"07" травня 2007 р.
Справа № 15/510/06
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області,
головуючий суддя Коваль Ю.М.,
при секретарі Карцеві М.С.,
з участю представників сторін:
від позивача - Чаричанський П.О. по дов. № 2969/9/10-011 від 02.02.07р.,
від відповідача - підприємець ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом державної податкової інспекції (ДШ) у Центральному районі
М.Миколаєва, м.Миколаїв, вул.Потьомкінська, 24,
до суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (надалі - підприємець ОСОБА_1), ідентифікаційний номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1,
про стягнення штрафних (фінансових) санкцій, -
ДНІ у Центральному районі М.Миколаєва пред'явлено позов до підприємця ОСОБА_1 про стягнення штрафних санкцій в загальній сумі 6108 грн., застосованих за недотримання вимог Закону України "Про застосування реєстратора розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності", виявлених при перевірці органом державної податкової служби 18.07.2006р. господарської одиниці палатки, що знаходиться по вул.Набережній, та перевірці 20.07.2006р. бару "Абордаж", що знаходиться по АДРЕСА_2.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що підприємець ОСОБА_1 розрахункові операції на період з 01.10.2005 р. по день перевірки господарських одиниць здійснювала без використання реєстратора розрахункових операцій (РРО) та відповідного торгового патенту, порушуючи при цьому законодавство про РРО та патентування деяких видів підприємницької діяльності, про що складено відповідні акти від 18.07.2006 р. за НОМЕР_2 та від 20.07.2006 р. за НОМЕР_3. На підставі зазначених актів органом державної податкової служби прийнято рішення від 01.08.2006 р. за НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_6, НОМЕР_7 про застосування до підприємця ОСОБА_1 штрафних санкцій в сумі 457 грн. 57 коп., 2304 грн., 253 грн. 53 коп. та 3093 грн. відповідно.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.
Підприємець ОСОБА_1 позов не визнала. В обґрунтування своїх заперечень посилається на те, що орган державної податкової служби неправомірно, з порушеннями ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", здійснив перевірку, а також необгрунтовано застосував штрафні санкції без урахування фактичних обставин. Зокрема, не враховано, що нею не здійснювалась торгівельна діяльність господарською одиницею -палаткою; що вона, як підприємець, мала дозвіл Виконавчого комітету Миколаївської міської ради на торгівлю, термін дії якого з 19.06.2006 р. по 19.09.2006 р.
Що стосується господарської одиниці бару "Абордаж", перевірку якого здійснено 20.07.2006р., то підприємець ОСОБА_1 стверджує, що торгівельна діяльність в барі не здійснювалась взагалі, у зв'язку з відсутністю дозвільних документів для відкриття бару.
Крім того, підприємець зазначає, що до 19.06.2006 р. вона торгівельну діяльність не здійснювала, про що свідчить декларація про доходи за І квартал 2006 р.
Заслухавши пояснення представника позивача та підприємця ОСОБА_1, які підтримали свої доводи, дослідивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.
Відповідно до п.2 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" органи державної податкової служби в межах компетенції та у порядку, встановленому законами України, мають право, поряд з іншим, здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), ліцензій на проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) шляхом проведення планових та позапланових перевірок. Дані повноваження також передбачені ст.15 та ст.16 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".
Планові перевірки згідно з пп. 2.6 п.2 наказу ДПА України від 11.10.2005 р. № 441 "Про затвердження методичних рекомендацій щодо порядку складання плану-графіка перевірок суб'єктів господарювання та взаємодії між структурними підрозділами при їх проведенні" проводяться за окремими планами органами державної податкової служби, при цьому план формується та затверджується щомісячно.
Позивачем надано План проведення перевірок на липень 2006 р., в якому передбачено проведення перевірки підприємця ОСОБА_1 (ас. 55).
18 липня 2006 року на підставі направлень ДПА у Миколаївській області від 14.07.2006р. за № 67/23-518 та № 69/23-518 (ас. 33, 34), оформлених у відповідності з вказаним вище наказом ДПА України від 11.10.2005 р. за № 441, працівниками ДШ у Центральному районі М.Миколаєва проведено перевірку здійснення ОСОБА_1 підприємницької діяльності в палатці, що розташована на вул.Набережній в М.Миколаєві. В цей же день за наслідками перевірки складено акт від 18.07.2006 р. НОМЕР_2 (надалі - акт від 18.07.2006 р.), яким зафіксовано порушення п. 1 ст.З Закону України "Про застосування реєстратора розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а саме, не проведення розрахункової операції через РРО на суму 91 грн. 55 коп., та п.1 ст.З Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" - здійснення
торгівельної діяльності без придбання торгового патенту у період з 01.10.2005р. по 18.07.2006р.
Суд вважає проведення органом державної податкової служби перевірки підприємця ОСОБА_1 правомірним, а складений за результатами перевірки акт від 18.07.2006 р. за НОМЕР_2 - доказом встановлених перевіркою фактів, оскільки його складено з дотриманням вимог, що пред'являються до таких актів.
На підставі акту перевірки від 18.07.2006 р. за виявлені порушення ДШ у Центральному районі М.Миколаєва прийняті рішення від 01.08.2006 р. за НОМЕР_4 та за НОМЕР_5 про застосування до підприємця ОСОБА_1 фінансових санкцій в сумі 457 грн. 75 коп. і 2304 грн. відповідно. Розмір штрафних санкцій органом держаної податкової служби розрахований на підставі п.1 ст.17 Закону України "Про застосування реєстратора розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", яким передбачено відповідальність у вигляді фінансової санкції у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, та на підставі ст.8 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності", якою передбачена відповідальність у вигляді штрафу в подвійному розмірі вартості торгового патенту за повний термін діяльності суб'єктів підприємницької діяльності із зазначеним порушенням.
Суд вважає, що прийняте ДПІ у Центральному районі М.Миколаєва рішення від 01.08.2006 р. за НОМЕР_4 про застосування до підприємця ОСОБА_1 штрафу у сумі 457 грн. 75 коп. обґрунтованим і в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.
Як вбачається із матеріалів справи, доказом порушення п.1 ст.З Закону України "Про застосування реєстратора розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" є акт перевірки від 18.07.2006р. (ас. 9), додаток до акту перевірки від 18.07.2006 р. про наявність готівкових коштів на місці проведення розрахунків (ас.32) та постанова Центрального районного суду М.Миколаєва від 28.08.2006 р. по справі № 3-5-13182/2006, якою гр.ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення за порушення законодавства про РРО, у зв'язку з чим до неї застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу (а.с.54). Дана постанова набрала законної сили.
Суд також визнає обґрунтованим застосування до підприємця ОСОБА_1 рішенням ДПІ у Центральному районі віл 01.08.2006 р. за НОМЕР_5 штрафу за здійснення торгівельної діяльності без придбання торгового патенту, проте вважає, що органом державної податкової служби невірно визначено період здійснення такої діяльності та вартість торгового патенту, а у зв'язку з цим, і розмір штрафу.
Так, визначаючи період здійснення торгівельної діяльності без придбання торгового патенту з 01.10.2005 р. по 18.07.2006 р. (9місяців 18 днів), орган державної податкової служби виходив із даних власного обліку, при цьому ніяких доказів на підтвердження цієї тези не подав.
Проте, із поданих представником позивача декларацій підприємця ОСОБА_1 вбачається, що вона за І квартал 2006 р. не мала доходу. Із пояснень відповідача задекларований нею дохід за 2005 рік (ас.75-76) є доходом від здійснення торгівельної діяльності іншим торговим об'єктом, розміщеним на ринку. На підтвердження останнього ОСОБА_1 подано суду укладений з ТОВ СМНОМФ «Факел" договір від 10.03.2005 р. за НОМЕР_8 оренди торгового місця на території ринку - торгового комплексу «Факел", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3. Даний договір представником позивача визнається.
Крім того, ОСОБА_1 подано суду дозвіл НОМЕР_9 на право розміщення сезонних об'єктів виносної торгівлі, виданий Виконавчим комітетом Миколаївської міськради, згідно якого їй дозволено здійснення діяльності на вул.Набережній терміном дії з 19 червня по 19 вересня 2006 року.
Із пояснень ОСОБА_1, котрі підтверджує представник позивача, згідно чинного законодавства видача торгового патенту неможлива без наявності дозволу на торгівлю, тому здійснювати діяльність вона могла лише після 19 червня 2006 року. Наявність задекларованого доходу за 1 півріччя 2006 року в сумі 3680 грн. (ас.77-78) ОСОБА_1 пояснює саме здійснення торгівлі на вул.Набережній.
За огляду на викладене, суд визнає, що повний термін підприємницької діяльності відповідача без патенту складає з 19 червня по 18 липня 2006 року, тобто 30 днів.
Що стосується вартості патенту, то суд виходить з такого.
Рішенням Миколаївської міської ради від 14.05.1998 р. за НОМЕР_10 затверджено Положення про плату суб'єктами підприємницької діяльності торгівельного патенту на право здійснення операцій по роздрібній торгівлі на території М.Миколаєва, в якому визначено територіальні категорії міста, які впливають на вартість патенту. Рішення цієї ж міськради від 21.12.2000р. за НОМЕР_11 затверджено додаток "Вартість торговельного патенту в гривнях на календарний місяць" (ас. 56-57). Згідно вказаних документів вартість патенту на здійснення торгівлі з палаток на вулиці Набережна 90 грн., а не 120 грн., котрі позивачем покладено в основу розрахунку штрафу.
Таким чином, сума штрафної санкції за здійснення підприємцем ОСОБА_1 торгівельної діяльності у період з 19.06.2006 р. по 18.07.2006р. без придбання торгового патенту складає 174 грн.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що рішення ДПІ у Центральному районі М.Миколаєва від 01.08.2006 р. за НОМЕР_5 є законним в частині застосування штрафу в сумі 174 грн., а тому на дану суму підлягають задоволенню вимоги позивача.
Щодо рішень ДПІ у Центральному районі М.Миколаєва від 01.08.2006 р. за НОМЕР_6 і за НОМЕР_7 про застосування до відповідача штрафних санкцій на суму 253 грн. 25 коп. та на суму 3093 грн. відповідно, суд вважає дані рішення безпідставними.
20 липня 2006року на підставі направлень ДПА у Миколаївській області від 14.07.2006р. за № 67/23-518 та № 69/23-518 (ас. 33, 34), оформлених у відповідності з вказаним вище наказом ДПА України від 11.10.2005 р. за № 441,
працівниками органу державної податкової служби проведено перевірку бару «Абордаж", що в АДРЕСА_2, з метою перевірки дотримання підприємцем ОСОБА_1 діяльності із застосуванням РРО. В цей же день перевіряючими складено акт від 20.07.2006 р. за НОМЕР_3, в якому вказано про порушення при здійсненні підприємницької діяльності пункту 1 ст.З Закону України "Про застосування реєстратора розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", п. 1 ст.З Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності", а саме, не проведено розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій на суму покупки, що складає 50 грн. 65 коп. та здійснення торгівельної діяльності без придбання торгового патенту у період з 01.10.2005 р. по 20.07.2006 р.
На думку суду проведення органом державної податкової служби перевірки підприємця ОСОБА_1 є правомірним, проте викладені в акті перевірки від 20.07.2006 р. за НОМЕР_3 порушення не може визнати відповідним фактичним обставинам.
Так, позивачем не спростовано доводів підприємця ОСОБА_1 про те, що нею торгівельна діяльність у приміщенні, яке знаходиться в АДРЕСА_2, і в якому працівниками позивача здійснено перевірку бару "Абордаж", не здійснювалась взагалі, у зв'язку з його невідповідністю вимогам санітарного законодавства.
Викладені доводи відповідача узгоджуються з висновком державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 05.06.2006р. за № 501-23, з якого вбачається, що приміщення по АДРЕСА_2, не відповідає вимогам санітарного законодавства, а тому здійснювати в ньому торгівлю продовольчими товарами забороняється.
Крім того, із поданого підприємцем ОСОБА_1 договору, укладеному з підприємцем ОСОБА_2, випливає, що останнім передано відповідачу приміщення по АДРЕСА_2, для розміщення бару лише 20.10.2006 р. (ас. 60).
Отже, прийняті позивачем рішення від 01.08.2006 р. за НОМЕР_6 і НОМЕР_7 на підставі акту перевірки від 20.07.2006 р., є безпідставними, а тому позовні вимоги в частині стягнення визначених за цими рішеннями штрафних санкції з підприємця ОСОБА_1 не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 159, 161-163 КАС України, господарський суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути із суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1, на користь Державного бюджету України суму штрафних санкцій в сумі 457 грн. 75 коп. за рішенням про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 01.08.2006 р. за НОМЕР_4 та 174 грн. за рішенням про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 01.08.2006 р. за НОМЕР_5.
У задоволенні решті позовних вимог відмовити. Постанова набирає законної сили в порядку ст. 254 КАС України Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного господарського суду через господарський суд Миколаївської області протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження, з наступним поданням апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складання постанови в повному обсязі без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя