18.12.2017 Єдиний унікальний номер 205/4451/17
Провадження №2/205/2568/17
18 грудня 2017 року м. Дніпро
Ленінський районний суд м. Дніпропетровська в складі:
головуючого судді Шавули В.С.
за участю секретаря Романової А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору недійсним, стягнення матеріальної та моральної шкоди, -
13 липня 2017 року позивач звернулась до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська із даною позовною (а.с.3-6).
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що 23 липня 2015 року між нею та Адвокатським бюро «Юридичного захисту та правової підтримки ОСОБА_2», в особі адвоката ОСОБА_2, укладено договір про надання правової допомоги за №50-15ц, відповідно до умов якого сторони домовились, що в порядку та на умовах визначених цим договором, адвокат приймає в провадження доручення клієнта на надання йому правової допомоги з питань пов'язаних з визнанням права власності на 1/2 майна, яке знаходиться за адресою АДРЕСА_1, у судовому порядку та з питань представництва у реєстраційній службі Дніпропетровського міського управління юстиції з питань оформлення 1/2 майна.
Того ж дня, позивачкою складено нотаріально посвідчену довіреність, якою уповноважено адвоката ОСОБА_2 та її помічників - ОСОБА_3, ОСОБА_4 представляти інтереси ОСОБА_1 під час надання правової допомоги передбаченої договором №50-15ц від 23.07.2015 року.
Позивачка сплатила грошові кошти за надання правової допомоги, відповідно до квитанцій №8 та №9 від 23.07.2015 року в сумі 1 250,00 грн. та 5 000,00 грн., на загальну суму 6 250,00 грн.
У зв'язку із тим, що відповідач неналежним чином виконувала свої зобов'язання за вказаним договором, позивач у листопаді 2016 року зверталась із заявою про кримінальне правопорушення до Бабушкінського ВП та зі скаргою до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області, також до приватного нотаріуса ДМНО ОСОБА_5 із заявою про припинення дії довіреності виданої на ім'я відповідачки.
Рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області №12/ДПР-17 ОСОБА_2 притягнуто до дисциплінарної відповідальності, шляхом накладення стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на 1 рік.
Враховуючи вищевикладене та посилаючись на обґрунтування викладені у позові позивачка просить суд розірвати договір про надання правової допомоги №50-15ц від 23 липня 2015 року, укладений між адвокатським бюро «Юридичного захисту та правової підтримки ОСОБА_2», в особі адвоката ОСОБА_2 та ОСОБА_1, стягнувши із ОСОБА_2 на користь позивачки грошові кошти в сумі 6 750,00 грн.; стягнути із ОСОБА_2 на користь позивачки грошові кошти у якості моральної шкоди 50 000,00 грн.
Позивачка в судове засідання не з'явилась. Про день, час та місце судового засідання повідомлялась у встановленому законом порядку. До суду надала письмову заяву, в якій просить розглядати справу без своєї присутності. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить задовольнити (а.с.39).
Відповідачка у судове засідання не з'явилась. Про день, час та місце судового засідання повідомлялась у встановленому законом порядку. Про причини своєї неявки у судове засідання не повідомила. Письмових заяв про розгляд справи без своєї присутності до суду не надавала.
У відповідності до ст..2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Тому з урахуванням викладеного, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю сторін, що не з'явились.
Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
За ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч.1,7 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.
Відповідно до ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно ч.1 ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового права або майнового права та інтересу.
Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
В ході судового розгляду справи встановлено, що 23 липня 2015 року між ОСОБА_1 та Адвокатським бюро «Юридичного захисту та правової підтримки ОСОБА_2», в особі адвоката ОСОБА_2, укладено договір про надання правової допомоги №50-15/ц, відповідно до умов якого предметом договору є здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту з питань пов'язаних з визнанням права власності на 1/2 частину майна, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, у судовому порядку та з питань представництва у Реєстраційній службі Дніпропетровського міського управління юстиції з питань оформлення 1/2 майна, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.10).
23 липня 2015 року ОСОБА_1 уповноважила ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 на підставі довіреності, представляти її інтереси під час надання правової допомоги відповідно до вищевказаного договору про надання правової допомоги (а.с.11).
Відповідно до п. 5.1. договору про надання правової допомоги №50-15/ц від 23.07.2015 року, за виконану адвокатським бюро роботу, клієнт сплачує гонорар в сумі, та сплачує при підписанні договору.
На виконання умов вказаного договору, на користь АБ «Юридичного захисту та правової підтримки ОСОБА_2» позивачка сплатила грошові кошти в сумі 6 250,00 грн., про що свідчать квитанції №8 та №9 від 23.07.2015 року (а.с.12).
У свою чергу, ОСОБА_2 свої зобов'язання за вказаним договором не виконала, а саме: не надавши той обсяг правових послуг, що були обмовлені сторонами у договорі про надання правової допомоги №50-15/ц від 23.07.2015 року, чим порушила обов'язки адвоката передбачених п. 1,2,6 ч.1 ст.21 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", ст.ст. 17,27,28 Правил адвокатської етики, за що рішенням Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області № 12/ДПР-17 від 07 лютого 2017 року відносно адвоката ОСОБА_6 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на 1 рік (а.с.24-25).
В листопаді 2016 року ОСОБА_1 зверталась до приватного нотаріуса ДМНО ОСОБА_5 щодо припинення дії довіреності від 23.07.2015 року (а.с.14).
За вчинення нотаріальних дій, а саме: припинення дії довіреності від 23.07.2015 року , ОСОБА_1 сплачено грошові кошти в сумі 250,00 грн. (а.с.13).
Також встановлено, що ОСОБА_1 зверталась до Бабушкінського ВП ДВП ГУНП України із заявою про кримінальне правопорушення, в якій просила за фактом шахрайських дій вчинених ОСОБА_2 (а.с.15).
Так, згідно рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 року №23-рп/2009 висловлена правова позиція щодо правової допомоги, згідно з якою правова допомога є багатоаспектною і включає, крім інших її видів, також представництво в судах. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. За цим рішенням правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
Відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ст.510 ЦК України - сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.
Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначено Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Відповідно до вимог ст.ст. 26, 27 цього Закону адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги, який укладається в письмовій формі. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Згідно з положеннями п.4 ч.1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", - договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Частиною 1 ст.203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначає дотримання Правил адвокатської етики, затверджених Установчим з'їздом адвокатів України 17.11.2012 року, як одного з основних зобов'язань адвоката, які він бере на себе, складаючи Присягу адвоката України.
Укладений 23 липня 2015 року між сторонами у справі договір за своєю правовою природою є договором про надання послуг, тому між сторонами виникли правовідносини, правове регулювання яких здійснюється згідно глави 63 ЦК України.
Відповідно до ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Згідно зі ст.903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов'язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов'язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.
За змістом ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Відповідно до ст. 907 ЦК України, договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін. Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом.
Так, відповідно до ч.2 ст. 651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
За ч.2,3 ст.. 653 ЦК України, у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.
Згідно зі ст.. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно застосовуються.
У відповідності до вимог ст.. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч.1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором.
Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
За змістом ст.ст. 524, 533-535, 625 ЦК України вбачається, що грошовим є будь-яке зобов'язання зі сплати коштів.
Враховуючи, що згідно ч.3 ст.27 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права, зобов'язання зі сплати гонорару за договором про правову допомогу є грошовим, тому вимоги позивача про стягнення з відповідачки сплачених нею грошових коштів ґрунтуються на законі.
Згідно зі ст.. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Таким чином, дослідивши надані докази суд встановив, що відповідачем істотно порушено умови договору про надання правової допомоги №50-15/ц від 23.07.2015 року, що являється підставою для його розірвання, а також приходить висновку, що відповідачка порушивши свої зобов'язання за даним договором повинна відшкодувати позивачці грошові кошти сплачені нею відповідно до його умов в сумі 6 250,00 грн. та витрати на вчинення нотаріальних дій в сумі 250,00 грн., всього в сумі 6 500,00 грн.
Щодо вимог про стягнення моральної шкоди суд виходить із наступного.
Відповідно до ч.2 ст.23 ЦК України, моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Під моральною шкодою, згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.95 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
За змістом зазначених положень, єдиною підставою цивільно-правової відповідальності за заподіяння моральної шкоди - є правопорушення, яке включає в себе: шкоду, протиправну поведінку заподіювача шкоди, причинний зв'язок між ними, а також вину заподіювача шкоди.
Аналізуючи доводи позивачки щодо завданої їй внаслідок неналежного виконання зобов'язань за вказаним договором діями відповідачки моральної шкоди, суд вважає, що позивачка взагалі не довела жодними письмовими доказами ані стресового стану, ані моральних та психічних хвилювань, ані тяжкості вимушених змін у її життєвих і виробничих обставинах, у зв'язку із чим, приходить до висновку, що позовні вимоги позивачки в частині відшкодування моральної шкоди є такими, що ґрунтуються виключно на припущеннях, тому задоволенню не підлягають.
Вирішуючи питання щодо судових витрат, згідно статті 141 ЦПК України, із відповідача належить стягнути на користь позивачки сплачений нею судовий збір в сумі 2 240,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», ст.ст. 526,530, 570-571, 610,611,625,651,653, 655, 663, 901- 907 ЦК України, ст.ст. ст.ст. 4,6,10,12,13, 81-83, 141, 247, 263-264 268, 280-282 ЦПК України, суд, ?
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору недійсним, стягнення матеріальної та моральної шкоди, - задовольнити частково.
Розірвати договір про надання правової допомоги №50-15ц від 23 липня 2015 року, укладений між Адвокатським бюро «Юридичного захисту та правової підтримки ОСОБА_2», в особі адвоката ОСОБА_2 та ОСОБА_1.
Стягнути із ОСОБА_2, РНОКПП: НОМЕР_1, на користь ОСОБА_1, РНОКПП: НОМЕР_2, грошові кошти в сумі 6 500,00 грн. (шість тисяч п'ятсот грн.. 00 коп.).
Стягнути із ОСОБА_2, РНОКПП: НОМЕР_1, на користь ОСОБА_1, РНОКПП: НОМЕР_2, судовий збір в сумі 2 240,00 грн. (дві тисячі двісті сорок грн.. 00 коп.).
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Повний текст рішення складений 22 грудня 2017 року.
Суддя: В.С. Шавула