пр. № 2/759/6250/17
ун. № 759/17912/17
04 грудня 2017 року суддя Святошинського районного суду м. Києва Миколаєць І.Ю., розглянувши матеріали позовної заяви Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа Страхування» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в порядку регресу,
Позивач звернувся до Святошинського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 щодо стягнення грошових коштів в порядку регресу у розмірі 32 239,75 грн. та судового збору 1600 грн.
Подана позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. ст. 119 ЦПК України.
Відповідно до ч. 5 ст. 119 ЦПК України до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.
Звертаючись з позовом до суду позивачем не додано належних доказів, які мають свідчити про те, що ним сплачено судовий збір.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про судовий збір", судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Відповідно до п.26 абз.2, 4 Постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» відповідно до частини другої статті 9 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" суд перед відкриттям провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. У зв'язку із цим суд повинен перевірити, щоб платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою, що додаються до позовної заяви (заяви, скарги), містили відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу, дію) сплачується судовий збір. При цьому, наприклад, платіжне доручення повинно бути підписано відповідальним виконавцем банку і скріплено печаткою установи банку з відміткою про дату надходження та дату виконання платіжного доручення (пункт 2.14Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 (зі змінами); відповідні документи подаються до суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, а також платіжне доручення, яке за формою не відповідає наведеним вимогам, не можуть бути належним доказом сплати судового збору.
Відповідно до ч. 5 ст. 119 ЦПК України, до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач додав лише копію платіжного доручення про сплату судового збору.
Відповідно до ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків.
Таким чином, заява подана без дотримання вимог, викладених у ст. 119 ЦПК України, а саме: не надано належних доказів сплати судового збору відповідно до заявлених вимог та відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір».
На підставі викладеного, керуючись ст.121 ЦПК України, суд
Позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа Страхування» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в порядку регресу - залишити без руху.
Запропоновувати позивачу усунути вищевказані недоліки в строк, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем копії ухвали.
У разі невиконання ухвали заява буде вважатися неподаною і повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: