Копія
Справа № 822/3335/17
іменем України
18 грудня 2017 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд
в особі головуючого-судді Михайлова О.О.
за участі:секретаря судового засідання Горбатюк І.С. позивача ОСОБА_1 представника відповідача Рибака О.С.
розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Хмельницького об'єднаного міського військового комісаріату , треті особи: призовна комісія ІНФОРМАЦІЯ_1 , заступник військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 про скасування рішення та дії повістки, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Хмельницького об'єднаного міського військового комісаріату, треті особи: призовна комісія ІНФОРМАЦІЯ_1 , заступник військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , в якому просить суд:
- з метою забезпечення позову заборонити відповідачу виконувати будь-які дії, що стосуються призову позивача до військової служби;
- зобов'язати відповідача повернути біометричний паспорт громадянина України ОСОБА_1 ;
- скасувати рішення Призовної комісії Хмельницького об'єднаного міського військового комісаріату за протоколом №31 від 13.11.2017 про придатність до військової служби;
- скасувати дію повістки про призов на строкову службу із зарахуванням в команду №К-210 від 13.11.2017;
- зобов'язати відповідача прийняти до особової справи допризовника, документи, що свідчать про стан здоров'я позивача у повному обсязі;
- визнати позивача непридатним до військової служби в мирний час та обмежено придатним у воєнний час.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 13.11.2017, при проходженні медичної призовної комісії Хмельницького об'єднаного міського військового комісаріату надав медичну картку, рентгенівський знімок, протокол дослідження ренгенографії ступнів ніг та висновок ортопеда з діагнозом плоскостопість ІІІ ступеня.
Позивач стверджує, що лікарями призовної комісії йому були видані направлення на додаткові медичні обстеження в Хмельницьку поліклініку №4 та в Хмельницьку обласну лікарню, однак підполковник ОСОБА_3 вилучив направлення на додаткові обстеження, повідомив позивачу про його придатність до строкової служби та, вручив повістку з'явитися 14.11.2017 о 7:30 для відправки на обласний збірний пункт та забрав біометричний паспорт позивача.
Позивач зазначає, що його батько - ОСОБА_4 звернувся до відповідача із заявою про видачу рішення призовної комісії та скаргою на неправомірні дії призовної комісії, однак за результатами розгляду отримав відповідь, що ним не було надано підтверджуючих документів, що ОСОБА_1 є його сином.
Позивач вказує, що за фактом вилучення у нього 13.11.2017 паспорта звернувся в поліцію, заява внесена до ЄРДР 8120 ЄО 25626, однак відповідь не надійшла.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, з підстав викладених в позовній заяві, просив адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.
Від представника позивача, 14.12.2017 надійшло клопотання про ознайомлення справи у якому зазначено прохання призначити розгляд справи на іншу дату з врахуванням вже зайнятих днів. Представник позивача у поданому клопотанні ставить суд до відома, що 18.12.2017 о 9:30 приймає участь як захисник у кримінальній справі.
Надаючи правову оцінку поданому клопотання представника позивача, суд зазначає наступне.
14.12.2017 представник позивача з матеріалами справи ознайомлений.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 205 КАС України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з'явилася особа, яку він представляє, або інший її представник. За клопотанням сторони та з урахуванням обставин справи суд може відкласти її розгляд у випадку, визначеному пунктом 3 частини третьої цієї статті.
З метою дотримання розумного строку розгляду справи, враховуючи відсутність відповідного клопотання позивача, суд вирішив розглянути справу за відсутності представника позивача.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог ОСОБА_1 заперечив, про що надав письмові заперечення. Вказує, що позивач підлягає призову на строкову військову службу, 13.11.2017 пройшов медичний огляд на призовній дільниці у Хмельницькому об'єднаному міському військовому комісаріаті та визнаний медичною комісією придатним для подальшого проходження військової служби. Зазначає, що позивач 13.11.2017 отримав повістку для подальшого відправлення 14.11.2017 у військову частину, проте у строки встановлені військовим комісаром та вказані у повістці 14.11.2017, позивач не з'явився у Хмельницький об'єднаний міський військовий комісаріат до призовної дільниці для подальшого відправлення у військову частину, про причини неявки комісаріат не повідомив.
Представник відповідача вказує, що відповідно до п. 2.12 Наказу Міністра оборони України №402 від 14.08.2017 "Про затвердження положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України", у спірних питаннях, пов'язаних із незгодою призовника з висновками лікарів, які залучаються до медичного огляду призовників, питаннях контролю за об'єктивністю висновків лікарів за рішенням штатної ВЛК призовник може бути направлений на контрольне обстеження у військовий лікувальний заклад.
Представник відповідача в судовому засіданні пояснив, що паспорт позивач добровільно залишив у військкоматі.
Вважає позовні вимоги ОСОБА_1 необґрунтованими, а тому просить в задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.
Треті особи в судове засідання не з'явилися, про судове засідання повідомлені належним чином.
Від заступника військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 15.12.2017 надійшли пояснення по справі, у яких зазначено, що позивач підлягає призову на строкову військову службу, 13.11.2017 пройшов медичний огляд на призовній дільниці у Хмельницькому об'єднаному міському військовому комісаріаті та визнаний медичною комісією придатним для подальшого проходження військової служби. Зазначає, що позивач 13.11.2017 отримав повістку для подальшого відправлення 14.11.2017 у військову частину, проте у строки встановлені військовим комісаром та вказані у повістці 14.11.2017, позивач не з'явився у Хмельницький об'єднаний міський військовий комісаріат. Зазначає, що 17.11.2017 ІНФОРМАЦІЯ_2 було направлено заяву про вчинення злочину гр. ОСОБА_1 , за ст. 335 Кримінального Кодексу України начальнику 8 - го відділу 6 - го управління ГУ ВКР ДКР СБ України в Хмельницькій області. 14.11.2017 ОСОБА_1 у військовий комісаріат не з'явився, на телефонні дзвінки не відповідав, можливості віддати йому паспорт не було. ОСОБА_3 , у поданих поясненнях стверджує, що особисто до нього позивач не звертався щоб отримати паспорт громадянина, жодних актів та направлень у гр. ОСОБА_1 не вилучав, а лише роз'яснив, що відповідно до п. 2.16 Наказу Міністра оборони України №402 від 14.08.2017 "Про затвердження положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України" у військовому комісаріаті в день відправки призовників на збірний пункт організовується опитування останніх на предмет наявності гострих хвороб, травм, станів, які перешкоджають відправці. За результатами опитування проводяться консультації спеціалістів, госпіталізація в лікувальний заклад, повторний огляд спеціалістами тощо і приймаються рішення про направлення на збірний пункт або вилучення з команди на відправку та панізацію і проведення цієї роботи особисто військовий комісар. Вказує, що також роз'яснив позивачу, що відповідно до п. 2.17. вищевказаного Наказу, перед прийняттям призовників, які прибули на збірний пункт на відправку у складі команд з військових комісаріатів, та перед відправкою їх до військових частин проводиться контрольний медичний огляд.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 13.12.2017, за клопотанням позивача вжито заходів забезпечення адміністративного позову. А саме заборонено Призовній комісії Хмельницького об'єднаного міського комісаріату виконувати дії, що стосуються призову до військової служби ОСОБА_1 .
У судовому засіданні суд вилучив оригінал паспортного документа позивача у представника відповідача і передав його позивачу.
Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. ст. 69-72 КАС України, суд дійшов наступних висновків.
Суд встановив, що позивач - ОСОБА_1 13.11.2017 пройшов медичний огляд на призовній дільниці у Хмельницькому об'єднаному міському військовому комісаріаті та визнаний медичною комісією придатним для подальшого проходження військової служби.
Позивач 13.11.2017 отримав повістку для подальшого відправлення 14.11.2017 у військову частину.
ОСОБА_1 14.11.2017 не з'явився у Хмельницький об'єднаний міський військовий комісаріат до призовної дільниці для подальшого відправлення у військову частину.
Батько позивача - ОСОБА_4 звертався до відповідача із заявою про видачу рішення призовної комісії та скаргою на неправомірні дії призовної комісії, однак за результатами розгляду отримав відповідь, що ним не було надано підтверджуючих документів, що ОСОБА_1 є його сином та не надано копію доручення на право представляти інтереси ОСОБА_1 .
За фактом вилучення у позивача 13.11.2017 паспорта останній звертався в поліцію, заява внесена до ЄРДР 8120 ЄО 25626.
За результатами розгляду скарги поданої ОСОБА_4 до ІНФОРМАЦІЯ_3 , надано відповідь №5/1280 від 21.11.2017, у якій вказано, що ОСОБА_1 1996 року народження визнаний придатним до військової служби з обмеженням за статтями 52 "г" (поверхневий гастродуоденіт), 83 "б" вегето-судинна дистонія), 62 "г" (плоскостопість ІІ ступеню без порушення функцій). Також заявника повідомлено, що для прийняття рішення про придатність чи непридатність до військової служби необхідно пройти додаткове медичне обстеження з оформленням відповідних актів які надати на розгляд обласної призовної комісії.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" на строкову військову службу призиваються придатні для цього за станом здоров'я громадяни України чоловічої статі, яким до дня відправлення у військові частини виповнилося 18 років, та старші особи, які не досягли 27-річного віку і не мають права на звільнення або відстрочку від призову на строкову військову службу (далі - громадяни призовного віку).
Згідно з ч. 3 ст. 15 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" призов громадян України на строкову військову службу включає проходження ними призовної комісії та відправлення їх до військових частин.
Організація підготовки та проведення призову громадян України на строкову військову службу здійснюється міськими (районними) державними адміністраціями (виконавчими органами міських рад) у взаємодії з міськими (районними) військовими комісаріатами (ч. 3 ст. 15 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу").
Відповідно до ч. 5 ст. 15 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", порядок організації підготовки та проведення призову громадян України на строкову військову службу визначається цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.
Згідно з ч. 10 ст. 14 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", за результатами медичного огляду громадянина України і з урахуванням рівня його освітньої підготовки, особистих якостей, роду діяльності та спеціальності комісія з питань приписки може прийняти одне з таких рішень:
придатний для військової служби та попередньо призначений до служби у Збройних Силах України чи іншому військовому формуванні;
тимчасово непридатний до військової служби, потребує лікування;
підлягає направленню на додаткове медичне обстеження та проведення повторного медичного огляду (із зазначенням дати проведення);
непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час, підлягає взяттю на облік військовозобов'язаних;
непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку, підлягає виключенню з військового обліку;
підлягає взяттю на військовий облік військовозобов'язаних як такий, що був раніше засуджений до позбавлення волі, обмеження волі, арешту, виправних робіт за вчинення злочину невеликої або середньої тяжкості, у тому числі із звільненням від відбування покарання;
підлягає виключенню з військового обліку як такий, що був раніше засуджений до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.
Відповідно до п. 2.12 Наказу Міністра оборони України №402 від 14.08.2017 "Про затвердження положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України", у разі коли лікарям важко визначити стан здоров'я призовника, його направляють на амбулаторне або стаціонарне обстеження в лікувально-профілактичний заклад, про що лікарем або лікарем - членом призовної комісії (комісії з питань приписки) робиться відповідний запис в додатковому аркуші до облікової карти призовника, на збірному пункті - у картці амбулаторного обстеження та медичного огляду, на зворотному боці із зазначенням об'єктивних причин направлення, куди направляється, попереднього діагнозу. При цьому призовнику видається направлення, у якому вказується попередній діагноз та що необхідно уточнити при обстеженні для прийняття рішення. Направлення підписує лікар, який призначив обстеження, і лікар - член призовної комісії (комісії з питань приписки), який проводить контроль за об'єктивністю і доцільністю призначеного обстеження.
Після проведення обстеження складається Акт дослідження стану здоров'я (додаток 10), який підписується головним лікарем лікувально-профілактичного закладу. Акт подається у військовий комісаріат на розгляд призовної комісії (комісії з питань приписки).
У спірних питаннях, пов'язаних із незгодою призовника з висновками лікарів, які залучаються до медичного огляду призовників, питаннях контролю за об'єктивністю висновків лікарів за рішенням штатної ВЛК призовник може бути направлений на контрольне обстеження у військовий лікувальний заклад.
З врахуванням встановлених обставин справи, суд приходить до висновку, що позовна вимога скасувати дію повістки про призов на строкову службу із зарахуванням в команду №К-210 від 13.11.2017 є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, оскільки всупереч вищевказаним нормам, позивача, який був незгодний із висновками лікарів, не було направлено на додаткове медичне обстаження.
Щодо позовної вимоги позивача зобов'язати відповідача повернути біометричний паспорт громадянина України ОСОБА_1 суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 3 статті 16 Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус", уповноважений суб'єкт має право вилучити (у тому числі тимчасово) у разі використання особою документів з метою вчинення злочину на території України чи за кордоном, підроблення або в інших випадках, передбачених законом, документи.
Згідно з п. 23 Положення про підготовку і проведення призову громадян України на строкову військову службу та прийняття призовників на військову службу за контрактом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 березня 2002 р. N 352, паспорти, свідоцтва про народження, а також інші особисті документи повертаються їх власникам.
Суд критично ставиться до пояснень наданих представником відповідача стосовно того, що паспорт у позивача вилучили для того щоб зробити копію та до пояснень третьої особи - заступника військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , що у нього не було можливості віддати паспорт позивачу та про те, що особисто до нього позивач не звертався щоб отримати паспорт громадянина України.
В ході судового розгляду встановлено, матеріалами справи підтверджується, що біометричний паспорт ОСОБА_1 був вилучений при проходженні медичної призовної комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією біометричного паспорта, засвідченою відбитком печатки Хмельницького об'єднаного міського військового комісаріату (копія якої міститься в матеріалах справи).
З огляду на вищевикладене у відповідача були відсутні підстави вилучати у позивача паспорт. Разом з тим, паспорт громадянина України було повернуто позивачу під час судового засідання, а тому суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, враховуючи таке.
Адміністративний суд, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення), передбаченим частиною 3 статті 2 КАС України, критеріям, не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
З огляду на положення КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.
Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень, оскільки ключовим його завданням є здійснення правосуддя.
Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.
Отже, дискреційне право органу виконавчої влади обумовлене певною свободою (тобто вільним, або адміністративним розсудом) в оцінюванні та діях, у виборі одного з варіантів рішень та правових наслідків.
Наділивши державні органи дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному органу держави певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення.
Таким чином, суд приходить до висновку, що для належного захисту порушених прав позивача необхідно адміністративний позов задовольнити частково, а саме: визнати протиправними дії Хмельницького об'єднаного міського військового комісаріату щодо вилучення паспорта громадянина України у ОСОБА_1 та визнати протиправними дії Хмельницького об'єднаного міського військового комісаріату щодо складення повістки на ім'я ОСОБА_1 про явку у військкомат на 14 листопада 2017 року для відправки у військову частину.
Суд вважає безпідставною та необґрунтованою позовну вимогу позивача зобов'язати відповідача прийняти до особової справи допризовника документи, що свідчать про стан здоров'я позивача у повному обсязі. Оскільки в ході судового розгляду не встановлено жодних фактів та доказів, що свідчили б про те, що відповідачем не приймалися документи, що свідчать про стан здоров'я ОСОБА_1 .
Натомість рішенням Хмельницької міської призовної комісії протокол №31 від 13.11.2017 ОСОБА_1 1996 року народження визнаний придатним до військової служби з обмеженням за статтями 52 "г" (поверхневий гастродуоденіт), 83 "б" вегето-судинна дистонія), 62 "г" (плоскостопість ІІ ступеню без порушення функцій).
Суд також зазначає, що зі змісту ч. 1 ст. 2 КАС України вбачається, що під час розгляду кожної справи суд повинен встановити чи має місце порушення прав позивача станом на час розгляду такої справи, адже без цього неможливим є виконання завдання судочинства. А відтак, право на захист можна визначити як надану правомочній особі можливість застосування заходів правоохоронного характеру для відновлення її порушених прав чи таких, що оспорюються.
В той же час право на захист є самостійним суб'єктивним правом, яке з'являється у власника прав лише в момент їх порушення або оспорювання і реалізується в межах охоронюваних правовідносин, які виникли при цьому. Тому з огляду на наведене, захист порушених прав, свобод та інтересів особи є похідним та передбачає наявність встановленого факт їх порушень.
При цьому доцільно відмітити, що звернення до суду є способом захисту порушених суб'єктивних прав, а не способом відновлення законності та правопорядку у публічних правовідносинах.
Тобто, виходячи із наведеного, звернення до суду із захистом законних прав та/або інтересів у майбутньому не допускається, адже невід'ємною рисою порушеного права та/або інтересу є фактичне існування такого порушення, а не ймовірність його настання в майбутньому.
Крім того, суд звертає увагу, що питання, щодо визнання особи непридатною до військової служби в мирний час та обмежено придатним у воєнний час повинне вирішуватись за результатами додаткового медичного обстеження з оформленням відповідних актів, а тому позовні вимоги позивача: скасувати рішення Призовної комісії Хмельницького об'єднаного міського військового комісаріату за протоколом №31 від 13.11.2017 про придатність до військової служби та визнати позивача непридатним до військової служби в мирний час та обмежено придатним у воєнний час є передчасними.
Згідно статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З урахуванням положень частинам 1, 3 статті 139 КАС України у зв'язку з частковим задоволенням позовних вимог, на користь ОСОБА_1 необхідно стягнути судові витрати в сумі 340,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Хмельницького об'єднаного міського військового комісаріату.
Керуючись статтями 6, 72-77,139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Хмельницького об'єднаного міського військового комісаріату (29001, м.Хмельницький, вул. Проскурівська, 35, код НОМЕР_2 ) задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Хмельницького об'єднаного міського військового комісаріату щодо вилучення паспорта громадянина України у ОСОБА_1 .
Визнати протиправними дії Хмельницького об'єднаного міського військового комісаріату щодо складення повістки на ім'я ОСОБА_1 про явку у військкомат на 14 листопада 2017 року для відправки у військову частину.
У задоволенні інших позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) судові витрати в сумі 340 грн. 00 коп. (триста сорок грн.) за рахунок бюджетних асигнувань Хмельницького об'єднаного міського військового комісаріату ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_2 ).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 19 грудня 2017 року
Головуючий суддя /підпис/ О.О. Михайлов
"Згідно з оригіналом" Суддя