28 грудня 2017 року м. ПолтаваСправа №551/782/17
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Кукоби О.О., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Регіонального сервісного центру МВС в Полтавській області про зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1А.) звернувся до суду з адміністративним позовом до Миргородського територіального центру №5344 МВС України в Полтавській області про зобов'язання внести зміни до обліків Національної автоматизованої інформаційної системи ДДАІ МВС України, якими виключити відомості про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, на підставі рішення Перевальського районного суду Луганської області від 23.06.2009 за статтею 130 КУпАП.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що за результатами звернення до Миргородського територіального центру №5344 МВС України в Полтавській області дізнався про наявність у базах даних ДАІ МВС України інформації про притягнення гр. ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності на підставі рішення Перевальського районного суду Луганської області від 23.06.2009 за статтею 130 КУпАП. Стверджував про недостовірність відповідної інформації та зазначав, що стосовно нього судами України не ухвалювались рішення про притягнення до адміністративної відповідальності.
Ухвалами Шишацького районного суду Полтавської області від 13.11.2017 замінено відповідача у справі на Регіональний сервісний центр МВС в Полтавській області, справу передано за підсудністю до Полтавського окружного адміністративного суду.
Представник відповідача надала до суду письмовий відзив, у якому зазначила, що відомості про позбавлення ОСОБА_1 права керування транспортними засобами внесені до Реєстру працівниками ВРЕР з обслуговування м. Алчевська та Перевальського району Луганської області, а тому у відповідача відсутні документи на підтвердження правомірності такої інформації. При вирішенні питання по суті позову представник відповідача покладалась на розсуд суду.
У судове засідання 21.12.2017 позивач та представник відповідача не з'явились, про розгляд справи повідомлені належним чином.
Як визначено пунктом 1 частини третьої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Згідно з частиною четвертою статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
А відповідно до частини дев'ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Зважаючи на неявку в судове засідання всіх учасників справи, беручи до уваги відсутність потреби заслухати в судовому засіданні свідка чи експерта, суд розглянув справу у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання технічними засобами.
Суд, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив такі факти та відповідні до них правовідносини.
02.06.2017 позивач звернувся до Миргородського територіального центру №5344 МВС України в Полтавській області із заявою, у якій просив провести перевірку щодо достовірності інформації, внесеної до обліків Національної автоматизованої інформаційної системи ДДАІ МВС України, про притягнення його до адміністративної відповідальності на підставі рішення Перевальського районного суду Луганської області від 23.06.2009 за статтею 130 КУпАП /а.с. 5/.
Начальником Територіального сервісного центру №5344 на адресу Лисичанського міського суду Луганської області надіслано запит про надання копії рішення Перевальського районного суду Луганської області від 23.06.2009, у відповідь на який отримано лист від 26.06.2017, яким повідомлено про відсутність у розпорядженні Лисичанського міського суду Луганської області адміністративних справ Перевальського районного суду Луганської області /а.с. 6/.
25.07.2017 позивач звернувся до Шишацького відділення поліції Миргородського ВП ГУНП в Полтавській області із заявою про виключення з баз обліків ДАІ відомостей про притягнення ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, рнокпп НОМЕР_1, до адміністративної відповідальності на підставі рішення Перевальського районного суду Луганської області від 23.06.2009 за статтею 130 КУпАП /а.с. 7/.
Листом від 28.07.2017 вих. №3185/115/113/01-17 Шишацьке відділення поліції повідомило позивача про відсутність доступу та технічної можливості на внесення змін до Національної автоматизованої інформаційної системи ДДАІ МВС України /а.с. 8/.
За цих підстав, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам та відповідним доводам сторін, суд виходить з такого.
Суд враховує, що Департаментом ДАІ МВС України у 2013 році впроваджено у своїй діяльності Національну автоматизовану інформаційну систему Департаменту Державної автомобільної інспекції (далі - НАІС ДДАІ). Вказана система побудована за принципом формування єдиної загальнодержавної бази даних, що забезпечує можливість централізованого обліку з питань: державної реєстрації, перереєстрації та обліку транспортних засобів, оформлення і видачі реєстраційних документів, номерних знаків на них; проведення обов'язкового технічного контролю транспортних засобів; видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами; приймання іспитів для отримання права керування транспортними засобами; обліку адміністративних правопорушень в сфері безпеки дорожнього руху; видачі та обліку дозволів на встановлення та використання спеціальних світлових і звукових сигнальних пристроїв; обліку викрадених та розшукуваних транспортних засобів, викрадених та розшукуваних документів, номерних знаків; обліку транспортних засобів, що зберігаються на штраф майданчиках; обліку спеціальної продукції.
Програмне забезпечення НАІС ДДАІ - це єдина централізована інформаційна система, яка містить в собі всі реєстри Державтоінспекції, у тому числі інформацію про притягнення водіїв до адміністративної відповідальності.
Так, до матеріалів справи залучені витяги з НАІС ДДАІ, зі змісту яких судом встановлено, що у даній базі міститься інформація про притягнення гр. ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП - відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння /а.с. 56/. У якості підстави для притягнення позивача до адміністративної відповідальності зазначено рішення Перевальського районного суду Луганської області, що набрало законної сили 23.06.2009. Відповідну інформацію внесено до НАІС ДДАІ ВРЕР з обслуговування м. Алчевська та Перевальського району Луганської області.
Суд враховує, що Указом Президента України від 14.04.2014 №405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 "Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України" та розпочато проведення антитерористичної операції на території Донецької і Луганської областей.
Статтею 1 Закону України від 02.09.2014 №1669-VII "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" визначено, що територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року N 405/2014.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 №1085-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, до якого, зокрема входять м. Алчевськ та населені пункти Перевальського району Луганської області.
Статтею 1 Закону України від 12.08.2014 №1632-VII "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції" вирішено у зв'язку з неможливістю здійснювати правосуддя окремими судами в районі проведення антитерористичної операції змінити територіальну підсудність судових справ, підсудних розташованим в районі проведення антитерористичної операції таким судам, та забезпечити розгляд цивільних справ, справ про адміністративні правопорушення, підсудних місцевим загальним судам, розташованим в районі проведення антитерористичної операції, адміністративних справ, підсудних місцевим загальним судам як адміністративним судам, апеляційним судам, розташованим в районі проведення антитерористичної операції, - місцевими загальними судами, апеляційними судами, що визначаються головою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Розпорядженням Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 08.12.2014 №56/0/38-14 визначено територіальну підсудність справ Перевальського районного суду Луганської області за Лисичанським міським судом Луганської області.
ОСОБА_2 міського суду Луганської області від 26.06.2017, копію якого залучено до матеріалів справи, підтверджено, що адміністративні справи Перевальського районного суду Луганської області до Лисичанського міського суду Луганської області не передавались, автоматизована система документообігу Перевальського районного суду Луганської області введена в дію з 2011 року, у зв'язку з чим відсутня можливість надати копії документів відносно ОСОБА_1 /а.с. 6/.
Крім того, як зазначила у відзиві представник відповідача, відомості про позбавлення ОСОБА_1 права керування транспортними засобами внесені до НАІС ДДАІ працівниками ВРЕР з обслуговування м. Алчевська та Перевальського району Луганської області, а тому у відповідача відсутні документи на підтвердження правомірності такої інформації.
З урахуванням наведеного, суд звертає увагу на приписи частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування /частина перша статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України/.
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування /частина друга статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України/.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи /стаття 75 Кодексу адміністративного судочинства України/.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання /стаття 76 Кодексу адміністративного судочинства України/.
А в силу положень частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Враховуючи вищевикладене у своїй сукупності, суд зауважує, що у даній справі відсутні належні, допустимі, достовірні та достатні докази, які підтверджували б факт притягнення саме позивача до адміністративної відповідальності на підставі постанови Перевальського районного суду Луганської області від 23.06.2009.
При цьому, зважаючи на входження м. Алчевська та Перевальського району Луганської області до території проведення АТО, наслідком чого є фактичне припинення діяльності Перевальським районним судом Луганської області та ВРЕР з обслуговування м. Алчевська та Перевальського району Луганської області, суд позбавлений можливості щодо витребування доказів з власної ініціативи.
Посилання представника відповідача на наявну у НАІС ДДАІ інформацію про отримання позивачем 11.04.2002 посвідчення водія у ВРЕР з обслуговування м. Алчевська та Перевальського району Луганської області на переконання суду не є достатньою підставою для підтвердження факту притягнення позивача до адміністративної відповідальності на підставі вищезгаданого судового рішення.
Суд зауважує, що єдиним належним, допустимим, достовірним та достатнім доказом притягнення позивача до адміністративної відповідальності може бути саме судове рішення Перевальського районного суду Луганської області. Однак, відповідне судове рішення учасниками справи не надано, а з огляду на ситуацію, що склалась з діяльністю органів державної влади на території проведення АТО, витребування такого рішення є неможливим.
Водночас суд враховує, що відповідно до приписів статті 39 Кодексу України про адміністративні правопорушення, якщо особа, піддана адміністративному стягненню, протягом року з дня закінчення виконання стягнення не вчинила нового адміністративного правопорушення, то ця особа вважається такою, що не була піддана адміністративному стягненню.
Зважаючи на те, що до НАІС ДДАІ внесено інформацію про термін дії адміністративного стягнення відносно позивача у період з 23.06.2009 по 23.06.2010 /а.с. 58/, суд зауважує, що навіть у разі підтвердження факту накладення на позивача відповідного стягнення, наразі позивач вважається таким, що не притягувався до адміністративної відповідальності.
Згідно з частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
А відповідно до частини першої статті 6 названого Кодексу, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
За таких обставин, беручи до уваги заперечення позивачем факту притягнення до адміністративної відповідальності на підставі рішення Перевальського районного суду Луганської області від 23.06.2009 та відсутність будь-яких доказів на підтвердження такого факту, суд, керуючись внутрішнім переконанням, вважає за можливе задовольнити позовні вимоги.
Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивач при зверненні до суду з даним позовом сплатив судовий збір у розмірі 192,00 грн. Отже відповідну суму судового збору належить стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 2, 3, 6-10, 72-77, 139, 241-244, підпунктом 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, Полтавський окружний адміністративний суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Регіонального сервісного центру МВС в Полтавській області про зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Зобов'язати Регіональний сервісний центр МВС в Полтавській області (вул. Європейська, 164, м. Полтава, Полтавська область, 36008; код ЄДРПОУ 40112186) виключити з Національної автоматизованої системи Департаменту Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України (НАІС ДДАІ) відомості про притягнення ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1; АДРЕСА_1, 38030) до адміністративної відповідальності за статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння) на підставі рішенням Перевальського районного суду Луганської області від 23 червня 2009 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Регіонального сервісного центру МВС в Полтавській області (вул. Європейська, 164, м. Полтава, Полтавська область, 36008; код ЄДРПОУ 40112186) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1; АДРЕСА_1, 38030) судові витрати у розмірі 192,00 грн (сто дев'яносто дві гривні).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.О. Кукоба