Справа № 761/46192/17
Провадження № 1-кс/761/29225/2017
19 грудня 2017 року м. Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , перекладача ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 120 171 001 000 149 79 у якому
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Орхей Республіки Молдова, громадянин Республіки Молдова, молдован, з незакінченою середньою освітою, який у зареєстрованому шлюбі не перебуває, офіційно не працевлаштований, зареєстрований за адресою - АДРЕСА_1 , тимчасово мешкає за адресою - АДРЕСА_2 , за слів засуджений у 2009 році у Російській Федерації за крадіжку до позбавлення волі строком на 1 рік 6 місяців,
підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,
До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло погоджене з прокурором Київської місцевої прокуратури № 10 ОСОБА_3 клопотання слідчого Шевченківського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_4 .
На обґрунтування клопотання зазначено, що 17.12.2017 ОСОБА_4 повідомлено про підозру за ч. 1 ст. 121 КК України, вказане кримінальне правопорушення вчинене за таких обставин.
ОСОБА_4 15.12.2017, перебуваючи поблизу хостелу за адресою - м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, б. 10, вступив у словесний конфлікт з ОСОБА_8 , під час якого у підозрюваного виник злочинний умисел на заподіяння зазначеній особі тілесних ушкоджень.
Реалізуючи задумане, ОСОБА_4 умисно наніс ОСОБА_8 не менше двох ударів невстановленим предметом, що має колюче-ріжучі властивості, в область грудної клітки зліва, спричинивши останньому тяжкі тілесні ушкодження.
Слідчий вважає, що підозрюваний може переховуватись від органу досудового слідства та суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні, вчинити інший злочин.
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, просив його задовольнити з підстав, які у ньому зазначені.
Підозрюваний та його захисник заперечували проти задоволення клопотання, посилаючись на недоведеність підозри та відсутність зазначених стороною обвинувачення ризиків непроцесуальної поведінки підозрюваного.
Слідчий суддя, заслухавши сторони кримінального провадження, вивчивши надані суду матеріали, дійшов висновку про таке.
Частиною 1 статті 194 КПК на слідчого суддю під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу покладений обов'язок встановити існування наступних складових:
-чи доведені обставини, які свідчать про обґрунтованість підозри;
-чи наявні ризики, передбачені статтею 177 КПК, та на які вказує слідчий;
-чи не є достатнім застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Тлумачення наведених вище процесуальних норм у їх логічному зв'язку з положеннями Глави 4 КПК приводить слідчого суддю до висновку, що під час вирішення питання щодо застосування до особи запобіжних заходів оцінка наданих сторонами доказів має спрямовуватися не на досягнення остаточного переконання у винуватості особи у вчиненні інкримінованого правопорушення, а має на меті встановити, чи є підозра обґрунтованою.
Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст.9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «K.F. проти Німеччини» обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватись арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин.
Крім того, Європейський Суд з прав людини у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення.
Отже, на початковій стадії розслідування, суд, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред'являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направленні справи до суду.
З огляду на зазначене, слідчий суддя вважає, що наданими органом досудового розслідування матеріалами достатньою мірою підтверджується наявність в діях підозрюваного ОСОБА_4 ознак інкримінованого злочину.
Вирішуючи питання про існування на час розгляду клопотання передбачених кримінальним процесуальним законом і зазначених у клопотанні про тримання підозрюваного під вартою ризиків неправомірної процесуальної поведінки ОСОБА_4 , слідчий суддя відмічає, що ризиком у цьому випадку слід вважати дію, яка може бути вчинена з високим ступенем ймовірності.
Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя враховує, що Європейський Суд з прав людини у справі «В. проти Швейцарії» зазначив, що небезпеку переховування не можна вимірювати тільки залежно від суворості можливого покарання, її треба визначати, зокрема, з урахуванням характеру підозрюваного, його моральних якостей, наявності у нього коштів, зв'язків з державою, у якій його переслідують.
З огляду на зазначене слідчий суддя відмічає, що ОСОБА_4 постійного місця мешкання у м. Києві та в цілому в Україні не має. Підозрюваний також не має постійного місця роботи та будь-яких офіційних джерел існування.
Отже, ОСОБА_4 , будучи громадянином Республіки Молдова, не має постійного місця мешкання на території України, міцних соціальних зв'язків, сім'ї та утриманців, тобто тих вагомих стримуючих факторів, які б могли зупинити підозрюваного від вчинення дій з метою переховування.
Зазначені чинники у сукупністю з покаранням, яке загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого злочину приводять до переконання, що ризик переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду є реальним.
Крім того, обставини вчинення інкримінованого злочину свідчать про антисоціальну спрямованість підозрюваного, що надає підстави для критичної оцінки моральних якостей підозрюваного та підтверджує ймовірність свідомої позапроцесуальної поведінки останнього.
Співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків переховування у вигляді його ув'язнення у невизначеному майбутньому, тобто після його затримання, з засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим.
Також, враховуючи характер інкримінованого гр. ОСОБА_4 злочину, що вчинений із застосуванням насильства, яке є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, не виключено, що підозрюваний може вдатись до дій з метою здійснення незаконного впливу на потерпілого та свідків.
Крім того, приймаючи до уваги, що підозрюваний не має офіційного та стабільного джерела доходів, не виключений ризик, що останній може вчинити інше кримінальне правопорушення.
За результатами встановлених у судовому засіданні обставин та з урахуванням доводів, викладених сторонами кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність обставин, передбачених ч.1 ст. 194 КПК.
Відповідно до ч.2 ст.183 КПК запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до раніше не судимої особи, може бути заснований, якщо остання підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Інкримінований підозрюваному злочин передбачає застосування покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років.
Тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим, існуючі ризики, пов'язані з перешкоджанням кримінальному провадженню, приводять слідчого суддю до переконання, що застосування інших, більш м'яких запобіжних заходів не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку, що встановлені вище обставини є достатніми для застосування відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
При цьому відповідно до положень ч.4 ст. 183 КПК слідчий суддя вважає за можливе при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не визначати розмір застави, оскільки злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , вчинений із застосуванням насильства, яке є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого.
На підставі викладеного, керуючись ст. 176, 177, 178, 193, 194 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого Шевченківського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_7 задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
Строк дії ухвали про тримання підозрюваного ОСОБА_4 під вартою визначити по 17 лютого 2018 року включно.
На ухвалу слідчого судді до Апеляційного суду м. Києва прокурором, підозрюваним, його захисником упродовж п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.
Слідчий суддя ОСОБА_1