Справа № 03/2353а
"29" травня 2007 р.
Господарський суд Черкаської області, в складі: головуючого - судді Єфіменко В.В.,
з секретарем судового засідання Семерез М.І.,
за участю представників сторін:
від позивача : ОСОБА_1., ОСОБА_2., за довіреністю,
від відповідача : Глущенко О.С., за довіреністю,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу
за позовом приватного підприємця ОСОБА_1, м. Черкаси
до Головної державної інспекції на автомобільному транспорті, м. Київ
про скасування постанови, -
Заявлено позов про скасування постанови про застосування фінансових санкцій в сумі 1700 грн. від 05.03.2007 р. НОМЕР_1 за порушення законодавства про автомобільний транспорт.
Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити.
Відповідач в запереченні на позов та його представник в судовому засіданні позов не визнали, з тих мотивів, що позиція позивача безпідставна і не відповідає дійсним обставинам.
Суд, вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
Територіальним управлінням Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Черкаській області до суб'єкта підприємницької діяльності, який здійснює надання послуг з перевезення пасажирів -ОСОБА_1 на підставі постанови НОМЕР_1 від 05.03.2007 р. було застосовано фінансові санкції в розмірі 1700 грн. 00 коп. на підставі п. 2 ч. 1 ст. 60 Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про автомобільний транспорт» № 3492 від 23.02.2006 р. (далі - Закон) за надання послуг з перевезень пасажирів без оформлення документів, перелік яких визначений ст. 39 Закону.
Відповідач в вищевказаній постанові зазначив, що позивач здійснював регулярні перевезення пасажирів на маршруті “Черкаси-Харків» без оформлення відповідних документів, а саме: без дозволу замовника, схеми маршруту, розкладу руху, таблиці вартості проїзду.
Позивач не заперечує проти відсутності зазначених документів та зазначив, що здійснював перевезення на підставі ліцензії, яка згідно ст. 3 Закону України “Про ліцензування певних видів господарської діяльності» є єдиним документом дозвільного характеру який дає право на зайняття певним видом господарської діяльності, що відповідно до законодавства підлягає обмеженню.
Ст. 35 Закону встановлює, що послуги з перевезення пасажирів автобусами можуть надаватись за видами режимів організації перевезень: регулярні, регулярні спеціальні, нерегулярні.
Позивач зазначає, що ним надавались послуги по перевезенню пасажирів в режимі нерегулярних відповідно до вимог ст.ст. 1, 35, 39, 42 Закону.
Ст. 1 Закону визначено, що нерегулярними пасажирськими перевезеннями є перевезення пасажирів автобусом, замовленим юридичною або фізичною особою з укладанням письмового договору на кожну послугу; послуга з перевезення пасажирів відповідно до цієї ж статті Закону -це перевезення пасажирів на договірних умовах із замовником послуг за плату.
В судовому засіданні встановлено, що позивач на письмлве замовлення ТОВ “АІС - Моторс» автобус Мерседес (р. НОМЕР_2), надав транспортні послуги, які були оформлені договором про нерегулярні перевезення пасажирів від 24.01.2007 р. НОМЕР_3. Договір був укладений відповідно до вимог ст. 1, 42 Закону, ст. 627, 638, 639, 641, 901 Цивільного кодексу України і містить усі істотні умови передбачені Законом (маршрут руху, дату та час перевезення, форму оплати послуги).
Наявність замовлення від ТОВ “АІС - Моторс» на здійснення позивачем перевезення 9 осіб відповідачем не оспорюється.
Факт здійснення позивачем перевезення підтверджується також прибутковим касовим ордером НОМЕР_3 від 24.01.2007 р. на 700 грн. Та дорожнім листом НОМЕР_3 від 24.01.2007 р. дослідженими у судовому засіданні.
Ст. 39 Закону встановлює, що документами для нерегулярних пасажирських перевезень є: для автомобільного перевізника - ліцензія, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України; для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, дорожній лист, договір із замовником транспортних послуг, документ, що засвідчує оплату транспортних послуг, інші документи, передбачені законодавством України.
Суд приходить до висновку, що при перевірці транспортного засобу позивача, Мерседеса (р. НОМЕР_2), відповідачем не вірно було встановлено режим організації перевезення, а це призвело до помилкового трактування вимог ст. 39, 60 Закону при вирішенні питання щодо застосування фінансових санкцій до позивача.
З огляду на вищевикладене позовні вимоги підлягають до повного задоволення.
З відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 3 грн. 40 коп.
Керуючись ст. ст.94, 161-163 Кодексу адміністративного судочинства України ,
Позов задовольнити повністю.
Скасувати постанову Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Черкаській області НОМЕР_1 від 05.03.2007 р. про застосування фінансових санкцій в розмірі 1700 грн. 00 коп. до приватного підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, код НОМЕР_4.
Стягнути 3 грн. 40 коп. витрат по сплаті судового збору з Головної державної інспекції на автомобільному транспорті, м. Київ, проспект Перемоги, 14, код 33349001, на користь приватного підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, код НОМЕР_4.
Видати позивачу - приватному підприємцю ОСОБА_1, АДРЕСА_1, код НОМЕР_4 -довідку на повернення зайво сплаченого судового збору з державного бюджету в розмірі 81 грн. 60 коп.
Про апеляційне оскарження постанови може бути подана до Київського міжобласного апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення постанови і апеляційна скарга протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
СУДДЯ В.В. Єфіменко