Постанова від 12.12.2017 по справі 819/1740/17

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/1740/17

12 грудня 2017 р.м.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді : Шульгача М.П.,

при секретарі: Музиці О. М.,

за участю:

позивача: ОСОБА_1,

представника позивача: ОСОБА_2,

представника відповідача: ОСОБА_3,

представника третьої особи: ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Тернопільській області, третя особа: публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС у Тернопільській області, третя особа: публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень.

В судовому засіданні позивач та представник позивача позовні вимоги підтримали та пояснили, що ГУ ДФС у Тернопільській області було винесене податкове повідомлення-рішення від 02.02.2017 р. № НОМЕР_1, яким позивачу донараховано суму грошового зобов'язання за платежем податок з доходів фізичних осіб на суму 44314,49 грн. за податковим зобов'язанням та 11078,62 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, а також податкове повідомлення-рішення від 02.02.2017 р. № НОМЕР_2, яким позивачу донараховано суму грошового зобов'язання за платежем військовий збір на 3369,26 грн. за податковим зобов'язанням та 842,31 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями. Оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені на підставі акта перевірки від 19.12.2016 р. №5180/19-18-13-02/НОМЕР_3.

Позивач вважає, що відповідач безпідставно дійшов висновку про виникнення у позивача податкової заборгованості з анульованого (прощеного) боргу за кредитним договором, оскільки позивач ніякого додаткового блага від банківської установи не отримував, а в результаті реалізації договірних правовідносин між ним та банком позивачем було повернуто банку суму грошей більшу, ніж була отримана в якості кредиту. Тобто у позивача фактично не відбулось збільшення загального майнового стану чи приросту активів, а тому відсутній об'єкт оподаткування в розумінні положень ст. 14, 163, 164 ПК України. Позивач та його представник вважають, що дані податкові повідомлення-рішення винесені з порушенням вимог чинного законодавства, а тому просять їх скасувати.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечила з мотивів, викладених в поданих письмових запереченнях. Додатково пояснила, що в ході проведення документальної позапланової перевірки щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору фізичною особою-платником податків ОСОБА_1 за період з 01.01.2015 р. по 31.12.2015 р. було встановлено факт неперерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору внаслідок анулювання (прощення) боргу за кредитним договором між позивачем та ПАТ «Укрсоцбанк». На підставі акта перевірки було винесено податкове повідомлення-рішення від 02.02.2017 р. № НОМЕР_1, яким позивачу донараховано суму грошового зобов'язання за платежем податок з доходів фізичних осіб на суму 44314,49 грн. за податковим зобов'язанням та 11078,62 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, а також податкове повідомлення-рішення від 02.02.2017 р. № НОМЕР_2, яким позивачу донараховано суму грошового зобов'язання за платежем військовий збір на 3369,26 грн. за податковим зобов'язанням та 842,31 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Вказані податкові повідомлення-рішення представник відповідача вважає такими, що винесені у відповідності до вимог чинного податкового законодавства, а тому просить відмовити в задоволенні позову.

Представник третьої особи в судовому засіданні проти позову заперечив та просив врахувати, що ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про прощену суму боргу за кредитним договором та необхідністю самостійного внесення даної суми прощеного боргу до щорічної декларації за звітний період.

Суд, заслухавши в судовому засіданні пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти:

14.07.2006 р. між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" та ОСОБА_1 було укладено договір про надання відновлювальної кредитної лінії № 770/38-679-08, відповідно до умов якого кредитор надає позичальнику на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 30000,00 доларів США, зі сплатою 14,00 процентів річних, та кінцевим терміном погашення заборгованості по кредиту до 10.03.2020 року.

03.11.2015 р. між ПАТ "Укрсоцбанк" та ОСОБА_1 було укладено договір про внесення змін № 1 до договору кредиту № 770/38-679-08 від 14.07.2008 р., згідно із пунктами 2.1 та 2.2 якого заборгованість за кредитом в сумі 15857,52 доларів США, заборгованість по процентам за користуванням кредитом в сумі 3714,46 доларів США.

Відповідно до пункту 3.1 даного договору сторони домовились, що погашення заборгованості за договором кредиту в сумі 9786,00 доларів США здійснюється позичальником не пізніше 03.11.2015 року.

Пунктом 3.2 такого договору передбачено, що сторони домовились, що в разі якщо позичальник належним чином виконає умови, які викладені у пункті 3.1 цього договору про внесення змін, то позичальник набуває право на анулювання (прощення) залишку заборгованості за договором кредиту.

У день виконання умов, які викладені у пункту 3.1 цього договору про внесення змін позичальник надає кредитору підписану "Заяву на сплату заборгованості згідно умов Опції 50-50 з частковим анулюванням", форма якої зазначена в додатку № 1 до цього договору про внесення змін не пізніше 16 години 30 хвилин поточного робочого дня кредитора, в який позичальник внесе суму, зазначену в пункті 3.1 цього договору про внесення змін.

Сума залишку заборгованості за договором кредиту, що підлягає анулюванню (прощенню), дата такого анулювання (прощення), а також відповідні положення стосовно повідомлення позичальника про таке анулювання (прощення) та його обов'язок самостійно сплатити податок з таких доходів і відобразити їх у річній податковій декларації відповідно до вимог Податкового кодексу України зазначаються в заяві.

03.11.2015 року позивачем було сплачено борг за кредитом та згідно заяви на сплату заборгованості згідно умов Опції 50-50 з частковим анулюванням ОСОБА_1 просив здійснити анулювання (прощення) основної заборгованості за договором кредиту № 770/38-679-08 від 14.07.2008 р. в сумі 9786,00 доларів США. Також в даній заяві ОСОБА_1 зазначив про те, що він належним чином повідомлений банком про суму анулювання (прощення) заборгованості та про свій обов'язок самостійно сплатити податок на доходи з фізичних осіб з суми прощеної основної заборгованості за кредитом, з відображенням такого доходу у річній податковій декларації відповідно до вимог п.п. 164.2.17 ст. 164 Податкового кодексу України.

Тернопільською ОДПІ ГУ ДФС у Тернопільській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору фізичної особи - платника податків ОСОБА_1, РНОКПП НОМЕР_3, за період з 01.01.2015 року по 31.12.2015 року, результати якої оформлено актом від 19.12.2016 року №5180/19-18-13-02/НОМЕР_3.

Перевіркою встановлені наступні порушення:

- абз. "д" п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164, п.п. "в" п. 176.1 ст. 176, ст. 179 ПК України, в результаті чого донараховано суму податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб за 2015 рік в сумі - 44314,49 грн.;

- п.161 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, в результаті чого донараховано військового збору за результатами отриманих доходів у вигляді додаткового блага за 2015 рік в сумі 3369,26 грн.

На підставі акта перевірки від 19.12.2016 року №5180/19-18-13-02/НОМЕР_3 ГУ ДФС у Тернопільській області було винесено податкове повідомлення-рішення від 02.02.2017 р. № НОМЕР_1, яким позивачу донараховано суму грошового зобов'язання за платежем податок з доходів фізичних осіб на суму 44314,49 грн. за податковим зобов'язанням та 11078,62 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, а також податкове повідомлення-рішення від 02.02.2017 р. № НОМЕР_2, яким позивачу донараховано суму грошового зобов'язання за платежем військовий збір на 3369,26 грн. за податковим зобов'язанням та 842,31 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Згідно з пунктом 162.1. статті 162 ПК України платником податку на доходи фізичних осіб є фізична особа-резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи, фізична особа-нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні, податковий агент.

У свою чергу, платниками військового збору також є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 ПК України (підпункт 1.1 пункт 16-1 підрозділу 10 ПК України).

За приписами пункту 163.1 статті 163 ПК України об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Об'єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені статтею 163 ПК України (підпункт 1.2 пункт 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України).

Так, згідно пункту 164.1 статті 164 ПК України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Згідно абзацу "д" підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України встановлено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається, дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу), зокрема основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов'язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.

Підпунктом 14.1.47 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

Отже, визначальною ознакою доходу платника податку, в тому числі у вигляді додаткового блага, є фактичне отримання такого доходу платником податку в грошовій, матеріальній чи нематеріальній формі.

Тому, основна сума кредиту (тіло кредиту), що в подальшому анульована (прощена) банківською установою, вважається доходом платника податків у розумінні вимог податкового законодавства, який підлягає оподаткуванню на підставі абзацу "д" підпункту164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України.

Як слідує з матеріалів адміністративної справи, ПАТ "Укрсоцбанк" листом від 21.06.2016 року № 11.1-186/79-768 підтверджено анулювання (прощення) заборгованості ОСОБА_1 по договору про надання відновлювальної кредитної лінії № 770/38-679-08 у розмірі 225226,45 грн., сума доходу, що не підлягає оподаткуванню - 609,00 грн., сума нарахованого та виплаченого доходу, відображена в 1-ДФ - 224617,45 грн.

За таких обставин, анульована (прощена) основна сума боргу (кредиту), виключаючи 609,00 грн. згідно із підпунктом 165.1.55 пункту 165.1 статті 165 ПК України, є доходом платника податків у розумінні ПК України, який підлягає оподаткуванню в порядку абзацу "д" підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України, і позивач в даному випадку мав включити такий дохід у формі анульованої (прощеної) суми боргу до податкової декларації про майновий стан та доходи за 2015 рік.

Суд відзначає, що обов'язок самостійно сплатити податок з таких доходів і відобразити їх у річній податковій декларації відповідно до вимог ПК України позивачу був відомий, про що ОСОБА_1 зазначив в особисто поданій 03.11.2015 року заяві на сплату заборгованості згідно умов Опції 50-50 з частковим анулюванням.

Абзацом "в" пункту 176.1 статті 176 ПК України встановлено, що платники податку зобов'язані подавати податкову декларацію за встановленою формою у визначені строки у випадках, коли згідно з нормами цього розділу таке подання є обов'язковим.

Згідно із підпунктом 49.18.4 пункту 49.18 статті 49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV цього Кодексу, тобто до 01.05.2016 року.

Згідно пункту 167.1 статті167 ПК України ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2-167.6 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами, якщо база оподаткування для місячного оподатковуваного доходу не перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року (далі у цьому пункті - мінімальна заробітна плата).

Якщо база оподаткування, яка визначена з урахуванням норм пункту 164.6 статті 164 цього розділу щодо доходів, зазначених в абзаці першому цього пункту, в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, до суми такого перевищення застосовується ставка 20 відсотків.

Відповідно до підпункту 1.3 пункт 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України ставка військового збору становить 1,5 відсотка від об'єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту.

У разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування (пункт 123.1 статті 123 ПК України).

Враховуючи викладене, з огляду на те, що ОСОБА_1 податкової декларації про майновий стан і доходи одержані в 2015 році не подав, не сплатив податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування, та військовий збір, суд приходить до висновку про правомірність оскаржуваних в даній адміністративній справі податкових повідомлень-рішень Головного управління ДФС у Тернопільській області, а тому в позові слід відмовити.

Керуючись статтями 159-163 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Тернопільській області, третя особа: Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень - відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Шульгач М.П.

копія вірна

Суддя Шульгач М.П.

Попередній документ
71347318
Наступний документ
71347320
Інформація про рішення:
№ рішення: 71347319
№ справи: 819/1740/17
Дата рішення: 12.12.2017
Дата публікації: 31.12.2017
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Тернопільський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації податкової політики та за зверненнями податкових органів із деякими видами вимог, зокрема зі спорів щодо:; адміністрування окремих податків, зборів, платежів у тому числі:; податку з доходів фізичних осіб