Провадження № 2-а/760/2077/17
В справі № 760/18103/17-а
25 вересня 2017 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді - Шереметьєвої Л.А
за участю секретаря- Хілюк І.Л.
представника відповідача - Тарасенко Н.В.
розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, 3-я особа: ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним і скасування рішення, зобов'язання призначити та виплатити одноразову грошову допомогу, суд
Позивач звернувся до суду з позовом і просить:
- визнати протиправним і скасування рішення відповідача про відмову йому в призначенні одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням ІІ групи інвалідності з 23 грудня 2015 року внаслідок захворювань, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, оформленого протоколом засідання комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 19 серпня 2016 року № 72;
- зобов'язати відповідача розглянути питання щодо призначення і виплати йому одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням ІІ групи інвалідності внаслідок захворювань, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, в розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб станом на 23 грудня 2015 року, відповідно до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі /смерті/, інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, які призвані на навчальні /або перевірочні / та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 975 від 25 грудня 2013 року та ст.16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та зобов'зати відповідача подати звіт про виконання на його користь постанови суду протягом п'ятнадцяти діб з дня набрання постанови суду законної сили.
Посилається в позові на те, що з 12 травня 1984 року по 28 квітня 1986 року проходив військову службу в лавах Збройних Силах СРСР.
У період з 09 листопада 1984 року по 28 квітня 1986 року був учасником бойових дій в Демократичній Республіці Афганістан та приймав участь в бойових діях.
29 серпня 2008 року йому було вперше встановлено третю групу інвалідності, яка настала внаслідок захворювання, яке не пов'язане з виконання обов'язків військової служби.
02 жовтня 2009 року та 27 серпня 2010 року йому було повторно встановлено третю групу інвалідності, яка настала внаслідок захворювання, яке не пов'язане з виконання обов'язків військової служби.
Зазначив, що будь-яких соціальних виплат у зв'язку з встановленням інвалідності він не отримував, оскільки законодавством України не передбачено виплати страхового відшкодування або одноразової грошової допомоги у разі встановлення особі інвалідності внаслідок загального захворювання,
14 вересня 2011 року йому було встановлено третю групу інвалідності, яка настала внаслідок захворювання, що пов'язане з виконання обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії.
Як інвалід ІІІ групи внаслідок захворювань, пов'язаних з виконання обов'язків військової служби, мав право отримувати одноразову грошову допомогу відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі /смерті/, інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, які призвані на навчальні /або перевірочні / та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 499 від 28 травня 2008 року, проте таким правом не скористався, а тому соціальне забезпечення йому не призначалося та не виплачувалося.
23 грудня 2015 року йому було встановлено другу групу інвалідності, яка настала внаслідок захворювання, яке пов'язане з виконання обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії.
08 грудня 2016 року йому було встановлено статус інваліда війни другої групи.
01 червня 2016 року він звернувся до відповідача через Рівненський обласний військовий комісаріат з заявою про виплату одноразової грошової допомоги, до якої були надані документи, необхідні для нарахування та виплати цієї допомоги.
Проте рішенням комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 19 серпня 2016 року його документи були повернуті на доопрацювання з посиланням на те, що в поданих ним документах немає підтвердження настання інвалідності відповідно до вимог підпункту 4 пункту 2 порядку, який визначений постановою Кабінету Міністрів України №499 від 28 травня 2008 року.
Вважає дану відмову відповідача незаконною та такою, що порушує його права, оскільки право особи на отримання одноразової грошової допомоги в разі встановлення інвалідності не залежить від первинного чи повторного встановлення такої інвалідності.
Враховуючи, що грошову допомогу у зв'язку з встановленням інвалідності він не ніколи не отримував, вважає, що має право на отримання одноразової грошової допомоги у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення ІІІ групи інвалідності.
Виходячи з цих обставин, вважає дії відповідача незаконними і просить задовольнити позов.
Позивач в судове засідання не з'явився, направив до суду клопотання про розгляд справи в його відсутності.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечувала.
Посилалася на те, що право на призначення допомоги виникає в момент встановлення групи інвалідності вперше, а тому така допомога повинна призначатися та виплачуватися в установленому законодавством порядку, що діяло на день виникнення права на отримання такої допомоги.
Крім того, зазначила, що позивач не надав жодних доказів, які б підтверджували, що захворювання було отримане ним під час проходження військової служби в Збройних Силах СРСР або коли був військовослужбовцем іншого утворення відповідно до законів України.
Виходячи з цього, вважає, що відсутні правові підстави для призначення та виплати йому одноразової допомоги, а тому просить у позові відмовити.
Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином у порядку, визначеному ч.1 ст.35 КАС України.
Виходячи з цього, суд вважає за можливе розглядати справу в його відсутності.
Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про часткове задоволення вимог позивача, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що позивач з 12 травня 1984 року по 28 квітня 1986 року проходив військову службу в Збройних Силах СРСР, що підтверджується відомостями, які містяться в військовому квитку позивача серії НОМЕР_1 .
З витягу з Протоколу №1364 від 04 серпня 2011 року засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця вбачається, що захворювання позивача пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії.
Відповідно до довідки МСЕК № 0188293 від 14 вересня 2011 року позивачу встановлена ІІІ група інвалідності в зв'язку з захворюванням, що пов'язане з виконання обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії.
Згідно з довідкою МСЕК № 0399924 від 23 грудня 2015 року позивачу встановлена ІІ група інвалідності в зв'язку з захворюванням, що пов'язане з виконання обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії.
/ а.с. 13 - 14; 21 - 22/
01 червня 2016 року позивач звернувся до відповідача з заявою, в якій просив виплатити йому одноразову грошову допомогу на підставі вимог Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі /смерті/, інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, які призвані на навчальні /або перевірочні / та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 975 від 25 грудня 2013 року.
/ а.с. 23 - 25 /
Відповідно до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №975 від 26 грудня 2013 року, для осіб, звільнених з військової служби, вирішення питань, пов'язаних з отриманням одноразової грошової допомоги покладено на уповноважений орган, яким є у випадку з позивачем, Рівненський обласний військовий комісаріат.
02 червня 2016 року Рівненським обласним військовим комісаріатом на підставі заяви позивача до Міністерства оборони України були направлені документи з висновком щодо відсутність у позивача підстав на отримання одноразової грошової допомоги.
При цьому було зазначено, що позивач наполягає на розгляді його заяви Міністерством оборони України.
/ а.с.24 - 25 /
Пунктом 55 Протоколу №72 від 19 серпня 2016 року засідання комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі /смерті/, каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби Міністерства оборони України матеріали були повернуті на доопрацювання в зв2язку з відсутністю підтверджень настання інвалідності під час проходження військової служби не пізніше ніж через три місяці після звільнення з такої служби.
Відповідно до п.4 ст.2 ст.16 Закону України « Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю (крім військовослужбовців строкової служби) інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті;
Згідно з п.6 вище приведеного Порядку, військовослужбовцю, інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин, у разі встановлення інвалідності П групи виплачується одноразова грошова допомога у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності.
Як зазначено вище, Рівненським обласним військовим комісаріатом на адресу Міністерства оборони України на вимогу позивача були направлені надані ним документи для розгляду комісією.
В свою чергу, надані документи Міністерством оборони України розглянуті по суті не були і рішення щодо наявності чи відсутності у позивача підстав для нарахування та виплати одноразової грошової допомоги відповідно до п.4 ч.2 ст.16 Закону України « Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» прийнято не було.
Звертаючись до суду, позивач просить визнати дії Міністерства оборони України протиправними та зобов'язати призначити та виплатити йому одноразову грошову допомогу в зв'язку із встановленням 2 групи інвалідності відповідно до ст.16 Закону.
Судом встановлено та не спростовується представником відповідача, Міністерство оборони України за наслідками розгляду документів позивача щодо виплати одноразової грошової допомоги відповідного рішення про виплату коштів або ж про відмову у виплаті коштів не приймало, тобто фактично рішення прийнято не було.
За таких обставин належним способом захисту позивача у даному випадку має бути розгляд звернення позивача відповідно до вимог чинного законодавства України.
Верховний Суд України в постановах від 18 березня 2014 року (справа № 21-11а14) та від 22 квітня 2014 року (справа № 21-484а13) сформулював правову позицію у подібних правовідносинах, згідно з якою підставою для повідомлення про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги є рішення суб'єкта владних повноважень, прийняте з цього питання.
Оскільки відповідач відповідного рішення не приймав, то суд повинен зобов'язати останнього розглянути це звернення згідно з вимогами чинного законодавства України, а не підміняти орган, на який покладено вирішення цього питання.
У свою чергу вимога позивача в частині зобов'язати відповідача подати звіт про виконання постанови суду не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 267 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За правилами ч.ч.9-10 ст.267 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено постанову суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправним рішень, дій, бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такої постанови суду або порушення прав позивача, підтверджених такою постановою.
З аналізу змісту положень ст. 267 КАС України та ст.2 цього Кодексу вбачається, що позов, який направлений на контроль за виконанням судового рішення, виключає одночасний розгляд спору про оскарження дій суб'єкта владних повноважень з інших підстав, що не пов'язані із належним виконанням судового рішення.
З огляду на викладене, за відсутності обставин, що свідчать про невиконання судового рішення про задоволення позову, підстав для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення суд не вбачає.
Керуючись ст. ст.9, 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №975 від 26 грудня 2013 року, ст.ст. 9, 11, 69-71, 86, 94, 97, 100, 102, 128, 158-163, 167 КАС України, суд
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Міністерства оборони України в частині нерозгляду документів, направлених 02 червня 2016 року Рівненським обласним військовим комісаріатом, щодо призначення та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку з настанням інвалідності внаслідок захворювань, отриманих під час виконання обов'язків військової служби відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі /смерті/, інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, які призвані на навчальні /або перевірочні / та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 975 від 25 грудня 2013 року.
Зобов'язати Міністерство оборони України розглянути заяву ОСОБА_1 , подану з висновком Рівненського обласного військового комісаріату 02 червня 2016 року, відповідно до п.4 ч.2 ст.16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі /смерті/, інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, які призвані на навчальні /або перевірочні / та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 975 від 25 грудня 2013 року.
В решті позову відмовити.
Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення.
У разі застосування судоми частини 3 статті 160 цього кодексу, а також прийняття постанови в письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя: