Справа № 11-кп/796/1861/2017 Головуючий у суді першої інстанції - ОСОБА_1
Категорія КК: ч. 4 ст. 190 КК Доповідач в апеляційній інстанції - ОСОБА_2
18 грудня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва
в складі головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
потерпілих ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
ОСОБА_9 ,
представника потерпілих ОСОБА_10 ,
захисників ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ,
ОСОБА_13
обвинувачених ОСОБА_14 , ОСОБА_15 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві кримінальне провадження по обвинуваченню
ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого;
ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки м. Києва, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, -
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 31 липня 2017 року обвинувальний акт у кримінальному провадженні №1201311000000165 по обвинуваченню ОСОБА_14 та ОСОБА_15 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, з додатками до нього повернуто прокурору прокуратури міста Києва для виконання вимог, зазначених в мотивувальній частині ухвали.
Своє рішення суд мотивував тим, що пред'явлене ОСОБА_14 обвинувачення не містить чіткого формулювання із зазначенням його конкретних дій по кожному епізоду заволодіння коштами потерпілих, у вчиненні яких він обвинувачується, зокрема, відсутнє чітке розмежування дій, не зазначено, які саме кошти ОСОБА_15 передавала ОСОБА_14 , на яку суму він передавав їй розписку і про дату, час та місце вчинення таких дій, а також обставини проведення між ними взаємозвірки переданих грошових коштів, із зазначенням форми вини, мотиву і мети вчинення злочину.
Крім того, при формулюванні обвинувачення відносно ОСОБА_14 та ОСОБА_15 по епізодам заволодіння грошовими коштами потерпілих ОСОБА_16 28.02.2008 та ОСОБА_7 02.09.2008 не зазначено часу вчинення вказаних злочинів.
Суд вважає, що запропоноване органом досудового розслідування формулювання обвинувачення не містись повної, детальної інформації щодо пред'явленого особам обвинувачення, що порушує їх право на захист, так як деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінального провадження, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваних вони вважається офіційно письмово повідомленими про фактичні та юридичні підстави пред'явлених їм обвинувачень.
Тобто, викладене в обвинувальному акті формулювання обвинувачення свідчать про те, що наведені обставини, які характеризують суб'єктивну сторону злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, є нечіткими та незрозумілими по кожному окремому епізоду.
Крім того, реєстр матеріалів досудового розслідування, який є додатком до обвинувального акту, не відповідає вимогам ст. 109 КПК України, оскільки не містить даних про внесення відомостей про закінчення досудового розслідування та про залучення захисників.
В апеляційній скарзі прокурор відділу прокуратури міста Києва ОСОБА_17 просить скасувати зазначену ухвалу, у зв'язку з невідповідністю висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинами кримінального провадження та істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. Постановити нову ухвалу, якою обвинувальний акт повернути на новий розгляд до суду першої інстанції зі стадії підготовчого судового засідання.
Своє прохання прокурор обґрунтовує тим, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_14 та ОСОБА_15 за ч. 4 ст. 190 КК України відповідає вимогам ст. 291 КПК України та містить всі передбачені законом відомості.
На думку прокурора, в обвинувальному акту чітко сформульовано обвинувачення ОСОБА_14 та ОСОБА_15 за ч. 4 ст. 190 КК України із зазначенням часу, місця та інших обставин їх вчинення, наскільки вони відомі, правової кваліфікації кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті /частини статті/ закону України про кримінальну відповідальність.Тобто, викладене формулювання обвинувачення є чітким та зрозумілим, таким, що надає можливість в повній мірі реалізувати обвинуваченим своє право на захист.
Також прокурор вважає, що посилання суду про відсутність в реєстрі матеріалів досудового розслідування даних про внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про закінчення досудового розслідування є необґрунтованим, оскільки внесення даних до Єдиного реєстру досудових розслідувань не є слідчою дією, або рішенням.
Звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що повернення обвинувального акту по формальним підставам тягне за собою порушення розумних строків судового розгляду, передбачених ст. 318 КПК України.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, потерпілих та представника потерпілих, які підтримали апеляційну скаргу, захисників та обвинувачених, які заперечили проти скасування ухвали та призначення нового судового розгляду обвинувального акту, вивчивши матеріали судового провадження та обміркувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що остання підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 3 ст. 314 КПК України, зі стадії підготовчого судового засідання суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам КПК України.
Стаття 291 КПК України передбачає, що в обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, обвинувальний акт щодо ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , що був направлений до Дніпровського районного суду м. Києва 22 серпня 2013 року, відповідає вимогам ст. 291 КПК України, До обвинувального акту додано реєстр матеріалів досудового розслідування, цивільні позови та відповідні розписки підозрюваних про їх отримання.
Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 29.10.2013 було скасовано ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 09.09.2013, якою також обвинувальний акт в кримінальному провадженні №1201311000000165 відносно ОСОБА_14 та ОСОБА_15 за ч.4 ст. 190 КК України повертався прокурору з підготовчого судового засідання, та призначено новий судовий розгляд в суді першої інстанції.
При цьому колегія суддів зазначила про те, що органом досудового розслідування дотримано вимог кримінального процесуального законодавства України при складанні обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування.
Відповідно до ч.3 ст. 415 КПК України висновки і мотиви, з яких судом апеляційної інстанції скасовані судові рішення, є обов'язковими для суду першої інстанції при новому розгляді.
Таким чином, слід погодитися з доводами прокурора щодо необґрунтованості підстав, у зв'язку з якими суд першої інстанції повернув прокурору обвинувальний акт.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції про повернення прокурору зі стадії підготовчого провадження обвинувального акту відносно ОСОБА_14 та ОСОБА_15 за ч. 4 ст. 190 КК України, як постановлена з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, підлягає скасуванню з призначенням нового судового розгляду обвинувального акту в суді першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу прокурора відділу прокуратури міста Києва ОСОБА_17 - задовольнити.
Ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 31 липня 2017 року - скасувати, призначити новий розгляд обвинувального акту в кримінальному провадженні №1201311000000165 відносно ОСОБА_14 та ОСОБА_15 за ч.4 ст. 190 КК України в суді першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді:
_________________ __________________ ___________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4