іменем України
27 грудня 2017 рокуСправа №451/1606/17
Провадження № 2/451/688/17
Радехівський районний суд Львівської області
у складі головуючого-судді Мулявка О.В.
з участю: секретаря судового засідання Кормилюк Т.С.
представника позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Радехові цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Нововитківської сільської ради Радехівського району Львівської області та ОСОБА_3 про встановлення факту спільного проживання спадкоємця із спадкодавцем, -
У листопаді 2017 року ОСОБА_2 звернувся до Радехівського районного суду Львівської області з заявою про встановлення факту спільного проживання спадкоємця із спадкодавцем.
Вимоги позову мотивував тим, що 03 квітня 2013 року померла його мама ОСОБА_4.
Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина, спадкоємцем першої черги за законом і є заявник.
Заявник, як спадкоємець за законом, прийняв спадщину після смерті спадкодавця шляхом постійного проживання на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем.
Проте нотаріус відмовляє у видачі свідоцтва про право на спадщину, так як спадкодавець не була зареєстрована за адресою, де проживала разом із спадкоємцем.
За твердженням заявника, встановлення факту постійного проживання спадкоємця із спадкодавцем на час відкриття спадщини необхідне для подальшого оформлення прав на спадкове майно в нотаріальному порядку на підставі ч.3 ст.1268 ЦК України.
Представник заявника у судовому засіданні вимоги підтримав в повній мірі та виклав суду свої покази аналогічно, зазначеним у заяві (а.с.2-3). Також зазначив, що ОСОБА_4 постійно проживала разом із сином без реєстрації у с.Новий Витків Радехівського району. У квітні 2013 року спадкодавець поїхала у гості до своєї сестри у с.Поздимир Радехівського району, де раптово померла. Позов просить задоволити.
Відповідач ОСОБА_3 до суду не з'явилася та, надавши письмову заяву із визнанням вимог, просила вимоги задоволити і розгляд справи здійснити за її відсутності.
Також і представник відповідача - Нововитківської сільської ради Радехівського району, надавши суду відзив із визнанням вимог, просив розгляд справи здійснити без його участі.
Вислухавши пояснення представника позивача та покази свідків, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступних міркувань.
Відповідно до положень ст.ст.13,19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
За змістом ч.2 ст.315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також і інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до п.23 постанови Пленуму Верховного ОСОБА_5 України від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування», якщо постійне проживання особи із спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку із чим нотаріус відмовив особі в оформлені спадщини, спадокємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.
У контексті вимог статті 315 ЦПК України та рекомендацій, викладених у п.3 Постанови Пленуму Верховного ОСОБА_5 України №5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», розгляд справи №451/1606/17 про встановлення факту, що має юридичне значення проведено у позовному провадження.
Відповідно до ч.1 ст.30 ЦПК України, позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.
Згідно фабули позовної заяви, встановлення факту позивачу необхідне для оформлення спадкових прав (а.с.2).
ОСОБА_5 встановлено, що 03 квітня 2013 року померла ОСОБА_4 (а.с.7), яка є мамою заявника (а.с.6).
Після смерті ОСОБА_4 залишилось спадкове майно, а саме земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 2,2207 га, що розташовані на території Нововитківської сільської ради Радехівського району (а.с.13-21).
Заявник, як спадкоємець за законом першої черги прийняв спадщину після смерті спадкодавця шляхом постійного проживання на час відкриття спадщини разом із нею, що підтверджується даними, викладеними у довідках Нововитківської сільської ради №290 від 28.05.2017 року та №294 від 13.06.2017 року (а.с.9-10).
Факт проживання ОСОБА_2 разом із ОСОБА_4 на день смерті останньої, ствердили у судовому засіданні свідки ОСОБА_6 і ОСОБА_5, недовіряти показам яких у суду підстав не має.
Таким чином, наведеним констатується, що ОСОБА_2 постійно проживаючи разом із спадкодавцем, прийняв спадщину після смерті своє мами ОСОБА_4.
Під час вирішення позовних вимог, судом, окрім іншого, приймаються до уваги обставини визнання вимог представником відповідача та відповідачем і така позиція сторін, із врахуванням обставин констатованих судом, жодним чином не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (ст.174 ЦПК України).
За таких обставин суд не вбачає правових підстав для постановлення ухвали про відмову у прийнятті визнання відповідачами позову і продовження судового розгляду.
Приймаючи до уваги вищенаведене, позиції з цього приводу, викладені у Постанові Пленуму Верховного ОСОБА_5 України №5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», Постанові Пленуму Верховного ОСОБА_5 України №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» та у листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року, суд приходить до висновку, що позовні вимоги сторони щодо встановлення факту є законними та обґрунтованими і, відповідно такими, що підлягають до задоволення.
Керуючись ст.ст.10,12,13,81,89,258-259,263-265,293 ЦПК України, суд -
Позов задоволити.
Встановити факт постійного проживання ОСОБА_2 разом із ОСОБА_4 до дня її смерті, тобто до 03 квітня 2013 року у с.Новий Витків по вулиці Мишуги,19 Радехівського району Львівськоїобласті.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Львівської області шляхом подання через Радехівський районний суд Львівської області апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
ГоловуючийОСОБА_7