14 грудня 2017 року Справа № 814/2442/17
м. Миколаїв
11:03
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В. В.,
за участю:
секретаря судового засідання: Западнюк К.А.,
представника позивача: ОСОБА_1,
представника відповідача: ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом:Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, вул. Нікольська, 46, м. Миколаїв,54001
до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю "Арбузинська заготівельна контора "ЕФІРОЛІЯ", вул. Елеваторна, 11, с. Кавуни, Арбузинський район, Миколаївська область,55310
про:стягнення заборгованості в сумі 22564,96 грн.,
Миколаївське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (надалі - Відділення або позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Арбузинська заготівельна контора «Ефіролія» (надалі - Товариство або відповідач) адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом впродовж 2016 року, та пені в сумі 22 564,96 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що, відповідно до Звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2016 рік (форма 10-ПІ), що його Товариство подало до Відділення 30.01.2017 (надалі - Звіт), середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність, - 1 особа; кількість інвалідів-штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», - 1 особа (арк. спр. 10).
07.09.2017 Товариство листом № 50 повідомило Відділення про те, що з 01.06.2010 на підприємстві працює інвалід ОСОБА_3. На підтвердження цієї інформації відповідач додав копію наказу, довідку про інвалідність і табель на 2016 рік (арк. спр. 12-15).
Підставою для звернення Відділення до суду, як вказано в адміністративному позову, «є … сумніви … щодо працевлаштування інваліда … на постійній основі … котрі можливо вирішити лише в процесі судового засідання».
Відповідач подав письмові заперечення проти адміністративного позову (арк. спр. 23-26), в яких, з посиланням на недоведеність позивачем факту порушення Товариством вимог Закону України від 21.03.1991 № 875-ХІІ «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (надалі - Закон), просив залишити позов Відділення без задоволення.
В судовому засіданні представник Відділення вимоги адміністративного позову підтримав, представник Товариства просив у задоволенні позову відмовити.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, суд
Відповідно до доданих відповідачем до заперечень проти адміністративного позову документів, 01.06.2010 інвалід ІІ групи ОСОБА_3 був прийнятий на роботу за сумісництвом (наказ № 48, арк. спр. 27).
Наказом від 01.12.2015 № 68 ОСОБА_3 був переведений на постійну роботу (арк. спр. 28). Ця інформація зазначена у трудовій книжці ОСОБА_3 (арк. спр. 29-31).
Факт перебування ОСОБА_3 у трудових відносинах з Товариством у 2016 році додатково підтверджений табелями обліку робочого часу за 2016 рік (арк. спр. 39-50) та наданими Южноукраїнським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України індивідуальними відомостями про застраховану особу (ОСОБА_3В.), відповідно до яких Товариство сплачувало за ОСОБА_3 страхові внески (арк. спр. 36-38).
Таким чином, сукупністю належних та допустимих доказів підтверджена достовірність зазначеної Товариством у Звіті інформації, що виключає притягнення відповідача до відповідальності, передбаченої статтею 20 Закону.
Суд вважає за необхідне зазначити, що, виходячи з тексту адміністративного позову, позивач шляхом звернення до суду намагався здійснити перевірку наданої Товариством у Звіті інформації. Суд зауважує, що до його повноважень не входить здійснення перевірки дотримання роботодавцями вимог Закону та встановлення фактів порушень. Саме позивач мав довести ту обставину, що на момент подання ним адміністративного позову про стягнення санкцій факт порушення був доведений належними та допустимими доказами.
Керуючись статтями 11, 71, 158 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні позову відмовити.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя В.В. Птичкіна
Постанова оформлена у відповідності до статті160 КАС України
та підписана суддею 19 грудня 2017 року.