про відмову у поновленні пропущеного строку для
пред'явлення виконавчого листа до виконання
28 грудня 2017 р. м. Чернівці Справа № 2а-1433/10/2470
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боднарюка О.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання по справі за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в Першотравневому районі м. Чернівці до дочірнього підприємства державної акціонерної компанії "Хліб України" Чернівецький комбінат хлібопродуктів", про стягнення заборгованості,-
15 грудня 2017 року через канцелярію суду надійшла письмова заява від Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання.
Заява обґрунтована тим, що після видачі виконавчого листа позивач, не звернувся до виконавчої служби з виконавчим листом у зв'язку з проведення процедури банкрутства відповідача. При зверненні до виконавчої служби про виконання виконавчого листа постановою від 15.04.2014 року відмовлено у відкритті виконавчого провадження. Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 16.12.2014 року порушено процедуру банкрутства відносно відповідача та накладено мораторій на задоволення вимог кредиторів. У зв'язку з чим, головне управління ПФУ у Чернівецькій області не направляло виконавчий лист на виконання.
Ухвалою від 18 грудня 2017 року призначено судовий розгляд на 28 грудня 2017 року, про що повідомлено стягувача та боржника.
Сторони у судове засідання не з'явились, хоча були належним чином повідомлені.
Стягувачем подано клопотання про розгляд його заяви в порядку письмового провадження, а також вказано, що підтримує доводи викладені в заяві в повному обсязі.
Відповідно до ст. 376 КАС України суд розглядає заяву про поновлення пропущеного строку в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Враховуючи наведені стягувачем обґрунтування, які викладені в заяві, а також аналізуючи матеріали справи, суд приходить до висновку, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 19.05.2010 у справі № 2а-1433/10/2470 адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в Першотравневому районі м. Чернівці задоволено. Стягнуто з дочірнього підприємства державної акціонерної компанії “Хліб України” заборгованість у сумі 655,07 грн.
На примусове виконання постанови 08 червня 2010 року видано виконавчий лист із строком пред'явлення його до виконання до 31 травня 2013 року.
Обґрунтовуючи заяву стягувач посилався на те, що 08.04.2008 року порушено справу про банкрутство ДП ДАК «Хліб України «Чернівецький комбінат хлібопродуктів», і саме це було перешкодою відповідно до ст.34 Закону України “Про виконавче провадження" для звернення до органу виконавчої служби.
Фактичне звернення стягувача до органу виконавчої служби відбулось 10.04.214 року. Однак постановою державного виконавця від 15.04.2014 року було відмовлено у відкритті виконавчого провадження у зв'язку із пропуском строку пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Із обставин справи вбачається, що стягувач в період з 31 травня 2013 року до 15 квітня 2014 року пропустив більше 10-ти місяців строку для пред'явлення виконавчого листа для виконання.
Пунктом 8 ч.1 ст.34 Закону України “Про виконавче провадження” №606-ХІV від 21.04.1999 року (в редакції чинній на момент видачі виконавчого листа) далі Закон №606) передбачено, що виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у випадку порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, введеного господарським судом, крім випадків знаходження виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника).
Частиною 5 статті 36 Закону України “Про виконавче провадження” визначено, що після усунення обставин, які стали підставою для зупинення виконавчого провадження, державний виконавець зобов'язаний своєю постановою поновити виконавче провадження за власною ініціативою або заявою стягувача, яка затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у 3-денний строк надсилається сторонам.
З аналізу викладеного вище вбачається, що нормами ст.34 Закону №606 в період з 2010 по 2013 рік не було встановлено заборону для пред'явлення виконавчого листа до виконання. Норми, на які у своїй заяві посилається позивач врегульовують правовідносини, які стосуються дій виконавця в частині зупинення провадження у справі за наявності факту (у випадку) порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію.
Іншими словами, стягувач всупереч вимог ст. 124 Конституції України та ст. ст. 255, 258 КАС України (в редакції, чинній на момент видачі виконавчого листа), якими встановлено обов'язковість судових рішень, та за відсутності заборон визначених у Законі №606 - не надіслав (не надав) виконавчий лист до виконання.
Обґрунтовуючи подану до суду заяву, стягувач також посилався на те, що за зверненням Пенсійного фонду України в м.Чернівцях ухвалою господарського суду Чернівецької області від 16.12.2014 року було порушено провадження у справі про банкрутство ДП ДАК “Хліб України “Чернівецький комбінат хлібопродуктів”, та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 21 Закону №606, виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання в такі строки: протягом трьох років, якщо інше не передбачено законом.
Строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються: 1) пред'явленням виконавчого документа до виконання; 2) частковим виконанням рішення боржником; 3) наданням судом, який видав виконавчий документ, відстрочки або розстрочки виконання рішення. Після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується, згідно з ч.ч. 1,2 ст. 23 Закону №606.
На думку суду обставини на які посилається стягувач, не є поважною причиною для задоволення його заяви, оскільки не спростовують факт пропуску 3-х річного строку, в межах якого стягувач міг звернутись із виконавчим листом до органів виконавчої служби.
Приймаючи вказане рішення, суд виходить також з того, що поважними причинами пропуску строку визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами, або ж ті, які прямо визначені законодавством.
В контексті вказаного, обставини на які посилається стягувач не є поважними причинами для поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання, адже з вказаною заявою позивач звернувся до органу виконавчої служби з пропуском строку встановленого Законом №606.
Варто відмітити, що інших належних причин для поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання заявником не наведено, відтак, суд приходить до висновку, що в задоволенні заяви про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання необхідно відмовити.
На підставі наведеного та керуючись статтями 248, 376 КАС України, суддя -
1.У задоволенні заяви головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (вул. Оренбурзька, 7А, м. Чернівці, 58001, код ЄДРПОУ 40329345) про поновлення пропущеного строку для предявлення виконавчого листа №2а-1433/10/2470 до виконання - відмовити повністю.
Згідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково. Апеляційна скарга на ухвалу подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Боднарюк О.В.