Єдиний унікальний номер: 448/278/17
Провадження № 2/448/397/17
30.11.2017 року Мостиський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Кічака Ю.В.,
при секретарі Шегинській Л.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Мостиська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Мишлятицької сільської ради Мостиського району Львівської області, треті особи - приватний нотаріус Мостиського районного нотаріального округу ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, покликаючись на те, що після смерті його бабці ОСОБА_5, яка померла 15.09.2012 року, залишилось спадкове майно, а саме: житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по вул.Центральній, 14 в с.Ганьковичі Мостиського району Львівської області та земельні ділянки площами 1,2112га, 0,5597га і 0,6515га, що розташовані на території Мишлятицької сільської ради Мостиського району Львівської області. За життя бабця ОСОБА_5 своїм майном не розпорядилась. Спадщину (вищевказані земельні ділянки) після смерті такої прийняла її діти, зокрема - ОСОБА_6 та ОСОБА_3.
Стверджує, що 10.09.2013 року помер його дядько ОСОБА_6, котрий за життя своїм майном також не розпорядився. Спадщину (1/2 частину вищевказаних земельних ділянок) після смерті такого прийняла у відповідності до ч.3 ст.1268 ЦК України його, позивача ОСОБА_1 тітка ОСОБА_3, третя особа по справі. Його матір ОСОБА_4, не вчинила жодних дій, які б свідчили про прийняття неї спадщини після смерті брата - спадкодавця ОСОБА_6
Вказує, що між ним, позивачем ОСОБА_1, тіткою ОСОБА_3 та його матір'ю ОСОБА_4, досягнута згода щодо розподілу спадщини, зокрема спірного будинковолодіння, належного бабці ОСОБА_5, однак вказану угоду посвідчити нотаріусом не представляється можливим, оскільки відсутні правовстановлюючі документи на спірне будинковолодіння.
Покликається на те, що ні тітка ОСОБА_3, ні його матір ОСОБА_4, треті особи по справі, не заперечують, щоб після смерті бабці ОСОБА_5 він, позивач ОСОБА_1 успадкував спірне будинковолодіння по вул. Центральній, 14 в с.Ганьковичі Мостиського району Львівської області.
Зазначає, що спору щодо розподілу спадщини між спадкоємцями немає.
З огляду на наведене, просить суд ухвалити рішення, яким визнати за ним, позивачем ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по вул.Центральній, 14 в с.Ганьковичі Мостиського району Львівської області.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, проте подав заяву, в якій позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд слухати справу у його відсутності.
Представник відповідача - Мишлятицької сільської ради Мостиського району Львівської області в судове засідання не з'явився, проте подав заяву, в якій просить справу слухати у їх відсутності та проти позову не заперечує.
Третя особа - приватний нотаріус Мостиського районного нотаріального округу ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, проте надіслав копії спадкових справ за №11/2016 та №12/2016, заведених після смерті ОСОБА_5, котра померла 15.09.2012 року і ОСОБА_6, котрий помер 10.09.2013 року відповідно, та просив справу слухати у його відсутності.
Треті особи - ОСОБА_3 і ОСОБА_4 в судове засідання не з'явились, однак подали заяви, в яких зазначили, що на будинковолодіння по вул.Центральній, 14 в с.Ганьковичі Мостиського району Львівської області не претендують та не заперечують, щоб право власності на таке було визнано за позивачем ОСОБА_1
У ч.2 ст.197 ЦПК України зазначено, що у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно із ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Дослідивши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити з наступних підстав.
Згідно ч.1 ст.3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч.3 ст.10 цього Кодексу, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У відповідності до змісту ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Судом встановлено, що 15.09.2012 року відкрилась спадщина внаслідок смерті ОСОБА_5 (бабці позивача ОСОБА_1Т.). До маси спадкового майна входить житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по вул.Центральній, 14 в с.Ганьковичі Мостиського району Львівської області та земельні ділянки площами 1,2112га, 0,5597га і 0,6515га, що розташовані на території Мишлятицької сільської ради Мостиського району Львівської області.
Як вбачається із матеріалів спадкової справи №11/2016, за життя спадкодавець ОСОБА_5 заповіту не складала, своїм майном не розпорядилася. Спадкоємцями першої черги спадкування за законом є діти - ОСОБА_6 та ОСОБА_3, котрі, як відомо із вищевказаної спадкової справи спадщину (по 1/2 частині земельних ділянок площами 1,2112га, 0,5597га і 0,6515га) після смерті спадкодавця ОСОБА_5 прийняли.
10.09.2013 року відкрилась спадщина внаслідок смерті ОСОБА_6. За життя спадкодавець ОСОБА_6 своїм майном також не розпорядився. Спадкоємці першої черги спадкування за законом відсутні. Спадкоємцями другої черги спадкування за законом є сестри спадкодавця, зокрема ОСОБА_3 і ОСОБА_4, треті особи по справі.
Слід зазначити те, що ОСОБА_3, третя особа, спадщину (1/2 частину земельних ділянок площами 1,2112га, 0,5597га і 0,6515га), у відповідності до ч.3 ст.1268 ЦК України, як вважає суд, прийняла, що підтверджується копією спадкової справи за №12/2016 року, заведеної після смерті спадкодавця ОСОБА_6 Інший спадкоємець, зокрема ОСОБА_4, третя особа, не вчинила жодних дій, які б свідчили про прийняття нею спадщини, що відкрилась внаслідок смерті ОСОБА_6
Щодо решти спадкового майна, в тому числі, спірного житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по вул.Центральній, 14 в с.Ганьковичі Мостиського району Львівської області, то спадкоємці ОСОБА_3 і ОСОБА_7, треті особи, на таке не претендують та не заперечують щодо визнання за позивачем ОСОБА_1 права власності на дане майно, що вбачається із поданих ними заяв, що містяться в матеріалах справи.
Разом з тим, через відсутність правовстановлюючих документів на спірний житловий будинок позивач ОСОБА_1 не може укласти у нотаріуса угоду між ним та ОСОБА_3 і ОСОБА_4, третіми особами по справі, щодо розподілу даного спадкового майна, у зв'язку із чим звернувся до суду із зазначеним позовом.
Вказані обставини сторонами не оспорюються та підтверджуються наявними у справі письмовими доказами, а саме: копіями свідоцтв про смерть спадкодавців ОСОБА_5 і ОСОБА_6, копією свідоцтва про народження та копією паспорта позивача ОСОБА_1; довідками, виданими Мишлятицькою сільською радою Мостиського району; копіями матеріалів спадкових справ за №11/2016 та №12/2016, заведених після смерті ОСОБА_5, котра померла 15.09.2012 року і ОСОБА_6, котрий помер 10.09.2013 року; висновком про вартість будинковолодіння; іншими матеріалами справи.
Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до іншої особи (спадкоємця).
Згідно ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу (спадкоємці за законом).
У відповідності до статті 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Відповідно до ст.1262 ЦК України, - до другої черги спадкоємців за законом належать рідні брати та сестри спадкодавця, а також його дід та бабка. До рідних братів та сестер спадкодавця належать як повнорідні, тобто ті, які мають обох спільних батьків, так і неповнорідні, тобто ті, які мають лише одного зі спільних батьків: єдинокровні, які мають спільного батька, та єдиноутробні, які мають спільну матір.
Згідно ч.3 ст.1267 ЦК України, спадкоємці за письмовою угодою між собою, посвідченою нотаріусом, якщо це стосується нерухомого майна або транспортних засобів, можуть змінити розмір частки у спадщині когось із них.
Правилами ст.1268 ЦК України встановлено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Прийнята спадщина визнається власністю спадкоємця з часу відкриття спадщини.
Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно (ч.1 ст.1297 ЦК України).
Практика Верхового Суду України (п.23 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30.05.2008 року) при розгляді справ даної категорії вказує на те, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Оскільки у даному випадку питання про право на спадщину не може бути вирішено в нотаріальному порядку шляхом видачі свідоцтва про право спадщину, у зв'язку з відсутністю оригіналів правовстановлюючих документів на спірний житловий будинок, тому це питання повинно бути вирішено у судовому порядку шляхом визнання права власності на вищевказане спадкове майно за позивачем у порядку спадкування.
В статті 55 Конституції України закріплено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Згідно ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Способом захисту цивільних прав та інтересів згідно ст. 16 цього Кодексу може бути, зокрема, визнання права.
Згідно ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
З огляду на наведені положення закону і враховуючи встановлені судом обставини справи, суд вважає, що є всі підстави для задоволення даного позову та визнання за позивачем ОСОБА_1 право власності на будинковолодіння по вул.Центральній, 14 в с.Ганьковичі Мостиського району Львівської області.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 11, 14, 57-60, 174, 197, 208, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходяться за адресою: с.Ганьковичі, вул.Центральна, 14 Мостиського району Львівської області.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Мостиський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.
Суддя Ю.В. Кічак
Рішення набрало законної сили «___»___________ 20 р.
Суддя Ю.В.Кічак