ун. № 759/5419/15-а
пр. № 2-а/759/21/17
30 жовтня 2017 року м.Київ Святошинський районний суд м.Києва в складі
головуючого Миколаєць І.Ю.
при секретарі Шелудько В.В.
за участі представника позивача ОСОБА_1
представника відповідача Красножон А.С.
представника третьої особи Демського А.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Правобережного об»єднаного Управління Пенсійного фонду України в м.Києві, треті особи, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору: товариство з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «Авіатранс К», товариство з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «ХОРС», публічне акціонерне товариство «Авіакомпанія Авіалінії України» про визнання дій протиправними та зобов»язання вчинити дії,
ОСОБА_4 звернувся до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України у Святошинському районі м. Києва, треті особи, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору: товариство з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «Авіатранс К», товариство з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «ХОРС», публічне акціонерне товариство «Авіакомпанія Авіалінії України» про визнання незаконним розпорядження відповідача від 30.12.2014 року про утримання з пенсії позивача переплати у розмірі 20% щомісячно; зобов'язання відповідача припинити утримання з пенсії позивача переплати, відповідно до розпорядження від 30.12.2014 року; зобов'язання відповідача повернути позивачу суму коштів, утриманих з його пенсії, відповідно до розпорядження від 30.12.2014 року.
Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 15.09.2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.11.2015 року, адміністративний позов було задоволено. Визнано розпорядження Управління Пенсійного фонду України у Святошинському районі міста Києва від 30.12.2014 року щодо утримання з ОСОБА_4 переплати пенсії в розмірі 20% щомісячно незаконним. Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Святошинському районі міста Києва припинити утримувати з ОСОБА_4 переплату з пенсії відповідно до розпорядження від 30.12.2014 року. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України у Святошинському районі міста Києва повернути ОСОБА_4 суму коштів утриманих з його пенсії відповідно до розпорядження від 30.12.2014 року.
Ухвалою Вищого адміністративного суду від 28.07.2016 р. постанова Святошинського районного суду м.Києва та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду скасовані з направленням справи на новий розгляд. Підставою скасування рішення стало недотримання судом вимог ч.4,5 ст.11 КАС України щодо покладання на суд обов»язку вживання передбачених законом заходів для з»ясування усіх обставин справи, зокрема обов»язку з витребування доказів способу визначення відповідачем суми переплати пенсії позивача.
У судовому засіданні позивач вимоги позовної заяви підтримує та просить їх задовольнити.
Представник відповідача заперечує проти задоволення таких вимог.
Судом встановлено, 14.12.2006 року ОСОБА_4 звернувся до УПФУ у Святошинському районі м. Києва із заявою про призначення йому пенсії за вислугу років.
У вказаній заяві, зокрема міститься запис про зобов'язання повідомити органи ПФУ про прийняття на роботу, звільнення з роботи, зміну в складі сім'ї, зміну місця проживання, виїзд за кордон на постійне місце проживання та інші обставини, що можуть вплинути на його пенсійне забезпечення.
З цієї ж дати його було взято на облік в УПФУ у Святошинському районі м. Києва та призначено йому пенсію за вислугу років, відповідно до статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
З трудової книжки ОСОБА_4 вбачається, що після призначення йому пенсії за вислугою років у період з 03.05.2007 року по 19.10.2012 року він працював на посадах, що надають право на такий вид пенсії.
21 липня 2014 року відповідачем було прийнято розпорядження № 862137 про припинення виплати пенсії ОСОБА_4 у зв'язку з тим, що він після призначення йому пенсії продовжував працювати на посаді, що надає право на пенсію за вислугою років.
Зазначене розпорядження було визнано недійсним та скасовано постановою Святошинського районного суду м. Києва від 11.11.2014 року у справі № 759/13912/14-а, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09.12.2014 року.
30 грудня 2014 року відповідачем було прийнято розпорядження № 2 про утримання з позивача переплати пенсії в розмірі 486597,96 грн., яка виникла з вини пенсіонера, по 20 % щомісячно до повного погашення з 01.02.2015 року.
Відповідач мотивував своє розпорядження тим, переплата у період з 03.05.2007 року по 31.07.2014 року виникла у зв'язку з несвоєчасним повідомленням ОСОБА_4 про працевлаштування.
Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, нормами Законів України «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-XII), «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV), «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464-VI), Положенням про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 року № 8-2 (далі - Положення № 8-2), Порядком відшкодування коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання сум переплат пенсій та грошової допомоги, що є безнадійними до стягнення, затвердженим постановою Правління Пенсійного фонду України від 21.03.2003 року № 6-4 (далі - Порядок №6-4).
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 16 Закону № 1058-IV застрахована особа зобов'язана повідомляти територіальні органи Пенсійного фонду про зміну даних, що вносяться до її персональної облікової картки в системі персоніфікованого обліку та Державному реєстрі загальнообов'язкового державного соціального страхування, виїзд за межі держави та про обставини, що спричиняють зміну статусу застрахованої особи, протягом десяти днів з моменту їх виникнення;
Згідно зі статті 102 Закону № 1788-XII пенсіонери зобов'язані повідомляти органу, що призначає пенсії, про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати.
У разі невиконання цього обов'язку і одержання у зв'язку з цим зайвих сум пенсії пенсіонери повинні відшкодувати органу, що призначає пенсії, заподіяну шкоду.
Статтею 103 Закону № 1788-XII передбачено, що суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім'ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії.
Підставою для утримання з пенсії особи надміру виплачених сум коштів є наявність однієї з таких умов: 1) зловживання з боку пенсіонера; 2) подання ним органам ПФУ недостовірних відомостей; 3) неподання пенсіонером до органів ПФУ відомостей, які б могли вплинути на розмір його пенсії.
Підставою для стягнення з пенсіонера на підставі рішення органу, що призначає пенсії, переплати пенсії є зокрема, невиконання пенсіонером свого обов'язку щодо подання відомостей, які впливають на розмір пенсії. Тобто, обов'язок подання відомостей, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати, лежить на пенсіонері.
Тобто посилання позивача на обставину, що відповідачу було відомо із інших джерел про його працівлаштування, не може бути тією обставиною, яка б спростувала невиконання ним свого обов'язку щодо подання відомостей, які впливають на розмір пенсії.
У спірних правовідносинах встановлено, що після 14.12.2006 року, дати призначення пенсії позивачу, він працював (у період з 03.05.2007 року по 19.10.2012 року), проте не виконав свого обов'язку щодо повідомлення про це орган пенсійного фонду.
Судом витребовувався та оглядався оригінал пенсійної справи ОСОБА_4 з наданням до даної адміністративної справи завіреної належним чином її копії (а.с.47-124 т.2) з відомостей якої суд робить висновок про правомірність дій відповідача з утримання переплати пенсії, наслідком чого є відмова у задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 11, 17, 69, 71, 160, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні вимог за позовом ОСОБА_4 до Правобережного об»єднаного Управління Пенсійного фонду України в м.Києві, треті особи, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору: товариство з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «Авіатранс К», товариство з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «ХОРС», публічне акціонерне товариство «Авіакомпанія Авіалінії України» про визнання дій протиправними та зобов»язання вчинити дії, відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня її проголошення.
Суддя І.Ю.Миколаєць