимий
-05.05.2017 Солом'янським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням строком на 1 рік;
-18.08.2017 притягнутий Шевченківським УП ГУНП у м. Києві до кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 185 КК України,
підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 185 КК України,
До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло погоджене з прокурором Київської місцевої прокуратури № 10 ОСОБА_5 клопотання слідчого СВ Шевченківського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_4 .
На обґрунтування клопотання зазначено, що 05.10.2017 ОСОБА_4 повідомлено про підозру за ч. 2 ст. 185 КК України, вказане кримінальне правопорушення вчинене за таких обставин.
ОСОБА_4 24.09.2017, перебуваючи у торговельному залі магазину «Лоток» за адресою - . Київ, вул. Т.Шамрила 1-а, керуючись злочинним умислом, спрямованим на таємне викрадення майна ТОВ «ЛК-Транс», скористувавшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, повторно викрав. Майно вказаного товариства на загальну суму 308 грн. 47 коп.
Після цього підозрюваний з місця вчинення злочину зник, викраденим розпорядився на власний розсуд.
На думку слідчого, існують підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення.
У судовому засіданні прокурор наполягав на задоволенні клопотання з наведених у ньому підстав.
Підозрюваний заперечував проти застосування до нього такого заходу, як тримання під вартою, оскільки вважав, що достатнім для забезпечення його належної поведінки є застосування інших, менш суворих запобіжних заходів.
Слідчий суддя, заслухавши сторони кримінального провадження, дослідивши надані матеріали, дійшов висновку про таке.
Відповідно до ч.1 ст. 183 КПК тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Частиною 1 статті 194 КПК на слідчого суддю під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу покладений обов'язок встановити існування наступних складових:
-чи доведені обставини, які свідчать про обґрунтованість підозри;
-чи наявні ризики, передбачені статтею 177 КПК, та на які вказує слідчий;
-чи не є достатнім застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Тлумачення наведених вище процесуальних норм у їх логічному зв'язку з положеннями Глави 4 КПК приводить слідчого суддю до висновку, що під час вирішення питання щодо застосування до особи запобіжних заходів оцінка наданих сторонами доказів має спрямовуватися не на досягнення остаточного переконання у винуватості особи у вчиненні інкримінованого правопорушення, а має на меті встановити, чи є підозра обґрунтованою.
Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст.9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «K.F. проти Німеччини» обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватись арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин.
Крім того, Європейський Суд з прав людини у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення.
Отже на початковій стадії розслідування, що має місце у даному випадку, суд, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред'являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направлені справи до суду.
З огляду на зазначене, слідчий суддя вважає, що наданими органом досудового розслідування матеріалами достатньою мірою підтверджується наявність в діях підозрюваного ОСОБА_4 ознак інкримінованого злочину.
Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.
Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя приймає до уваги, що підозрюваний не має сталих соціальних зв'язків, сім'ї, утриманців, крім того існує ймовірність, що ОСОБА_4 з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого йому діяння, вдасться до дій, спрямованих на ухилення від органу досудового розслідування та суду.
Крім того, про реальне існування вказаного ризику свідчить факт перебування підозрюваного у розшуку, не зважаючи, що до останнього ухвалою слідчого судді в іншому кримінальному провадженні, досудове розслідування у якому здійснюється Шевченківським УП ГУНП у м. Києві, застосований запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Також, враховуючи, що ОСОБА_4 неодноразово засуджений за вчинення аналогічних злочинів, офіційного та стабільного джерела доходів не має, ризик того, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення є достатньо високим.
У той же час слідчим та прокурором не надано даних на підтвердження ризику, що підозрюваний може здійснити незаконний вплив на потерпілого та свідків.
За результатами встановлених у судовому засіданні обставин та з урахуванням доводів, викладених стороною обвинувачення та стороною захисту, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність обставин, передбачених ч.1 ст. 194 КПК.
У силу ст.178 КПК слідчий суддя враховує вагомість доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, його репутацію, тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого йому діяння.
Відповідно до ч.2 ст.183 КПК запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Санкція ч.2 ст.185 КК України, за якою підозрюється ОСОБА_7 , передбачає позбавлення волі на строк до п'яти років.
Зазначене приводить до висновку, що встановлені вище обставини є вагомими для обрання відносно підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Частиною 3 статті 183 КПК передбачено обов'язок слідчого судді визначити розмір застави, який є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Визначаючи відповідно до вимог ч.4 ст. 183 КПК розмір застави, слідчий суддя вважає, що застава у межах, передбачених п.2 ч.5 ст.182 КПК, може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-179, 182, 183, 193, 194, 309 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого Шевченківського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком по 01 лютого 2018 року включно.
Визначити ОСОБА_4 заставу у сумі десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 16 000 (шістнадцять тисяч) грн.
Застава може бути внесена підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок ТУ ДСАУ в м. Києві (код ЄДРПОУ - 26268059, Банк-одержувач - Державна казначейська служба України в м. Києві, МФО 820172, розрахунковий рахунок № 37318005112089, призначення - застава для Шевченківського районного суду м. Києва).
У разі внесення застави у визначеному судом розмірі вважається, що до підозрюваного обрано запобіжний захід у виді застави.
У випадку внесення застави покласти на підозрюваного наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого Шевченківського УП ГУНП у м. Києві,прокурора, слідчого судді та суду за першою вимогою;
- повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця перебування.
У разі внесення застави, встановити 2-х місячний термін дії покладених судом обов'язків, починаючи з дня внесення застави.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин, чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави.
На ухвалу слідчого судді до Апеляційного суду м. Києва прокурором, підозрюваним, його захисником упродовж п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.
Слідчий суддя ОСОБА_1