Справа № 464/5889/17
пр.№ 2/464/1580/17
20.12.2017 року м.Львів
Сихівський районний суд м. Львова
в складі: головуючого-судді Мички Б.Р.,
секретар судового засідання Янишин М.Б.,
розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові цивільну справу за позовом Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» /позивач/ до ОСОБА_1 /відповідач/ про стягнення боргу, представником позивача, у якому виступає ОСОБА_2,
позивач ЛМКП «Львівтеплоенерго» звернулося до суду із позовом, в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за послуги з централізованого опалення в сумі 7071,56 грн. за період з 1 липня 2014 року по 31 березня 2017 року. В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що відповідач зареєстрований та проживає у квартирі №97/98 по вул.Угорській, 2 в м.Львові і відповідно користується послугами з централізованого опалення, які надає позивач. Боржнику для здійснення оплати за надані послуги з теплопостачання позивачем був відкритий особовий рахунок, а також щомісячно направлялися квитанції про нарахування вартості послуг. Проте за період з 1 липня 2014 року по 31 березня 2017 року утворилася заборгованість в розмірі 7071,56 грн., оскільки оплата відповідачем проводилась не в повному обсязі, що підтверджується розрахунком заборгованості. 10 травня 2017 року позивач зверталось до суду із заявою про видачу судового наказу, який був скасований ухвалою від 2 червня 2017 року.
У процесі розгляду справи представником позивача уточнено позовні вимоги та згідно із заявою про збільшення позовних вимог просить стягнути з відповідача заборгованість з централізованого опалення за період з 1 липня 2014 року по 31 вересня 2017 року в розмірі 7642,52 грн., покликаючись на часткову оплату послуг. Просить стягнути 1600 грн. судового збору.
При розгляді справи у судовому засіданні відповідач заперечив проти позову з підстав ненадання належних послуг з централізованого опалення та виникненням спору з приводу надання електричної енергії.
Представник позивача подала суду клопотання про розгляд справи у відсутності їх представника, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
У судове засідання 20 грудня 2017 року сторони не з'явилися та у зв'язку з неявкою всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснювалося на підставі ч.2 ст.247 ЦПК України.
З*ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, та досліджуючи докази, якими вони обґрунтовуються, суд дійшов до наступного висновку з огляду на таке.
Відповідно до матеріалів справи відповідач ОСОБА_1 проживає, зареєстрований та є основним квартиронаймачем квартири №97/98 по вул.Угорській, 2 в м.Львові. Позивач надає та відповідач користується послугами з централізованого опалення.
За умовами ст.ст.67, 162 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться, крім квартирної плати, за затвердженими в установленому порядку тарифами. До житлово-комунальних послуг відносяться, зокрема, комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо) .
Відповідно до ст.10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», п.7 Правил користування приміщеннями житлових будинків (із змінами та доповненнями), ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» власники та наймачі (орендарі) квартир зобов'язані оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Згідно з наданими ЛМКП «Львівтеплоенерго» розрахунками /звірками/ у зв'язку із нерегулярною та не в повному розмірі сплатою відповідачем за надані послуги з централізованого опалення за період з 1 липня 2014 року по 31 вересня 2017 року утворилася заборгованість в розмірі 7642,52 грн. Дані розрахунки суд приймає як доказ підтвердження розміру заборгованості, оскільки доказів протилежного відповідачем не представлено.
Так, у ст.18 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що у разі порушення виконавцем умов договору споживач має право викликати його представника для складення та підписання акта-претензії споживача, в якому зазначаються строки, види, показники порушень тощо. Представник виконавця повинен з'явитися на виклик споживача не пізніше строку, визначеного договором. Акт-претензія складається споживачем та представником виконавця і скріплюється їхніми підписами. У разі неприбуття представника виконавця в погоджений умовами договору строк або необґрунтованої відмови від підписання акта-претензії він вважається дійсним, якщо його підписали не менш як два споживачі. Акт-претензія споживача подається виконавцю, який протягом трьох робочих днів вирішує питання про перерахунок платежів або видає письмово споживачу обґрунтовану письмову відмову в задоволенні його претензій.
У судовому засіданні встановлено, що відповідач не скористалася правом, наданим йому ст.18 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" та не надав з цього приводу суду жодного належного доказу.
Відповідно до ч.2 ст.78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Таким чином, в суду відсутні підстави вважати неякісними послуги, надані ЛМКП «Львівтеплоенерго», так як надані позивачем: листування та звернення до Сихівської районної адміністрації, ЛКП «Житловик-С», ЛКП «Новий Львів», Львівської міської ради, органів у справах захисту прав споживачів, а також довідки органів соціального захисту населення, копія ухвали про відкриття провадження у цивільній справі щодо усунення перешкод у користуванні житлом та фотографії, не підтверджують заперечень відповідача щодо неналежних послуг позивача та відсутності боргу.
Щодо акта ЛКП «Житловик-С» від 28 вересня 2016 року, в якому зазначено про самовільне відключення однієї кімнати у квартирі АДРЕСА_1, то суд зазначає наступне.
Відповідно до п.24, 25 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, які затверджені постановою КМУ №630 від 21.07.2005 р., споживачі можуть відмовитися від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води. Відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.
Питання відключення від мереж централізованого опалення регулюється Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, зі змінами, що внесені постановою Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 2007 року №1268, в яких з метою захисту прав усіх мешканців багатоквартирних будинків передбачено відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води не окремих квартир багатоквартирного будинку з ініціативи їх власників або наймачів, а відключення цілих багатоквартирних будинків з ініціативи споживачів.
Відповідно до п. 25 зазначених Правил відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.
Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється.
Порядком відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженим наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року № 4 (у редакції зі змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства від 6 листопада 2007 року № 169), установлено, що таке відключення відбувається на підставі рішення постійно діючої міжвідомчої комісії, створеної органом місцевого самоврядування або місцевим органом виконавчої влади. Крім того, внесені зміни унеможливлюють відключення від мереж центрального опалення і гарячого водопостачання окремих квартир у багатоквартирному будинку та дозволяють таке відключення лише будинку в цілому
З метою захисту прав усіх мешканців багатоквартирних будинків передбачено відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води не окремих квартир з ініціативи їх власників або наймачів, а відключення цілих багатоквартирних будинків з ініціативи споживачів.
Саме така позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 26 вересня 2012 р., (справа № 6-96цс12), прийнятої у порядку перегляду судових рішень Верховним Судом України, стосовно питання відключення від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання, яке врегульоване Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 р. № 630, в яких згідно з п.25 Правил № 630 відключення споживачів від мережі централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.
За таких обставин дії по самовільному відключенню від центральної мережі теплопостачання є неправомірними та не виключають обов'язку щодо сплати боргу.
З урахуванням наведеного позивачем відповідно до положень ст.ст.12, 13, 81 ЦПК України доведено заявлені вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за централізоване опалення в розмірі 7642,52 грн., вимоги є підставними та підлягають до задоволення.
За умовами ст.141 ЦПК України судовий покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Виходячи з приписів ст.5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судоовго збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, зокрема інваліди І групи.
Оскільки ОСОБА_1 до матеріалів справи долучено копію пенсійного посвідчення №2329016413, виданого 10 листопада 2015 року, та довідки МСЕК №908036, відповідно до яких ОСОБА_1 встановлено І групу інвалідності, а тому у відповідності до вимог ст.141 ЦПК України відсутні підстави для стягнення з останнього на користь позивача 1600 грн. судового збору. Вказані витрати слід компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України
Керуючись ст.ст.12, 13, 76-81, 89, 141, 258, 263-265 ЦПК України,
позов задоволити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» 7642,52 грн. заборгованості за послуги з централізованого опалення.
Судові витрати Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» в розмірі 1600 грн. судового збору компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Позивач: Львівське міське комунальне підприємство «Львівтеплоенерго», код ЄДРПОУ 05506460, місцезнаходження: м.Львів, вул.Д.Апостола, 1.
Відповідач: ОСОБА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1/98.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 30 днів відповідно до вимог ст.354 ЦПК України з урахуванням Перехідних положень цього ж Кодексу. Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 273 ЦПК України.
Головуючий Б.Р.Мичка