10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02
"05" червня 2007 р. Справа № 15/400-НА
Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Веденяпіна О.А.
суддів: Іоннікової І.А.
Черпака Ю.К.
при секретарі Гаврилюк Т.В. ,
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_2 (довіреність від 21.11.2006 року),
від відповідача: Мельник В.В. (довіреність від №20459/9/10 від 04.06.2007 року),
розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому
(м. Хмельницький)
на постанову господарського суду Хмельницької області
від "18" січня 2007 р. у справі
за позовом підприємця ОСОБА_1 (м. Хмельницький)
до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому (м. Хмельницький)
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Хмельницькому НОМЕР_1,-
Підприємець ОСОБА_1 звернулась до господарського суду Хмельницької області з позовом і просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення Державної податкової інспекції у місті Хмельницькому НОМЕР_1, посилаючись на відсутність правових підстав для визначення податкових зобов'язань, оскільки не отримувала в 2005 році доходу в сумі 53235,00 грн.
Постановою господарського суду Хмельницької області від 18 січня 2007 року у справі НОМЕР_25/400-НА позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення ДПІ у місті Хмельницькому НОМЕР_1.
Стягнуто з Державного бюджету України на користь підприємця ОСОБА_1 3,40 грн. витрат по сплаті держаного мита.
Не погоджуючись із прийнятою постановою, ДПІ у м. Хмельницькому подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати зазначену постанову та прийняти нове судове рішення, яким в задоволенні позову відмовити, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального права.
Відповідач в апеляційній скарзі зазначає, що підприємцем подано до податкового органу декларацію про доходи, одержані з 01 січня по 31 грудня 2005 року, в розділі 1.3 якої вказано про отримання валового доходу в сумі 53235,00 грн. за видом діяльності - дослідження ринку та вивчення суспільної думки.
На підставі цієї декларації проведено перерахунок податку з доходів фізичних осіб, що підлягає сплаті позивачем у 2005 році і прийнято оспорюване податкове повідомлення, яким визначено підприємцю податкове зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб в сумі 6920,55 грн.
Відповідач вважає, що кошти в сумі 53235,00 грн., отримані підприємцем у 2005 році та іменовані як поворотна фінансова допомога, підлягають включенню до складу валового доходу суб'єкта підприємницької діяльності у 2005 році.
Представник позивача у письмових запереченнях на апеляційну скаргу зазначає про необґрунтованість доводів апеляційної скарги.
Представник відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримує.
Представник позивача проти апеляційної скарги заперечує, просить залишити її без задоволення, а судове рішення - без змін.
Задовольняючи позов, господарський суд Хмельницької області виходив з того, що з матеріалів справи вбачається, що доходу в сумі 53235,00 грн. позивач за період з 01 січня по 31 грудня 2005 року не отримував і тому висновки податкового органу є необґрунтованими.
Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський суд встановив.
01.08.2005 року між приватним підприємством «Принцип» (Позикодавець) та підприємцем ОСОБА_1 (позичальник) укладено договір позики НОМЕР_2.
За умовами вказаного договору позикодавець зобов'язався надати позичальнику безпроцентну позику, а останній зобов'язався повернути позику у визначений договором термін (п.1.1 договору).
Сума позики становить 55000,00 грн. (п.2.1 договору).
Відповідно до п.4.1 договору термін надання позики позичальнику визначається з моменту підписання цього договору, але не більше ніж на сім місяців.
Договір підписано представниками сторін та скріплено печаткою ПМП "Принцип".
Згідно виписки по банківському рахунку підприємця ОСОБА_1, 22.08.2005 року ПМП "Принцип" платіжним документом № 3896 перерахувало на рахунок останньої 53235,00грн., в графі призначення платежу вказано - за послуги згідно договору НОМЕР_3.
З листа Хмельницької обласної філії АКБ "Укрсоцбанк" НОМЕР_4, адресованого директору ПМП "Принцип" 25.08.2005 року слідує, що згідно клопотання директора ПМП "Принцип" НОМЕР_9 в платіжне доручення НОМЕР_5 на підприємця ОСОБА_1 на суму 53235,00 грн. внесено зміни в призначення платежу, відповідно до яких вважати за дійсне призначення платежу вказаного платіжного доручення - "фінансова допомога згідно договору позики НОМЕР_2".
Листом НОМЕР_6 директор ПМП "Принцип" звернувся до підприємця ОСОБА_1 з проханням повернути кошти отримані згідно договору позики НОМЕР_2 в сумі 53235,00 грн. В листі також зазначалось що повернення коштів необхідно провести у безготівковому порядку з зазначенням як помилково отримані.
Платіжним дорученням НОМЕР_7 підприємець ОСОБА_1 перерахувала на рахунок ПМП "Принцип" кошти в сумі 53235,00 грн., в графі призначення платежу вказано - повернення помилково перерахованих коштів згідно листа НОМЕР_8.
09.02.2006 року підприємець ОСОБА_1 подала до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому декларацію про доходи, одержані з 1 січня по 31 грудня 2005 року. В пункті 1.3 розділу І даної декларації підприємець ОСОБА_1 вказала доходи, одержані від підприємницької діяльності а саме: суму одержаного валового доходу -53235,00 грн. та суму чистого доходу -53235,00 грн.
На підставі поданої декларації, в якій був заповнений пункт 1.3 розділу І, ДПІ у м. Хмельницькому було проведено перерахунок за 2005 рік податку з доходів фізичних осіб, що є суб'єктами підприємницької діяльності.
За результатами перерахунку податку за 2005 рік ДПІ у м. Хмельницькому винесено податкове повідомлення НОМЕР_1, яким підприємцю ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов'язання в розмірі 6920,00 грн. по податку з доходів фізичних осіб.
03 квітня 2006 року підприємцем ОСОБА_1 подано до ДПІ у м. Хмельницькому декларацію про доходи, одержані з 01 січня по 31 грудня 2005 року із зазначення - "уточнена" згідно якої відомості про отримання доходу відсутні.
Дослідивши доводи апеляційної скарги, апеляційний господарський суд приходить до висновку про її необґрунтованість, виходячи з наступного.
Частиною 1 ст.19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Частиною 2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
З 1 січня 2004 року набрав чинності Закон України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22 травня 2003 року №889-IV (далі Закон).
В п.п.9.12.1 п.9.12 ст.9 Закону, визначено, що оподаткування доходів, отриманих фізичною особою від продажу нею товарів (надання послуг, виконання робіт) у межах її підприємницької діяльності без створення юридичної особи, а також фізичною особою, яка сплачує ринковий збір, здійснюється за правилами, встановленими спеціальним законодавством з цих питань, з урахуванням норм цього пункту.
Пунктом 22.10 ст.22 Закону встановлено, що Декрет Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян" втратив чинність, крім розділу IV у частині оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю, який застосовується з урахуванням положень пункту 9.12 статті 9 цього Закону та діє до набрання чинності спеціальним законом з питань оподаткування фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності.
Відповідно до ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян" від 26 грудня 1992 року №13-92 оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий доход, тобто різниця між валовим доходом (виручки у грошовій та натуральній формі) і документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу. Якщо ці витрати не можуть бути підтверджені документально, то вони враховуються податковими органами при проведенні остаточних розрахунків за нормами, визначеними Головною державною податковою інспекцією України за погодженням з Міністерством економіки України та Державним комітетом України по сприянню малим підприємствам та підприємництву.
З матеріалів справи, а саме з договору позики НОМЕР_2 (сума позики 55000,00 грн.), виписки по особовому рахунку позивача від 22.08.2005 року, листа Хмельницької обласної філії АКБ «Укрсоцбанк» від 25.08.2005 року, адресованого директору ПМП "Принцип", платіжного доручення НОМЕР_7, вбачається, що доход в сумі 53235,00 грн., наявність якого, в даному випадку є обов'язковою передумовою визначення суми податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб у розмірі 6920,55 грн., позивач за період з 01.01.2005 року по 31.12.2005 року не отримував, а тому висновки податкового органу є необґрунтованими.
Відповідно до ст.1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Згідно ст.1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій же сумі або речі, визначені родовими ознаками , у такій же кількості, такого ж роду та такої ж якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, встановлені договором.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що отримані позивачем кошти в сумі 53235,00 грн. по договору позики НОМЕР_2 неможливо ототожнювати з отриманим доходом в розумінні Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян", оскільки отримання позики чинним законодавством обтяжене обов'язком повернення останньої у такій же сумі.
Крім того, матеріали справи містять уточнену декларацію підприємця ОСОБА_1 про доходи, одержані з 01.01.2005 року по 31.12.2005 року, факт одержання якої відповідачем не заперечується. В п.1.3 розділу І даної декларації, позивачем зазначено, що за звітний період останній доходів не отримував.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач не довів правомірність своїх дій щодо неприйняття до уваги уточнюючої декларації позивача та правомірність прийняття оспорюваного податкового повідомлення.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог.
З огляду на викладене, постанова господарського суду Хмельницької області від 18 січня 2007 року у справі № 15/400-НА прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстави для її зміни чи скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254, п.п.6,7 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому залишити без задоволення, а постанову господарського суду Хмельницької області від 18 січня 2007 року - без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.
Касаційну скаргу може бути подано безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення ухвали в повному обсязі.
Головуючий суддя Веденяпін О.А.
судді:
Іоннікова І. А.
Черпак Ю.К.
Віддрук.4 прим.:
1 - до справи
2,3 - сторонам
4 - в наряд