26 грудня 2017 року м. Ужгород№ 807/1394/17
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Дору Ю.Ю.,
при секретарі судового засідання Гулай М.В.,
за участю:
представника позивача - ОСОБА_1;
представника відповідача - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Континент" до Головного управління Державної фіскальної служби в Закарпатській області про скасування податкових повідомлень - рішень, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Євро Континент» (далі - позивач, ТОВ «Євро Континент») звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до ГУ ДФС у Закарпатській області (далі - відповідач), яким просить скасувати податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 23.10.2017 р., податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_2 від 23.10.2017 р.; податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_3 від 23.10.2017 р.
Позовні вимоги мотивовані тим, що з 25 по 29.09.2017 року згідно із п.7 ч. 1 статті 336, п.2 ч.2 ст.351 та ст..ст.336, 345 Митного кодексу України, на підставі наказу Головного управління ДФС у Закарпатській області від 15.09.2017 року №1350 «Про проведення невиїзної документальної перевірки», ОСОБА_3 (інспектором податкової та митної справи II рангу) - начальником відділу митного аудиту управління аудиту ГУ ДФС у Закарпатській області та ОСОБА_4 (радником податкової та митної справи III рангу) - головним державним ревізором-інспектором відділу митного аудиту управління аудиту ГУ ДФС у Закарпатській області, проведена документальна невиїзна перевірка стану дотримання ТОВ «Євро Континент» дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів при митному оформленні товару «Легковий автомобіль новий марка: TOYOTA модель: LAND CRUISER TDSL GXR 200; броньований B6; ідент. № кузова: JTMHV09J5F4161736...» задекларованого згідно МД № 305080005/2015/018530 від 30.10.2015.
За результатами перевірки Відповідачем було складено ОСОБА_4 від 09.10.2017 р. № 1004/07-16-14-09/39906378 (далі - ОСОБА_4) в якому встановлено порушення ТОВ «Євро Континент» пункту 2 частини другої статті 52, частини 21 статті 58, частини 1 статті 257, пункту 1 частини 1 статті 279, статті 289 МК України в результаті чого занижено податкове зобов'язання по сплаті ввізного мита на загальну суму 25194,38 грн. та статті 275 МК України, ЗУ від 28.12.2014 року "Про заходи щодо стабілізації платіжного балансу України відповідно до статті XII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року» в результаті чого занижено податкове зобов'язання по сплаті додаткового імпортного збору на загальну суму 12597,19 грн.; пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податкове зобов'язання по сплаті податку на додану вартість на загальну суму 57947,08 грн.
Таким чином контролюючим органом згідно акту перевірки визначено податкові зобов'язання ТОВ «Євро Континент» на загальну суму 95738,65 грн. За результатами складання акту Відповідачем 23.10.2017 року було винесено оскаржувані податкові повідомлення - рішення.
Позивач вважає дії Відповідача щодо винесення вказаних податкових повідомлень-рішень безпідставними, незаконними та такими, що не відповідають нормам чинного законодавства, а тому такі підлягають скасуванню, оскільки вказаний висновок про заниження митної вартості автомашини базується на припущеннях, а позивачем при розмитнені було подано усі необхідні підтверджуючі документи на підставі яких правомірно було здійснено розмитнення автомобіля.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив такі задовольнити.
Відповідач проти позову заперечив, надавши суду письмові заперечення (а.с.46-48), в яких зазначив, що проведено перевіркою було встановлено заниження митної вартості автомобіля позивачем, внаслідок чого було винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення. За результатами проведеної перевірки встановлено, що при митному оформленні транспортного засобу по МД № 305080005/2015/018530 від 30.10.2015 були подані документи - контракт від 01.07.2013 №01/07/13-01 з додатками та інвойс від 16.10.2015 №ES2Q15/078, що вказували на придбання товару від фірми «ES Poltrade S.R.O.» за ціною 80000,00 доларів США.
Митна вартість транспортного засобу визначалась з використанням основного методу - за ціною договору (контракту), щодо товарів, що імпортуються.
Разом з тим, в рамках Угоди про взаємну адміністративну допомогу в митних справах між Туреччиною та Україною, митними органами Туреччини надано експортну декларацію MRN 15TR410300000232887, згідно якої автомобіль TOYOTA модель: LAND CRUISER, ідент. номер кузова НОМЕР_4, відправлено турецькою фірмою «OZ NEPTUN ОТО TUR.GIDA NEKS INS» на адресу отримувача - словацької компанії «ES Poltrade S.R.O.» морським транспортом до порту Іллічівськ Україна. В експортній декларації є посилання на рахунок №009770 від 20.10.2015 року, згідно якого фактурна вартість автомобіля становить 91 000,00 доларів СІЛА. Умови поставки CIF Іллічівськ.
За результатами аналізу та порівняння документів, які подавалися до митного оформлення та документів, отриманих від митних органів Туреччини, встановлено факт подання до митного оформлення документів, що містять недостовірні відомості щодо митної вартості транспортного засобу. Окрім того, інвойс №ES2015/078 на зазначений автомобіль вартістю 80000,00 доларів США виданий словацькою компанією «ES Poltrade S.R.O.» датований 16.10.2015 року, тобто за 4 дні до (отримання) придбання даного автомобілю від турецької компанії.
Документи, отримані в офіційному порядку від митних органів Туреччини, свідчать про те, що заявлені скаржником відомості містять неправдиві дані щодо вартості автомобіля.
Виходячи з вищенаведеного, відповідач вважає правомірним прийняті податкові повідомлення - рішення від 23.10.2017 року №0004891409, № НОМЕР_2 та № НОМЕР_3, а вимоги позивача безпідставними.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечила.
Розглянувши подані документи і матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Так, як встановлено судом в ході судового розгляду та вбачається із матеріалів даної адміністративної справи з 25 по 29.09.2017 року згідно із п.7 ч. 1 статті 336, п.2 ч.2 ст.351 та ст..ст.336, 345 Митного кодексу України, на підставі наказу Головного управління ДФС у Закарпатській області від 15.09.2017 року №1350 «Про проведення невиїзної документальної перевірки», ОСОБА_3 (інспектором податкової та митної справи II рангу) - начальником відділу митного аудиту управління аудиту ГУ ДФС у Закарпатській області та ОСОБА_4 (радником податкової та митної справи III рангу) - головним державним ревізором-інспектором відділу митного аудиту управління аудиту ГУ ДФС у Закарпатській області, проведена документальна невиїзна перевірка стану дотримання ТОВ «Євро Континент» дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів при митному оформленні товару «Легковий автомобіль новий марка: TOYOTA модель: LAND CRUISER TDSL GXR 200; броньований B6; ідент. № кузова: JTMHV09J5F4161736...» задекларованого згідно МД № 305080005/2015/018530 від 30.10.2015.
За результатами перевірки Відповідачем було складено ОСОБА_4 від 09.10.2017 р. № 1004/07-16-14-09/39906378 (а.с. 8-21).
За результатами проведеної перевірки встановлено, що при митному оформленні транспортного засобу по МД № 305080005/2015/018530 від 30.10.2015 були подані документи - контракт від 01.07.2013 №01/07/13-01 з додатками та інвойс від 16.10.2015 №ES2Q15/078, що вказували на придбання товару від фірми «ES Poltrade S.R.O.» за ціною 80000,00 доларів США. Митна вартість транспортного засобу визначалась з використанням основного методу - за ціною договору (контракту), щодо товарів, що імпортуються.
Митними органами Туреччини надано експортну декларацію MRN 15TR410300000232887, згідно якої автомобіль TOYOTA модель: LAND CRUISER, ідент. номер кузова НОМЕР_4, відправлено турецькою фірмою «OZ NEPTUN ОТО TUR.GIDA NEKS INS» на адресу отримувача - словацької компанії «ES Poltrade S.R.O.» морським транспортом до порту Іллічівськ Україна. В експортній декларації є посилання на рахунок №009770 від 20.10.2015 року, згідно якого фактурна вартість автомобіля становить 91 000,00 доларів СІЛА. Умови поставки CIF Іллічівськ.
За результатами аналізу та порівняння документів, які подавалися до митного оформлення та документів, отриманих від митних органів Туреччини, встановлено факт подання до митного оформлення документів, що містять недостовірні відомості щодо митної вартості транспортного засобу. Окрім того, інвойс №ES2015/078 на зазначений автомобіль вартістю 80000,00 доларів США виданий словацькою компанією «ES Poltrade S.R.O.» датований 16.10.2015 року, тобто за 4 дні до (отримання) придбання даного автомобілю від турецької компанії.
За результатами складення ОСОБА_5 23.10.2017 року було винесено наступні податкові повідомлення рішення:
- податкове повідомлення-рішення №0004891409, у зв'язку з чим збільшено суму грошового зобов'язання Позивача за платежем «мито на товари, що ввозяться суб 'єктами підприємницької діяльності» на суму 31492,98 грн. яка складається: з податкових зобов'язань на суму 25194,38 грн. та штрафних санкцій на суму 6298,6 грн.
- податкове повідомлення-рішення №0004901409, у зв'язку з чим збільшено суму грошового зобов'язання Позивача за платежем «Додатковий імпортний збір» на суму 15746,49 грн. яка складається: з податкових зобов'язань на суму 12597,19 грн. та штрафних санкцій на суму 3149,3 грн.
- податкове повідомлення-рішення №0004911409, у зв'язку з чим збільшено суму грошового зобов'язання Позивача за платежем «ПДВ з ввезених та територію України товарів» на суму 72433,85 грн. яка складається: з податкових зобов'язань на суму 57947,08 грн. та штрафних санкцій на суму 14486,77 грн. (а.с.22-27).
Суд приходить до переконання про хибність висновків Відповідача, а оскаржувані податкової повідомлення-рішення підлягають до скасування з огляду на наступне.
Так, вказаний транспортний засіб був придбаний ТОВ «Євро Континент» відповідно до умов контракту №01/07/13-01 від 01.07.2013 і додатків до нього укладеного між ТОВ «Євро Континент» та ES Poltrade s.r.o. (а.с.12)
Вказаний автомобіль був придбаний ТОВ «Євро Континент» у ES Poltrade s.r.o. за 80000 доларів США, що і відображено і Інвойсі від 16.10.2015 року № ES2015/078 та в митній декларації від 30.10.2015 року №305080005/2015/018530. (а.с.56).
При митному оформлені вказаного автомобіля позивачем митному органу було подано усі необхідні підтверджуючі документи (в тому числі інвойс, митну декларацію, експертний висновок (а.с.55-57, 77-78, 80-98).
Жодних доказів придбання автомобіля ТОВ «Євро-Конитнент» у турецької фірми відповідачем не надано, а висновок ГУ ДФС в Закарпатстькій області про подання позивачем недостовірних даних при розмитненні автомобіля ґрунтуються на відповіді митних органів Турецької Республіки (а.с.50-54). Проте, у вказаних документах фігурує покупцем автомобіля у турецької фірми не ТОВ «Євро-Континент», а словацька фірма ES Poltrade s.r.o., яка придбала автомобіль марки TOYOTA; модель: LAND CRUISER TDSL GXR 200; броньований B6; ідент. № кузова: JTMHV09J5F4161736...».у турецької компанії «OZ NEPTUN ОТО TUR.GIDA TEKS і NS.NA KL.SAN. R.MUTLU RIHTIM CAD.FATIH IS HANI» та в подальшому продала його ТОВ «Євроконтинент» із доставкою в порт Іллічівськ, на підтвердження чого надала позивачу ТОВ «Євро Континент» усі необхідні підтверджуючі документи.
Відповідно до п. 56.1. ст. 56 Податкового кодексу України Рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Відповідно до ч.1 ст.1 Митного Кодексу України (далі - МК України) законодавство України з питань державної митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.
Відносини, пов'язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування (ч.2 ст.1 МК України).
Згідно ст. ст. 49, 50 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовуються для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів, та розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.
Відповідно до ч.1 ст.51 Митного кодексу - митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Згідно із частинами першою - третьою статті 52 цього ж Кодексу заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
Як передбачено частинами другою - третьою статті 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до підпунктів 4, 5 пункту 5 статті 54 МК України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право проводити перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску, звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості.
Пунктом 54.4. статті 54 ПК України визначено, що у разі надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджених відомостей щодо вартісних характеристик, які мають значення для оподаткування товарів і предметів при ввезенні на митну територію України, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення, митний орган має право самостійно визначити базу оподаткування та податкові зобов'язання платника податків шляхом проведення дій, визначених пунктом 54.3 цієї статті, на підставі відомостей, зазначених у таких документах.
Згідно п.1 ст.190 МК України базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу ІІІ Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів.
Відповідно до п.п.2 ч.3 ст.335 МК України разом з митною декларацією органу доходів і зборів подаються рахунок або інший документ, який визначає вартість товару, та, у випадках, встановлених цим Кодексом, декларація митної вартості. У встановленому цим Кодексом порядку в митній декларації декларантом або уповноваженою ним особою зазначаються відомості про: зовнішньоекономічний договір (контракт) або інші документи, що підтверджують право володіння, користування та/або розпорядження товарами.
У відповідності до ч.3 ст.69 МК України на вимогу посадової особи органу доходів і зборів декларант або уповноважена ним особа зобов'язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них.
Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема, проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості (п.4, п.5 ч.5 ст.54 МК України).
Частиною 1 ст. 336 МК України передбачено, що митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами органів доходів і зборів шляхом, зокрема, перевірки документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу надаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, в тому числі і направлення запитів до інших державних органів, установ та організацій, уповноважених органів іноземних держав для встановлення автентичності документів, поданих органу доходів і зборів.
Відповідно до частини 1 статті 345 МК України, документальна перевірка - це сукупність заходів, за допомогою яких органи доходів і зборів переконуються у правильності заповнення митних декларацій, декларацій митної вартості та в достовірності зазначених у них даних, законності ввезення (пересилання) товарів на митну територію України або на територію вільної митної зони, вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України або за межі території вільної митної зони, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.
Органи доходів і зборів мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи (ч.3 ст. 345 МК України).
Результати перевірки оформлюються актом (довідкою) та є підставою для самостійного визначення органом доходів і зборів суми податкового зобов'язання підприємства щодо сплати митних платежів, застосування заходів, передбачених законами України (ч.6 ст.345 КМ України).
Згідно із ч.1 ст. 351 МК України предметом документальних невиїзних перевірок є дані про своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати митних платежів при переміщенні товарів через митний кордон України підприємствами, а також при переміщенні товарів через митний кордон України громадянами з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств.
Відповідно до ч.2 ст. 351 МК України документальна невиїзна перевірка проводиться, зокрема, у разі виявлення ознак, що свідчать про можливе порушення законодавства України з питань державної митної справи, за результатами аналізу електронних копій митних декларацій, інформації, що стосується товарів, митне оформлення яких завершено, отриманої від суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів, з висновків акредитованих відповідно до законодавства експертів (п.1 ч.2 ст.351 МК України); надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про непідтвердження автентичності поданих органу доходів і зборів документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться, а також запитів стосовно надання інформації про зовнішньоекономічні операції, які здійснювалися за участю суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України (п.2 ч.2 ст.351 МК України).
Статтею 352 МК України передбачено, що посадовими особами органів доходів і зборів під час проведення перевірок можуть бути використані: 1) документи, визначені цим Кодексом; 2) податкова інформація; 3) експертні висновки; 4) судові рішення; 5) отримані від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджені відомості щодо вартісних, кількісних або якісних характеристик, країни походження, складу та інших характеристик, які мають значення для оподаткування товарів, їх ввезення (пересилання) на митну територію України або на територію вільної митної зони чи вивезення (пересилання) за межі митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення; 6) інші матеріали, отримані в порядку та спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами України.
Відповідно до пункту 4 Наказу Державної фіскальної служби України від 11.09.2015 №689, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 21.08.2015 за №1021/27466 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України», при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості посадові особи, що провадять такий контроль, застосовують положення Методичних рекомендацій з метою аналізу, виявлення та оцінки ризиків щодо заявлення декларантом або уповноваженою ним особою неповних та/або недостовірних відомостей про митну вартість товарів, у тому числі неправильного визначення митної вартості товарів. Робота з аналізу, виявлення та оцінки ризиків може включати інші заходи, передбачені законодавством України з питань державної митної справи. Контроль за правильністю визначення митної вартості товарів після завершення їх митного контролю та митного оформлення шляхом:
- направлення запитів до інших державних органів, установ та організацій, уповноважених органів іноземних держав для встановлення автентичності документів, поданих органу доходів і зборів відповідно до частини восьмої статті 336 Кодексу.
Отже, аналіз вищезазначених законодавчих норм приводить до висновку, що задля підтвердження сумнівів у достовірності інформації та (або) автентичності документів, поданих декларантом контролюючому органу, перевіряючий орган має відповідні повноваження для звернення із запитами за документально підтвердженою інформацією до уповноважених органів іноземних держав. При цьому, у даному випадку, єдиним уповноваженим органом, який може підтвердити, чи спростувати дані, зазначені у технічному паспорті (свідоцтві про реєстрацію), є той орган, який видав цей документ.
Доводи Позивача про те, що фірма Poltrade s.r.o була Відправником товару позивачу згідно Договору укладеного з ТОВ «Євроконтинент» та фірмою Poltrade s.r.o, а не турецька компанія «OZ NEPTUN ОТО TUR.GIDA TEKS і NS.NA KL.SAN. R.MUTLU RIHTIM CAD.FATIH IS HANI» , в якої такий автомобіль придбала саме словацька фірма Poltrade s.r.o - документально не спростовані. Вказане, на думку Суду, підтверджує доводи Позивача про те, що будь-яких правовідносин у ТОВ «Євро Континент» та турецької компанії «OZ NEPTUN ОТО TUR.GIDA TEKS і NS.NA KL.SAN. R.MUTLU RIHTIM CAD.FATIH IS HANI» не було. Товар був придбаний, а отже і задекларований за придбаною вартістю у фірми Poltrade s.r.o.
Надаючи правову оцінку правомірності встановлення митної вартості автомобіля, імпортованого ТОВ «Євроконтинент», суд виходить з того, що згідно з п.190.1 ст.190 Податкового кодексу України базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу ІІІ Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів. При визначенні бази оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, перерахунок іноземної валюти у валюту України здійснюється за курсом валюти, визначеним відповідно до статті 3-1 цього Кодексу.
Таким чином, відповідач не довів належними, передбаченими законом доказами недотримання позивачем вимог митного та податкового законодавства при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності згідно митної декларації №305080005/2015/018530 від 30.10.2015, а саме, заявлення недостовірної інформації щодо ціни автомобіля. Тобто, оскаржувані рішення були прийняті не у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України; необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
Також, з огляду на доводи відповідача в обґрунтування правомірності податкових повідомлень-рішень, які є предметом оцінки в цій адміністративній справі, суд зазначає, що одним з принципів податкового законодавства України відповідно до норм статті 4, пункту 56.21 статті 56 Податкового кодексу України є принцип презумпції добросовісності дій, рішень платника податків, у зв'язку з чим передбачається, що дії платників податків, які мають своїм результатом одержання податкової вигоди економічно виправдані, а відомості, що містяться у податкових деклараціях, податкових накладних та інших первинних документах, є достовірними. Надання фіскальному органу всіх належним чином оформлених документів, передбачених податковим законодавством, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено належними та допустимими доказами, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність яких встановлена судом.
Згідно з статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першої статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Згідно частини 3 цієї статті звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Стаття 19 Конституції України передбачає, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів суду правомірності прийнятих податкових повідомлень-рішень від 23.10.2017 року №0004891409, № НОМЕР_2 та № НОМЕР_3, натомість позивач надав суду обґрунтовані пояснення, а також належні та допустимі докази на їх підтвердження, щодо протиправності прийняття відповідачем оскаржуваного рішення.
Таким чином, сукупність вищенаведених, підтверджених документально та встановлених обставин дає суду підстави визнати позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 6, 9, 73-77, 94, 242-246, 250 КАС України, суд,-
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Континент" (89440, Закарпатська область, Ужгородський район, с. Великі Лази, м-н "Новий", вул. Східна, буд. 5, код ЄДРПОУ 37968542) до Головного управління Державної фіскальної служби в Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Волошина, буд. 52, код ЄДРПОУ 39393632) про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0004891409 від 23.10.2017 року.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0004901409 від 23.10.2017 року.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0004911409 від 23.10.2017 року.
Стягнути з Головного управління Державної фіскальної служби в Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Волошина, буд. 52, код ЄДРПОУ 39393632) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Континент" (89440, Закарпатська область, Ужгородський район, с. Великі Лази, м-н. "Новий", вул. Східна, буд. 5, код ЄДРПОУ 37968542) суму сплаченого судового збору у розмірі 1795,10 грн. (одна тисяча сімсот дев'яносто п'ять гривень десять копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складений та підписаний 29 грудня 2017 року.
СуддяОСОБА_6