20 грудня 2017 року м. Одеса Справа № 815/5967/17
Одеський окружний адміністративний суд у складі :
головуючого судді Іванова Е.А.
за участю : секретаря Сакара М.М., представників: позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Одесі адміністративну справу за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю «Ексім-групп» до Головного управління ДФС в Одеській області
про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень №0041311407 від 10.11.2017р., №0041321407 від 10.11.2017р., №0118911307 від 10.11.2017р., №0041141406 від 10.11.2017р. з підстав відсутності порушень,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Ексім-групп» (далі - ТОВ «Ексім-групп», позивач) звернулося до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області (далі - ГУ ДФС в Одеській області, відповідач) в якому з урахуванням змін до позову просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення -рішення від 10.11.2017р. №0041311407, №0118911307, №0041141406; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення -рішення від 10.11.2017р. №0041321407 від 10.11.2017р. в частині збільшення суми грошового зобов'язання та нарахування штрафних санкцій на суму 168419,34грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що як зазначено в акті перевірки в порушення пп. 134.1.1 п. 134 ст. 134 Податкового кодексу України TOB «ЕКСІМ-ГРУПП» занижено показник рядка 02 Декларації з податку на прибуток «Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку...» всього на суму 673679 грн. за 2-й, квартал 2016 року. Податковий орган зробив такий висновок на тій підставі, що до перевірки не були надані видаткові накладні на вказану суму: №МА000000043 від 16.05.16 р. на суму 591374,40 грн., № Ин000000131 від 21.05.16 р. на суму 217332 грн., а також товарно-транспортні накладні, які вони запросили запитом від 26.09.17 р. №1, тому позивач, за їх твердженням, не отримав товар, сплата за який необґрунтовано була віднесена до складу сум, які зменшують фінансовий результат до оподаткування. Проте як зазначає позивач це не відповідає дійсності. По-перше, в акті перевірки (стор. 10) в наявності таблиця відхилень показників Звіту за 1-ше півріччя 2016 року, відповідно до якої сплата за товар по спірним видатковим накладним була віднесена позивачем на собівартість реалізованої продукції у 2-му кварталі 2016 року. Але перевіряючи ніякими доказами та висновками не підтверджують факт включення позивачем до собівартості реалізованого товару за 2-й кварталі 2016 р. саме товару, отриманого по спірним накладним. По-друге, всі первинні документи були надані інспекторам на момент перевірки, в тому числі видаткові накладні та ТТН: №МА000000043 від 16.05.16 р., №Ин000000131 від 21.06.16 р., ТТН№5998 від 16.05.16 р. з актом браку, ТТН № 6048 від 21.06.16 р. Ніяких письмових запитів від податківців про отримання документів позивачу не надавалось. Щодо заниження податку на додану вартість позивач зазначає наступне. Податкові накладні на загальну суму ПДВ 134736 грн. які включені до податкового кредиту по видатковим накладним № МА000000043 від 16.05.16 р. на суму 591374,4 грн. (ПДВ у сумі 98514,0 грн..), № Ин000000131 від 21.06.16 р. на суму 217332,0 грн. (ПДВ у сумі 36222,0 грн.), виписані позивачем законно і обґрунтовано включені до податкового кредиту в липні 2016 р. Заперечення позивача та докази на підтвердження обґрунтованості включення цих ПН до податкового кредиту такі ж, як по обґрунтуванню включення до Декларації «Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток). Крім того, факт поставки підтверджується актом браку складеним до ВН № МА000000043 від 16.05.16 р, а також коригуванням 27.05.16 р. податкової накладної № 49 від 16.05.16 р. на суму бракованого товару. Щодо несвоєчасної сплати єдиного податку позивач зазначає наступне. Останній днем сплати єдиного внеску за лютий 2016 року було 21 березня 2016 року. Єдиний внесок за лютий 2016 року (загальна сума до сплати 29137,35 грн.) був сплачений позивачем з банківського рахунку Обласного відділення ПАТ «Промінвестбанк» у м. Одесі 01.03.16 р. та 09.03.16 р. на підставі платіжних доручень № 177 на суму 19 203,53 грн. та №183 на суму 19 203,53 грн. відповідно. Платіжні доручення були акцептовані банком на всю суму, про що свідчить печатка банка ПАТ «Промінвестбанк» на дорученнях «ПРИЙНЯТО ДО ВИКОНАННЯ», як це передбачено Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою Постановою НБУ № 22 від 21.01.2004 р. Доручення, яке має акцепт («ПРИЙНЯТО ДО ВИКОНАННЯ») банку, підтверджує наявність на рахунку платника необхідних грошових коштів. Наявність необхідної суми коштів на рахунку підтверджується і листом банка ПАТ «Промінвестбанк» від 02.11.17 р. № 116/20-2/6-125. Але банк перерахував ці кошти на рахунок ДПІ лише 22.03.16 р., тобто порушення сталося не з вини компанії «ЕКСІМ-ГРУПП». У відповідності до п. 1.15 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті доручення платників про списання коштів зі своїх рахунків і зарахування коштів на рахунки отримувачів банки здійснюють у термін, встановлений законодавством України. Пунктом 8.1 ст. 8 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", та п. 2.19 вищезазначеної Інструкції встановлено, що розрахункові документи, що надійшли до банку протягом операційного часу, він виконує в день їх надходження. Розрахункові документи, що надійшли після операційного часу, банк виконує наступного робочого дня. Доручення компанії «ЕКСІМ-ГРУПП» були прийняті банком 01.03.16 р. та 09.03.16 р. Але ПАТ «Промінвестбанк» перерахував кошти на рахунок ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ ДФС лише 22.03.16 р., тобто порушення сталося не з вини компанії «ЕКСІМ-ГРУПП». Щодо порушення норм Положення «Проведення касових операцій в національній валюті в Україні» актом зазначено, що в ході перевірки касової дисципліни встановлено несвоєчасне оприбуткування торгівельної виручки на суму 300 019,2 грн. за 21.11.16 р. в РО: Z-звіт № 824 за 21.11.16 р., а запис в КОРО -19.11.16р. Вказане порушення вважаємо безпідставним, виходячи з наступного. 19.11.16р.- субота. Компанія в цей день не працювала. Торгова виручка в сумі 300019,20 грн. була отримана 21.11.16 р., Z-звіт № 824 за 21.11.16 р., запис у касовій книзі також за 21.11.16 р. В КОРО № 1553010795р/4 дата 19.11.16 р. була вписана помилково і виправлена на 21.11.2016 року касиром ОСОБА_4, виправлення завірено підписом уповноваженої особи, директором ОСОБА_2, як це передбачено п. 13 глави 4 розд. II Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 N 547 (далі - Порядок): «... виправлення записів у книзі обліку розрахункових операцій (далі - книга КОРО) може бути зроблено тільки тими особами, які здійснювали ці записи, або особами, які виконують їх обов'язки. Виправлення повинно засвідчуватись підписом відповідальної особи суб'єкта господарювання або суб'єкта господарювання - фізичної особи - підприємця». По даному питанню головному державному ревізору-інспектору відділу фактичних перевірок, контролю за готівковими операціями управляння аудиту ГУ ДФС в Одеській області ОСОБА_5 та головному державному ревізору-інспектору відділу фактичних перевірок, контролю за готівковими операціями управляння аудиту ГУ ДФС в Одеській області - ОСОБА_6 були надані для огляду документи: КОРО № 1553010795р/4 з виправленням, касова книга за 2016 рік, Z-звіт № 824 за 21.11.16р„ письмові пояснення касира ОСОБА_4 по даному виправленню. Вказані інспектори письмові пояснення та копії документів, які свідчать про порушення, як це передбачено п. 85.4 Податкового кодексу України: « 85.4 При проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності)», - не просили. Таким чином, порушення оприбуткування готівки не було, а просто помилковий запис дати у КOPO, який виправлений відповідно до норм діючого законодавства. На підставі вищевикладеного вважаємо, що податкове повідомлення-рішення від « 10» листопада 2017 року №0041141406, видане ГУ ДФС в Одеській області, є неправомірним та винесеним з порушенням діючого законодавства.
Представники позивача в судовому засіданні позов підтримали, просили його задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав та надав до суду письмові заперечення на позов, які мотивовані тим що, відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункту 77.1 статті 77 Податкового кодексу України, плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків за III квартал 2017 року (вересень 2017), на підставі наказу ГУ ДФС в "Одеській області від 06.09.2017 №4092, проведена планова виїзна документальна перевірка ТОВ "ЕКСІМ-ГРУПП", з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2016 по 30.06.2017, валютного законодавства за період з 01.01.2016 по 30.06.2017, з питань єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2016 по 30.06.2017. Перевіркою повноти декларування TOB «ЕКСІМ-ГРУПП» показників рядка 02 Декларацій «Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності» встановлено їх заниження всього у сумі 673 679 грн., у тому числі за 2 квартал 2016 року у сумі 673679 грн. Між ТОВ «ЕКСІМ ГРУПП» в особі директора ОСОБА_2 та TOB «МАКФА УКРАЇНА» в особі директора ОСОБА_7 був укладений договір поставки від 01.01.2016 р. №1 згідно якого TOB ««МАКФА УКРАЇНА» зобов'язується у термін дії чинного договору передати TOB «ЕКСІМ ГРУПП» у власність оптові партії товару найменування яких вказано у п. 1.2- договору з TОB «ЕКСІМ ГРУПП» зобов'язаний прийняти товар та сплачувати його у порядку визначеному цім договором. Згідно даних бухгалтерського обліку TOB «ЕКСІМ ГРУПП» на виконання вищевикладеного договору було одержано товар, сплата за який в подальшому була віднесена до складу сум які зменшують фінансовий результат до оподаткування. Також придбання вищевикладеного товару було відображено у податкових накладних від 16.05.2016 р. №49 та від 21.06.2016 р. №117. В ході проведення перевірки керівнику TOB «ЕКСІМ ГРУПП» було надано запит від 26.09.2017 р. №1 щодо надання до перевірки завіреної належним чином первинної документації підтверджуючої факт здійснення господарських операцій з контрагентами-постачальникам за перевіряємий період. До перевірки не було надано первина документація, яка підтверджувала б факт придбання товару який вказаний у податкових накладних від 16.05.2016 р. №49 та від 21.06.2016 р. №117, а саме: видаткова накладна, щодо отримання товару передбачена вищевказаним договором між підприємствами, товарно-транспортна накладна, що підтверджує доставку товару на адресу складських приміщень TOB «ЕКСІМ ГРУПП» товару та сертифікати якості придбаного товару. Встановлені дані і факти, що доводять нереальність господарської операції дозволяють зробити висновки щодо складених TOB «ЕКСІМ ГРУПП» для цілей оподаткування документів на загальну суму 673679 грн.. За період з 01.01.2016 по 30.06.2017 TOB «ЕКСІМ-ГРУПП» задекларовано фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток) визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності у сумі 1305000 грн. Перевіркою повноти визначення фінансового результату до оподаткування (прибуток або збиток) за період з 01.01.2016 по 30.06.2017 встановлено їх заниження (завищення) всього у сумі 673 679 грн., у тому числі за 2 квартал 2016 року в сумі 673 679 грн.. Вищезазначені відхилення були встановлені внаслідок порушення TOB «ЕКСІМ ГРУПП» п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України, які були встановлені та описані у розділі 2 п.п. 3.1.1 п. 3.1 розділу III цього акту перевірки. За період з 01.01.2016 по 30.06.2017 TOB «ЕКСІМ-ГРУПП» задекларовано податок па прибуток у сумі 234 900 грн. Викладене вище доводить, що TOB «ЕКСІМ ГРУПП» допущено порушення наступних норм податкового законодавства: п.п. «а» п. 198.1 та абзаців першого і другого п.п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України. Таким чином, на порушення п. 198.3. ст.198 Податкового кодексу України платником завищено податковий кредит на загальну суму 134 736 грн., в т.ч. по періодам : за травень 2016 року на 98 514 грн., за червень 2016 року на 36 222 грн. В ході відпрацювання відхилень сум ПДВ задекларованими TOB «ЕКСІМ ГРУПП» та його контрагентами за перевіряємий період було встановлено завищення податкового кредиту у взаємовідносинах з постачальником TOB «АЛЬФА 641» на суму ПДВ 1333,33 грн., внаслідок наступного. Згідно додатку 5 від 18.07.2016 р. №9123341851 до податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2016 року від 18.07.2016 р. за №9123341883 TOB «ЕКСІМ ГРУПП» було задекларовано податковий кредит у сумі 1333,33 грн. у взаємовідносинах з TOB «АЛЬФА 641», яке в свою чергу не задекларувало податкові зобов'язання за відповідний період. В ході перевірки було встановлено, що до складу податкового кредиту за звітний період, декларування з ПДВ червень 2016 року TOB «ЕКСІМ ГРУПП» була включена податкова накладна яка була складена та зареєстрована у липні 2016 року TOB «АЛЬФА 641». Враховуючи включення до складу податкового кредиту податкову накладну яка була складена та зареєстрована у наступних періодах TOB «ЕКСІМ ГРУПП» порушено п. 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями. Таким чином, на порушення п. 198.2. ст.198 Податкового кодексу України платником завищено податковий кредит на загальну суму 1333,33 грн., в т.ч. по періодам : за червень 2016 року на 1333,33 грн.. За період з 01.01.2016 по 30.06.2017 TOB «ЕКСІМ-ГРУПП» задекларовано податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету у сумі 10 687 грн. та задекларовано від'ємного значення у сумі 2 631 313 грн. Перевіркою повноти нарахування податку на додану вартість (визначення суми податку, що підлягає (підлягала) бюджетному відшкодуванню) за період з 01.01.2016 по 30.06.2017 встановлено його заниження всього у сумі 136 069 грн., у тому числі за липень 2017 року в сумі 136 069 грн., в результаті допущених порушень податкового законодавства, що відображено в п.3.1.2. розділу ІІІ акта перевірки. Перевіркою своєчасності перерахування або зарахування банками за основним місцем обліку платника єдиного внеску встановлено, що підприємство частково несвоєчасно перерахувало єдиний внесок, а саме: за лютий 2016 р. у розмірі 6543,69 грн.(загальна сума за лютий до сплати 29137,35 грн.), термін сплати 21.03.2016 р., сплачено до бюджету - 22.03.2016 року. Відповідно до вимог п.п. 2.6 гл. 2 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» затвердженого постановою правління НБУ від 15.12.2004 року № 637 (із змінами та доповненнями) уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням PK оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (PK). В ході перевірки встановлено не своєчасне оприбуткування торгівельної виручки (за готівку) в КОРО на загальну суму 300 019,20 грн., а саме торгівельна виручка за готівку в сумі 300 019,20 грн. за 21.11.2016р. згідно Z звіту № 824 оприбуткована в КОРО № 1553010795р/4 19.11.2016р. Враховуючи вищенаведене Головне управління ДФС в Одеській області просить відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю TOB «ЕКСІМ-ГРУПП» у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Ухвалою суду від 17.11.2017 року зобов'язано ТОВ “ЕКСІМ-ГРУПП” надати до Одеського окружного адміністративного суду, розташованого за адресою: 65062, м. Одеса, Фонтанська дорога, 14: засвідчені належним чином копії всіх документів на підтвердження господарських відносин з ТОВ “МАКФА УКРАЇНА”; засвідчені належним чином копії платіжних доручень №177 на суму 19203,53 грн. та №183 на суму 19203,53 грн.; засвідчену належним чином копію листа банку ПАТ “Промінвестбанк” від 02.11.2017 року №116/20-2/6-125. Та зобов'язано ГУ ДФС в Одеській області надати до Одеського окружного адміністративного суду, розташованого за адресою: 65062, м. Одеса, Фонтанська дорога, 14: засвідчені належним чином копії наказу та направлень на проведення перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕКСІМ-ГРУПП”.
Ухвалою суду від 17.11.2017 року зупинено провадження у справі до 09 год. 10 хв. 28.11.2017 року.
В судовому засіданні 28.11.2017 року задоволено клопотання представника відповідача та зупинено провадження у справі до 12.12.2017 року до 09 год. 10 хв.
В судовому засіданні 12.12.2017 року задоволено клопотання представника позивача та зупинено провадження у справі до 20.12.2017 року до 09 год. 10 хв.
Вислухавши пояснення представників сторін з'ясувавши обставини справи та дослідивши наявні у справі докази, суд доходить наступних висновків.
Судом встановлено, що відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункту 77.1 статті 77 Податкового кодексу України, плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків за III квартал 2017 року (вересень 2017), на підставі наказу ГУ ДФС в "Одеській області від 06.09.2017 №4092, проведена планова виїзна документальна перевірка ТОВ "ЕКСІМ-ГРУПП", з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2016 по 30.06.2017, валютного законодавства за період з 01.01.2016 по 30.06.2017, з питань єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2016 по 30.06.2017.
За результатами перевірки був складений акт від 27.10.2017 року №1565/15-32-14-07/36155700.
Вказаним актом встановлені порушення позивачем, п.44.1, 44.2 ст.44, п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України від 02.12.201 року № 2755-VI із змінами та доповненнями внаслідок чого встановлено заниження податку на прибуток за період з 01.01.2016 р. по 30.06.2017 р. всього у сумі 121 262 грн. у тому числі за 2 квартал 2016 року в сумі 121 262 грн.; п. 44.1. ст. 44, п.198.1, п.198.2 рст.198 Податкового кодексу України від 02.12.201 №2755-VI (зі змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму сумі 136 069 грн., у тому числі липень 2017 року в сумі 136 069 грн.; п.2.6 гл.2 Положення "Про ведення касових операцій в національної валюті в Україні затвердженого Постановою правління НБ України від 15.12.2004. № 637; порушення пункту 8 статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску загальнообов'язкове державне соціальне страхування" підприємством несвоєчасно перераховано єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за лютий 2016 року у розмірі - 6543,69 грн..
На підставі вказаного акту ГУ ДФС в Одеській області винесені податкові повідомлення - рішення від 10.11.2017 року: №0041311407 яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток у зальному розмірі 181893 грн. з яких 121262 грн. основного зобов'язання та 60631 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; №0041321407 яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у загальному розмірі 170086 грн. з яких 136069 основного зобов'язання та 34017 за штрафними (фінансовими) санкціями; №0118911307 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску у загальному розмірі 1315,28 грн., з яких 1308,74 грн. - штраф та 6,54 грн. - пеня та №0041141406 яким до позивача застосовані суму штрафних (фінансових) санкцій за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій у загальному розмірі 1500096 грн.
Не погодившись з вказаним податковими повідомленнями - рішеннями позивач звернувся до суду щодо їх скасування.
Щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 10.11.2017 року №0041311407 яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток у зальному розмірі 181893 грн. з яких 121262 грн. основного зобов'язання та 60631 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, та №0041321407 яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у загальному розмірі 170086 грн. з яких 136069 основного зобов'язання та 34017 за штрафними (фінансовими) санкціями, то суд зазначає наступне.
Згідно пп. 134.1.1 п. 134 ст. 134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.
Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:
зменшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);
збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).
Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:
збільшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);
зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).
Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, об'єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу. Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років. В подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років).
Якщо у платника, який прийняв рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, в будь-якому наступному році річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період перевищує двадцять мільйонів гривень, такий платник визначає об'єкт оподаткування починаючи з такого року шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці, визначені відповідно до положень цього розділу.
Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.
Згідно п.п. 138.8.1, п. 138.8, ст. 138 ПК України до складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу виготовленого товару, виконаної роботи, наданої послуги, придбаних напівфабрикатів та комплектувальних виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат. Прямі матеріальні витрати зменшуються на вартість зворотних відходів, отриманих у процесі виробництва, які оцінюються у порядку, визначеному в положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку.
Відповідно до п. 138.2 ст. 138 ПК України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Згідно п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Судом встановлено, що між TOB «ЕКСІМ ГРУПП» та TOB «МАКФА УКРАЇНА» був укладений договір поставки від 01.01.2016 р. №1 згідно якого ТОВ ««МАКФА УКРАЇНА» зобов'язується у термін дії чинного договору передати TOB «ЕКСІМ ГРУПП» у власність оптові партії товару найменування яких вказано у п. 1.2. договору а TOB «ЕКСІМ ГРУПП» зобов'язаний прийняти товар та сплачувати його у порядку визначеному цім договором.
Згідно п 1.2 договору поставки від 01.01.2016 р. №1 найменування товару: макаронні вироби, борошно, млині напівфабрикати в асортименті, можливо постачання інших продуктів харчування.
Згідно п 2.3 договору поставки від 01.01.2016 р. №1 днем достачання партії товару є день виконання постачальником зобов'язань по постачанню визначені у відповідності з п. 2.3. чинного договору та зафіксована у накладної, один екземпляр якої підписаний покупцем та скріплений печаткою, покупець зобов'язаний негайно повернути постачальнику.
Згідно п. 2.5 договору поставки від 01.01.2016 р. №1 якість товару має підтверджуватися сертифікатами якості, які видаються постачальником на кожну партію товару. Покупець не в праві розпоряджатися товаром, по якому їм заявлена претензія по якості.
Згідно п 3.1 договору поставки від 01.01.2016 р. №1 при поставці партії товару, його узгоджена ціна фіксується у накладної та в податкової накладної.
Договір від 01.12.2016 р. №1 підписаний керівниками TOB «ЕКСІМ ГРУПП» та TOB «МАКФА УКРАЇНА» та скріплений печатками підприємств.
На підтвердження вказаних правовідносин позивачем були надані як до перевірки так і до суду всі первинні документи (т. 1 а.с. 77 - 222) в тому числі ті які не були зазначено в акті під час перевірки, а саме: видаткові накладні на вказану суму: №МА000000043 від 16.05.16 р. на суму 591374,40 грн., № Ин000000131 від 21.05.16 р. на суму 217332 грн., а також товарно-транспортні накладні.
Відповідно до п.4 та п.5. ОСОБА_8 Наказу Мінфіну від 20.08.2015, № 727 "Про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами" який регламентує основні вимоги до оформлення документальних перевірок в акті документальної перевірки викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які стосуються фактів виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Факти виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб'єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджують наявність зазначених фактів.
Згідно п.п.2) п.4 ОСОБА_8 ІІІ Наказу у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті документальної перевірки фактом порушення необхідно:
чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів (міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування), що порушені платником податків, зазначити період (календарний день, місяць, квартал, півріччя, три квартали, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, при здійсненні якої вчинено це порушення;
зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення;
у разі відсутності первинних документів, документів податкового або бухгалтерського обліку, інших документів, що підтверджують факт порушення, або у разі ненадання їх для перевірки - зазначити перелік цих документів.
В акті перевірки (стор. 10) в наявності таблиця відхилень показників Звіту за 1-ше півріччя 2016 року, відповідно до якої сплата за товар по спірним видатковим накладним була віднесена позивачем на собівартість реалізованої продукції у 2-му кварталі 2016 року.
Але перевіряючи ніякими доказами та висновками не підтверджують факт включення позивачем до собівартості реалізованого товару за 2-й кварталі 2016 р. саме товару, отриманого по спірним накладним.
Та з акту (а.с. 33) копія якого знаходяться в матеріалах справи, вбачається, що певні товари, які містилися в податкових накладних №49 від 16.05.2017 року та №117 від 21.06.2017 року були відсутні на 21.05.2016 року і отримувались в період вже після цієї дати, та залишались не реалізованими на дату проведення перевірки, та їх собівартість не включалась до витрат перевіряємого періоду.
Суд критично ставиться до аргументу представника відповідача стосовно того, що під час перевірки керівництву ТОВ письмово пропонувалось надати первинні документи на підтвердження господарських операцій, яких не вистачало, та через відмову у їх наданні був складений акт відмови від 26.09.2017 року з наступних підстав.
Як пояснив представник позивача -директор ТОВ «Ексім - Групп» ОСОБА_2 вона не отримував жодного письмового запиту щодо надання документів для проведення перевірки, так як перевіряючим вони були надані в повному обсязі, та вона не відмовлялась в їх наданні.
З запиту №1 від 26.09.2017 року вбачається, що на ньому відсутній підпис представника ТОВ в його отриманні, а також відсутні докази відправлення його поштою, та як пояснив представник відповідача запит поштою не відправлявся.
Також з змісту запиту вбачається, що він містить вимогу надати загальний перелік документів, без жодної посилання на конкретний документ(и), який(і) не наданий перевіряючим, а тому суд не вважає, його належним доказом на підтвердження факту не надання під час перевірки витребуваних документів, про які зазначено в акті, що вони відсутні.
Крім того, з п. 3.3.5 акту перевірки вбачається, що перевірка первинних документів, здійснювалась не суцільним порядком, а вибірково, а тому суд критично ставиться до того, що первинні документи (видаткові накладні тощо ) не були надані, так як при такої перевірці взагалі не можливо встановити відсутність конкретного документу.
Суд враховує, що згідно п.4 ОСОБА_8 ІІІ Наказу у разі відмови посадових осіб платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій особі контролюючого органу, така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові посадової особи платника податків, уповноваженої здійснювати від його імені юридичні дії (його законного представника), та переліку документів, які йому запропоновано подати, факт складання такого акта відображається в акті (довідці) документальної перевірки.
Відповідно до п.п.9 ОСОБА_8 III Наказу в акті (довідці) документальної перевірки відображається інформація про направлення письмових запитів платникам податків про надання документів (їх копій), пояснень, довідок, інформації тощо, які необхідні для проведення перевірки. У разі ненадання у визначений у запиті строк (відмови від надання) або надання не в повному обсязі документів (їх копій), пояснень, довідок та інформації складається акт у довільній формі, що засвідчує такі факти, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові керівника платника податків або уповноваженої ним особи та переліку документів, які йому запропоновано подати, а також причин такої відмови стосовно кожного документа. Зазначений акт підписується посадовою особою контролюючого органу та керівником платника податків або уповноваженою ним особою. Інформація про складання цього акта та факт відмови керівника платника податків або уповноваженої ним особи від підписання зазначеного акта також відображається в акті (довідці) документальної перевірки.
Проте як вбачається з акту відмови від 26.09.2017 року в ньому відсутній перелік документів, які нібито відмовився надати представник позивача, тоді як з додатку №4 до акту перевірки вбачається, що до перевірки були надані усі документи, а також в акті перевірки на порушення п.п. 9 ОСОБА_8 Наказу відсутнє відображення складення такого акту про відмову, тому суд відповідно до положень ст. 74 КАС України не буру його до уваги.
В судовому засіданні представник позивача погодився з зауваженнями перевіряючих щодо порушення п. 198.2 ст. 198 ПК при включення до податкового кредиту в червні 2016р. суми 1333,33 грн. по податковій накладній №36 від 13.07.2016 року виписаної ТОВ «АЛЬФА 641», яка не була своєчасно зареєстрована продавцем в Реєстрі податкових накладних, а тому суд вважає, обґрунтованим збільшення суми податкового зобов'язання з ПДВ на суму 1333,33 грн. та застосування штрафної санкції, та вірним оскарження податкового повідомлення - рішення №0041321407 від 10.11.2017 року тільки в частині суми 168419,34 грн.
Як зазначено в акті перевірки в порушення пп. 134.1.1 п. 134 ст. 134 Податкового кодексу України TOB «ЕКСІМ-ГРУПП» занижено показник рядка 02 Декларації з податку на прибуток «Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку...» всього на суму 673679 грн. за 2-й квартал 2016 року.
Даний висновок податковий орган зробив на тій підставі, що до перевірки не були надані видаткові накладні на вказану суму: №МА000000043 від 16.05.16 р. на суму 591374,40 грн., № Ин000000131 від 21.05.16 р. на суму 217332 грн., а також товарно-транспортні накладні, які вони запросили запитом від 26.09.17 р. №1, тому позивач, за твердженням податкового органу, не отримав товар, сплата за який необґрунтовано була віднесена до складу сум, які зменшують фінансовий результат до оподаткування.
Даний висновок повністю суперечить первинним документам, наявним в матеріалах справи, які підтверджують придбання товарів, а також часткову реалізацію придбаного товару з метою отримання прибутку, та часткове повернення товару.
Згідно пп. 14.1.202 п.1 статті 14 Податкового кодексу України продаж (реалізація) товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем товарів операції з надання товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, схову (відповідального зберігання), доручення, довірчого управління, оперативного лізингу (оренди), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари.
Відповідно до п. 1.ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Зміст договору як підстави виникнення цивільно-правового зобов'язання визначається тими правами та обов'язками, які взяли на себе учасники договору відповідно до умов договору і які у ньому закріплені.
Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Зазначені положення повністю кореспондуються з вимогами ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітній в України».
Поняття первинного документу наведено також в абзаці 11 статті 1 цього Закону.
Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.
Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.
Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.
Згідно з пунктом 201.1 статті 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних.
У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).
Згідно з п.201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин. Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Згідно абз.13 - 15 п.201.10. ст. 201 ПК України порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних. Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період. У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або порушено порядок її заповнення та/або порядок реєстрації в Єдиному реєстрі. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.
Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності).
При цьому, згідно положень ст. 198.2 цього Кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше, а саме: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Тобто, законом визначений конкретний механізм захисту прав покупця на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту.
Відповідачем не заперечується факт складання продавцем товарів податкових накладних та їх реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Фактичне здійснення господарських операцій між підприємством та його контрагентом підтверджується також договорами поставки та розрахунковими документами, що мають первісне значення.
З огляду на вищенаведені положення законодавства, первинні документи, складені відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (товаро-транспортні накладні, технічні паспорти, сертифікати, посвідчення якості та т.і.), на які контролюючий орган робить особливе зауваження, як на підставу своїх висновків про допущенні з боку підприємства порушення, є лише альтернативним та додатковим видом документів, що підтверджують факт здійснення господарської операції, а тому не можуть бути визначальними для - того, що робити відповідні висновки.
У листі Вищого адміністративного суду України «Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України» № 742/11/13-11 від 02.06.2011 р. наводиться перелік обставин, які повинні встановити суди з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість.
Так, судам належить звертати особливу увагу на дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку. При цьому приймати на підтвердження даних податкового обліку можна лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.
З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини.
Рух активів у процесі здійснення господарської операції.
При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції, - договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.
Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.
Установленим обставинам належить давати оцінку з урахуванням усіх доказів у справі в їх сукупності.
Представник відповідача не ставить від сумнів фізичні, технічні та технологічні можливості позивача або його контрагента на вчинення купівлі-продажу поставленого товару, що становлять зміст господарських операцій останнього з контрагентом.
Враховуючи вищевикладене суд доходить висновку, що податкові повідомлення - рішення від 10.11.2017 року №0041311407 яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток у зальному розмірі 181893 грн. з яких 121262 грн. основного зобов'язання та 60631 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, та №0041321407 яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у загальному розмірі 170086 грн. з яких 136069 основного зобов'язання та 34017 за штрафними (фінансовими) санкціями є протиправними та підлягають скасуванню.
Щодо несвоєчасної сплати єдиного податку суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що останнім днем сплати єдиного внеску за лютий 2016 року було 21 березня 2016 року.
У відповідності до п. 1.15 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті доручення платників про списання коштів зі своїх рахунків і зарахування коштів на рахунки отримувачів банки здійснюють у термін, встановлений законодавством України. Пунктом 8.1 ст. 8 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", та п. 2.19 вищезазначеної Інструкції встановлено, що розрахункові документи, що надійшли до банку протягом операційного часу, він виконує в день їх надходження. Розрахункові документи, що надійшли після операційного часу, банк виконує наступного робочого дня.
Судом встановлено, що платіжні доручення ТОВ «ЕКСІМ-ГРУПП» № 177 на суму 19203,53 грн. та №183 на суму 19203,53 грн. були прийняті банком 01.03.16 р. та 09.03.16 р., але ПАТ «Промінвестбанк» перерахував кошти на рахунок ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ ДФС лише 22.03.16 р., тобто порушення сталося не з вини компанії «ЕКСІМ-ГРУПП».
Наявність необхідної суми коштів на рахунку підтверджується і листом банка ПАТ «Промінвестбанк» від 02.11.17 р. № 116/20-2/6-125.
Таким чином рішення №0118911307 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску у загальному розмірі 1315,28 грн., з яких 1308,74 грн. штраф та 6,54 грн. пеня, є протиправним та підлягає скасуванню.
Щодо порушення норм Положення «Проведення касових операцій в національній валюті в Україні», то суд зазначає наступне.
В акті перевірки зазначено, що в ході перевірки касової дисципліни встановлено несвоєчасне оприбуткування торгівельної виручки на суму 300019,2 грн. за 21.11.16 р. в РО: Z-звіт № 824 за 21.11.16 р., а запис в КОРО -19.11.16р.
Як встановлено судом 19.11.16р.- субота.
У ТОВ «ЕКСІМ-ГРУПП» цей день є вихідним.
Торгова виручка в сумі 300019,20 грн. надійшла 21.11.16 р., про що свідчить Z-звіт №824 за 21.11.16 р. (т. 2 а.с. 4), запис у касовій книзі також за 21.11.16 р. (т. 1 а.с. 70) та в той же день здали в банк, що підтверджується квитанцією №9933_2 (т. 2 а.с. 9).
Як зазначив представник позивача в КОРО № 1553010795р/4 дата 19.11.16 р. була записана помилково і виправлена на 21.11.2016 року касиром ОСОБА_4, виправлення завірено підписом уповноваженої особи, директором ОСОБА_2, як це передбачено п. 13 глави 4 розд. II Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 N 547 (далі - Порядок): «... виправлення записів у книзі обліку розрахункових операцій (далі - книга КОРО) може бути зроблено тільки тими особами, які здійснювали ці записи, або особами, які виконують їх обов'язки.
Виправлення повинно засвідчуватись підписом відповідальної особи суб'єкта господарювання або суб'єкта господарювання - фізичної особи - підприємця».
В ході перевірки перевіряючим були надані для огляду документи: КОРО № 1553010795р/4 з виправленням, касова книга за 2016 рік, Z-звіт № 824 за 21.11.16р та письмові пояснення касира ОСОБА_4 по даному виправленню.
Таким чином, порушення оприбуткування готівки не було, помилковий запис дати до КOPO, виправлений відповідно до норм діючого законодавства.
На підставі встановлених обставин суд доходить висновку, що податкове повідомлення-рішення від « 10» листопада 2017 року №0041141406, прийняте ГУ ДФС в Одеській області, є неправомірним та підлягає скасуванню.
Дану справу суд вирішує як справу майнового характеру, на підставі рішення Європейського суду з прав людини від 14.10.2010 р. у справі "Щокін проти України", зі змісту якого вбачається, що збільшення податковим органом зобов'язань особи з податку є втручанням до його майнових прав.
Отже, за практикою Європейського суду з прав людини вимога про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом безпідставного стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою.
У зв'язку з викладеним, протиправне винесення податковим органом оскаржуваних податкових повідомлень-рішень становить втручання у мирне володіння майном суб'єкта господарювання, що порушує статтю 1 Першого протоколу до Конвенції.
Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Згідно з ч.1,3 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи те, що у позивача наявні всі первинні документи, що підтверджують здійснення господарської операції з контрагентами ТОВ «МАКФА Україна», відсутності вини позивача у несвоєчасному перерахуванні Єдиного внеску, а також самостійним виправленням в КОРО № 1553010795р/4 дати оприбуткування торгівельної виручки на суму 300019,2 грн., суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволено.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст 6, 14, 90, 139, 161, 255,273, 278 КАС України, суд -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Ексім-групп» (м.Одеса вул.Космонавта Комарова б.10 код 36155700) до Головного управління ДФС в Одеській області (м.Одеса вул..Семінарська буд.5 код 39398646) задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення -рішення від 10.11.2017р. №0041311407, №0118911307, №0041141406.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення -рішення від 10.11.2017р. №0041321407 від 10.11.2017р. в частині збільшення суми грошового зобов'язання та нарахування штрафних санкцій на суму 168419,34грн.
Стягнути з Головного управління ДФС в Одеській області(м.Одеса вул..Семінарська буд.5 код 39398646) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ексім-групп» (м.Одеса вул.Космонавта Комарова б.10 код 36155700) витрати по сплаті судового збору в сумі 27775,85грн. (за платіжними дорученнями №1114 від 16.11.2017р. та №1158 від 27.11.2017р.)
Рішення набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Одеського апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 29.12.2017 року.
Суддя Е.А.Іванов
.