Копія
Справа № 822/3413/17
іменем України
26 грудня 2017 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Шевчука О.П.
секретаря судового засідання Бачка А.М. позивача ОСОБА_1 представника відповідача Рудчука В.П.
розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання відмови, оформленої протоколом №7 від 13 вересня 2017 року протиправною,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 з адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправною відмову комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій у визнанні позивача учасником бойових дій, оформлену протоколом №7 від 13 вересня 2017 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він брав безпосередню участь у забезпеченні бойової діяльності військ в Чехословаччині в період ведення бойових дій, а тому належить до учасників бойових дій з відповідним статусом, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями архівних довідок і військового квитка, в зв'язку із чим змушений звернутись за захистом порушеного права в суд.
В судовому засіданні позивач заявлені вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд задовольнити поданий адміністративний позов з підстав, що викладені в позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, вказав, що позовні вимоги є необґрунтованими, в зв'язку із чим просив відмовити в їх задоволенні з підстав, що викладені у відзиві на позов, який долучений до матеріалів справи, оскільки відсутні докази безпосередньої участі позивача в бойових діях на території Чехословаччини.
Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази в їх взаємному зв'язку і сукупності, суд дійшов наступних висновків.
Суд встановив, що 22 травня 1967 року позивач був призваний на строкову військову службу, яку проходив по червень 1969 року, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією військового квитка серії НОМЕР_1 .
Відповідно до анкети-запиту Полонського районного військового комісаріату №75 від 25 січня 1995 року, позивач з серпня 1968 року по червень 1969 року надавав інтернаціональну допомогу в Чехословацькій радянській соціалістичній республіці (далі - ЧРСР) в складі в/ч-п/п 92069 в містах Пардубіце і Гродчани.
Наказом Міністра оборони Союзу Радянських Соціалістичних Республік (далі - СРСР) №9242 від 12 жовтня 1968 року за відмінно виконані завдання всьому особовому складу, що приймав участь у виконанні інтернаціонального обов'язку по захисті соціалістичних завоювань в Чехословаччині оголошено подяку, про що підтверджується доданою до адміністративного позову копією довідки Центрального архіву Міністерства оборони вх.№ 68 від 09 лютого 2004 року.
Згідно копії архівної довідки Центрального архіву Міністерства оборони Російської Федерації від 01 березня 2004 року, позивач з 21 серпня 1968 року проходив строкову службу в складі 1 комендатури аеродромі Пардубіце (ЧРСР), а з жовтня на аеродромі Гродчани (ЧРСР).
Відповідно до архівної довідки Центрального архіву Центрального архіву Міністерства оборони Російської Федерації від 17 січня 2005 року згідно постанови Кабінету Міністрів України №63 від 08 лютого 1994 року "Про організаційні заходи щодо застосування Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"", пільги передбачені вказаним вище законом, зокрема в частині встановлення статусу учасника бойових дій поширюються на особовий склад з'єднань і частин, що перебували на території Чехословаччини і приймали участь в подіях 1968 року з 20 серпня 1968 року по 01 січня 1969 року.
У відповідь на звернення ОСОБА_1 . Полонський районний військовий комісаріат листом від 04 жовтня 2017 року повідомив позивача, що згідно протоколу засідання комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій №7 від 13 вересня 2017 року, ОСОБА_1 відмовлено у наданні статусу учасника бойових дій.
Оцінюючи такі дії відповідача, суд враховує наступне.
Правовий статус ветеранів війни, створення належних умов для їх життєзабезпечення, та сприяння формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них, визначено Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" №3551-XII від 22 жовтня 1993 року (далі - Закон №3551-XII).
У відповідності до абз.1 п.2 ч.1 ст.6 Закону №3551-XII, учасниками бойових дій визнаються учасники бойових дій на території інших країн - військовослужбовці Радянської Армії, Військово-Морського Флоту, Комітету державної безпеки, особи рядового, начальницького складу і військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ колишнього Союзу РСР (включаючи військових та технічних спеціалістів і радників), працівники відповідних категорій, які за рішенням Уряду колишнього Союзу РСР проходили службу, працювали чи перебували у відрядженні в державах, де в цей період велися бойові дії, і брали участь у бойових діях чи забезпеченні бойової діяльності військ (флотів).
Постановою Кабінету Міністрів України №63 від 08 лютого 1994 року "Про організаційні заходи щодо застосування Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" ( надалі Постанова КМ України №63), затверджено перелік держав, яким надавалася допомога за участю військовослужбовців Радянської Армії, Військово-Морського Флоту, Комітету державної безпеки та ocіб рядового, начальницького складу і військовослужбовців Міністерства внутрішніх справ колишнього Союзу РСР, військовослужбовців Збройних Сил Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, інших військових формувань, осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ, і періодів бойових дій на їх території.
Вказаний перелік включає 24 держави і низку територій колишнього CPCР. Відповідно до вказаної постанови Kабінету Mіністрів України в переліку держав і періодів бойових дій на їх території є Чехословаччина з вказаним періодом бойових дій: 20 серпня 1968 року - 01 січня 1969 року.
Оскільки, позивач проходив військову службу в складі військ Радянської Армії ( в/ч-п/п 92069), в період з 21 серпня 1968 року по червень 1969 року на території ЧРСР, суд вважає, що відповідачем в порушення вимог абз.1 п.2 ч.1 ст.6 Закону №3551-XII, та постанови Кабінету Міністрів України №63 року протиправно відмовлено у надані статусу учасника бойових дій.
Таким чином, позовна вимога ОСОБА_1 про визнання протиправною відмову комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 з питань розгляду матеріалів про визнання його учасником бойових дій , оформлену протоколом №7 від 13 вересня 2017 року необхідно задовольнити в повному обсязі.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За ч.ч.1-2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Враховуючи вищевикладене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та письмових доказів по справі, суд дійшов висновку, що у спірних правовідносинах відповідач діяв без дотримання вимог ч.2 ст.2 КАС України, тому позовні вимоги ОСОБА_1 є законними, обґрунтованими, підтвердженими належними доказами, а тому їх необхідно задовольнити в повному обсязі.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати протиправною відмову комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) у визнанні ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) учасником бойових дій, оформлену протоколом №7 від 13 вересня 2017 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з його проголошення, а у випадку, якщо в судовому засіданні були проголошені вступна та резолютивна частини рішення суду, - з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 28 грудня 2017 року .
Головуючий суддя /підпис/ О.П. Шевчук
"Згідно з оригіналом" Суддя О.П. Шевчук