Копія
Справа № 822/2922/17
іменем України
28 грудня 2017 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в складі колегії: головуючого-судді Петричковича А.І. , суддів Салюка П.І. , Лабань Г.В.
за участі:секретаря судового засідання Яворської І.Ю. представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2, представника третьої особи ОСОБА_3
розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Державної фіскальної служби України, третя особа - Головне управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області, про зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом від 03.11.2017, в якому, покликаючись на порушення відповідачем ОСОБА_5 України "Про міліцію" та невиконання постанови суду та його прав, просить зобов'язати Державну фіскальну службу України здійснити виплату у сумі 110240,00 грн. на користь ОСОБА_4.
Відповідно до п.10 Розділу VII Перехідні положення КАС України в редакції, яка набрала чинності з 15.12.2017, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У судовому засіданні 28.12.2017 представник позивача позов підтримала, покликаючись на ті ж докази, які вказані у позові.
Представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову з підстав викладених у письмовому запереченні від 07.12.2017 (стор. 38). Додатково пояснив, що доказом виконання рішення суду є копії постанов органу ДВС, які надані суду ( стор. 56 -57 справи).
Представник третьої особи просила відмовити у задоволенні позову з підстав викладених у письмовому запереченні від 21.11.2017 (стор. 29-30).
Заслухавши вступні слова учасників судового розгляду, з'ясувавши обставини на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень і дослідивши докази, суд прийшов до таких висновків, враховуючи наступне.
Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 12.04.2016 по справі №822/456/16 (далі - Постанова суду від 12.04.2016), залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 23.08.2016, яка набрала законної сили 23 серпня 2016 року, адміністративний позов ОСОБА_4 задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Державної фіскальної служби України у Хмельницькій області, викладене у Висновку від 06.11.2015 щодо призначення одноразової грошової допомоги у разі інвалідності працівника податкової міліції згідно із Податковим кодексом України та ОСОБА_5 України "Про міліцію". Зобов'язано Головне управління Державної фіскальної служби України у Хмельницькій області та Державну фіскальну службу України здійснити нарахування (розрахунок) та виплату ОСОБА_4 одноразової грошової допомоги, у зв'язку із захворюванням отриманим під час виконання службових обов'язків, що призвело до встановлення II групи інвалідності у відповідності до вимог частини шостої статті 23 ОСОБА_5 України "Про міліцію" на час виникнення спірних правовідносин (стор. 4-6).
На виконання Постанови від 12.04.2016, ОСОБА_4 виплачено 165360,00 грн., що стверджено копіями платіжних доручень №1438 від 26.12.2016 та №488 від 10.05.2017 і це не оспорюється учасники справи.
Не погоджуючись з розміром проведених виплат, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.
Відповідно до ч.1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з ч.1 ст. 6 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Відповідно до ч. 2-3 ст. 14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
З огляду на зазначене, вирішуючи спір, суд повинен пересвідчитись, зокрема з поміж іншого, про наявність права на позов у матеріальному розумінні, а також встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення). З цією метою суд повинен з'ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.
З матеріалів справи вбачається, що позивач обрав свій захист шляхом подання позову про зобов'язання вчинити дії на виконання рішення суду, в обґрунтування якого посилається на неналежне виконання відповідачем Постанови суду від 12.04.2016.
Тобто, спірні правовідносини між сторонами вже вирішені судом та перейшли до стадії виконання судового рішення.
Відповідно до ч.1 ст. 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Згідно з ч.2 ст. 372 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.
За змістом ст. 254 КАС України, якщо судове рішення є незрозумілим, для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання, то такі особи мають право звернутися із заявою про роз'яснення такого судового рішення.
Крім того, відповідно до ст. 383 КАС України визначаються спеціальні способи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, зокрема, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Таким чином, процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов'язати відповідача належним чином виконати рішення суду.
При цьому, в порядку здійснення судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах не передбачено звернення позивача з окремим позовом щодо зобов'язання виконання судового рішення по іншій справі.
Тобто, якщо позивач вважає протиправними рішення, дії чи бездіяльність відповідача вчинених на виконання Постанови від 12.04.2016 або порушення його прав, свобод чи інтересів, то він повинен був звернутись до суду в порядку ст. 383 КАС України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача, а не пред'являти новий адміністративний позов.
Згідно з ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Отже, обраний позивачем спосіб захисту не усуває юридичного конфлікту та не відповідає об'єкту порушеного права, тому в такий спосіб неможливо захистити чи відновити право у разі визнання його судом порушеним, при розгляді позовної вимоги позивача щодо виконання окремого судового рішення в іншій справі. Також потрібно враховувати, що суд не має права зобов'язувати виконувати рішення суду шляхом ухвалення нового судового рішення, оскільки порушуються процесуальні норми КАС України, а тому суд приходить до висновку, що позивач не довів позовні вимоги і це відповідно є підставою для відмови у задоволенні позову.
Керуючись статтями 2, 6, 14, 72-77, 139, 244, 246, 250, 254, 255, 295, 370, 372, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов від 03.11.2017 ОСОБА_4 (АДРЕСА_1, 29000, код НОМЕР_1) до Державної фіскальної служби України (Львівська площа, 8, м. Київ 53, 04053, код 39292197), третя особа - Головне управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17, Хмельницький, Хмельницька область, 29000, код 39492190), про зобов'язання вчинити дії, залишити без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з його проголошення, а у випадку, якщо в судовому засіданні були проголошені вступна та резолютивна частини рішення суду, - з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 29 грудня 2017 року о 15 год.
Головуючий суддя Судді/підпис/ /підпис/ /підпис/ОСОБА_6 ОСОБА_7 ОСОБА_8
"Згідно з оригіналом" Суддя ОСОБА_6