26 грудня 2017 р. Справа №818/1837/17
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Кравченка Є.Д.,
за участю секретаря судового засідання - Михайленко О.В.,
представника відповідача - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу № 818/1837/17
за позовом ОСОБА_2
до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області
про зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_2 (далі - позивач, ОСОБА_2О.) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області (далі - відповідач, ГУ Держгеокадастру у Сумській області), в якому просить зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Сумській області затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки (кадастровий номер: 5924780900:03:002:0062) ОСОБА_2 у власність для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої за межами населених пунктів на території Бездрицької сільської ради Сумського району Сумської області.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач звернувся до ГУ Держгеокадастру із заявою про затвердження проекту землеустрою для відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Бездрицької сільської ради Сумського району. Листом від 24.11.2017 відповідач відмовив ОСОБА_2 в затвердженні вказаного проекту, посилаючись нате, що згідно інформації наявної в Головному управлінні, у 2016 році на земельну ділянку яка запроектована вищевказаним проектом землеустрою Головним управлінням були прийняті накази про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельних ділянок учасникам АТО для індивідуального садівництва. Не погоджуючись із зазначеною відмовою, позивач зазначає, що відповідач у листі від 24.11.2017 протиправно посилається на підстави, не зазначені в ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України.
У судове засідання позивач не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, подав до суду письмову заяву, в якій зазначає, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить розглянути справу без його участі.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечувала, в письмовому запереченні, поданому до суду зазначила, що згідно інформації наявної в Головному управлінні, у 2016 році на земельну ділянку яка запроектована вищевказаним проектом землеустрою Головним управлінням були прийняті накази про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельних ділянок учасникам АТО для індивідуального садівництва. Відповідно до інформаційної довідки, наданої Міськрайонним управлінням у м.Сумах та Сумському районі від 22.11.2017 № 61/415-17 рішенням 15 сесії 7 скликання Сумської районної ради від 15.09.2017 року «Про внесення змін до рішення Сумської районної ради від 23.12.2016 «Про районний бюджет Сумського району на 2017 рік» виділені кошти для розроблення детального плану території за межами населеного пункту с.Бездрик на території Бездрицької сільської ради Сумського району Сумської області.
Заслухавши представника відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд частково задовольняє позовні вимоги, виходячи із наступного.
У судовому засіданні встановлено, що наказом Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 06.03.2017 № 18-1595/16-17-СГ "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою" (а.с. 10) ОСОБА_2 було надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Бездрицької сільської ради Сумського району. У пунктах 2, 3 наказу зазначено, що розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки підлягає погодженню та затвердженню відповідно до вимог чинного законодавства. Керівнику Міськрайонного управління у м. Сумах та Сумському районі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області при надходженні погодженого проекту землеустрою забезпечити в установленому законодавством порядку реєстрацію земельної ділянки у Державному земельному кадастрі.
Вищезазначений проект землеустрою за принципом екстериторіальності погоджено висновком Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 22.09.2017 № 16944/82-17 (а.с. 173).
10.11.2017 позивач звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області із заявою № Ц-14782/0/5-17 (а.с. 8) про затвердження проекту землеустрою щодо відведення відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Бездрицької сільської ради Сумського району. До заяви позивач додав проект землеустрою (а.с. 81-116).
Листом від 24.11.2017 № Ц--14782-6042/6-17 (а.с. 13) Головне управління Держгеокадастру у Сумській області повідомило позивача про неможливість задоволення заяви, виходячи з наступного. Згідно інформації наявної в Головному управлінні, у 2016 році на земельну ділянку яка запроектована вищевказаним проектом землеустрою Головним управлінням були прийняті накази про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельних ділянок учасникам АТО для індивідуального садівництва. Відповідно до частини третьої статті 35 Земельного кодексу України земельні ділянки, призначені для садівництва, можуть використовуватись для закладання багаторічних плодових насаджень, вирощування сільськогосподарських культур, а також для зведення необхідних будинків, господарських споруд тощо. У разі зведення будинків, господарських будівель і споруд на земельних ділянках необхідне розроблення детального плану території. Відповідно до частини другої, статті 16 Закону України «Про містобудівну документацію» детальний план території за межами населених пунктів розробляється відповідно до схеми планування території (частини території) району та/або області з урахуванням державних і регіональних інтересів. Відповідно до інформаційної довідки, наданої Міськрайонним управлінням у м.Сумах та Сумському районі від 22.11.2017 № 61/415-17 рішенням 15 сесії 7 скликання Сумської районної ради від 15.09.2017 року «Про внесення змін до рішення Сумської районної ради від 23.12.2016 «Про районний бюджет Сумського району на 2017 рік» і виділені кошти для розроблення детального плану території за межами населеного пункту с. Бездрик на території Бездрицької сільської ради Сумського району Сумської області. Додатково повідомлено, що на даний час розробляється детальний план території Бездрицької сільської ради Сумського району Сумської області відповідно до положень статей 16, 19 Закону України «Про регулювання містобудівної документації».
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно із ч. 2 ст. 2 КАС України, 2. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
У відповідності до ч. 1 ст. 3 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
В силу положень ст. 14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування визначений ст. 123 ЗК України, зокрема частиною другою передбаченою, що особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки. У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). ОСОБА_3 Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку, як передбачено абз. 1 ч. 3 ст. 123 ЗК України.
Згідно до ч. 4 ст. 123 ЗК України, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому ст. 186-1 цього Кодексу.
За приписами ч. 1 ст. 186-1 ЗК України, проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності (крім земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи) підлягає обов'язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
В силу ч. 4 ст. 186-1 ЗК України, розробник подає на погодження до органу, визначеного в частині першій цієї статті, за місцем розташування земельної ділянки оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а до органів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, - завірені ним копії проекту, а щодо земельної ділянки зони відчуження або зони безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, розробник подає оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на погодження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, а до органів, зазначених у частині третій цієї статті, - завірені ним копії проекту.
Органи, зазначені в ч. ч. 1-3 цієї статті, зобов'язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов'язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері (ч. 5 ст. 186-1 ЗК України)
Частиною шостою статті 186 1 ЗК України передбачено, що підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.
Положеннями ч. 7 ст. 186-1 ЗК України встановлено, що органам, зазначеним у ч. ч. 1-3 цієї статті, при погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки забороняється вимагати: додаткові матеріали та документи, не включені до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки відповідно до ст. 50 Закону України «Про землеустрій»; надання погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки будь-якими іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями; проведення будь-яких обстежень, експертиз та робіт.
Так, відповідно до ст. 50 Закону України «Про землеустрій», проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок включають: - завдання на розроблення проекту землеустрою; - пояснювальну записку; - копію клопотання (заяви) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у разі формування та/або зміни цільового призначення земельної ділянки за рахунок земель державної чи комунальної власності); - рішення Верховної ОСОБА_3 Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у випадках, передбачених законом); - письмову згоду землевласника (землекористувача), засвідчену нотаріально (у разі викупу (вилучення) земельної ділянки в порядку, встановленому законодавством), або рішення суду; - довідку з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями; - матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування (у разі формування земельної ділянки); - відомості про обчислення площі земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки); - копії правовстановлюючих документів на об'єкти нерухомого майна для об'єктів будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми та значними наслідками, які розташовані на земельній ділянці; - розрахунок розміру втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва (у випадках, передбачених законом); - розрахунок розміру збитків власників землі та землекористувачів (у випадках, передбачених законом); - акт приймання-передачі межових знаків на зберігання (у разі формування земельної ділянки); - акт перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель за їх наявності (у разі формування земельної ділянки); - перелік обмежень у використанні земельних ділянок; - викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки); - кадастровий план земельної ділянки; - матеріали перенесення меж земельної ділянки в натуру (на місцевість) (у разі формування земельної ділянки); - матеріали погодження проекту землеустрою.
З матеріалів справи встановлено, що проект землеустрою, які надавався позивачем на затвердження до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, містив наступні матеріали: пояснювальна записка, заява на виконання робіт, завдання на виконання робіт, копія заяви про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, наказ Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, копія паспорту та ідентифікаційного номеру, довідка з державної статистичної звітності про наявність земель, викопіювання з плану земель Бездрицької сільської ради, інформація про ґрунтовий покрив земельної ділянки, перелік обмежень прав на земельну ділянку, копія Виписки координат та висот пунктів ДГМ із Банку геодезичних даних, схема прив'язки до державної геодезичної мережі, відомість виміряних векторів, відомість обчислення площі земельної ділянки, план відведення земельної ділянки, кадастровий план земельної ділянки, креслення перенесення меж земельної ділянки, акт прийому-передачі межових знаків на зберігання, список межових знаків, кроки межових знаків Матеріали погодження проекту землеустрою (а.с. 83-116).
Дослідивши вищевказані матеріали проекту землеустрою, суд приходить до висновку, що останні за своїм переліком та змістом відповідають вимогам ст. 50 Закону України «Про землеустрій».
Суд звертає увагу на те, що вищезазначений проект землеустрою належним чином погоджено в порядку, встановленому статтею 186-1 Земельного кодексу України, а саме висновком Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 22.09.2017 № 16944/82-17 (а.с. 173).
В частині дев'ятій статті 118 Земельного кодексу України встановлено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.
З вищенаведених норм Земельного кодексу України чітко вбачається, що єдиною підставою для відмови у затвердженні проекту землеустрою може бути лише те, що проект землеустрою не погоджено в порядку, встановленому статтею 186-1 Земельного кодексу України. Однак, в листі від 24.11.2017 № Ц-14782-6042/6-17 Головне управління Держгеокадастру у Сумській області, відмовляючи позивачу у затвердженні вищевказаного проекту землеустрою, взагалі не посилалось на те, що проект землеустрою не погоджено в порядку, встановленому статтею 186-1 Земельного кодексу України.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що приймаючи рішення, викладене в листі від 24.11.2017 № Ц-14782-6042/6-17 про відмову у затвердженні проекту землеустрою Головне управління Держгеокадастру у Сумській області діяло не на підставі, поза межами та не у спосіб, визначені чинним законодавством.
Згідно із частиною 2 статті 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Зі змісту вказаної норми, можна зробити висновок, що при розгляді справи суд обмежений предметом та обсягом заявлених позовних вимог та не може застосовувати інший спосіб захисту ніж той, що зазначив позивач у позовній заяві. Водночас суд може вийти за межі правового обґрунтування, зазначеного у позовній заяві, якщо вбачає порушення інших приписів ніж ті, про які йдеться у позовній заяві.
Вихід за межі позовних вимог можливий у справах за позовами до суб'єктів владних повноважень, при цьому вихід за межі позовних вимог повинен бути пов'язаний із захистом саме тих прав, щодо яких подана позовна вимога. Зі змісту вказаної норми, можна зробити висновок, що при розгляді справи суд обмежений предметом та обсягом заявлених позовних вимог та не може застосовувати інший спосіб захисту ніж той, що зазначив позивач у позовній заяві.
Водночас, суд може вийти за межі правового обґрунтування, зазначеного у позовній заяві, якщо вбачає порушення інших приписів ніж ті, про які йдеться у позовній заяві.
Отже, для повного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у затвердженні проекту землеустрою, викладене у листі від 24.11.2017 № Ц--14782-6042/6-17 та зобов'язати ГУ Держгеокадастру у Сумській області повторно розглянути заяву ОСОБА_2 від 10.11.2017 № Ц-14782/0/5-17 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.
Що стосується вимоги позивача про зобов'язання затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки (кадастровий номер: 5924780900:03:002:0062) у власність для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої за межами населених пунктів на території Бездрицької сільської ради Сумського району Сумської області суд зазначає, що вони не підлягають задоволенню, з огляду на наступне.
За своєю правовою природою, відповідно до норм чинного законодавства, повноваження відповідача щодо затвердження проектів землеустрою земельних ділянок для ведення фермерського господарства є дискреційним повноваженням та виключною компетенцією уповноваженого органу.
Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.
Отже, дискреційне право органу виконавчої влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування обумовлене певною свободою (тобто вільним, або адміністративним, розсудом) в оцінюванні та діях, у виборі одного з варіантів рішень та правових наслідків.
Наділивши державні органи та осіб, уповноважених на виконання функцій держави дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному органу держави та особам уповноважених на виконання функцій держави певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення.
Згідно Рекомендацій Комітету ОСОБА_4 Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом ОСОБА_4 11.03.1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Також суд зауважує, що постановою ВАСУ № П-278/10 від 21.10.2010 встановлено, що з огляду на положення Кодексу адміністративного судочинства України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.
Аналіз норм Кодексу адміністративного судочинства України свідчить про те, що завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень, оскільки ключовим його завданням є здійснення правосуддя.
Отже, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги щодо зобов'язання Головного управління Держгеокадастру у Сумській області затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки (кадастровий номер: 5924780900:03:002:0062) ОСОБА_2 у власність для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої за межами населених пунктів на території Бездрицької сільської ради Сумського району Сумської області, з огляду на втручання в дискреційні повноваження відповідача, виходять за межі завдань адміністративного судочинства, а тому задоволенню не підлягають.
Стосовно клопотання позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення у даній справі шляхом зобов'язання відповідача подати до суду звіт про виконання судового рішення, суд вважає його таким, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно із ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
З аналізу наведеної норми законодавства можна дійти висновку, що встановлення судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах є правом, а не обов'язком суду.
Суд зазначає, що у даному випадку позивачу було вперше відмовлено у затвердженні проекту землеустрою, жодних обставин, які свідчать про намір відповідача умисно не забезпечувати повноту, правильність і своєчасність виконання судового рішення у даній справі, судом не встановлено.
Таким чином, суд вважає, що вимога позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (кадастровий номер: 5924780900:03:002:0062) ОСОБА_2 у власність для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої за межами населених пунктів на території Бездрицької сільської ради Сумського району Сумської області, викладене у листі від 24.11.2017 № Ц--14782-6042/6-17.
Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Сумській області повторно розглянути заяву ОСОБА_2 від 10.11.2017 № Ц-14782/0/5-17 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (кадастровий номер: 5924780900:03:002:0062) у власність для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої за межами населених пунктів на території Бездрицької сільської ради Сумського району Сумської області.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Сумській області (40021, м. Суми, вул. Петропавлівська, 108, ідентифікаційний код 39756885) на користь ОСОБА_2 (40010, м. Суми, вул. Кримська, 4, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судовий збір у розмірі 640 (шістсот сорок) грн. 00 коп.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Є.Д. Кравченко
Повний текст рішення складено та підписано 28.12.2017.