Справа №463/5363/17
Провадження №1-кп/463/483/17
Іменем України
29 грудня 2017 року Личаківський районний суд м. Львова
в складі: головуючого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2
з участю прокурора - ОСОБА_3
захисника - ОСОБА_4
потерпілого - ОСОБА_5
обвинуваченого - ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові матеріали кримінального провадження № 12017140040001699 про обвинувачення ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Сусолів Самбірського району Львівської області, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не одруженого, працюючого водієм автомобільного крану ЛМКП «Львівтеплоенерго», раніше не судимого, проживаючого: АДРЕСА_1 ,
за ч. 2 ст. 286 КК України, -
Обвинувачений ОСОБА_6 04.07.2017 року близько 18.00 год., керуючи автомобілем марки «ЗІЛ 133ГЯ», реєстраційний номер НОМЕР_1 , та, рухаючись ним у м. Львові по вул. Пасічній поблизу будинку № 42, порушив вимоги Р. 1 п.п. 1.3; 1.5; Р. 2 п. 2.3 «б», «д», Р. 12 п. 12.3, Р. 18 п. 18.1 Правил дорожнього руху України, яке виразилось у тому, що він, не був уважний та не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не реагував на її зміни, при виявленні небезпеки для руху у вигляді пішохода, якого водій об'єктивно спроможний був виявити, негайно не вжив заходів для зменшення швидкості, аж до зупинки транспортного засобу, і при наближенні до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебував пішохід, не зупинився, щоб дати дорогу пішоходу, а продовжив рух та здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_7 . Внаслідок порушення правил дорожнього руху ОСОБА_6 пішохід ОСОБА_7 отримав поєднану травму у вигляді множинних переломів ребер зліва, розриву лівої легені, лівобічного гемопневомотораксу, розриву діафрагми, відкритого перелому лівої плечової кістки, перелому кісток тазу, перелому тім'яної кістки черепа зліва, забою головного мозку, яка ускладнилась травматичним шоком важкого ступеня, гнійним запаленням легенів, паралітичною кишковою непрохідністю, дистрофічними змінами нирок, набряком легенів та головного мозку, поліорганною недостатністю, що призвело до його смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 . Таким чином, ОСОБА_6 грубо порушив вимоги Правил дорожнього руху України, що спричинило дорожньо-транспортну пригоду - наїзд на пішохода ОСОБА_7 , внаслідок чого наступила смерть останнього.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 винність у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю та показав, що 04.07.2017 року наприкінці свого робочого дня близько 18.00 год. він відвозив кран марки «ЗІЛ 133ГЯ», р.н. НОМЕР_1 , який перебуває у його віданні, на стоянку. У той час був буревій та падав сильний дощ. Він рухався на вул. Пасічній в напрямку вул. Личаківської у м. Львові зі швидкістю 30 км/год. На перехресті вул. Пасічна-Таджицька у м. Львові перед ним не було інших автомобілів і його нічого не відволікало від дорожньої обстановки. Момент ДТП він не бачив, однак, проїхавши 10 метрів за пішохідним переходом, він у дзеркало випадково побачив голову пішохода ОСОБА_7 й зрозумів, що вчинив ДТП. Тоді він зупинився і почав надавати першу допомогу останньому, перевірив, чи не закусив він язик, просив у перехожих викликати швидку допомогу. Однак буквально одразу карета ШМД випадково проїжджала поряд і змогла надати ОСОБА_7 першу професійну медичну допомогу. В подальшому він залишився на місці пригоди, оскільки працівники поліції оформляли ДТП. У це же день він і керівництво його роботодавця придбавало перші ліки постраждалому, він постійно спілкувався із потерпілим ОСОБА_5 щодо стану його батька, надавав всю необхідну допомогу, разом із співпрацівниками неодноразово здавав кров для переливання постраждалому, відшкодував потерпілому та його матері майнову й немайнову шкоду грошима в сумі 156000 грн. У скоєному розкаявся, просив суворо його не карати.
Окрім визнання обвинуваченим ОСОБА_6 своєї винуватості у вчиненні інкримінованого йому злочину, його винність у скоєному злочині повністю стверджується дослідженими у судовому засіданні доказами.
Зокрема, даними у судовому засіданні показаннями потерпілого ОСОБА_5 , з яких вбачається, що останній є сином ОСОБА_7 та 04.07.2017 року буквально за 10 хвилин до ДТП він проїжджав вказане місце, й на той час дійсно падав дощ, небо було захмарене, однак було ще світло. Близько 23.00 год. до нього подзвонила мати й повідомила про наїзд на батька. Він спочатку не повірив і пішов на прохідну гаражного кооперативу, де йому повідомили, що дійсно батько пішов перед 18.00 год. в напрямку до місця ДТП. На місці він запитав у продавця магазину, чи мало місце ДТП, й вона підтвердила йому факт наїзду крану на його батька на пішохідному переході. Вже у лікарні йому повідомили про обставини ДТП, що його батько вижив лише тому, що поряд випадково проїжджала карета ШМД. Однак, незважаючи на довготривале лікування, в ході якого батькові ставало краще, потім гірше, ІНФОРМАЦІЯ_2 він помер. Дійсно, у перший же день із ним зустрічалось керівництво роботодавця обвинуваченого, надавало гроші на перші ліки постраждалому, неодноразово у подальшому він спілкувався із обвинуваченим щодо стану свого батька, той надавав всю необхідну допомогу, разом із співпрацівниками неодноразово здавав кров для переливання, відшкодував йому та його матері майнову й немайнову шкоду грошима в сумі 156000 грн.
Згідно з протоколом огляду місяця ДТП від 04.07.2017р. місце дорожньо-транспортної пригоди, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Пасічна, 42, було оглянуто в присутності понятих, за результатами чого складено схему ДТП та фототаблицю із зображенням обставин ДТП.
Відповідно до висновку судової автотехнічної експертизи № 1/1209 від 25.09.2017р. в даній дорожній ситуації водій автомобіля «ЗІЛ 133ГЯ», р.н. НОМЕР_1 , ОСОБА_6 повинен був керуватись технічними вимогами п. 18.1. чинних ПДР України. При швидкості руху автомобіля «ЗІЛ 133ГЯ» р.н. НОМЕР_1 в 30 км/год. його водій ОСОБА_6 мав технічну можливість виконати вимогу «дати дорогу» чинних ПДР України пішоходу ОСОБА_7 , який рухався по пішохідному переході, та мав перевагу у русі, шляхом своєчасного гальмування свого автомобіля. В даній дорожній ситуації, дії водія ОСОБА_6 не відповідали технічним вимогам п. 18.1. чинних ПДР України і вказана невідповідність дій водія знаходиться в прямому причинно-наслідковому зв'язку з настанням даної пригоди. З технічної точки зору при заданих слідством вихідних даних, причиною настання даної пригоди стали обставини пов'язані з невиконанням водієм автомобіля «ЗІЛ 133ГЯ», р.н. НОМЕР_1 , ОСОБА_6 технічних вимог п. 18.1. чинних ПДР України, що виразилось у тому, що він не надав дороги пішоходу, який рухався по пішохідному переході (дорожня розмітка «зебра») і мав перевагу для руху.
Відповідно до висновку судової транспортно-трасологічної експертизи № 1/815 від 30.08.2017р. будь-яких характерних пошкоджень та деформацій частин автомобіля, які б категорично свідчили про контактування автомобіля марки «ЗІЛ 133ГЯ», р.н. НОМЕР_1 (в даному випадку з пішоходом), а також будь-яких видимих мікрооб'єктів (волокон, залишків тканини, волосся, тощо) на вказаному автомобілі виявлено не було. Встановити експертним шляхом методом зовнішнього огляду, чи контактував та якими частинами автомобіль марки «ЗІЛ 133ГЯ», р.н. НОМЕР_1 , з пішоходом, даній експертизі не виявляється можливим. Встановити експертним шляхом, де по відношенню до проїжджої частини дороги, знаходиться місце наїзду автомобіля марки «ЗІЛ 133ГЯ», р.н. НОМЕР_1 , на пішохода, не видається можливим по причині відсутності достатнього комплексу слідових ознак, які б були зафіксовані на місці події та які б про це свідчили.
Згідно з висновком судової автотехнічної експертизи № 1/814 від 18.07.2017р. на момент огляду робоча гальмівна система досліджуваного автомобіля марки ««ЗІЛ 133ГЯ», р.н. НОМЕР_1 , знаходиться в працездатному стані та може виконувати функції, передбачені конструкцією. Яких-небудь несправностей системи виявлено не було. На момент огляду система рульового управління досліджуваного автомобіля марки «ЗІЛ 133ГЯ», р.н. НОМЕР_1 , знаходиться в працездатному стані та може виконувати функції, передбачені конструкцією. Яких-небудь несправностей системи виявлено не було.
Згідно з висновком судово-медичної експертизи № 68/17 від 06.09.2017р. причиною смерті ОСОБА_7 , 69 років, є поєднана травма у вигляді множинних переломів ребер зліва, розриву лівої легені, лівобічного гемопневмотораксу, розриву діафрагми, відкритого перелому лівої плечової кістки, переломів кісток тазу, перелому тім'яної кістки черепа зліва, забою головного мозку, яка ускладнилась травматичним шоком важкого ступеня, гнійним запаленням легенів, паралітичною кишковою непрохідністю, дистрофічними змінами нирок, набряком легенів та головного мозку, поліорганною недостатністю. Смерть ОСОБА_7 констатована в КМК ЛШМД 24.07.2017 р. о 21.15 год. При судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_7 виявлено наступні ушкодження: рани в тім'яно-скроневій ділянці голови зліва, в лівій надбрівній ділянці, синець на повіці лівого ока, синець на зовнішній поверхні правого плеча, рана та синець на задньо-зовнішній поверхні верхньо-середньої частини лівого плеча, синці на задній поверхні лівого передпліччя, в верхній третині живота зліва, масивний синець задньої поверхні грудної клітки та поперекової ділянки зліва, синці на задньо-зовнішній поверхні лівого кульшового суглобу, на задньо-зовнішній поверхні нижньої третини лівого стегна та лівого колінного суглобу, на задньо-внутрішній поверхні лівого колінного суглобу з переходом на стегно та гомілку, на внутрішній поверхні середньої третини лівої гомілки, на передньо-внутрішній поверхні верхньої третини правої гомілки, лінійний, Т-подібний перелом лівої тім'яної кістки, забій головного мозку з крововиливами в м'яких оболонках та речовині мозку по полюсу та базальній поверхні правої скроневої частки, обмежено-дифузний крововилив в м'яких оболонках лівої тім'яної частки, косий оскольчастий перелом діафізу лівої плечової кістки на межі верхньої та середньої третин, прямі розгинальні переломи 4-12-го ребер зліва по лопатковій лінії з розривами парієтальної плеври на рівні переломів 5-8-го ребер, непрямі згинальні переломи в стадії консолідації 2-6-го ребер зліва по середній ключичній лінії, розрив задньо-внутрішньої поверхні нижньої частки лівої легені, лівобічний гемопневмоторакс (дренований в КМК ЛШМД), розрив діафрагми зліва, переломи лівої клубової, лобкової та сідничної кісток тазу. Тілесні ушкодження у ОСОБА_7 є наслідком ударної дії тупих предметів на задню поверхню грудної клітки зліва, задньо-зовнішню поверхню тазу зліва та задній поверхні колінних суглобів, контакту задньої поверхні лівого плеча, лівої тім'яної та лівої надбрівної ділянок голови з тупими предметами, могли бути спричинені 04.07.2017 р. під час ДТП - при автонаїзді вантажного автомобіля ззаду зліва з первинним ударом об задньо-зовнішню поверхню лівого колінного суглобу, тазу та грудної клітки зліва, з наступним ударом лівою тім'яною ділянкою голови до тупих предметів, можливо, до виступаючих частин кузова автомобіля та послідуючим падінням на передню поверхню тіла. Ушкодження у ОСОБА_7 були небезпечними для життя в момент заподіяння, перебувають у причинно-наслідковому зв'язку з настанням смерті потерпілого, відповідають тяжкому тілесному ушкодженню. При поступленні в КМК ЛШМД 04.07.2017р. в крові ОСОБА_7 виявлено 0,96 проміле етанолу.
Таким чином, суд вважає доведеною винність обвинуваченого ОСОБА_6 у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом,що спричинило смерть потерпілого. Його дії кваліфіковані вірно за ч. 2 ст. 286 КК України за кваліфікуючою ознакою спричинення смерті потерпідому.
Висновок суду щодо доведеності винуватості обвинуваченого у вчиненні вказаного злочину ґрунтується на даних у судовому засіданні зізнавальних показаннях обвинуваченого, а також показаннях потерпілого, даних протоколу огляду місця ДТП, висновках судових експертиз.
Обираючи обвинуваченому покарання суд враховує тяжкість вчиненого злочину, який є тяжким злочином, дані про його особу, зокрема те, що він раніше не судимий, на обліку у психоневрологічному та наркологічному диспансерах не перебуває, за місцем праці та місцем проживання характеризуються позитивно. Обставиною, що пом'якшує його покарання, є щире розкаяння, сприяння розкриттю злочину. Такою обставиною суд визнає також добровільне відшкодування завданого збитку або усунення заподіяної шкоди, що підтверджується показаннями потерпілого ОСОБА_5 у судовому засіданні та нотаріально посвідченою заявою ОСОБА_5 та ОСОБА_8 від 06.10.2017р. про добровільне відшкодування їм майнової та немайнової шкоди. Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого, також є надання медичної або іншої допомоги потерпілому безпосередньо після вчинення злочину, що встановлено в ході допиту обвинуваченого та потерпілого.Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_6 , відсутні.
З огляду на викладене, враховуючи наявність декількох обставин, які пом'якшують покарання, позитивну посткримінальну поведінку обвинуваченого, та позицію потерпілого щодо можливості звільнення обвинуваченого від відбування основного покарання з випробуванням, суд приходить до висновку про те, що виправлення і перевиховання обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, а тому йому слід обрати основне покарання у виді позбавлення волі в межах санкції статті обвинувачення, на підставі ст. 75 КК України звільнити від відбування покарання з випробуванням з покладенням окремих обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
Крім того, з врахуванням тяжких наслідків вчиненого ОСОБА_6 злочину у вигляді смерті людини, грубого порушення ним правил дорожнього руху, необхідності попередження вчинення ним аналогічних злочинів у майбутньому, так як його діяльність пов'язана із керуванням транспортними засобами, суд вважає, що йому слід призначити додаткове покарання в межах санкції статті обвинувачення у виді позбавленням права керування транспортними засобами.
Крім того, слід вирішити питання судових витрат та долю речових доказів.
Керуючись ст.ст. 314, 368, 475 КПК України,-
ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі із позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 (три) роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 (три) роки.
Відповідно до вимог ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_6 не виїжджати за межі України без дозволу уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти цей орган про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів в розмірі 3711 грн.
Речовий доказ - автомобіль марки «ЗІЛ 133ГЯ», р.н. НОМЕР_1 , що знаходиться на зберіганні у ОСОБА_6 , - залишити ЛМКП «Львівтеплоенерго».
Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Львівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Личаківський районний суд м. Львова.
Суддя ОСОБА_1