ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"20" грудня 2017 р. справа № 809/1027/17
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
судді Біньковської Н.В.,
за участю: секретаря судового засідання Хоми О.В.,
представника позивача - Підлуського В.Д.,
представника відповідача - Михайлини Ю.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання протиправним та скасування наказу № 102 від 23.01.2017 року, наказу № 41 від 02.02.2017 року, поновлення на роботі та зобов'язання до вчинення дій -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання протиправним та скасування наказу № 102 від 23.01.2017 року, поновлення на роботі та зобов'язання до вчинення дій.
Позивач заявою від 05.12.2017 року змінив позовні вимоги та просив визнати протиправними та скасувати накази Національної поліції України Департаменту патрульної поліції №102 від 23.01.2017 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності», №41 о/с від 02.02.2017 року в частині звільнення ОСОБА_1 , поновити на службі в поліції на посаді інспектора роти №1 батальйону Управління патрульної поліції у місті Івано-Франківську Департаменту патрульної поліції Головного управління Національної поліції України з 02.02.2017 року та зобов'язати виплатити грошову компенсацію - заробітну плату згідно з посадовим окладом за час вимушеного прогулу за період з 02.02.2017 року по день поновлення на роботі.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем протиправно застосовано крайній захід дисциплінарного впливу у виді звільнення, без всебічного розгляду зібраних матеріалів, із незаконним застосованням Дисциплінарного статуту органів внутрішнів справ, з упередженим ставленням керівника та за ознаками, що безпосередньо не пов'язані із виконуваною позивачем роботою.
В судовому засіданні позивач та представник позивача позов підтримали з підстав, наведених у позовній заяві. Додатково пояснили, що відповідачем при прийнятті наказів не враховано, що постановою Івано-Франківського міського суду від 20.01.2017 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ознаками ч.1 ст.130 КУпАП провадження у справі закрито згідно п.1 ст.247 КУпАП (за відсутності події та складу адміністративного правопорушення). Просили позов задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив. Суду пояснив, що позовні вимоги є безпідставними та такими, що не підлягають до задоволення. Зазначив, що до позивача правомірно застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в Національній поліції України, яке є повністю співрозмірним вчиненому відповідачем дисциплінарного проступку та встановленим за результатами службового розслідування обставинам. Просив у задоволенні позову відмовити.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивачва, представника позивачва, представника відповідача, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на позов, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 12.11.2015 року прийнятий на службу в органи Національній поліції України та з 31.01.2016 року перебував на посаді інспектора роти №1 батальйону Управління патрульної поліції у м. Івано-Франківську Департаменту патрульної поліції в званні лейтенанта поліції.
Наказом начальника Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 23.01.2017 року № 102 ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у виді звільнення зі служби в Національній поліції України (а.с.8-10).
Наказом начальника Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 02.02.2017 року № 41 о/с позивача звільнено з посади інспектора роти №1 батальйону Управління патрульної поліції у м. Івано-Франківську Департаменту патрульної поліції з 02.02.2017 року за пунктом 6 (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) ч.1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (а.с.11).
Відповідно до частини 1 статті 59 Закону України „Про національну поліцію” служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
Згідно частини 1 статті 19 цього Закону у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом (ч.2 ст.19 Закону).
Поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється, зокрема, у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України (п.6 ч.1 ст.77 Закону).
Згідно статті 60 Закону України „Про національну поліцію” проходженя служби в поліції регулюється цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до ст.3 Закону України „Про національну поліцію” правовою основою діяльності поліції, поряд з іншими нормативно-правовими актами, є акти Міністерства внутрішніх справ.
Пунктом 9 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення” Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України „Про Національну поліцію” визначено поширити на поліцейських дію Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України” до набрання чинності Законом України „Про Дисциплінарний статут Національної поліції”.
Відповідно до пункту 4 розділу ХІ „Прикінцеві та перехідні положення” Закону України „Про Національну поліцію”, до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом, акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечать цьому закону.
Статтею 1 Закону України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" передбачено, що службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.
Статтею 7 цього Закону визначено, що в обов'язки осіб рядового і начальницького складу входить, зокрема: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу; дотримуватися норм професійної та службової етики; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов'язані зі службою; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку.
Статтею 2 зазначеного Закону встановлено, що дисциплінарний проступок це невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.
Згідно положень статті 5 Закону України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Згідно статті 14 зазначеного Закону з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування (частина 1).
Судом встановлено, що підставою для видачі оскаржуваних наказів слугували матеріали та висновок службового розслідування від 23.01.2017 року (а.с.100-109).
Досліджуючи фактичні обставини і висновки службового розслідування, які викладенні у письмовому висновку від 23.01.2017 року, із співставленням їх з матеріалами службового розсування, суд зазначає наступне.
18.11.2016 року на адресу начальника Департаменту патрульної поліції поступила доповідна записка про дорожньо-транспортну пригоду за участю службового автомобіля Управління патрульної поліції у м. Івано-Франківську (а.с.68).
Наказом начальника Департаменту патрульної поліції № 4227 від 18.11.2016 року призначено службове розслідування в складі комісії. Позивача на період проведення службового розслідування відсторонено від виконання службових обов'язків (а.с.70-71).
Розслідування проводилось з метою встановлення причин та обставин можливого порушення позивачем службової дисципліни, що виразилось у порушенні правил дорожнього руху у зв'язку з перебуванням за кермом автомобіля, що призвело до зіткнення та спричинило механічні пошкодження транспортних засобів, залишення місця дорожньо-транспортної пригоди, через дії якого не було можливості оглянути його на стан алкогольного сп'яніння в передбаченому законом порядку, а також надання недостовірних пояснень щодо обставин цієї дорожньо-транспортної пригоди.
Згідно висновку службового розслідування від 23.01.2017 року та матеріалів службового розслідування встановлено, що 18.11.2016 року близько 03.22 год. ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «Nissan Qashqai» наблизившись до перехрестя з другорядною дорогою не надав перевагу у русі службовому автомобілю «Hyundai Sonata», який рухався по головній дорозі, та допустив з ним зіткнення, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження. На вимогу старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 пред'явити посвідчення водія, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та страховий поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, ОСОБА_1 передав власне посвідчення водія та повідомив, що інших документів, які вимагає поліцейський, у нього при собі немає. У цей час пасажири автомобіля «Nissan Qashqai» - інспектор роти № 3 батальйону УПП у містах Ужгороді та Мукачеві ДПП лейтенант поліції ОСОБА_3 та двоє осіб жіночої статі, які, згідно свідчень ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , були з явними ознаками алкогольного сп'яніння, вийшли на проїжджу частину дороги, чим створювали небезпеку для інших учасників дорожнього руху. Скориставшись цією ситуацією ОСОБА_1 самовільно покинув місце події.
З метою належного оформлення дорожньо-транспортної пригоди старший лейтенант поліції ОСОБА_2 декілька разів дзвонив на мобільний номер телефону ОСОБА_1 . Останній на дзвінки не відповідав, лише приблизно через 3,5 год. зателефонував до ОСОБА_2 , висловлював притензії з приводу евакуації транспорного засобу та повідомив, що відправив на місце події жінку, яка керувала транспортним засобом. Зазначена жінка прибула на місце події після дорожньо-транпортної пригоди на таксі. Відеореєстраторами 18.11.2016 року о 08.50 год. зафіксована розмова працівника поліції з жінкою яка прибула на місце події та стверджувала що ОСОБА_1 не був водієм транспортного засобу марки «Nissan Qashqai».
Зранку 18.11.2016 надаючи пояснення по факту даної ДТП ОСОБА_1 вказав, що 18.11.2016 близько 03.00 год., будучи пасажиром, рухався в автомобілі «Nissan Qashqai» номерний знак НОМЕР_1 , разом зі своєю знайомою. На перехресті вулиць Грюнвальдська та Привокзальна площа відчув сильний удар. Вийшовши з транспортного засобу побачив автомобіль патрульної поліції, з яким відбулося зіткнення. В подальшому, передавши водійське посвідчення інспекторам патрульної поліції УПП у м.Івано-Франківськ та звернувши увагу що водій - його знайома на ім'я ОСОБА_8 , покинула транспортний засіб марки «Nissan Qashqai» та пішла в сторону Івано-Франківської міської ради, наздогнав її та на її прохання провів додому. Згодом, після прийняття лікарського припарата вказана особа згадала події, тому вирішила повернутися до місця вчинення ДТП для дачі пояснень. В свою чергу він, ОСОБА_1 , зранку 18.11.2016 року звернувся до медичного закладу в м. Надвірна Івано-Франківської області.
Згідно довідки № 35 від 18.11.2016, наданої працівниками медичного закладу в м. Надвірна Івано-Франківської області, з 8.30 год. 18.11.2016 ОСОБА_1 знаходився на стаціонарному лікуванні в відділені НЦРЛ з діагнозом: гострий ентероколіт.
Згідно пояснень т.в.о. командира роти №1 батальону УПП в м.Івано-Франківську Гончарука Л.М., який відбирав у ОСОБА_1 зазначені вище пояснення, під час спілкування останній поводив себе спокійно, розмовляв впевнено, на пропозицію пройти огляд на стан сп'яніння за допомогою пристрою «Драгер» або в медичному закладі ОСОБА_1 категорично відмовився та стверджував, що ніякого правопорушення не скоював, а за кермом автомобіля була інша особа, тому підстав для проходження даного огляду немає.
18.11.2016 року о 17.30 год. ОСОБА_1 з'явився в УПП у м. Івано-Франкіську, де надав нові пояснення по даному факту. А саме, що 17.11.2016 близько 20 год.00 хв. разом з товаришами перебували в закладі громадського харчування «Пивний клуб «Десятка». Через деякий час він разом зі своїм знайомим покинули цей заклад. Згодом, 18.11.2016 близько 03 год. 00 хв. він вирішив поїхати додому. Транспортним засобом марки «Nissan Qashqai» керував саме він. Наблизившись до місця вчинення ДТП, а саме до перехрестя вулиць Грюнвальдська та Привокзальна площа відчув сильний удар. Вийшовши з автомобіля побачив службовий транспортний засіб на який ним було здійснено наїзд. В подальшому, ОСОБА_1 передав посвідчення водія старшому лейтенанту поліції ОСОБА_9 . В цей момент відчув переживання і страх у зв'язку з дорожньо-транспортною пригодою та несвідомо покинув місце події. Прямуючи в сторону вул. Галицька, повідомив про вищевказану подію знайому - ОСОБА_10 та попросив останню приїхати на місце вчинення дорожньо-транспортної пригододи та розібратись в ситуації. Відчувши сильний біль в черевній порожнині, зупинив попутній транспортний засіб та направився по місцю реєстрації - в м. Надвірна Івано-Франківської області, викликав швидку медичну допомогу. Після огляду медичними працівниками ОСОБА_1 було залишено в НЦРЛ для стаціонарного лікування. ОСОБА_1 в пояснені вказав, що визнає вину, щодо залишення ним місця ДТП.
22.11.2016 року о 11.45 год. ОСОБА_1 з'явився в УПП у м. Івано-Франківську з проханням не брати до уваги пояснення відібрані у нього командиром роти № 1 батальйону лейтенантом поліції ОСОБА_11 у медичному закладі, оскільки він надавав їх у стані сильного душевного хвилювання та страху через дорожньо-транспортну пригоду.
Як слідує із змісту пояснень, наданих інспекторами рот батальйону УПП у містах Ужгороді та Мукачеві ДПП ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та УПП в м.Чернівці ОСОБА_16 , ОСОБА_17 17.11.2016 року після 19:20 год. ОСОБА_1 перебуваючи в закладі «Десятка» вживав алкогольні напої.
21.11.2016 року стовно ОСОБА_1 складено протоколи у справі про адміністративні правопорушення передбачені ч.1 ст.130, статтями 124, 122-4 КУпАП.
Постановами Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13.12.2016 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених ст.124 КпАП України і ст.122-4 КпАП України та накладено стягнення.
Постановою Івано-Франківського міського суду від 20.01.2017 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ознаками ч.1 ст.130 КУпАП провадження у справі закрито згідно п.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення. Як слідує із змісту постанови суду, підставами для прийняття такого рішення стало порушення п.8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських припаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1103 від 17.12.2008 року, а саме в протоколі про адміністративне правопорушення та інших матеріалах справи відсутні будь-які відомості про свідків в присутності яких ОСОБА_1 відмовився на вимогу працівника поліції пройти огляд в закладі охорони здоров'я на стан алкогольного сп'яніння, що виключає порушення п.2.5 ПДР України.
За результатами службового розслідування встановлено порушення ОСОБА_1 правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів та залишення місця дорожньо-транспортної пригоди до якої він причетний, а також залишення пасажирів на місці події та через дії якого не було можливості оглянути останнього на стан алкогольного сп'яніння в передбаченому законом порядку, а також постійні недостовірні пояснення своїх дій.
Відповідно пункту 3 висновку службового розслідування від 23.01.2017 року за порушення вимог п.п. 1, 4, 6, 7, 8 ч.2 ст.1, п.п. 1, 2, 3, 4, 7, 8, 10, 11 ч.1 ст.7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, п.п. 1, 2, ч.1 ст.18 Закону України "Про Національну поліцію", ст.38 Закону України "Про запобігання корупції", п.2 розділу 1 , п.2, 7 розділу 2 Правил етичної поведінки працівників апарату Міністерства внутрішніх справ України, територіальних органів, закладів, установ і підприємств, що належать до сфери управління МВС, яка затверджена наказом МВС України від 28.04.2016 № 326, Присяги працівника поліції, ОСОБА_1 слід притягнути до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в Національній поліції України (а.с.100-109).
Вказаними статтями Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України визначено заходи досягнення службової дисципліни та обов'язки осіб рядового і начальницького складу. Зокрема вказано, що службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги, статутів і наказів начальників; дотримуватися норм професійної та службової етики; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов'язані зі службою; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку.
Згідно пункту 2 розділу 1 та пунктів 2, 7 розділу 2 Правил етичної поведінки працівників апарату Міністерства внутрішніх справ України, територіальних органів, закладів, установ і підприємств, що належать до сфери управління МВС, яка затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України 28.04.2016 №326, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 26.05.2016 року за № 778/28908, визначено принципи етики, якими є, зокрема, гідна поведінка, сумлінність. Гідна поведінка передбачає серед іншого недопущення, у тому числі поза роботою, дій і вчинків, які можуть зашкодити роботі чи негативно вплинути на репутацію працівників. Одним із критерієв сумлінності є недопущення ухилення від прийняття рішень та відповідальність за свої дії і рішення.
У відповідності до пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейський зобов'язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
Особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: "Я, (прізвище, ім'я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки" (ст.64 Закону).
Відповідно до пункту 6 статті 12 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень, як усне зауваження, зауваження, догана, сувора догана, попередження про неповну посадову відповідність, звільнення з посади, пониження в спеціальному званні на один ступінь, звільнення з органів внутрішніх справ.
При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо. Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу (стаття 14 Дисциплінарного статуту).
Аналіз матеріалів службового розслідування по факту порушення позивачем службової дисципліни та наданих в судовому засіданні прояснень представником позивача, свідчить про те, що при визначенні дисциплінарного стягнення позивачу - звільнення зі служби, відповідач, врахувавши обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, попередню поведінку ОСОБА_1 , його поведінку під-час ДТП та під-час з'ясування обставин її вчинення, вважав, що проступок позивача відноситься до важких, оскільки порочить високе звання поліцейського та підриває авторитет Національної поліції України.
Суд вважає, що застосований до позивача крайній захід дисциплінарного впливу - звільнення зі служби визначений відповідачем з врахуванням всіх обставин проступку, його наслідків, характеризуючих даних позивача, а також його відношення до вчиненого та є співмірним правопорушенню.
Суд не бере до уваги доводи представника позивача про те, що відповідач незаконно застосував до спірних відносин норми Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, так як станом на час вчинення дисциплінарного проступку Закон України „Про Дисциплінарний статут Національної поліції” не прийнятий, а у відповідності до пункту 9 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення” Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України „Про Національну поліцію”, до набрання чинності Законом України „Про Дисциплінарний статут Національної поліції” на поліцейських поширено дію Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України.
Також, судом не встановлено упередженого ставлення до позивача керівником Департаменту патрульної поліції у місті Івано-Франківську про яке позивач зазначає у позовній заяві. Представник позивача суду пояснив, що це є висновком за результатами вжитого до позивача дисциплінарного стягнення, докази в підтвердження такого ставлення відсутні.
Відповідно до частин 6 і 8 статті 14 Дисциплінарного статуту про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ. Зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис.
У разі звільнення з посади або звільнення з органів внутрішніх справ особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу.
Аналізуючи доводи позивача щодо необґрунтованості застосування до нього найсуворішого дисциплінарного стягнення за вчинення зазначеного вище дисциплінарного проступку, суд виходить з того, що підставою для притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності є наявність самого дисциплінарного порушення, при цьому вид дисциплінарного стягнення визначається особою, яка вирішує питання про його накладення.
Крім того, Дисциплінарний статут не визначає чіткої послідовності та черговості накладення дисциплінарних стягнень за ступенем їх суворості. Це в свою чергу наділяє уповноважену особу правом самостійно визначити вид стягнення в залежності від конкретних обставин дисциплінарного проступку.
Підсумовуючи наведене, суд приходить до висновку про безпідставність позовних вимог позивача, і як наслідок про відмову в задоволенні адміністративного позову.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні позову відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Біньковська Н.В.
Рішення складене в повному обсязі 28.12.2017 .