АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД м. КИЄВА
МСП-03680, м. Київ, вул. Солом'янська, 2-А
Справа № 759/16800/14 Головуючий в І інстанції: Величко Т.О.
апеляційне провадження № 22-ц/796/12549/2017 Доповідач Заришняк Г.М.
20 грудня 2017 року колегія суддів судової палати з розглядуцивільних справ Апеляційного суду міста Києва в складі:
Головуючого - Заришняк Г.М.
Суддів - Андрієнко А.М., Мараєвої Н.Є.
при секретарі - Ткаченко І.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, діючої в інтересах Одеського державного університету внутрішніх справ, на ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 25 вересня 2017 року в справі за заявою Одеського державного університету внутрішніх справ про поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання,-
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 25 вересня 2017 року у задоволенні заяви Одеського державного університету внутрішніх справ про поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання - відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1, діюча в інтересах Одеського державного університету внутрішніх справ, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права, просить ухвалу суду скасувати та постановити нову ухвалу, якою заяву задовольнити.
В судове засідання суду апеляційної інстанції сторони не з'явились, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність й обґрунтованість постановленої ухвали суду в цій частині, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 01 грудня 2014 року позовні вимоги Одеського державного університету внутрішніх справ задоволені в повному обсязі. Зобов'язано ОСОБА_2 відшкодувати Університету суму витрат за навчання у розмірі 6 168 грн. 62 коп. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 243 грн. 60 коп. Вказане судове рішення набрало законної сили 12 грудня 2014 року.
У відповідності до вимог ст. 14 ЦПК України (в редакції 2004 року) судові рішення, що набрали законної сили обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організації, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
З матеріалів справи вбачається, що боржник ОСОБА_2 зареєстрована та проживає в АДРЕСА_1.
Звертаючись з даною заявою представник заявник вказував, що виконавчий лист направлявся для виконання до Департаменту Державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України, оскільки боржник проживає в Автономній Республіці Крим, проте 10 березня 2016 року разом із листом від 25 лютого 2016 року, виконавчий лист повернувся без прийняття до виконання та роз'яснень щодо подальшого руху аналогічних справ.
Університет звернувсядо Прокуратури Автономної Республіки Крим з проханням посприятиу вирішенні питання щодо погашення грошових коштів, витрачених на навчання молодих фахівців з тимчасово окупованої території АР Крим, 15 червня 2017 року за вхідним №1318 на адресу Університету надійшов лист із зазначенням, що примусове виконання виконавчих документів здійснюється (з вересня 2016 року) Відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Херсонській області.
Про зазначене також було вказано у листі Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, що надійшов на адресу Університету 24.07.2017 р.
Як вбачається з матеріалів справи, виконавчий документ було повернуто стягувачеві, проте, виконавчий лист повторно не було пред'явлено до виконання.
Відповідно до ч. 5 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону.
Частиною 6 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання.
Суд при вирішенні питання про поновлення строку для пред'явлення до виконання виконавчого документа повинен з'ясувати питання щодо причин пропуску цього строку та залежно від характеру цих причин зробити висновок про їх поважність чи навпаки, а відтак дійти висновку про наявність чи відсутність підстав для поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Причина пропуску строку є поважною, якщо відповідну процесуальну дію не вчинено у зв'язку із обставинами, що безпосередньо унеможливлювали або ускладнювали можливість вчинення процесуальних дій у визначений строк. Така обставина має існувати об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк і виникнути протягом строку, який пропущено. Зазначене повинно підтверджуватися належними і допустимими засобами доказування.
Відповідно до ст. 6 Конвенції, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Сферою регулювання ст. 6 Конвенції є також виконання судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 431 ЦПК України, у разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.
Виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження.
Як вбачається з матеріалів справи, боржником самостійно рішення суду не виконується, строк для пред'явлення виконавчого документу до виконання пропущено з незалежних від заявника обставин, що позбавляє стягувача можливості звернутися до органів державної виконавчої служби для примусового виконання рішення суду.
Враховуючи, що строк пред'явлення до виконання виконавчого листа пропущено заявником з поважних причин, й стягувач не позбавлений права повторного пред'явлення виконавчого листа до виконання, колегія суддів приходить до висновку про необхідність задоволення заяви Одеського державного університету внутрішніх справ, поновивши Університету пропущений строк для пред'явлення до виконання виконавчого листа у справі №2/759/5795/14.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 382 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, діючої в інтересах Одеського державного університету внутрішніх справ, - задовольнити.
Ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 25 вересня 2017 року скасувати та прийняти нову постанову, якою заяву Одеського державного університету внутрішніх справ - задовольнити.
Поновити Одеському державному університету внутрішніх справ пропущений строк для пред'явлення до виконання виконавчого листа у справі №2/759/5795/14 за позовом Одеського державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_2 про відшкодування витрат за період навчання, виданого Святошинським районним судом м. Києва 02 лютого 2015 року.
Оригінал виконавчого документу, що приєднаний до матеріалів даної цивільної справи, повернути Одеському державному університету внутрішніх справ.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий:
Судді: